Постановление суда № 138142513, 13.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"13" липня 2026 р. Справа № 924/612/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали заяви Нетішинської міської ради про забезпечення зустрічного позову, по справі

за позовом фізичної особи - підприємця Мучак Тетяни Святославівни м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області

до Нетішинської міської ради м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області

про визнання укладеною між Нетішинською міською радою та фізичною особою підприємцем Мучак Тетяною Святославівною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Нетішина від 10.06.2005р., зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 червня 2005 року за №040574500048, на той самий строк (один рік і шість місяців) та на тих самих умовах.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець Мучак Тетяна Святославівна м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області звернулася з позовною заявою до Нетішинської міської ради м. Нетішин, Шепетівського району, Хмельницької області про визнання укладеною між Нетішинською міською радою та фізичною особою підприємцем Мучак Тетяною Святославівною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Нетішина від 10.06.2005р., зареєстрованого у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 червня 2005 року за №040574500048, на той самий строк (один рік і шість місяців) та на тих самих умовах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026р., вказану позовну заяву передано для розгляду судді Гладію С.В.

Ухвалою від 16.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10:00 27.07.2026р.

10.07.2026р. на адресу суду від Нетішинської міської ради надійшла заява про забезпечення зустрічного позову (вх.№05-08/2474/26), шляхом заборонити відповідачу (позивачу за первісним позовом) та будь-яким іншим особам до набрання законної сили рішенням суду у справі № 924/612/26 вчиняти будь-які дії, спрямовані на оформлення, державну реєстрацію права власності чи інших речових прав щодо об`єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, а також укладати будь-які правочини, спрямовані на його відчуження; заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав здійснювати будь які реєстраційні дії щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на об`єкт, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 6810500000:02:005:0610, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборонити відповідачу (позивачу за первісним позовом) та будь-яким іншим особам здійснювати реконструкцію перебудову, демонтаж, переміщення або зміну конструктивних чи технічних характеристик спірного об`єкта до набрання законної сили рішенням суду.

Розпорядженням керівника апарату суду №20/26 від 10.07.2026р. відповідно до п.2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п.5.2. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл заяви Нетішинської міської ради про забезпечення зустрічного позову.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2026р. заяву про забезпечення зустрічного позову передано на розгляд судді Мусі М.Є.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення зустрічного позову Нетішинська міська рада зазначає, предметом спору між сторонами є, зокрема, правомірність користування земельною ділянкою комунальної власності та правовий статус об`єкта, розташованого на ній. Позивач за первісним позовом стверджує, що на земельній ділянці розміщена тимчасова споруда (торговельний павільйон), тоді як Нетішинська міська рада вважає, що зазначений об`єкт має ознаки капітальної будівлі. З метою встановлення фактичних характеристик спірного об`єкта Нетішинською міською радою подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. Поряд із цим вважає, що існує реальна загроза зміни правового статусу спірного об`єкта до вирішення спору по суті. Так, 19 червня 2026 року комісією, утвореною розпорядженням міського голови, проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого складено відповідний акт. Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці розташований об`єкт з назвою «ОКА», який: експлуатується; має ознаки капітальної будівлі; не відповідає вимогам, встановленим для тимчасових споруд; має зовнішні стіни із міцних будівельних матеріалів, ймовірний фундамент та жорсткий зв`язок із землею; демонтаж такого об`єкта без його пошкодження або зміни призначення є неможливим або суттєво ускладненим. Крім того, до акта обстеження долучено скріншоти оголошень із соціальної мережі Facebook, відповідно до яких спірний об`єкт публічно пропонується до продажу як «капітальна будівля» та «комерційне приміщення». Тобто, особа, яка використовує спірний об`єкт, фактично позиціонує його як об`єкт нерухомого майна та вживає заходів щодо його відчуження.

Наведені обставини на думку заявника, свідчать про наявність реального ризику вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію речових прав на спірний об`єкт або його подальше відчуження третім особам. Зауважує, що у разі здійснення таких дій до вирішення спору по суті виконання можливого рішення суду за зустрічним позовом буде істотно ускладненим, оскільки виникне необхідність залучення до участі у справі нових осіб або пред`явлення нових позовних вимог, що суперечить принципу ефективного судового захисту. Крім того, державна реєстрація речових прав на спірний об`єкт або зміна його технічного стану під час розгляду справи може ускладнити проведення призначеної судом будівельно-технічної експертизи та вплинути на можливість встановлення фактичних обставин справи. Виснує, що запропоновані заходи забезпечення безпосередньо пов`язані з предметом спору, є співмірними із заявленими зустрічними позовними вимогами, спрямовані виключно на збереження існуючого фактичного та правового стану спірного об`єкта і не вирішують спір по суті.

Суд звертає увагу, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статті 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

З аналізу вищевикладеного слідує, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Також має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, заявник зобов`язаний надати достатні докази, що підтверджують наявність обставин, що є підставою для обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Водночас, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.

Дослідивши мотивацію заяви позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову, суд доходить висновку про те, що остання ґрунтується лише на припущеннях щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за зустрічним позовом, за захистом яких заявник звернувся до суду.

Посилання Нетішинської міської ради на те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу приведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення зустрічного позову, а також на те, що особа яка використовує спірний об`єкт, через соціальні мережі, фактично позиціонує його як об`єкт нерухомого майна та вживає заходів щодо його відчуження, суд вважає не достатніми підставами для необхідного, в розумінні ч. 2 ст. 136 ГПК України, обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд зауважує, що факт наявності/відсутності вчинення неправомірних дій сторонами має установити суд під час розгляду відповідної судової справи. При цьому, питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Для задоволення вимоги заявника про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо права власності чи інших речових прав на об`єкт, суду необхідно частково зробити висновки щодо правомірності/неправомірності дій позивача за первісним позовом щодо майна розміщеного на спірній земельній ділянці, натомість правомірність дій сторін та наявність/відсутність порушень, встановлюється за результатами розгляду судом відповідної судової справи по суті.

При цьому, матеріали заяви не містять, а Нетішинською міською радою не надано до суду підтвердження щодо вчинення відповідачем за зустрічним позовом дій, які направлені на відчуження об`єкта, що розташоване на спірній земельній ділянці або таких, які свідчать про можливе ускладнення ефективного захисту.

У зв`язку із чим, самі лише посилання на можливість відповідача вільно розпоряджатися своїм майном, та на те, що подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб, надання в оренду ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду, не є достатньою підставою для забезпечення позову у визначений позивачем за зустрічним позовом спосіб.

З аналізу вищевикладеного слідує, що застосування вказаних заявником заходів забезпечення позову є недоведеним, є неспівмірним, та не відповідає принципу адекватності заходу забезпечення позову щодо можливих невідворотних наслідків, а самі лише припущення та посилання на те, що існують підстави вважати, що без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник об`єкту може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд у будь-який час, а подальше ймовірне відчуження на користь третіх осіб ускладнить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся суду, без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20.

Отже, у даному разі, за висновками суду, позивачем за зустрічним позовом, не надано до суду жодних належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся, а самі лише припущення заявника, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, та вжиття заходів забезпечення позову, які є неспівмірними та порушують права інших осіб.

Частиною 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Враховуючи вищевикладене, за відсутності жодних доказів наявності фактичних обставин, з якими чинний закон пов`язується застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, тому у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити, як в необґрунтованій та недоведеній.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Нетішинської міської ради про забезпечення позову (вх. № 05-08/2474/26 від 10.07.2026р.) відмовити.

Ухвала набрала законної сили 13.07.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.256, 257 ГПК України.

Суддя М.Є. Муха

Відрук. 4 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (30101, м. Нетішин, Шепетівського р-ну, Хмельницької обл., вул. Будівельників,4, кв. 14, код 2868210363) (реком. з повід.)

3 - представнику позивача (Волкову С.В.)(електронний суд)

4 - відповідачу (електронний суд)