Решение № 138178393, 14.07.2026, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2527/25

Провадження № 2/188/1110/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2026 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Бібікова В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Петропавлівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Лисичанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року Лисичанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області звернулась до суду з позовом, відповідно до якого просить позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо її малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути аліменти на користь опікуна, яким є ОСОБА_3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , є батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини ОСОБА_4 записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Мати ОСОБА_1 написала заяву про тимчасове влаштування її дитини ОСОБА_2 до Луганського обласного дитячого будинку № 2 у зв`язку зі складними життєвими обставинами строком до 6 місяців, а саме: до 20.06.2022 року. Розпорядженнями керівника Лисичанської міської ВЦА від 17.12.2021р. № 1497 малолітня дитина була влаштована до Луганського обласного дитячого будинку № 2. За весь час перебування дитини в закладі мати жодного разу не відвідувала сина, його долею взагалі не цікавилась, на зв`язок з державним закладом взагалі не виходила. В лютому 2022 року Луганський обласний будинок дитини № 2 було евакуйовано до м. Львова. Розпорядженнями начальника Лисичанської міської адміністрації від 23.10.2023 року № 544 ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв`язку з тим, що його мати не виконує свої обов`язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з її перебуванням на тимчасово окупованих територіях, що підтверджується актом від 11.10.2022 року про виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, переміщеної з територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території. Малолітня дитина ОСОБА_2 , 2021 року народження, з 29.12.2021р. по 24.06.2024р. виховувався в Луганському обласному будинку дитини № 2, мати його долею не цікавилася, жодного разу не відвідувала дитину. Рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради від 19.06.2024р. № 286 «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 » дитина була влаштована під опіку до рідної тітки ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На сьогоднішній день ані дитині, ані опікуну місце перебування матері невідоме.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив до суду заяву, відповідно до якої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать матеріали цивільної справи.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд, керуючись ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Батько дитини ОСОБА_4 записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Мати ОСОБА_1 написала заяву про тимчасове влаштування її дитини ОСОБА_2 до Луганського обласного дитячого будинку № 2 у зв`язку зі складними життєвими обставинами строком до 6 місяців, а саме: до 20.06.2022 року.

Розпорядженнями керівника Лисичанської міської ВЦА від 17.12.2021р. № 1497 малолітня дитина була влаштована до Луганського обласного дитячого будинку № 2.

За весь час перебування дитини в закладі мати жодного разу не відвідувала сина, його долею взагалі не цікавилась, на зв`язок з державним закладом взагалі не виходила.

В лютому 2022 року Луганський обласний будинок дитини № 2 було евакуйовано до м. Львова.

Розпорядженнями начальника Лисичанської міської адміністрації від 23.10.2023 року № 544 ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, у зв`язку з тим, що його мати не виконує свої обов`язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з`ясувати у зв`язку з її перебуванням на тимчасово окупованих територіях, що підтверджується актом від 11.10.2022 року про виявлення дитини, яка залишилась без батьківського піклування, переміщеної з територій, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або батьки якої перебувають на територіях, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)/тимчасово окупованій території.

Малолітня дитина ОСОБА_2 , 2021 року народження, з 29.12.2021р. по 24.06.2024р. виховувався в Луганському обласному будинку дитини № 2, мати його долею не цікавилася, жодного разу не відвідувала дитину.

Рішенням виконкому Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради від 19.06.2024р. № 286 «Про встановлення опіки над малолітнім ОСОБА_2 » дитина була влаштована під опіку до рідної тітки ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

На сьогоднішній день ані дитині, ані опікуну місце перебування матері невідоме.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Лисичанської міської військової адміністрації від 21.07.2025р. доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підстави позбавлення батьківських прав наведені у ст. 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч.1 ст.164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідачки та є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідачки буде відповідати інтересам дитини, оскільки відповідачка в подальшому буде позбавлена можливості негативно впливати на психіку дитини до моменту зміни нею свого ставлення відносно дитини та поновлення у встановленому порядку батьківських прав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно ч. 3 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

Відповідно до ст. 141 ч. 1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 141 ч. 2 п. 1 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Як встановлено вище, відповідачка по справі не займається вихованням та освітою дитини тривалий час, не виявляє до них будь-якої батьківської уваги та турботи, не займається розвитком дитини, не змінює свого аморального способу життя.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачка ОСОБА_1 , які ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини: ОСОБА_2 , 2021 року народження, а тому повинна бути позбавлені батьківських прав відносно нього.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 164, 166 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 141 ч.1, ч. 2 п. 1, ч. 8, 247, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-285 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , дата видачі 27.08.2020р., орган, що видав 4430) у зв`язку зі злісним невиконанням батьківських обов`язків по відношенню до її малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , дата видачі 27.08.2020р., орган, що видав 4430) на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є опікуном ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 24.07.2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , дата видачі 27.08.2020р., орган, що видав 4430) на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра