Решение № 138145773, 13.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

________________________

Справа № 947/10712/26

Провадження № 2/947/3103/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

ОСОБА_1 10 березня 2026 року, через представника адвоката Сіренка Олександра Васильовича, звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовом до АТ «СК «ІНГО» та просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача - АТ «СК «ІНГО» на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 69 030,00 грн., що еквівалентно 1 630,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день настання страхового випадку недоотриманого страхового відшкодування в межах страхового ліміту, моральну шкоду у розмірі 25 000,00 гривень, фактичні витрати, понесені у зв`язку з оглядами та експертизою, у розмірі 7 120,00 гривень, судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що 31.10.2025 року ОСОБА_2 в м. Одеса, о 15 год. 40 хв. за адресою: вул. Д. Донського/вул. Левкойна, керуючи транспортним засобом марки TOYOTA, модель AURION, державний номер НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки INFINITI, модель QХ70, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачці - ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Пригоду оформлено сторонами за Європротоколом, у якому ОСОБА_2 вину визнав. На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність потерпілої була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АТ «СК «ІНГО» №226326534, дійсний з 07.01.2025 до 06.01.2026 на 20.03.2025). Цивільно правова відповідальність водія ОСОБА_2 , винного у ДТП, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №225855569, дійсний з 31.12.2024 до 30.12.2025, також застрахована у АТ «Страхова компанія «ІНГО». Внаслідок ДТП автомобілю позивачки було завдано матеріальних збитків. З метою визначення вартості відновлювального ремонту Позивачка звернулася до станції технічного обслуговування 12 листопада 2025 року, де був складений попередній розрахунок вартості ремонту у сумі 99 269,67 гривен. Однак страхова компанія запропонувала виплату лише 35 020,56 гривень, що істотно не відповідало реальній вартості відновлювального ремонту. У зв`язку з цим Позивачка була змушена звернутися до незалежного судового експерта Федотова Федора Васильовича та 19 грудня 2025 року було проведено експертне транспортно-товарознавче дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку, завданих власнику транспортного засобу марки INFINITI QХ70, за результатами якого складено висновок експерта № 8078 від 25 грудня 2025 року. Вартість відновлювального ремонту визначена у сумі 119 130,68 гривень. На момент оцінки сума ремонту встановлена у гривнях за курсом долара США на дату оцінки. 05 лютого 2026 року позивачка отримала від АТ «СК «ІНГО» частину страхового відшкодування у розмірі 50 100,64 грн. за полісом ОСЦПВ №226326534 відносно дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2025 р. Від сплати іншої частини страхового відшкодування у розмірі 69 030,00 гривень відповідач відмовляється.

Отже, різниця між її фактичними витратами та розміром страхового відшкодування склала 69 030,00 грн., що еквівалентно 1 630,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день настання страхового випадку, які, на переконання позивача, має компенсувати страхова компанія, оскільки вказана сума не перевищує встановлений полісом ліміт відповідальності.

Крім того, внаслідок тривалої бездіяльності та неналежного реагування страхової компанії, позивачці завдана моральна шкода, яку позивачка оцінює у розмірі 25 000 гривень. Витрати на проведення незалежної судової експертизи, пов`язані з розглядом даної справи складають у розмірі 7 120,00 гривень і підлягають стягненню з відповідача як судові витрати. Представник позивача стверджує, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки у розмірі 69 030,00 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 7 120,00 гривень - витрати пов`язані з оглядами та експертизою, 25 000,00 гривень моральна шкода. У зв`язку з тим, що відповідач завдану шкоду у добровільному порядку відшкодувати відмовився, позивачка змушена звернутися за наданням їй правничої допомоги, розмір якої складає 10 000 гривень, та просить стягнути з відповідача.

Відзив на позовну заяву

29.04.2026 представник відповідача Кравченко Р.Ю. надав відзив на позовну заяву у якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що заперечує проти позову в повному обсязі з огляду на наступне. 31.10.2025 внаслідок даного ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність винної особи - ОСОБА_2 була застрахованав згідно полісу №225855569 від 31.12.2024, франшиза становить 3 200,00 гривень. Умови полісу №225855569 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначаються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV в редакції від 01.07.2004р., надалі - «Закон 1».

Також між позивачкою та підповідачем був укладений поліс №226326534 від 07.01.2025, згідно якого цивільно-правова відповідальність позивачки була застрахована відповідачем. Умови полісу №226326534 обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначаються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX в редакції від 21.05.2024, надалі - «Закон 2».

Позивачка в позовній заяві зазначає, що в зв`язку з тим, що ст. 19 Закону 2 передбачена процедура прямого врегулювання страхового випадку, відповідно позивачка звертається до відповідача по процедурі прямого врегулювання і вважає, що відповідач має сплатити їй страхове відшкодування на умовах полісу №226326534 від 07.01.2025, а саме відшкодувати вартість відновлювального ремонту автомобіля без врахування коефіцієнту фізичного зносу, однак з доводами відповідача погодитись не можна з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону 2 у разі дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю лише двох забезпечених транспортних засобів або за участю лише двох транспортних засобів, з яких забезпеченим є транспортний засіб, власником якого є потерпіла особа, і в якій потерпілій особі заподіяно шкоду виключно у вигляді пошкодження або фізичного знищення такого транспортного засобу, потерпіла особа має право на пряме врегулювання страхового випадку. Згідно ч. 2 ст. 19 Закону 2 пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов`язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення. Вище зазначена стаття визначає: - страховика (потерпілої чи відповідальної особи), який має визначити, сплатити страхове відшкодування; - поліс, згідно якого має бути визначено розмір та сплачене таке страхове відшкодування. В даному випадку страховик відповідальної особи ОСОБА_2 є відповідач, який застрахував його відповідальність згідно полісу №225855569 від 31.12.2024, відповідно саме на умовах полісу ОСОБА_2 має бути визначене та сплачене страхове відшкодування. Відповідно до п. 6 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону 2 договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Відповідач зазначає, що поліс №225855569 від 31.12.2024, згідно з яким була застрахована цивільно - правова відповідальність винної особи - ОСОБА_2 діяв на момент ДТП. Отже, відповідач має визначати розмір та сплатити страхове відшкодування на умовах полісу страхування цивільн-правової відповідальності не потерпілої особи, а саме відповідальної особи - ОСОБА_2 , згідно полісу №225855569 від 31.12.2024. Умови страхування цивільно - правової відповідальності полісу №225855569 від 31.12.2024 регулюються положеннями Закону 1.

Страховик не є особою, яка відшкодовує шкоду, зобов`язання страховика обмежується умовами договору страхування та виникає лише при настанні страхового випадку.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, умови полісу №225855569 від 31.12.2024 цивільно - правової відповідальності ОСОБА_2 передбачають відшкодування витрат, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Законодавством, що регулює порядок визначення відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу є Методика автотоварознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту України, ФДМ від 24.11.2003 №3142/5/2092, далі «Методика», яка визначає мету її застосування, а саме: 1) визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження колісного транспортного засобу, далі «КТЗ»; 2) визначення вартості відновлюваного ремонту КТЗ; 3)визначення вартості КТЗ для розв`язання майнових суперечок.

Позивачка як на підставу визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля «Infiniti» д.н. НОМЕР_2 надала висновок експерта №8078 від 25.12.2025, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Infiniti QX70» становить 53 300,64 гривні.

Відповідач на умовах полісу №225855569 від 31.12.2024 відповідальної особи ОСОБА_2 та з урахуванням наданого позивачкою висновку експерта №8078 від 25.12.2025 визначив розмір страхового відшкодування, у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля «Infiniti» д.н. НОМЕР_2 з урахуванням зносу та з вирахуванням франшизи у розмірі 3 200,00 гривень ( 53 300,64 - 3 200,00 ) = 50 100,64 гривні, дана сума була сплачена позивачці, даний факт позивачка підтвердила. Положення Про пряме врегулювання страхових випадків затверджене протоколом Президії МТСБУ від 27.12.2024 №617/2024 встановлює порядок взаємодії страховиків - членів МТСБУ та МТСБУ в прямому врегулюванні страхових випадків (далі ПВ) в Україні. Відповідно до абзацу 2, п. 2.3.3 Положення Про пряме врегулювання страхових випадків затверджене протоколом Президії МТСБУ від 27.12.2024 №617/2024 у випадку, якщо потерпілий та підповідальний у ДТП мають поліси одного страховика, такий страховик врегульовує вимоги про страхові виплати поза системою ПВ (прямого врегулювання). З урахуванням вище зазначеного, врегулювання даного страхового випадку по процедурі прямого врегулювання не допускається, так як, потерпілий та відповідальний у ДТП мають поліси одного страховика - відповідача. Отже, сплата страхового відшкодування Позивачці на умовах полісу №226326534 від 07.01.2025 при процедурі прямого врегулювання є неможливим. Щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 гривень, слід зазначити наступне: відповідно до ст. 261 Закону 1 страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. З огляду на те, що позивачці в ДТП шкода здоров`ю заподіяна не була, відповідно підстав для відшкодування моральної шкоди немає, так як підставою для відшкодування моральної шкоди страховиком є факт заподіяння шкоди здоров`ю особі - учаснику ДТП. Щодо витрат на огляди та експертизуу розмірі 7 120,00 гривень слід зазначити наступне: згідно п. 34.2. Закону 1 протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Відповідно до п. 34.3. Закону 1 якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Вище зазначеною нормою не передбачено відшкодування витрат на проведення огляду. До того ж з наданих позивачкою рахунку на 1 000,00 гривень (зняття/ установка заднього бамперу) та чек на суму 1 620,00 гривень (послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів), платіжну інструкцію на суму 4 500,00 гривень за сплату експертизи, які не підтверджують огляд автомобіля «Infiniti QX70» д.н. НОМЕР_2 , також з даних документів не можна встановити, чи відносяться дані документи до процедури пов`язаної з відновлювальним ремонтом автомобіля «Infiniti QX70» д.н. НОМЕР_2 . В зв`язку з тим, що у позові позивачці має бути відмовлено (на думку відповідача), відповідно не має підстав для стягнення з відповідача для оплати витрат на проведення експертизи. З вищезазначеного випливає, що відповідач відповідно до вимог Закону визначив та виплатив страхове відшкодування, відповідно просимо суд відмовити у задоволенні позову щодо позовних вимог у повному обсязі.

Відповідь на відзив

Після 01.01.2025 відшкодування дтп потерпілому можливе виключно через процедуру прямого врегулювання, а враховуючи, що автомобіль потерпілої та винуватця дтп мали одного страховика іншого механізму не існує апріорі, але представник відповідача заперечує стосовно вище зазначеного, та не зазначає іншого механізму виплати страхового випадку. Відповідач сплатив частину страхового відшкодування за полісом ОСЦПВ відносно дорожньо-транспортної пригоди за участі двох автомобілів в м. Одесі від 31.10.2025 по процедурі саме прямого врегулювання. Представник відповідача підтвердив факт перерахування коштів на рахунок позивача без згоди позивача у розмірі суми та на підставі висновку експерту наданого саме позивачкою. 01.12.2025 АТ «Страхова компанія «ІНГО» без надання будь-якого обґрунтування та калькуляції запропонувала позивачці страхове відшкодування у розмірі 35 020,56 (тридцять п`ять тисяч двадцять) гривень шляхом направлення електронного листа (скріншот з ПК). 06.12.2025 року Позивачка направила на адресу АТ «Страхова компанія «ІНГО» листвимогу з вимогою надати калькуляцію та здійснити перерахунок страхового відшкодування без урахування зносу. Зазначений лист було направлено через АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, ідентифікатор поштового відправлення № 6511400126441.

28.12.2025 позивачка не погодилася із запропонованою сумою страхового відшкодування та повторно звернулася до АТ «Страхова компанія «ІНГО», направивши лист-вимогу разом із висновком експерта № 8078 від 25 грудня 2025 електронною поштою на адресу: dtp@ingo.ua. 29.12.2025 року позивач повторно звернулася з листом-вимогою та зареєструвала його в офісі АТ «Страхова компанія «ІНГО». Отже, тривала бездіяльність та неналежного реагування страхової компанії, крім того затягування відповідачем виконання умов договору страхування у вигляді не наданні коштів призвело до душевних хвилювань позивачки та вимагало додаткових зусиль і часу для вирішення цього питання, вплинуло на особисті, сімейні стосунки.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди та захисту свого порушеного права на повне страхове відшкодування позивачка також була вимушена сплатити витрати на проведення незалежної судової експертизи, які є необхідними, обґрунтованими та безпосередньо пов`язаними з розглядом даної справи і підлягають стягненню з відповідачів як судові витрати.

01.01.2025 вступив в силу Закон №3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст.19 вище зазначеного закону потерпіла має право на пряме врегулювання страхового випадку Експертне транспортно-товарознавче дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та розміру матеріальних збитків яке долучено до матеріалів позовної заяви має пряме відношення до розрахунку вартості страхового випадку та сам відповідач визнав його результат при частковій оплаті. Страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Заперечення на відповідь на відзив

Представник позивачки зазначає, що Позивачка має право на отримання страхового відшкодування в порядку прямого врегулювання збитків. Однак Відповідач і не заперечує проти такого факту, питання лише на умовах якого полісу таке врегулювання буде здійснено, полісу Позивачки чи полісу винуватця ДТП.

Згідно ч.2 ст. 19 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільноправової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №3720-IX в редакції від 21.05.2024 пряме врегулювання страхового випадку передбачає виконання страховиком потерпілої особи визначених цим Законом прав і обов`язків страховика відповідальної особи щодо розгляду заяви про страхову виплату, прийняття рішення за результатами її розгляду та здійснення страхової виплати в разі прийняття відповідного рішення.

З оглядку на те, що Закон передбачає виконання обов`язків страховика саме відповідальної особи, відповідно врегулювання збитків (по процедурі прямого врегулювання) відбувається саме на умовах полісу винуватця ДТП.

Відповідач на умовах полісу №225855569 від 31.12.2024 відповідальної особи ОСОБА_2 та з урахуванням наданого Позивачкою висновку експерта №8078 від 25.12.2025р. визначив розмір страхового відшкодування, у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля «Infiniti» д.н. НОМЕР_2 з урахуванням зносу та з вирахуванням франшизи у розмірі 3 200,00 гривень.

Умови полісу №225855569 від 31.12.2024р. цивільно - правової відповідальності ОСОБА_2 передбачають відшкодування витрат, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Щодо моральної шкоди та витрат на проведення експертизи Позивачка жодним чином не спростувала заперечення Відповідача зазначені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову щодо позовних вимог у повному обсязі.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач через підсистему "Електронний суд" звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 31.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано час для усунення недоліків: обґрунтувати суму заявленої нею моральної шкоди та надати суду квитанцію про сплату судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 1 331,20 грн.

13.04.2026 представник позивача адвокат Сіренко О.В. надав заяву на усунення недоліків.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 15.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

29.04.2026 представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

11.05.2026 від представника позивачки надійшла відповідь на відзив.

13.05.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких у задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача адвокат Сіренко О.В. надав заяву у якій позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи встановлені судом

Суд встановив, що 31.10.2025 ОСОБА_2 в м. Одеса, о 15 год. 40 хв. за адресою: вул. Д. Донського/вул. Левкойна, керуючи транспортним засобом марки TOYOTA, модель AURION, державний номер НОМЕР_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки INFINITI, модель QХ70, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачці - ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Пригоду оформлено сторонами за Європротоколом, у якому ОСОБА_2 вину визнав.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність потерпілої була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АТ «СК «ІНГО» №226326534, дійсний з 07.01.2025 до 06.01.2026 на 20.03.2025).

Цивільно правова відповідальність водія ОСОБА_2 , винного у ДТП, згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №225855569, дійсний з 31.12.2024 до 30.12.2025, також застрахована у АТ «Страхова компанія «ІНГО».

Внаслідок ДТП автомобілю позивачки було завдано матеріальних збитків. З метою визначення вартості відновлювального ремонту позивачка звернулася до станції технічного обслуговування 12 листопада 2025 року, де був складений попередній розрахунок вартості ремонту у сумі 99 269,67 гривен. Однак страхова компанія запропонувала виплату лише 35 020,56 гривень, що істотно не відповідало реальній вартості відновлювального ремонту. У зв`язку з цим Позивачка була змушена звернутися до незалежного судового експерта Федотова Федора Васильовича та 19 грудня 2025 року було проведено експертне транспортно-товарознавче дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку, завданих власнику транспортного засобу марки INFINITI QХ70, за результатами якого складено висновок експерта № 8078 від 25 грудня 2025 року. Вартість відновлювального ремонту визначена у сумі 119 130,68 гривень. На момент оцінки сума ремонту встановлена у гривнях за курсом долара США на дату оцінки.

05 лютого 2026 року позивачка отримала від АТ «СК «ІНГО» частину страхового відшкодування у розмірі 50 100,64 грн. за полісом ОСЦПВ №226326534 відносно дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2025 р. Від сплати іншої частини страхового відшкодування у розмірі 69 030,00 гривень відповідач відмовляється.

Отже, різниця між її фактичними витратами та розміром страхового відшкодування склала 69 030,00 грн., що еквівалентно 1 630,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України станом на день настання страхового випадку, які, на переконання позивача, має компенсувати страхова компанія, оскільки вказана сума не перевищує встановлений полісом ліміт відповідальності.

Крім того, внаслідок тривалої бездіяльності та неналежного реагування страхової компанії, позивачці завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні її психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з пошкодженням автомобіля, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я, що проявлялася у постійному емоційному виснаженні, втраті душевного спокою та необхідності витрачати значний час і зусилля на листування зі страховиком, підготовку звернень, організацію оглядів та захист своїх прав.

Внаслідок неправомірних дій відповідача та невиконання взятих на себе зобов`язань, позивачка була змушена звернутися до адвоката, експерта та проводити консультації і експертизу з розрахунками, витрачати багато додаткового часу та коштів, що теж викликало моральні переживання та негативно впливало на стан її здоров`я.

З метою визначення розміру матеріальної шкоди та захисту свого порушеного права на повне страхове відшкодування позивачка також була вимушена сплатити витрати на проведення незалежної судової експертизи, які є необхідними, обґрунтованими та безпосередньо пов`язаними з розглядом даної справи і підлягають стягненню з відповідача як судові витрати.

Представник позивача доводить, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальні збитки у розмірі 69 030,00 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, 7 120,00 гривень - витрати пов`язані з оглядами та експертизою, 25 000,00 гривень моральна шкода. У зв`язку з тим, що відповідач завдану шкоду у добровільному порядку відшкодувати відмовився, позивачка змушена звернутися за наданням їй правничої допомоги, розмір якої складає 10 000 гривень.

На підтвердження позовних вимог позивачка посилається на такі докази як копію європротоколу ДТП від 31.10.2025, копію висновку експертно транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення вартості відновлювального ремонту та розміру матеріальних збитків, розрахунок вартості ремонту від станції технічного обслуговування від 12.11.2025 р. № ЗН00033, копії платіжних документів (квитанції) про сплату: за огляди, демонтаж та експертизу (на суму 7 120,00 гривень, копія листування зі Страховою компанією (заяви, листи, email.листування), копію техпаспорта на автомобіль позивачки НОМЕР_3, підтвердження сплати відповідачем частини страхового відшкодування, копію висновку експерта від 26.12.2025, копію заказ-наряд від 12.11.2025 р. № ЗН00033, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , докази сплати експертних робіт, копію калькуляції, копію акту огляду транспортного засобу, копію повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Оцінка аргументів та Мотиви суду

Частинами першою-третьою статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно із ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з пунктом 9.1. статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія зобов`язана здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхової суми.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди житло, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36 зазначеного закону Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( частина друга статті 1187 ЦК України).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе, у межах суми страхового відшкодування, виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди в межах суми страхового відшкодування.

Вказані вище висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-176цс18.

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Водночас, правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу. Таким чином, на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, у страховика на випадок деліктного зобов`язання виникає обов`язок, у межах суми страхового відшкодування виконати обов`язок страхувальника, який завдав шкоди.

Оскільки потерпіла звернулася до страховика й одержала страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі ст. 1194 ЦК - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Згідно зі ст. 1192 ЦК Україн розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Судом встановлено, що згідно експертно транспортно-товарознавчого дослідження від 19.12.2025 по визначенню вартості відновлювального ремонту та розміру матеріального збитку, завданих власнику транспортного засобу марки INFINITI QХ70, за результатами якого складено висновок експерта № 8078 вартість відновлювального ремонту визначена у сумі 119 130,68 гривень.

05 лютого 2026 року позивачка отримала від АТ «СК «ІНГО» частину страхового відшкодування у розмірі 50 100,64 грн. за полісом ОСЦПВ №226326534 відносно дорожньо-транспортної пригоди від 31.10.2025 р.

Від сплати іншої частини страхового відшкодування у розмірі 69 030,00 гривень відповідач відмовляється.

Отже, різниця між її фактичними витратами та розміром страхового відшкодування склала 69 030,00 грн., тому, суд приходить висновку, що наданими доказами та матеріалами справи доведено, про наявність правових підстав для стягнення суми страхового відшкодування в розмірі вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 69 030,00 грн. та витрат пов`язаних з оглядом та експертизою у розмірі 7 120,00 гривень.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди

Суд враховує те, що між діями відповідача та завданою позивачці моральною шкодою, є прямий причинний зв`язок, та діями відповідача їй завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, в результаті вчинених відносно неї дій. Суд погоджується з доводами позивачки про те, що така протиправна поведінка відповідача спричинила їй душевні страждання, погіршення психологічного стану здоров`я, що потребувало певного часу та зусиль для її відновлення, такі дії відповідача спричинили негативні зміни у житті позивачки, вплинули на стан її психічного здоров"я. Також суд враховує, що відповідач добровільно не вчинив жодних конкретних дій, спрямованих на добровільне відшкодування заподіяної ним моральної шкоди позивачці.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд вважає доведеним, що неправомірними діями відповідача позивачці завдано моральної шкоди.

Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм та враховує характер та обсяг завданих моральних страждань, втрат немайнового характеру, характер та тривалість заподіяних позивачці моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Тому суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн. буде відповідати розумності і справедливості та буде достатньою компенсацією завданих позивачці моральних страждань.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом національного законодавства, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди є сам факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

При наявності встановленого факту порушення прав позивачки моральна шкода наявна та констатується судом.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновлення стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20(провадження № 61-1132св22).

Матеріалами справи підтверджуються наявність всіх елементів цивільного правопорушення, а саме факт бездіяльності відповідача та наявність причинного зв`язку.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанови) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 86 150, 00 гривень, з яких 69 030,00 - матеріальна шкода, 7 120,00 - витрати з оглядом та проведення експетризи, 10 000,00 гривень - моральна шкода.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 85,17% (розрахунок: 86 150 х 100 / 101 150), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1814,55 гривень (розрахунок: 2130,51 х 85,17%) покладаються на відповідача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1,3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові ВС від 20.11.2018 року у справі № 910/23210/17, від 13.02.2019 року у справі № 911/739/15 визначено, що для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і не співмірність порівняно з ринковими цінами.

У постанові ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Необхідно також відзначити, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

На підтвердження надання правничої допомоги в матеріалах справи міститься копія ордеру Сіренка О.В. №1156930, копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001447, копія посвідчення адвоката №1428 від 15.09.2022, проте договору про надання правничої допомоги, укладений між адвокатом Сіренко О.В. та ОСОБА_5 щодо надання послуг з надання професійної правничої допомоги, детельного опису робіт, акту приймання виконаних робіт та квитанції, щодо перерахування адвокату Сіренку О.В. коштів у розмірі 10 000 грн матеріали справи не містять, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до АТ «СК «ІНГО» про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з АТ «СК «ІНГО» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП в розмірі 69 030 (шістдесят девять тисяч тридцять) гривень 00 копійок та 7 120,00 гривень - витрати пов`язані з оглядами та експертизою.

Стягнути з АТ «СК «ІНГО» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Стягнути з АТ «СК «ІНГО» на користь держави судовий збір у розмірі 1814(одна тисяча вісімсот чотирнадцять) гривень 55 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: АТ «СК «ІНГО», ЄДРПОУ: 16285602, 01054, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 33.

Рішення суду підписане 13.07.2026.

Суддя Ю. А. Скриль