Решение № 138149321, 23.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/34044/25 2/760/1918/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м.Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря - Петренко А.Є.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» звернулося до Солом`янського районного суду м. Києва з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість у сумі 82199,69 гривень та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Розглянути справу в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника Банку.

Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Свої вимоги мотивує тим, що 24.05.2019 між банком та відповідачем був укладений кредитний договір № 2001318834101 за умовами якого відповідачу був виданий кредит у розмірі 14000,00 грн. та 13.09.2022 кредитний договір №1010543243 за умовами якого відповідачу був виданий кредит у розмірі 48332,42 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитних договорів станом на 04.08.2025 утворилася заборгованість, яка складає:

- по кредитному договору № 2001318834101 від 24.05.2019 року - 21610,53 грн., з яких 13129,34 грн. заборгованість за кредитом, 8481,19 грн. заборгованість за процентами, 0,00 грн. заборгованість за комісією.

- по кредитному договору №1010543243 від 13.09.2022 року - 60589,16 грн., з яких: 48112,81 грн. заборгованість за кредитом, 12,99 грн. заборгованість за процентами, 12463,36 грн. заборгованість за комісією.

Тобто загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.08.2025 склала 82199,69 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001318834101 від 24.05.2019, сторони погодили, що позичальник зобов`язується сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості. Ці умови були узгодженні позичальником шляхом підписання відповідних документів.

Щодо порушення відповідачем зобов`язань позивач направив письмові вимоги (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була.

Вказує, що відповідач не виконує належним чином зобов`язання за кредитними договорами довготривалий строк, внаслідок чого утворилася заборгованість.

З урахуванням викладеного вище, просить суд позов задовольнити.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 09.12.2025 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику. Направлено позивачу копію ухвали про відкриття провадження у справі, а відповідачу - копію ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів. Також відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний термін з дня отримання копій документів.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

У судове засідання 23.06.2026 відповідач надіслав письмову заяву в якій позовні вимоги визнав, просив справу розглядати без його участі, зазначивши, що борг буде погашати по можливості, у зв`язку з повномасштабним вторгненням.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори: 24.05.2019 кредитний договір №2001318834101, за яким позичальнику видано кредит у розмірі 14000,00 грн; 13.09.2022 кредитний договір №1010543243, за яким позичальнику видано кредит у розмірі 48332,42 грн.

У зв`язку із невиконанням кредитних зобов`язань, у відповідача станом на 04.08.2025 року утворилась заборгованість на загальну суму 82199,69 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача складається: по кредитному договору від 24.05.2019 №2001318834101 - 21610,53 грн, з яких: 13129,34 грн заборгованість за кредитом, 8481,19 грн заборгованість процентами, 0,00 грн заборгованість за комісією; по кредитному договору від 13.09.2022 №1010543243 - 60589,16 грн, з яких: 48112,81 грн заборгованість за кредитом, 12,99 грн заборгованість процентами, 12463,36 грн заборгованість за комісією.

Так, згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому з огляду на зміст ст.ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п.5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Отже, наявні в матеріалах справи письмові докази (розрахунок заборгованості) та заява відповідача, який визнав позовні вимоги в повному обсязі є належними та допустимими доказами у розумінні статей 76-78 ЦПК України.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч.2 ст.530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав у судовому порядку.

Відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст .4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 280-284, 353 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість на загальну суму 82199,69 грн. (вісімдесят дві тисячі сто дев`яносто дев`ять гривень, шістдесят дев`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Повні ім`я та найменування сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, адреса: 0470, м. Київ, вул. Андріївська, 4;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т.В. Нестеренко