Постановление суда № 138153439, 10.07.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1002/22

Провадження № 1-кп/177/64/26

У Х В А Л А

Іменем України

10.07.2026 Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 про зупинення судового провадження в кримінальному провадженні № 12020040000000629 від 24.08.2020за ч. 3 ст. 286КК України, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника потерпілих ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого,

адвоката ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Криворізьким районним судом Дніпропетровської області розглядається вказане кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_2 (справа № 177/1002/22).

Захисником обвинуваченого подано клопотання про зупинення судового провадження щодо ОСОБА_2 , у зв`язку з проходженням останнім військової служби у ВЧ НОМЕР_1 , до його звільнення з військової служби.

У судовому засіданні захисник клопотання підтримав та просив задовольнити. Вказував, що передбачена ч. 1 ст. 335 КПК України норма щодо зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням обвинуваченим військової служби має імперативний характер та не передбачає дискреції суду під час вирішення зазначеного питання. Також, на думку захисника, поза межами компетенції суду знаходиться оцінка можливості обвинуваченого, який проходить військову службу, прибувати у судові засідання та брати участь у судовому розгляді, із огляду на те, що обвинувачений виконує свій конституційний обов`язок, який полягає у забезпеченні оборони та захисту Батьківщини від віськової агресії РФ проти України . На зупиненні судового провадження наполягав.

Прокурор та представник потерпілих, кожен окремо, заперечували проти задоволення клопотання сторони захисту про зупинення судового провадження, як необґрунтованого та безпідставного, направленого на затягування судового розгляду та уникнення відповідальності обвинуваченим ОСОБА_2 за скоєне кримінальне правопорушення.

Суд, розглянувши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дійшов до такого висновку.

Так, судове слідство в справі завершено, сторони виступили в судових дебатах, після чого обвинуваченому ОСОБА_2 надано право на останнє слово. Перед наданням останнього слова в судовому засіданні оголошено перерву до 27.02.2026.

У судове засідання 27.02.2026 обвинувачений ОСОБА_2 не з`явився, від його захисника, адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про зупинення судового провадження на підставі ст. 335 КПК України, у зв`язку з тим, що обвинувачений із 26.02.2026 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .

Із метою перевірки зазначених обставин, 03.03.2026 судом направлено запит до відповідної військової частини щодо: підтвердження проходження військової служби обвинуваченим ОСОБА_2 ; можливості його участі в судовому засіданні безпосередньо чи в режимі ВКЗ.?

На запит суду 23.03.2026 від військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь про підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2 за контрактом у цій військовій частині, а також повідомлено про залучення ОСОБА_2 до бойового завдання. Доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.

Задля об`єктивного розгляду клопотання сторони захисту, 06.04.2026 суд звернувся до військової частини з запитом про надання довідки або ж витяг з наказу (без зазначення місця виконання бойового завдання, складу підрозділу, характеру операції та інших даних із обмеженим доступом), виключно для підтвердження факту виконання ОСОБА_2 бойового завдання та, за можливості, повідомлення про строки залучення останнього до виконання бойового завдання.

Однак, на день судового засідання, 24.03.2026, відповіді на запит суду не надано, причин неявки обвинуваченого не повідомлено, його участь у судовому засіданні як особисто, так і в режимі відео конференції, не забезпечено.

Ухвалою суду від 23.04.2026 зобов`язано Міністерство оборони України вручити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , судову повістку про виклик до суду на 22.05.2026 на 09 год. 30 хв., а також забезпечити можливість обвинуваченому ОСОБА_2 особисто взяти участь у судовому засіданні призначеному на 22.05.2026 о 09 год. 30 хв., а в разі неможливості його прибуття особисто в судове засідання, забезпечити участь у режимі відеоконференції з найближчим судом за місцем його знаходження (перебування) або ж поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису.

Згідно з повідомлення представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 від 30.04.2026, із метою участі в судовому засіданні, призначеному на 22.05.2026, ОСОБА_2 буде надано відпустку з 21.05.2026.

До суду 22.05.2026 обвинувачений ОСОБА_2 не прибув. Згідно з наданого захисником обвинуваченого медичного висновку від 21.05.2026 про тимчасову непрацездатність, ОСОБА_2 перебуває на лікарняному з 21.05.2026 по 23.05.2026.

У судових засіданнях, призначених на 08.06.2026 та 10.07.2026, участі обвинуваченого ОСОБА_2 не забезпечено ні безпосередньо, ні в режимі відеоконференції. Причини неявки обвинуваченого суду не повідомлено.

До суду 09.07.2026 від представника ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_7 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2026 № 150, про залучення ОСОБА_2 до виконання бойового завдання з 26.05.2026

Будь-яких інших актуальних відомостей командування військової частини НОМЕР_1 не повідомило, як і не конкретизувало впродовж якого часу ОСОБА_2 не зможе брати участь у судових засіданнях.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.

Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», видами військової служби є: базова військова служба, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Отже, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, та військова служба за контрактом, є різними видами служб.

Із копії витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.02.2026 № 57 убачається, що молодший сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом із 26.02.2026.

Окрім того, конструкція ст. 335 КПК України дозволяє дійти висновку, що зупинення судового провадження можливе за наявності об`єктивних перешкод для його продовження.

Зі змісту довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 01.07.2026 № 8075 слідує, що раніше ОСОБА_2 дійсно у період із 26.02.2026 по 20.05.2026 брав участь у таких заходах на підставі підсумкових бойових донесень командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.02.2026, 20.05.2026. Водночас, як слідує з відповіді військової частини НОМЕР_1 на запит суду про забезпечення участі ОСОБА_2 у судовому засіданні від 30.04.2026, командування повідомляло про можливість надання обвинуваченому відпустки для участі у судовому засіданні, не зважаючи на залучення останнього до виконання бойових завдань.

Отже, наданий суду витяг з наказу про вибуття обвинуваченого ОСОБА_2 для виконання бойового завдання від 27.05.2026 № 150 підтверджує факт проходження ним військової служби та виконання службових обов`язків, однак не містить відомостей про неможливість забезпечення його участі в судовому провадженні особисто або в режимі відеоконференції.

Станом на 10.07.2026, військовою частиною не надано інформації щодо орієнтовного строку виконання завдання ОСОБА_2 , строку упродовж якого останній не матиме можливості брати участь у судовому провадженні, а також щодо наявності чи відсутності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Таким чином, надані суду матеріали підтверджують проходження обвинуваченим військової служби та його перебування в підпорядкуванні військової частини, однак не містять достатніх даних для висновку про існування об`єктивних та безумовних перешкод для його участі в судовому розгляді.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Більше того, суд наголошує, що відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є, зокрема захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Тобто, завданням судового провадження, згідно вимог КПК України, є, зокрема, й охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу. Отже, справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку є необхідним, у тому числі, задля захисту прав саме обвинуваченого, а збільшення судового розгляду в часі (зумовлене зупиненням), навпаки, може призвести до порушення прав, в тому числі і прав обвинуваченого ОСОБА_2 .

Суд доходить висновку, що наразі відсутні обставини які б об`єктивно унеможливлювали участь обвинуваченого ОСОБА_2 у судових засіданнях під час судового розгляду кримінального провадження.

Окрім того, суд враховує, що відповідно до положень, закріплених Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, яким затверджено Інструкцію про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Cилах України, проходження особою військової служби в Збройних Силах України не є перешкодою для участі в судовому провадженні.

Пунктом 8.15 згаданої Інструкції також передбачено, що військовослужбовцям, щодо яких проводиться кримінальне провадження або стосовно яких справа розглядається судом, відпустка надається за погодженням з відповідними органами досудового розслідування чи судом.

У зв`язку з викладеним, а також із метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про зупинення судового провадження.

Слід також зазначити, що висновок про відсутність підстав для зупинення судового провадження зроблено виключно на підставі оцінки фактичних обставин, які існують станом на час розгляду цього клопотання.

Керуючись ст. ст. 2, 21, 28, 335, 369, 371-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 про зупинення судового провадження у справі № 177/1002/22 (провадження № 1-кп/177/64/26) за ч. 3 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_2 , - відмовити.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.07.2026.

Суддя: ОСОБА_1