Решение № 138171973, 07.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/13118/25

2/296/1379/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"07" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира у складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участі секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в особі законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої (на момент утворення заборгованості з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2021 року) ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 3 930 гри. 11 коп.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії в період з 01 грудня 2021 по 01 листопада 2025 у розмірі 4218,09 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , співвласниками якої є відповідачі, забезпечується послугами централізованого опалення та постачання теплової енергії, які надає позивач. З 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року відповідачі в повному обсязі не сплачували кошти за надані послуги позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 32592,82 грн. Позивач вказав, що підприємство неодноразово нагадувало відповідачам про необхідність оплати заборгованості за надані послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, проте, відповідачі борг не сплатили. Тому просить стягнути з відповідачів на свою користь 32592,82 грн. боргу за спожиті послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, витрати з оплати судового збору.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує (а.с.61).

Від відповідачів відзив на позов до суду не надходив, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження, разом з судовою повісткою про виклик та копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідачів.

Крім того, відповідачів повідомлено через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У призначені судові засідання відповідачі не з`явилися, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідачі належним чином повідомлені про порядок розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 є споживачами послуг з централізованого опалення та постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , що надаються Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради.

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №448742942 від 22.10.2025р. ОСОБА_1 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.12.2006 року; ОСОБА_2 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.12.2006 року; ОСОБА_3 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.12.2006 року; ОСОБА_4 належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 27.12.2006 року (а.с.11-12).

Відповідно до наданої позивачем довідки про склад сім`ї, а також згідно отриманих на запит суду відомостей про реєстрацію місця проживання з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 13,26,27,28,29).

Згідно із наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року у відповідачів утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії в розмірі 32592,82 грн, яку на момент пред`явлення позову відповідачами добровільно сплачено не було.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно статті 358 ЦК України передбачає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Стаття 360 ЦК України передбачає зобов`язання співвласника, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, тобто нести витрати, які є об`єктивно необхідними для підтримання спільного майна у належному стані.

Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII).

Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово -комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону №2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово -комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.

Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21 Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 242 ЦК України визначено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч.1 ст.272 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно. В інтересах малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком або за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої особисті немайнові права, їхні права здійсню батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відносини щодо майна малолітніх та неповнолітніх осіб визначаються нормами сімейного законодавства. Малолітнім та неповнолітнім особам може належати будь-яке майно, яке відповідно до закону є об`єктом права приватної власності фізичних осіб.

Проте, будучи власниками, малолітні не здатні здійснювати свої права самостійно, оскільки мають неповну цивільну дієздатність (ст. 31 ЦК України).

За ч. 1 ст. 177 СК України, батьки управляють майном, належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов`язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Відповідно до ч.3 ст. 177 СК України, батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування.

Згідно ч. 1 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу чи особу, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.2 ст. 59 ЦПК України).

Матір`ю ОСОБА_1 є відповідач ОСОБА_3 .

Одночасно статтею 99.2 Податкового кодексу України визначено, що грошові зобов`язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов`язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу.

Тому відповідач ОСОБА_3 несе майнову відповідальність за зобов`язаннями своєї дитини як власника майна за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2021 року.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у відповідачів за період з 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення у розмірі 32592,82 грн, доказів на спростування наявності якої відповідачами надано не було.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення відповідно до їх частки у праві власності на квартиру.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судові витрати на користь позивача.

Керуючись ст. 525, 526 ЦК України, Законом України "Про житлово-комунальні послуги", ст. ст. 82, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352-354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , в особі законного представника, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2021 року у розмірі 3930,11 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2021 по 01 листопада 2025 року у розмірі 4218,09 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 757,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01 лютого 2010 року по 01 листопада 2025 року у розмірі 8148,20 грн та витрати на оплату судового збору у розмірі 757,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, місцезнаходження за адресою: 10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 10.07.2026