Решение № 138183643, 14.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 26/142/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 Справа № 908/3142/25 (908/1025/26)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали господарської справи

позивач ПІВДЕННО-СХІДНЕ МІЖОБЛАСНЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ (адреса: 49101 Україна, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 2; код ЄДРПОУ 20306037)

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю ІСПОЛІН ПЛЮС (адреса: 69005, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158, ЄДРПОУ 33667686)

про стягнення 674 000, 00 грн.

в межах справи № 908/3142/25

про банкрутство - Товариства з обмеженою відповідальністю ІСПОЛІН ПЛЮС (адреса: 69005, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158, ЄДРПОУ 33667686)

Без виклику сторін

УСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позовних вимог

27.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» про стягнення 674 000,00 грн пені, нарахованої у зв`язку з несвоєчасною сплатою штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 30.06.2025 № 54/76-р/к у справі № 54/46-25.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 № 54/76-р/к у справі № 54/46-25 Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСПОЛІН ПЛЮС» притягнуто до відповідальності за вчинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів.

За встановлені порушення на відповідача накладено штрафи у загальному розмірі 674 000,00 грн.

Рішення адміністративної колегії від 30.06.2025 № 54/76-р/к було одержане уповноваженим представником відповідача 02.07.2025.

ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» оскаржило зазначене рішення до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2025 було відкрито провадження у справі № 904/4350/25 за позовом ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 № 54/76-р/к.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4350/25 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» відмовлено повністю.

Зазначене судове рішення в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Позивач зазначає, що з урахуванням зупинення перебігу строку добровільної сплати штрафу на час судового розгляду справи № 904/4350/25 остаточний строк добровільного виконання рішення адміністративної колегії закінчився 17.11.2025.

Оскільки відповідач штраф у встановлений законом строк не сплатив, позивачем за період із 18.11.2025 до 24.04.2026 включно, що становить 158 календарних днів, нараховано пеню.

Розмір пені за один день прострочення становить: 674 000,00 грн Ч 1,5 % = 10 110,00 грн.

Розрахований за 158 днів розмір пені становить: 10 110,00 грн Ч 158 днів = 1 597 380,00 грн.

Водночас відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З огляду на це позивач обмежив заявлену до стягнення пеню розміром накладеного штрафу 674 000,00 грн.

2. Процесуальний рух справи

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.04.2026 позовну заяву Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до розгляду в межах справи № 908/3142/25 про банкрутство ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС», відкрито провадження у справі № 908/3142/25 (908/1025/26) та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.

13.05.2026 ліквідатор ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» арбітражний керуючий Шестопалова Ольга Дмитрівна подала до суду відзив на позовну заяву.

У відзиві ліквідатор повідомила, що, дослідивши документи, додані до позовної заяви, вважає заборгованість відповідача зі сплати пені в сумі 674 000,00 грн підтвердженою належними та достатніми доказами.

Ліквідатор підтвердила факт прийняття адміністративною колегією позивача рішення від 30.06.2025 № 54/76-р/к, факт накладення на відповідача штрафів у загальному розмірі 674 000,00 грн, набрання законної сили рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4350/25, несплату відповідачем штрафу та правильність здійсненого позивачем розрахунку пені.

Таким чином, ліквідатор ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» визнав позовні вимоги Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи до суду не надходило.

Оскільки розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання не проводилося, учасники справи до суду не викликалися.

Згідно із частиною тринадцятою статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі розгляду справи без повідомлення учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Судом створено учасникам справи належні умови для реалізації наданих їм процесуальних прав, подання заяв по суті справи, доказів, пояснень та заперечень.

3. Обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Рішенням адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 № 54/76-р/к у справі № 54/46-25 визнано, що ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосувалися спотворення результатів торгів.

Зазначеним рішенням на ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» накладено штрафи: 41 400,00 грн; 59 346,00 грн; 68 000,00 грн; 68 000,00 грн; 68 000,00 грн; 65 824,00 грн; 68 000,00 грн; 54 270,00 грн; 68 000,00 грн; 57 900,00 грн; 55 260,00 грн.

Загальний розмір накладених штрафів становить 674 000,00 грн.

