Решение № 138136406, 13.07.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1676/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2026 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

секретар судового засідання Карпа Г.М.

справа №446/1676/25,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ;

представник позивача ОСОБА_2 ;

відповідач Жовтанецька сільська рада,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам`янка-Бузька за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2025 представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву, в якій просить визнати за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що будинковолодіння АДРЕСА_1 відносилось до типу колгоспного двору, головою якого та єдином членом був її дідо ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_4 , фактично прийняв спадщину, проте не переоформив на своє ім`я, її тато ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, після смерті тата, відкрилась спадщина в цілому на спірний житловий будинок, яку фактично прийняла позивачка, однак не переоформила на своє ім`я. Оскільки позивачка не може в інший спосіб реалізувати своє право, тому звернулась до суду із даною заявою.

Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, визначено її розгляд в порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 04.11.2026 підготовче засіданні закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача адвокат Білик Р.О. не прибула, однак через канцелярію суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області - Шульган В.П. в судове засідання також не прибув, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечень щодо позову не подавав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.6 № 5-24/26, а згодом Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Судом встановлено, що відповідно до довідки виданої 18 вересня 2023 року Жовтанецькою сільською радою Львівського району Львівської області будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 1991р. відносилось до типу колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_4 , який був останнім і єдиним членомколгоспного двору.

З матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 12.03.1992, а.с.15).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 .

08 серпня 1984 року ОСОБА_4 склав заповіт згідно якого належну йому на праві особистої власності 1/2 частину житлового будинку в с. Вихопні Кам`янка-Бузького (тепер Львівського) районуЛьвівської області він заповів своїй онуці, позивачці у справі ОСОБА_6 .

Разом з тим, ОСОБА_4 до дня смерті проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Разом з ним без реєстрації проживав його син ОСОБА_3 , що підтверджується заявою №231 від 17.10.2024 року виданої на підставі свідчень сусідів. Відповідно ОСОБА_3 спадщину фактично прийняв, проте не переоформив на своє ім`я.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько позивачки, ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 від 05.12.2008, а.с.67).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 до дня проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 разом з ним проживала його донька ОСОБА_1 , що зокрема підтверджується актом про встановлення факту проживання до дня смерті від 23.10.2024.

Матір позивачки та дружина померлого, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 від 16.12.2021, а.с.14).

Позивачка, ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дідуся ОСОБА_4 та батька ОСОБА_3 . Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено так як спадкове майно складається з домоволодіння-колгоспного двору.

02 жовтня 2024 року виготовлено Технічний паспорт в Червоноградському БТІ нажитловий будинок АДРЕСА_1 згідно якого вартість будинку становить 198 924 грн.00 коп.

Факт родинних відносин позивачки зі спадкодавцями підтверджується долученими до матеріалів справи доказами, а саме копією свідоцтва про народження та свідоцтва про шлюб (а.с.17-18).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, які є спадковими та регулюються Книгою шостою Спадкове право Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування згідно зі ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини, як визначено ст. 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ст. 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Тобто спадкоємці за законом, за вказаних обставин, одержують право на спадкування почергово.

Так, як зазначено у ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Беручи до уваги те, що позивачка ОСОБА_1 належить до числа спадкоємців за першою чергою, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_3 , не заявила відмови від спадщини, тому, в силу положень ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Оцінюючи коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , суд встановив, що позивачка, як донька покійного самостійно виразила намір оформити свої спадкові права, оскільки спадщину прийняла. Інших спадкоємців окрім позивачки не має.

Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем за законом, яка має право на спадкування до майна її покійного.

Також суд встановив, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 входив житловий будинок, який відносився до суспільної групи господарства - колгоспний двір, який розташований по АДРЕСА_1 .

У Постанові Верховного Суду України N 20 від 22.12.1995р. "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Враховуючи, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 , яке відносилось до суспільної групи - колгоспний двір, належало покійному ОСОБА_3 , то суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підставно просить про визнання за нею права власності на будинковолодіння в цілому.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємця при оформленні своїх спадкових та майнових прав, позивачка позбавлена права на таке оформлення в позасудовому порядку, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 1216-1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Жовтанецької сільської ради Львівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 13.07.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Суддя Т.І. Котормус