Решение № 138145244, 10.07.2026, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/86/26

Провадження №2/0198/191/26

10.07.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі судді Гайдар І.О., за участю секретаря судових засідань Довгопол О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в с-щі Юр`ївка Павлоградського району Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» зазначає, що 09.07.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 71696384.

Кредитний договір укладений в електронній формі, відповідно до Закону України Про електронну комерцію.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 15 952,50 гривень, що складається з такого: заборгованість за основною сумою боргу 5 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 975,00 гривень; заборгованість за комісією 750,00 гривень; заборгованість за пенею 9 227,50 гривень.

16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71696384 від 09.07.2025 перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідачки на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 71696384 від 09.07.2025 в розмірі 15 952,50 гривень та судові витрати.

Згідно з автоматизованою системою документообігу справа 11.02.2026 розподілена та передана для розгляду судді Білинському М.В., який 20.03.2026, отримавши інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру, надалі не вчинив жодної процесуальної дії.

20.05.2026 суддю Юр`ївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 відсторонено від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судову справу передано для розгляду судді Гайдар І.О. на стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвалою від 16.06.2026 справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних доказів та розглянути справу за його відсутності.

Відповідачці у встановленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання направлено судову повістку про виклик до суду та копію ухвали про відкриття провадження, якою повідомлено про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, а також роз`яснено право подати відзив на позовну заяву.

Вказана судова поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «відмова».

З огляду на те, що відповідачка в судове засідання, призначене на 10.07.2026, не з`явилась, на виконання вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала, тому суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності та зі згоди позивача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі матеріалів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового розгляду за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в позовній заяві, з`ясувавши повно та всебічно обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Кредитний договір укладений в електронній формі відповідно до Закону України Про електронну комерцію.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (в редакції станом на дату укладення договорів, далі Закон № 675-VIII) визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

В силу ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).

При цьому, електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором, є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (ст. 3 Закону № 675-VIII).

Іншими словами, це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Судом встановлено, що 09.07.2025 ОСОБА_1 через веб-сайт Товариства шляхом введення логіну та паролю в особистому кабінеті здійснила певну послідовність дій щодо укладання договору, зокрема: вхід до особистого кабінету (за допомогою ідентифікації в інформаційно-телекомунікаційній системі), ознайомлення з договором (вибір опції «підписати») та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Отже, в такий спосіб між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 71696384, за умовами якого відповідачці надано кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн, строком на 30 днів, з фіксованою відсотковою ставкою 0,250 % в день від суми кредиту за кожний день користування.

Згідно з кредитним договором повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів; сума кредиту, відсотки за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня складають заборгованість за договором; заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений договором.

В свою чергу, відповідачка зобов`язалась своєчасно повернути кредит та сплачувати відсотки за користування кредитом в порядку, встановленому договором, виконувати інші обов`язки, передбачені цим договором.

16.09.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, за умовами якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71696384 від 09.07.2025 перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Оскільки частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, отже, акцептуючи пропозицію ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ОСОБА_1 погодилась на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ним грошових коштів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За частиною 1 статті 1077, частиною 3 статті 1079 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» перейшли всі права первісного кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором № 71696384 від 09.07.2025.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, в обумовлені в договорі терміни, перерахувавши кошти відповідачці.

В порушення норм закону та умов договору ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим за розрахунками позивача має заборгованість у розмірі 15 952,50 гривень, що складається з такого: заборгованість за основною сумою боргу 5 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 975,00 гривень; заборгованість за комісією 750,00 гривень; заборгованість за пенею 9 227,50 гривень.

Однак, суд вважає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача кредитну заборгованість у розмірі 5 975,00 гривень, що складається з такого: заборгованість за основною сумою боргу 5 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 975,00 гривень, виходячи з таких підстав.

Щодо нарахованої за кредитним договором заборгованості за неустойкою (пенею, штрафом) у розмірі 9 227,50, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введений воєнний стан, який наразі триває, в частині стягнення неустойки (пені, штрафу) за кредитним договором у розмірі 9 227,50 гривень необхідно відмовити.

Щодо заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту у розмірі 750,00 грн, то суд зазначає таке.

Пунктом 1.12 Договору передбачено, що за обслуговування кредиту Банком позичальник щомісячно сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості в терміни та розмірах, визначених Графіком щомісячних платежів.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення Договору) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону; умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, що не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Пунктом 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у відповідній редакції) банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 (у редакції, чинній на момент укладення Договору), передбачено, що банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо).

Надання кредиту є обов`язком банку за кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, виконання якого не може обумовлюватися зустрічною оплатою з боку позичальника; обслуговування заборгованості за кредитом не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає окремій оплаті позичальником, а відповідає виключно потребам самого кредитодавця.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 361/7528/17, від 16 жовтня 2019 року у справі № 369/9293/15-ц, від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) та від 29 квітня 2020 року у справі № 766/6920/17.

За таких обставин суд дійшов висновку, що пункт 1.12 Договору, яким передбачено сплату позичальником плати за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемним у силу закону, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в розмірі 750,00 грн задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що стороною позивача до винесення рішення по суті заявлені до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу та подано докази розміру понесених судових витрат на правничу допомогу.

Так, з матеріалів справи виходить, що правову допомогу ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» відповідно до договору № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 про надання правової допомоги здійснювала адвокат Ткаченко Юлія Олегівна. Представництво та захист прав і законних інтересів клієнта, надання йому необхідної правової допомоги здійснювалось за винагороду в розмірі, встановленому по узгодженню сторін.

Витяг з Акту № 5-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги № 22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 від 30.12.2025 про надання правової допомоги свідчить, що адвокатом Ткаченко Юлія Олегівна надано відповідні юридичні послуги на суму 4 500,00 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Проаналізувавши наведений в акті про отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є дещо завищеною.

Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, представником позивача не проводились власні розрахунки розміру кредитної заборгованості, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.

З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 2 500,00 гривень.

З огляду на задоволення позовних вимог ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», вказані витрати необхідно стягнути з відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, будь-яких заяв, клопотань про стягнення з відповідача інших судових витрат позивачем не заявлено.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 5 975,00 гривень, що складає 38 % від загальної суми заявлених позивачем вимог, суд стягує з відповідачки на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» судовий збір у сумі 1 012,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 207, 256, 267, 626-628, 634, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205 Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за кредитним договором № 71696384 від 09.07.2025 у розмірі 5 975 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок, що складається з такого: заборгованість за основною сумою боргу 5 000,00 гривень, заборгованість за відсотками 975,00 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205 Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (адреса місцезнаходження: 08205 Київська область, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, ЄДРПОУ 44280974) судовий збір у розмірі 1 012 (одна тисяча дванадцять) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено та підписано 13 липня 2026 року.

Суддя І. О. Гайдар