Решение № 138154397, 08.07.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7011/26

Провадження № 2/344/4836/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

08 липня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Польської М.В.,

секретаря судового засідання Соляник Т.І.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» у квітні 2025 року звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.05.2019 року між АТ «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір №482806431. Відповідно до умов Договору Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 44 999,50 грн., а Позичальник зобов`язався повернути таку ж суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах визначених пунктами Договору. 17.05.2021 року було укладено договір факторингу №2 відповідно до якого АТ «АЛЬФА-БАНК» відступило на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482806431. 18.05.2021 року було укладено договір №18-05/21 відповідно до якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФЛЕКСІС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482806431. 10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №482806431. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №482806431 від 09.05.2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 33 392,47 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 29 937,31 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 877,48 грн.; заборгованість за пенею та/або штрафами - 200 грн.; інфляційні збитки 1 966,76 грн.; нараховані 3% річних -410,92 грн., яку просить стягнути позивач, та понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Ухвалою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 114 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без виклику сторін, та витребувано докази.

Водночас, у строк встановлений судом ухвалою відповідач, його представник відзив на позов не подали, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09.05.2019 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з Офертою на укладення Угоди про надання кредиту №482806431, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Сума кредиту 44 999,50 гривень, з фіксованою процентною ставкою 0,01% річних, зі строком кредиту 28 місяців. Дата повернення кредиту 10.09.2021 (п.2.). Оферта власноруч підписана ОСОБА_2 ..

Отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується випискою по рахунку обліку кредитної заборгованості за період з 09.05.2019 року по 17.05.2021 року, що наданий АТ «Сенкс Банк» на виконання вимог ухвали суду.

17.05.2021 року АТ «Альфа-банк» відступило ТОВ «ФК «Флексіс» право вимоги за кредитним договором № 482806431 від 09.05.2019 року, що підтверджується Договором факторингу № 2, платіжним дорученням № 2 від 17.05.2021.

18.05.2021 року ТОВ «ФК «Флексіс» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитним договором № 482806431 від 09.05.2019 року, що підтверджується Договором факторингу №18-05/21, витягом з додатку 1-1 до Договору факторингу.

Відповідно до розрахунку, заборгованість відповідача перед ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023 року становила 33 392,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 29 937,31 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 876,54 грн. (за період з 18.05.2021 року по 09.09.2021 року, тобто в межах строку кредитування), заборгованості за пенею в сумі 200 грн., нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 0,94 грн. (за період з 18.05.2021 року по 09.09.2021 року), нараховані 3% річних за користування грошовими коштами 410,92 грн. (за період з 10.09.2021 року по 23.02.2022 року), інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 1 966,76 грн. (за період з 10.09.2021 року по 01.02.2022 року).

10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» уклав з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №201187352 від 20.09.2019, що також підтверджується реєстром боржників від 10.01.2023.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором №482806431 від 09.05.2019 року станом на 17.03.2026 року складає 33 392,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 29 937,31 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 876,54 грн. (за період з 18.05.2021 року по 09.09.2021 року, тобто в межах строку кредитування), заборгованості за пенею в сумі 200 грн., нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 0,94 грн. (за період з 18.05.2021 року по 09.09.2021 року), нараховані 3% річних за користування грошовими коштами 410,92 грн. (за період з 10.09.2021 року по 23.02.2022 року), інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 1 966,76 грн. (за період з 10.09.2021 року по 01.02.2022 року).

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі Закон) електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно ч. 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок виплати яких встановлюється договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконав, чим порушив умови Договорів, у зв`язку з чим має заборгованість перед позивачем.

Здійснений позивачем розрахунок заборгованості відповідачем не заперечувався та не спростований.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити та стягнути із ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №482806431 від 09.05.2019 року у сумі 33 392,47 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 29 937,31 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 876,54 грн., заборгованості за пенею в сумі 200 грн., нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 0,94 грн., нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 410,92 грн., інфляційні збитки за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 1 966,76 грн..

Натомість належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитних договорів, відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 13 000 грн.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката встановлюється судом на підставі детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Виходячи зі змісту положень частини третьої статті 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Положеннями 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який полягає у визначенні за суб`єктом цивільного права можливості укладати договір або утримуватися від його укладання, а також визначати його зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

Так, договірні відносини між адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підтверджені договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року.

Як вбачається з Договору № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладеного між адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та Клієнтом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Клієнт доручає, а адвокатським об`єднанням приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно Заявки на надання юридичної допомоги №1344 від 02.02.2026 та Витягу від 27.02.2026 року з Акту №19 про надання юридичної допомоги, сторони за Договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», підписавши цю заявку погодили надання правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. вартістю 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 год. вартістю 9 000 грн., що складає 13 000 грн.

Суд вважає, що витрати в розмірі 13 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат. З матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідності. Доданий договір про надання правничої допомоги свідчить про те, що адвокатом було виконано роботу по складанню та поданню не одного позову від імені позивача, які є ідентичними та не потребують значного часу для вивчення матеріалів і складання позовної заяви.

Оскільки рішенням суду позов задоволено, враховуючи недотримання співмірності витрат на правничу допомогу, вважає, що необхідно зменшити розмір стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу до суми 4 000 грн., яка відповідатиме принципу розумності.

Згідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідача слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн..

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договором № 482806431 від 09.05.2019 року у розмірі 33 392,47 грн. (тридцять три тисячі триста дев`яносто дві гривні 47 копійок), яка складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 29 937,31 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги в сумі 876,54 грн., заборгованості за пенею в сумі 200 грн., нарахованих відсотків за кредитним договором в сумі 0,94 грн., нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 410,92 грн., інфляційні збити за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України 1 966,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коопійок) та 4 000 грн. (чотири тисячі) витрати на правничу допомогу

В решті задоволення вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА