Постановление суда № 138149028, 01.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10784/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, в якому просить накласти арешт на грошові кошти, які належать ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та знаходяться на відповідних зазначених у клопотанні банківських рахунках в АТ «А- Банк» (МФО 307770).

В обґрунтування клопотання зазначено, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні, досудове розслідування якого доручено слідчому відділу УП в метрополітені ГУНП у м. Києві та яке проводиться за фактом вчинення шахрайських дій в особливо великих розмірах, що полягало у заволодінні грошовими коштами вкладників АТ «МР Банк» під виглядом надання поворотної фінансової допомоги та купівлі товарів, робіт та послуг.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, діючи в умовах воєнного стану, шляхом шахрайства заволоділи коштами вкладників АТ «МР Банк» (код ЄДРПОУ 25959784) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та в подальшому за допомогою ряду суб`єктів господарської діяльності, серед яких юридичні особи та фізичні особи-підприємці, здійснили обготівкування та легалізацію таких коштів.

За результатами вчинення невстановленими особами шахрайських дій 21.09.2023 на рахунок № НОМЕР_1 , що відкритий на ім`я ОСОБА_6 , зараховано кошти у сумі 10 763 343,28 грн від АТ «МР БАНК» із призначенням платежу «Задоволення кредиторських вимог 4-ї черги згідно рішення виконавчої дирекції Фонду N477 від 11.07.2022».

Також, за аналогічною ситуацією було здійснено погашення від неплатоспроможного банку АТ «МР БАНК» кредиторських вимог на рахунок ОСОБА_7 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, та перераховано грошові кошти у сумі 3 020 979, 37 грн., а також на рахунок ОСОБА_8 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, куди перераховано грошові кошти у сумі 2 696 633, 18 грн.

В подальшому вказані суми коштів було перераховано невстановленими особами на рахунки ТОВ «БЄТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 45073330), ТОВ «ПОРТРАКС КО» (код ЄДРПОУ 44661278) у якості надання поворотної фінансової допомоги та оплати за товари.

Відповідно до узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України від 06.01.2026 встановлено, що ТОВ «БЄТА ГРУП» та ТОВ «ПОРТРАКС КО» отримані від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 кошти перерахували в адресу декількох юридичних та фізичних осіб-підприємців, серед яких: ТОВ «Суші продукт плюс» (код ЄДРПОУ 41453496), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ) за нібито купівлю товарів, робіт, послуг, яких фактично не було.

В ході досудового розслідування отримано доступ до банківської таємниці ТОВ «Суші продукт плюс», ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_14 , за результатами чого отримано виписки руху коштів по рахунках та проведено їх детальний огляд.

За результатами огляду руху коштів встановлено, що з 2023 року і по теперішній час невстановлені слідством особи, використовуючи реквізити підконтрольних ФОП, надають послуги з оптимізації податкового навантаження та легалізації (відмивання) коштів, здобутих злочинним шляхом підприємствам реального сектору економіки.

Також факт переказу коштів по рахунках підтверджено висновком експерта від 04.02.2026, складеного за результатами проведення судової економічної експертизи.

Крім того, в ході досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «БЄТА ГРУП», який повідомив, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, грошові кошти від ОСОБА_6 на рахунки не отримував та в адресу ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_14 за товари та послуги не перераховував.

Також органом досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «ПОРТРАКС КО», яка повідомила, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, жодних документів від імені ТОВ «ПОРТРАКС КО» не підписувала, в тому числі тих, які подавались державному реєстратору, працівникам банківських установ та іншим юридичним особам контрагентам.

Отже, за результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ряд фізичних осіб-підприємців ймовірно не мають відношення до діяльності ФОП та не здійснювали поставку будь-яких товарів, не виконували будь-яких послуг та не підписували жодних первинних документів, що може свідчити про протиправну діяльність з ознаками умисної легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

На даний час стороною обвинувачення в порядку ст. 91 КПК України здійснюється збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У ході досудового розслідування встановлено, що для здійснення незаконної діяльності невстановленими слідством особами використовуються рахунки ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ) та знаходяться на відповідних зазначених у клопотанні банківських рахунках, які відкриті в АТ «А- Банк» (МФО 307770), а саме:

ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 :)

- НОМЕР_10 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ):

- НОМЕР_11 (українська гривня);

- НОМЕР_12 (українська гривня).

Обґрунтовуючи подане клопотання, прокурор вказує на те, що у органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, а тому існує реальна загроза його приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, передачі, відчуження. При цьому з метою забезпечення арешту майна прокурор просив проводити розгляд клопотання без повідомлення власників майна, щодо якого подане клопотання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для розгляду клопотання за відсутності власників майна, з метою забезпечення арешту майна.

Перед початком судового засідання прокурор подав заяву про розгляд клопотання без його участі, у якому клопотання підтримав із зазначених у ньому підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання, а тому слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без участі прокурора та з урахуванням ч.4 ст. 107 КПК України без фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, що обґрунтовують клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно із ч. 10, ч.11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Як встановлено слідчим суддею, слідчим відділом УП в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.

Під час досудового розслідування, згідно з постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 01.06.2026 грошові кошти грошові, які належать ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 та знаходяться на вказаних вище банківських рахунках в АТ «А- Банк» (МФО 307770), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025100120000101 від 04.04.2025.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що такі грошові кошти можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування є всі підстави вважати, що незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно може призвести до зникнення, втрати, пошкодження чи передачі вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Крім того, прокурором доведено, що грошові кошти мають безпосереднє відношення до фінансово-господарських операцій, перевірка яких проводиться в ході здійснення досудового розслідування.

У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а тому незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, у зв`язку з чим накладення арешту на вказане майно є необхідною умовою досягнення дієвості кримінального провадження.

Слідчий суддя також враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі наведеного, оцінивши в сукупності надані прокурором докази, беручи до уваги наслідки арешту майна для власників та третіх осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для накладення арешту на зазначені вище грошові кошти, із встановленням заборони розпорядження ними та із зупиненням видаткових операцій по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти в рамках кримінального провадження № 12025100120000101 від 04.04.2025 арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ), відкритих в АТ «А- Банк» (МФО 307770), а саме:

ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 :)

- НОМЕР_10 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_8 ):

- НОМЕР_11 (українська гривня);

- НОМЕР_12 (українська гривня).

Встановити заборону розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинити видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.

Згідно з частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1