Рішення адміністративної колегії від 30.06.2025 № 54/76-р/к із супровідним листом від 01.07.2025 № 54-02/2760е було вручено уповноваженому представнику ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» 02.07.2025.

ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» скористалося правом на судове оскарження зазначеного рішення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2025 відкрито провадження у справі № 904/4350/25.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4350/25 у задоволенні позову ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 № 54/76-р/к відмовлено повністю.

Доказів скасування або зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4350/25 суду не надано.

Також матеріали справи не містять доказів визнання недійсним, скасування чи зупинення дії рішення адміністративної колегії позивача від 30.06.2025 № 54/76-р/к.

Отже, рішення адміністративної колегії Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.06.2025 № 54/76-р/к є чинним та обов`язковим до виконання.

У зв`язку з невиконанням відповідачем рішення в частині сплати штрафу в.о. голови Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 02.12.2025 видано наказ № 54/94-Ю про примусове виконання рішення щодо стягнення з ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» штрафу в розмірі 674 000,00 грн.

Постановою державного виконавця від 26.12.2025 відкрито виконавче провадження № 79885295 з примусового виконання зазначеного наказу.

На час звернення позивача до суду виконавче провадження не було завершене, а докази сплати відповідачем штрафу в сумі 674 000,00 грн були відсутні.

Матеріали справи також не містять доказів сплати відповідачем нарахованої пені повністю або частково.

4. Правова оцінка встановлених обставин

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Частинами першою та другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна.

Оскільки ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» є боржником у справі № 908/3142/25 про банкрутство, цей майновий спір правомірно розглядається Господарським судом Запорізької області в межах справи про банкрутство відповідача.

Щодо обов`язковості рішення органу Антимонопольного комітету України

За приписами частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України є обов`язковими до виконання.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частиною третьою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно із частиною першою статті 60 цього Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк із дня одержання рішення.

При цьому відповідно до положень статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строк сплати штрафу зупиняється на час розгляду господарським судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.

У постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18 викладено правову позицію, відповідно до якої тривалість зупинення перебігу строку сплати штрафу визначається періодом, протягом якого господарським судом фактично здійснювався розгляд чи перегляд справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.

Як убачається з матеріалів справи, встановлений законом двомісячний строк сплати штрафу первісно мав закінчитися 02.09.2025.

Провадження у справі № 904/4350/25 про оскарження рішення адміністративної колегії було відкрито 21.08.2025, тобто за 13 календарних днів до закінчення двомісячного строку добровільної сплати штрафу.

Рішення у справі № 904/4350/25 ухвалено 04.11.2025.

Отже, після завершення судового розгляду перебіг невикористаної частини строку для добровільної сплати штрафу продовжився та закінчився 17.11.2025.

З 18.11.2025 у відповідача виникло прострочення виконання обов`язку зі сплати штрафу.

Щодо підстав для нарахування пені

Частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини сьомої статті 56 зазначеного Закону в разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф і пеню в судовому порядку.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Нарахування пені, передбаченої частиною п`ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», безпосередньо пов`язане з фактом прострочення виконання обов`язкового рішення органу Антимонопольного комітету України.

Таке нарахування має обов`язковий характер, здійснюється на підставі прямої норми закону та не потребує прийняття органом Антимонопольного комітету України окремого рішення про застосування пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17, відповідно до якої пеня, передбачена статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», не потребує прийняття уповноваженим органом окремого рішення про її застосування та не є адміністративно-господарською санкцією в розумінні положень Господарського кодексу України.

Таким чином, до вимог про стягнення цієї пені не застосовуються положення щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки пеня виникає безпосередньо в силу закону внаслідок прострочення сплати накладеного штрафу.

Щодо правильності розрахунку пені

Позивачем визначено період нарахування пені з 18.11.2025 до 24.04.2026 включно.

Зазначений період становить 158 календарних днів, а саме: із 18.11.2025 до 30.11.2025 13 днів; грудень 2025 року 31 день; січень 2026 року 31 день; лютий 2026 року 28 днів; березень 2026 року 31 день; із 01.04.2026 до 24.04.2026 24 дні.

