Решение № 138167705, 06.07.2026, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/836/25

Провадження № 2/539/39/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Рудалєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Бас В.Г.,

сторони у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» (адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236) звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі суд) із позовною заявою до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» (адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ - 35234236) заборгованість за кредитним договором № 101527551 від 16 травня 2023 року у сумі 13 328 (тринадцять тисяч триста двадцять вісім) гривень 00 копійки.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (далі первісний кредитор) та відповідачем 16 травня 2023 року було укладено електронний кредитний договір №101527551, відповідно до умов якого відповідач отримав у борг кошти у сумі 3 400,00 грн та зобов`язувався повернути та сплатити відсотки за користування ними у строк, визначений у договорі, а також сплатити комісію.

29 серпня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (первісним кредитором) та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права вимоги за кредитним договором, серед іншого, до відповідача.

Унаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.

Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми статей 512, 514, 1082 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) щодо правових наслідків відступлення права вимоги; статей 626, 627, 628, 629 ЦК України щодо обов`язковості умов укладених договорів; статей 1049, 1050, 1054 ЦК України щодо особливостей укладення та виконання кредитних договорів; статей 526, 625 ЦК України щодо обов`язковості виконання боржником узятих на себе зобов`язань за договором, а також Закону України «Про електронну комерцію», відповідно до якого електронна форма кредитного договору прирівнюється до письмової форми договору.

У судовому засіданні, яке відбулося 27 травня 2025 року відповідачка повідомила, що кредит, заборгованість за яким позивач просить стягнути суд, вона не брала.

Представник відповідача повідомила, що у зв`язку з тим, що невідома особа, неправомірно заволодівши даними ОСОБА_1 , оформила кредит, органами досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 квітня 2025 року внесено відповідні відомості та розпочато кримінальне провадження №12025175570000342 за частиною першою статті 182 Кримінального кодексу України (далі КК України).

У зв`язку із наведеним відповідач та її представник просили у задоволенні позову відмовити.

Заяви, клопотання учасників справи

Разом із позовною заявою представник позивача надіслав до суду клопотання про витребування доказів та про розгляд справи за відсутності представника позивача.

01 квітня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.

09 квітня, 26 травня, 17 червня, 16 липня, 05 серпня, 02 жовтня, 05 листопада 2025 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

10 квітня, 30 квітня, 07 серпня 2025 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27 травня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

20 квітня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

03 червня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі та долучення додаткових доказів.

25 червня 2026 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання її участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 07 березня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у цивільній справі та постановив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначив судове засідання на 10 квітня 2025 року.

Ухвалою від 27 травня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою від 07 жовтня 2025 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача щодо виклику у судове засідання представника позивача для надання пояснень щодо порядку ідентифікації клієнта під час надання кредиту.

Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотанням представника відповідача.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» - є фінансовою установою, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.25).

16 травня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІОЛАН» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №101527551 (далі кредитний договір) (а.с.8-14), відповідно до пункту 1.1 якого позикодавець (первісний кредитор) зобов`язується передати позичальнику (відповідачу) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту 3 400,00 грн (пункт 1.2 кредитного договору). Строк кредиту 105 днів з 16 травня 2023 року та складається із пільгового (15 днів) та поточного (90 наступних днів) періодів (пункт 1.3 кредитного договору). Дата остаточного погашення заборгованості 29 серпня 2023 року (пункт 1.4 кредитного договору).

Комісія за надання кредиту 340,00 грн (пункт 1.5.1 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 510,00 грн (1,00 % в день) (пункт 1.5.2 кредитного договору).

Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 9 180,00 грн (3,00 % в день) (пункт 1.5.3 кредитного договору).

Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника (відповідача) з використанням картки № НОМЕР_2 (пункт 2.1 кредитного договору).

Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора та доступний, зокрема через сайт товариства (кредитора) та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з графіком платежів за договором, який є додатком до кредитного договору, дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 29 серпня 2023 року, сума повернення (з урахуванням відсотків за користування кредитом) 13 430,00 грн (а.с.1, зворотна сторона).

Згідно з довідкою про ідентифікацію первісного кредитора, кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який був направлений на його номер телефону (а.с.15).

Відповідно до платіжного доручення 64828584 кредитні кошти у сумі 3 400,00 грн 16 травня 2023 року перераховано на рахунок відповідача (а.с.16, зворотна сторона).

29 серпня 2023 року між первісним кредитором та позивачем укладено Договір відступлення прав вимоги №104-МЛ/Т (далі договір факторингу) (а.с.18, зворотна сторона а.с.22), відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до пункту 6.2.3 договору факторингу оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру боржників.

Передача позивачу права вимоги за кредитним договором відповідача підтверджується витягом з Реєстру боржників (а.с.24).

