Постановление суда № 138185877, 09.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

09 липня 2026 року м. Рівне Справа № 918/660/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши справу

за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

та відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Сарненська стоматологічна поліклініка"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів у розмірі 58 829,97 грн.

в засіданні приймали участь:

від прокуратури: Мельничук Л.О.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Мельник О.П. (в режимі відеоконференції);

від відповідача-2: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сарненської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах держави в особі Сарненської міської ради Рівненської області з позовною заявою до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", відповідача - 2 Комунального некомерційного підприємства "Сарненська стоматологічна поліклініка", в якій просить суд визнати недійсною додаткову угоду №4 від 07.08.2024 до Договору №14195-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу від 02.01.2024, укладену між Комунальним некомерційним підприємством "Сарненська стоматологічна поліклініка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія".

Ухвалою суду від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче засідання призначено на 23.06.2026.

09.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-2 надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника за наявними матеріалами справи.

10.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

16.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив.

17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення Конституційним судом України розгляду справи № 3-78/20269(178/26).

Також, 17.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/2848/24

Крім того, 22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову керівника Сарненської окружної прокуратури без розгляду.

22.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника Сарненської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника. Додатково зазначено, що заявлені вимоги підтримує.

23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшла заява, в якій заперечує проти зупинення провадження у даній справі.

Крім того, 23.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача-1 надійшло заперечення на відповідь на відзив.

24.06.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшло заперечення на клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

Судове засідання 23.06.2026 не відбулось, у зв`язку з чим ухвалою суду від 25.06.2026 підготовче засідання призначено на 09.07.2026.

09.07.2026 через підсистему "Електронний суд" від керівника Сарненської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

В судовому засіданні 09.07.2026 представник відповідача-1 підтримала подані клопотання про зупинення провадження у справі та залишення позову без розгляду, просила задоволити його повністю. Прокурор заперечила проти заявлених клопотань та просила відмовити в їх задоволенні повністю.

Позивач та відповідач-2 не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.

Згідно частини 1 статті 2 Господарського процесуального Кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Враховуючи викладене та положення статей 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи, які не прибули у судове засідання.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши подані клопотання про зупинення провадження та про залишення позову без розгляду, а також враховуючи заперечення прокурора, суд постановив відмовити в задоволенні. При цьому, суд керувався наступним.

В обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду справи № 3-78/20269(178/26) Конституційним судом, представник відповідача-1 зазначає, що 07.05.2026 йому стало відомо про відкриття Другою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України конституційного провадження у справі № 3-78/20269(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі". Питання, пов`язані із конституційним провадженням у вказаній справі, підлягають розгляду на засіданні Другого сенату Конституційного Суду України.

Відповідач-1 вважає, що вирішення Конституційним Судом України справи №3-78/20269(178/26) матиме істотне значення для правильного вирішення справи №918/269/26, оскільки предметом конституційного провадження є перевірка конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню під час вирішення даного спору щодо правомірності збільшення ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку з урахуванням встановленого законом 10-відсоткового обмеження.

Відтак, відповідач-1 зазначає, що наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення.

В свою чергу, прокурор подав заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у яких зазначає, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні передбачені законом підстави для зупинення провадження у цій справі.

В обґрунтування заперечень прокурор вказує, що саме лише посилання ТОВ "РОЕК" у поданому клопотанні на те, що справа № 918/660/26 є подібною та такою, в якій буде вирішуватись питання щодо законності та правомірності збільшення ціни одиниці товару, у випадку коливання ціни на ринку, враховуючи 10-відсоткове обмеження встановлене пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", не підтверджує наявність об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи за скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс".

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20, зазначив, що: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Саме по собі твердження про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Поряд із цим суд враховує, що саме по собі відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження щодо перевірки конституційності окремої норми закону не свідчить про об`єктивну неможливість розгляду цієї господарської справи.

У межах справи № 918/660/26 суд має встановити обставини укладення додаткових угод, зміст умов договору про закупівлю, наявність або відсутність документального підтвердження коливання ціни електричної енергії на ринку, розмір збільшення ціни за одиницю товару, а також правові наслідки такого збільшення. Вказані обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені господарським судом на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Розгляд Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) не передбачає встановлення фактичних обставин, які мають преюдиційне значення для даної справи, зокрема не стосується факту укладення між сторонами додаткових угод, їх змісту, розміру зміни ціни, належності поданих відповідачем доказів чи правильності здійсненого прокурором розрахунку заявленої до стягнення суми.

Отже, наведені заявником обставини свідчать не про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи, а фактично про очікування можливого формування Конституційним Судом України правової позиції щодо конституційності положень пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Таке очікування саме по собі не є підставою для зупинення провадження у справі у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Суд також враховує, що відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У постанові від 18.11.2020 у справі № 481/949/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила: аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Крім того, згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

На час розгляду справи по суті положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинними, не визнані неконституційними та підлягають застосуванню судом при вирішенні спору. Суд не вправі відмовитися від застосування чинної норми закону лише з підстав відкриття конституційного провадження щодо її перевірки.

