Решение № 138144752, 08.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/12233/25

№ 2/183/4068/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Парфьонова Д. О., за участю секретаря судового засідання Моісєєва К. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, у порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про:

- стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості в сумі 89 257,93 грн,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2025 року АТ «Перший український міжнародний банк» (надалі позивач, Кредитор, Банк, АТ «ПУМБ») звернулось до суду з цим позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 листопада 2019 року АТ «Перший український міжнародний банк» на підставі кредитного договору № 2001456384101 (надалі договір, кредитний договір) видано ОСОБА_1 (надалі відповідач, Позичальник) кредитну картку з кредитним лімітом у 5 000,00 грн, який пізніше збільшено до 49 953,09 грн.

Однак відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 04 серпня 2025 року складає 89 257,93 грн, з яких: 49 950,45 грн заборгованість за кредитом; 39 307,48 грн заборгованість за процентами. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачеві на адресу місця проживання, яку вона зазначила в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у вказаному розмірі, а також судові витрати.

Постановленою суддею ухвалою від 05 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та відкрите провадження у справі, призначене судове засідання.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки у судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, надала заяву, в якій позовні вимоги визнала частково, в частині суми кредиту, просила розстрочити виконання рішення суду на один рік, до заяви надала довідку про доходи.

З урахуванням поданої відповідачем заяви, неподання відзиву на позов у встановлений строк, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин першої, четвертої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Судом установлено, що 18 листопада 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 підписана заява № 2001456384101 на приєднання до Договору комплексного обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту. Своїм підписом відповідач підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в АТ «ПУМБ», про що свідчить підпис відповідача у заяві /а.с.15 зворот, 16/. Згідно з належним чином засвідченою копією заяви №2001456384101 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «ПУМБ», позивач відкрив відповідачеві поточний рахунок та надав кредитну картку з кредитним лімітом у 5 000,00 грн, зі сплатою 47,88% річних. Також, з наявної в матеріалах справи довідки встановлено, що кредитний ліміт за вищевказаним кредитним договором у подальшому збільшено до 49 953,09 грн /а.с.26 зворот/.

Банк виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачеві кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором.

До позовної заяви Банком надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , яка містить відомості та свідчить про використання відповідачем кредитних коштів, здійснення платежів по погашенню боргу, що свідчить про існування договірних зобов`язань перед позивачем /а.с.29 зворот-34 зворот/.

Також, факт укладення вищевказаного договору та користування кредитними коштами визнається відповідачем у поданій заяві.

З розрахунку заборгованості по картковому рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 2001456384101 від 18 листопада 2019 року вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем, станом на 04 серпня 2025 року становить 89 257,93 грн, з яких: 49 950,45 грн заборгованість за кредитом; 39 307,48 грн заборгованість за процентами /а.с.27-29/.

05 серпня 2025 року, у зв`язку з несплатою відповідачем чергового платежу по кредиту, позивачем складена письмова вимога (повідомлення) про погашення заборгованості за кредитом, станом на 04 серпня 2025 року /а.с.24, 25-26/.

Вирішуючи позов суд виходить з таких норм законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 та ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати процентів.

Суд приймає до уваги той факт, що Кредитор звертався до Позичальника з вимогою про сплату заборгованості, яка відповідачем залишилась проігнорована. Доказів сплати відповідачем суми заборгованості за кредитним договором суду не надано.

Аналізуючи вищевикладене, враховуючи встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність у відповідача боргу перед позивачем на час розгляду справи, перевіривши правильність розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами, суд висновує, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 89 257,93 грн.

При цьому, суд звертає увагу відповідача, що відповідач, підписуючи договір, була обізнаною з умовами договору, мала можливість ознайомитися, в тому числі, з відповідним розміром процентної ставки. Відтак, суд висновує, що відповідач свідомо та добровільно, без примусу підписала договір, погодилася на вказаний у договорі розмір процентів, отже взяла на себе зобов`язання зі сплати процентів у розмірі, вказаному в договорі.

Крім того, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи сплату позивачем при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову, часткове визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати у справі, понесені позивачем при сплаті судового збору 1 211,20 грн з відповідача, та відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України повернути позивачеві з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у сумі 1 211,20 грн.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суд висновує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися з заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з частиною першою якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

До клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідач надала довідку про доходи ТОВ «Галич Україна», відповідно до якої встановлено, що дохід відповідача за період з грудня 2025 року по травень 2026 року в середньому складав 14 097,16 грн /а.с.55/. Отже, з наданої суду довідки про доходи відповідача вбачається, що розмір щомісячного доходу не дозволяє відповідачеві одразу сплатити заборгованість за вищевказаним договором у загальному розмірі 89 257,93 грн.

Таким чином, ураховуючи положення процесуального законодавства, часткове визнання відповідачем суми заборгованості, матеріальне становище відповідача, відомості про розмір доходу, суд висновує про наявність підстав для розстрочення відповідачеві ОСОБА_1 виконання цього рішення в частині стягнення заборгованості за договором, строком на дванадцять місяців щомісячними платежами у розмірі по 7 438,16 грн протягом перших одинадцяти місяців, а в останній місяць 7 438,17 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 2001456384101, яка утворилась станом на 04 серпня 2025 року у розмірі 89 257 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) гривень 93 копійки, з яких: 49 950,45 грн заборгованість за кредитом; 39 307,48 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути Акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» 50 відсотків сплаченого при поданні позову до ОСОБА_1 , судового збору, а саме 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, згідно з платіжною інструкцією № 62 від 03 листопада 2025 року.

Розстрочити ОСОБА_1 виконання цього рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором від 18 листопада 2019 року № 2001456384101, строком на 12 (дванадцять) місяців, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі по 7 438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 16 копійок, протягом перших одинадцяти місяців з дня набрання рішенням законної сили, а в останній місяць 7 438 (сім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 17 копійок, сплачуючи вказані платежі не пізніше останнього дня кожного місяця на рахунок Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (код в ЄДРПОУ 14282829).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене та підписане 10 липня 2026 року.

Учасники справи:

позивач Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», код в ЄДРПОУ 14282829; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Д. О. Парфьонов