Згідно з випискою позивача з особового рахунку за кредитним договором станом на 28 січня 2025 року загальна сума заборгованості відповідача перед ним становила 13 328,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 3 400,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків 9 588,00 грн, заборгованість за комісіями 340,00 грн (а.с.18). Така ж інформація міститься і у витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с.24).

Листом від 22 січня 2025 року №22967943/1320 позивач звернувся до відповідача із досудовою вимогою, у якій повідомив про укладення договору факторингу та про необхідність сплати йому заборгованості за кредитним договором (а.с.24, зворотна сторона).

Відповідно до вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року у справі №539/5925/25 ОСОБА_2 , серед іншого, 16 травня 2023 року викрала грошові кошти ОСОБА_1 (відповідач), які попередньо отримала, здійснивши авторизацію та оформивши кредиту у ТОВ «МІОЛАН» (первісний кредитор) на ім`я ОСОБА_1 (відповідач) (а.с.208-210).

Висновок суду про доведеність винуватості обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які її засуджено, та кваліфікація вчиненого за частиною першою статті 361, частиною четвертою статті 185 КК України, - є правильним та учасниками судового провадження не оскаржується (Ухвала Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі №539/5925/25) (а.с.200-205).

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов`язані із невиконанням останнім зобов`язань за укладеним ним кредитним договором відповідно до умов договору факторингу.

Вказані правовідносини регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України), Законом України «Про електронну комерцію» станом на дату виникнення спірних правовідносин.

Не погоджуючись із відповідачем, який не сплатив заборгованість за кредитним договором, керуючись положеннями договору факторингу, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.

Норми права, які застосував суд

Згідно зі статею 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (часина третя статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оцінка суду

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом (частина третя статті 263 ЦПК України).

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, звертає увагу суду на те, що відповідач не виконує умови укладеного між ним та первісним кредитором кредитного договору в електронному вигляді, право вимоги за яким передано позивачу. Оскільки відповідач не виконав зобов`язання за кредитним договором, який укладено в електронному вигляді, в наслідок цього виникла заборгованість, її слід стягнути у судовому порядку.

Відповідач та її представник заперечили проти заявленого позову, зазначивши, що кредит не оформлювала, грошей у борг не брала, є відповідний вирок суду, за який засуджено іншу особа, яка неправомірно скористалася її персональними даними, оформлюючи цей кредит.

Суд, оцінюючи докази, що містяться в матеріалах справи, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

Відповідно до змісту статей 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є обов`язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Як було зазначено вище та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог кредитного договору було отримано кредитні кошти та особа, яка їх отримала, зобов`язана їх повертати на умовах та у строк, передбачений договором.

Відповідач заперечує факт отримання кредитних коштів. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, позивач не довів, що саме відповідачу було перераховано кредитні кошти та відповідач ними активно користувався (у матеріалах справи відсутня виписка з банку про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача та/або виписка з рахунку відповідача у банку за період кредитування, яка підтверджує/спростовує факт зарахування та користування кредитними коштами).

Крім того, як було зазначено вище, оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання Акту приймання-передачі Реєстру боржників. Суд не бере до уваги Акт приймання-передачі Реєстру боржників (а.с.23), оскільки указаний акт не стосується договору факторингу, він містить іншу дату його укладення, а також суму боргів, що передається. Інший Акт приймання-передачі Реєстру боржників як необхідний документ, що підтверджує передачу прав вимоги, у тому числі за кредитним договором, у матеріалах справи відсутній. Таким чином, позивач не довів факт отримання ним у належно оформленій формі (підписання Акту приймання-передавання Реєстру боржників) права вимоги за кредитним договором відповідача.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням вимог частини шостої статті 82 ЦПК України суд враховує вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 лютого 2026 року у справі №539/5925/25, висновки якого підтверджені ухвалою Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у цій же справі, щодо того, що 16 травня 2023 року авторизацію та оформлення кредиту у ТОВ «МІОЛАН» (первісний кредитор) на ім`я ОСОБА_1 (відповідач) неправомірно здійснила ОСОБА_2 , яка була засуджена за такі дії за частиною четвертою статті 185 КК України.

Отже, ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн, що підтверджується Платіжною інструкцією №2933 від 10 лютого 2025 року (а.с.1).

У зв`язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні позову, а інших витрат у справ не заявлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 514, 516, 516, 527, 530, 627, 628, 617, 1054 Цивільного кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», статтями 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відмовити.

Судові витрати не відшкодовуються.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ КАПІТАЛ», адреса місця знаходження: Львівська область, місто Львів, вулиця Смаль-Стоцького, будинок №1, корпус № 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Лубенського міськрайонного суду

Полтавської області Л.В. Рудалєва