Загальна кількість днів прострочення: 13 + 31 + 31 + 28 + 31 + 24 = 158 днів.

Розмір пені за один день прострочення становить: 674 000,00 грн Ч 1,5 % = 10 110,00 грн.

Розрахований розмір пені за 158 днів прострочення становить: 10 110,00 грн Ч 158 днів = 1 597 380,00 грн.

Разом із тим розмір пені відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не може перевищувати розміру накладеного штрафу.

Оскільки розмір штрафу становить 674 000,00 грн, граничний розмір пені, який може бути стягнутий із відповідача, також становить 674 000,00 грн.

Отже, здійснений позивачем розрахунок є арифметично правильним, відповідає положенням статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а заявлена до стягнення сума пені не перевищує встановленого законом граничного розміру.

Щодо визнання позову відповідачем

Відповідно до частини першої статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно із частиною четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання позову та продовжує судовий розгляд.

Відзив від імені відповідача подано ліквідатором ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» арбітражним керуючим Шестопаловою О.Д., яка відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня свого призначення виконує повноваження керівника боржника, представляє боржника у відносинах із третіми особами та діє від його імені без довіреності.

У поданому відзиві ліквідатор однозначно та безумовно визнала позов у повному обсязі, підтвердила обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та правильність розрахунку заявленої до стягнення суми.

Суд установив, що визнання позову здійснено уповноваженою особою, не суперечить вимогам закону, відповідає фактичним обставинам справи та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

При цьому саме по собі визнання позову відповідачем не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Дослідивши подані докази та перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами.

5. Оцінка доказів і висновки суду

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами статей 76 79 Господарського процесуального кодексу України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та вірогідними.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Матеріалами справи підтверджуються:

- прийняття адміністративною колегією позивача рішення від 30.06.2025 № 54/76-р/к;

- накладення на відповідача штрафів у загальному розмірі 674 000,00 грн;

- отримання відповідачем рішення 02.07.2025;

- оскарження відповідачем рішення органу Антимонопольного комітету України;

- відмова у задоволенні позову ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/4350/25;

- набрання зазначеним судовим рішенням законної сили;

- несплата відповідачем штрафу у встановлений строк;

- виникнення з 18.11.2025 прострочення сплати штрафу;

- наявність правових підстав для нарахування пені;

- правильність визначення періоду прострочення тривалістю 158 днів;

- правильність арифметичного розрахунку пені;

- дотримання позивачем установленого законом обмеження пені розміром накладеного штрафу;

- відсутність доказів сплати відповідачем заявленої пені;

- визнання відповідачем позову в повному обсязі.

Відповідач не надав доказів сплати штрафу або пені, доказів припинення відповідного обов`язку з інших підстав чи контррозрахунку заявленої до стягнення суми.

За таких обставин вимоги Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про стягнення з ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС» пені в сумі 674 000,00 грн є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю.

6. Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви в електронній формі позивач сплатив судовий збір у сумі 8 088,00 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов задовольняється повністю, витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 8 088,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають покладенню на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 2, 4, 8, 13, 73 79, 86, 123, 129, 191, 232 233, 236241, 247 252, 256, 327 Господарського процесуального кодексу України, статтями 56, 60, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статтями 17, 22, 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІСПОЛІН ПЛЮС (адреса: 69005, Україна, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158, ЄДРПОУ 33667686) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на рахунок ГУК в Зап.обл/м.Запоріжжя/21081100, ідентифікаційний код юридичної особи 37941997, номер рахунку (IBAN) UA55899998031360106000008479, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) пеню в сумі 674 000 (шістсот сімдесят чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (пр. Соборний 158, м. Запоріжжя, Україна, 69005, ідентифікаційний код юридичної особи 33667686) на користь Південно-східного міжобласного територіального відділення комітету України на Антимонопольного р/р UA178201720343100001000001441, банк отримувач: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ідентифікаційний код юридичної особи 20306037), 8088 (вісім тисяч вісімдесят вісім) грн. 00 грн сплаченого судового збору.

4. Видати накази.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.07.2026.

Суддя О.О. Юлдашев

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.