Водночас необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Аналогічний висновок щодо відсутності підстав для зупинення провадження до набрання законної сили судовим рішенням Конституційного Суду України у справі № 3- 78/2026 (178/26) викладений у постанові Верховного Суду від 12.05.2026 у справі № 924/560/24, і такий висновок враховується судом відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та частини 4 статті 236 ГПК України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем-1 не доведено наявності передбачених пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №918/660/26, у зв`язку з чим клопотання представника ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/2848/24, суд вважає за необхідне відкласти розгляд даного клопотання до наступного судового засідання.

Щодо клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

В обґрунтування поданої заяви відповідач-1 зазначає, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України окремі приписи статті 23 Закону України "Про прокуратуру", у зв`язку з чим позов необхідно залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК України, оскільки позов подано (підписано) особою, яка не має права підписувати її.

Суд зазначає, що захист порушених інтересів держави покладено на органи прокуратури статтею 131-1 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру" та статтею 53 ГПК України.

Згідно частини 4 статті 53 ГПК України з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Рішенням Конституційного Суду України від 03.12.2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді) ухвалене рішення, яким, зокрема, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Пунктом 4.2 вказаного рішення Конституційний Суд України наголошує, що пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України уповноважує прокуратуру на здійснення представництва інтересів держави в суді тільки у виключних випадках та в порядку, що визначені законом, а не на здійснення такого представництва у випадках, визначених органами прокуратури.

Згідно пункту 4.3 зазначеного рішення Конституційний Суд України констатує, що в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прикметник "виключний" означає виняток із загальних правил. З огляду на це словосполучення "у виключних випадках", яке міститься в зазначеному конституційному приписі, вказує на обмежувальний характер останнього. Він не наділяє прокуратуру універсальними повноваженнями щодо представництва інтересів держави в суді та не встановлює для неї загальної чи альтернативної компетенції, а стосується представництва інтересів держави в суді лише у виняткових, нетипових за своєю юридичною природою обставинах.

Відповідно й припис, у виключних випадках і в порядку, що визначені законом, який міститься в пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, серед іншого, означає, що хоча законодавець і має дискрецію щодо унормування в законах України випадків і порядку здійснення представництва прокуратурою інтересів держави в суді, однак обов`язковим є те, щоб такі випадки не лише установлювалися законом, а й були об`єктивно винятковими, чітко обмеженими, зведеними до мінімально необхідних, обумовленими особливими обставинами та сприймалися стороннім спостерігачем не як загальні правила, а саме як винятки. Визначення таких випадків є дискрецією законодавця. Однак, на думку Конституційного Суду України, ними можуть бути, зокрема: невизначеність (відсутність) у законодавстві України суб`єкта владних повноважень, уповноваженого на захист відповідних інтересів держави; колізії повноважень кількох органів публічної влади, якщо це унеможливлює захист ними інтересів держави в межах спірної компетенції; заподіяння шкоди інтересам держави правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, якщо цивільний позов у кримінальному провадженні не був чи не міг бути поданий або залишений без розгляду; звернення до прокуратури уповноваженого на захист інтересів держави суб`єкта з клопотанням про подання позову до суду; виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням фактів порушення або загрози порушення важливих інтересів держави, що потребують належного судового захисту.

Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Крім того, відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду стосовно правовідносин, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, а отже, суд доходить висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами частини 1 статті 181 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження, передбачених статтею 177 ГПК України, в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Частиною 2 статті 182 ГПК України визначено дії, які має вчинити суд у підготовчому провадженні.

Згідно з пункту 3 частини 2 статті 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні. У разі відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви підготовче засідання продовжується зі стадії, на якій засідання було відкладене або у ньому була оголошена перерва (частина 7 статті 183 ГПК України).

На підставі викладеного, а також враховуючи, що ГПК України передбачає розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому засіданні матеріалів і обмежує учасників справи подавати докази, а також заявляти клопотання чи заяви після відкриття розгляду справи по суті, з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, підготовче засідання слід відкласти.

За умовами частини 3 статті 177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Зважаючи на викладене, а також необхідність відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам скористатись своїми процесуальними правами, суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження з власної ініціативи.

Керуючись статтями 53, 177, 181, 185, 202, 216, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про зупинення провадження у даній справі до закінчення Конституційним судом України розгляду справи № 3-78/20269(178/26) - відмовити.

2. В задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про залишення позову керівника Сарненської окружної прокуратури без розгляду - відмовити.

3. Відкласти розгляд клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 922/2848/24 до наступного судового засідання.

4. Продовжити строк підготовчого провадження у справі № 918/660/26 на 30 днів до 24.08.2026

5. Відкласти підготовче засідання на "27" серпня 2026 р. на 13:00 год.

6. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань № 9.

7. Копію ухвали надіслати в порядку, що передбачений частиною 5 статті 242 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили 09.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повна ухвала виготовлена та підписана 14.07.2026

Суддя А.М. Горплюк