Постановление суда № 138147758, 13.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026

селище Покотилівка Харківської області

Справа №635/5410/25

Провадження №1-кп/635/695/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62024170020006695 від 29 серпня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Харківського районного суду Харківської перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024170020006695 від 29.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, що відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор зазначає, що з урахуванням наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, характеру та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та даних особи обвинуваченого, відносно останнього, має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечували проти продовження відносно нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, дослідивши клопотання та додани до нього докази, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення(ч.3 ст.331 КПК України).

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статті 177 КПК України.

Строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів(ч.1 ст.197 КПК України).

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язки, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Так, ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 26.05.2025 стосовно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16:30 годині 24.07.2025 з правом внесення застави у розмірі 151 400,00 гривень. Запобіжний захід неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27.05.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави був продовжений до 25.07.2026.

Таким чином, суд вважає, що обґрунтованість підозри була врахована саме слідчим суддею при обранні запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 . Питання обґрунтованості пред`явленого, обвинувачення з огляду на стадію цього кримінального провадження(судовий розгляд) наразі не вирішується, оскільки докази, які на думку сторони обвинувачення його підтверджують, підлягають дослідженню в порядку глави 4 КПК України, і лише за наслідком судового розгляду буде вирішено питання обґрунтованості чи необґрунтованості пред`явленого обвинувачення.

Суд надаватиме оцінку винятково питанню існування та зміни заявлених прокурором ризиків, які у своїй сукупності можуть слугувати підставою для продовження запобіжного заходу тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченими переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачені з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до відповідних дій.

Так, суд враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України.

Характер та фактичні обставини військового кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , а також факт, що обвинувачений самовільно без дозволу командирів залишив місце несення служби в умовах воєнного стану з метою ухилення від військової служби та про своє місце перебування нікого не повідомив, свідчать про підвищену суспільну небезпеку, оскільки вказане кримінальне правопорушення, згідно статті 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, яке вчинені в період дії воєнного стану в країні.

Санкцією частини 5 статті 407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Обвинувачений будучи обізнаним про тяжкість покарання та враховуючи обставини вчинення даного злочину, свідчать про те, що знаходячись на волі, ОСОБА_5 усвідомлюючи міру покарання, яка загрожує йому, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, таким чином намагаючись уникнути кримінальну відповідальності.

При цьому, суд враховує, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Згідно з вимогами пунктів 3 та 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В даному випадку, суд погоджується, що продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховування від суду.

Разом з тим, зважаючи на те, що усі заявлені свідки судом вже були допитані, суд не приймає до уваги твердження прокурора, щодо можливості здійснення на них незаконного впливу з метою перешкоджання у наданні свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину.

Ризик, передбачений пунктом 3 частини 1 статті 177 КПК України, суд вважає недоведеним, оскільки дане припущення прокурора не ґрунтується на доказах та попередній поведінці обвинуваченого.

Стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений, перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може продовжити вчиняти військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби або дезертирство, тим самим може ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення тяжкого злочину(п.5 ч.1 ст.177 КПК України).

Ураховуючи наведене, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 раніше обраного запобіжного заходу, оскільки підстави, які були на час обрання запобіжного заходу, продовжують існувати.

Обставин щодо неможливість обвинуваченого за станом здоров`я надалі утримувати в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» не встановлено.

Об`єктивних даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, суду не надано.

Суд зазначає, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особі обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки.

Згідно з частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ураховуючи наведене, перевіривши обґрунтованість та доцільність застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 пов`язаного з обмеженням його прав на свободу та особисту недоторканість, суд дійшов висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативною можливістю внести заставу у розмірі 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб відповідає меті його застосування, не порушує вимоги частини 1, 2 статті 29 Основного Закону України, є пропорційним заявленим прокурором ризикам та запобігає спробам вчинити дії, передбачені пунктам 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 197, 331, 392 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 10 вересня 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , суму застави у розмірі 40 прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120,00 гривень.

У разі внесення визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, де він проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватись від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що застава може бути внесена як ним, так й іншою фізичною або юридичною особою(заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 10 вересня 2026 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченими в той саме строк, але з моменту вручення їм копії ухвали суду.

Суддя ОСОБА_6