Постановление суда № 138128285, 09.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/6950/23

2/465/575/26

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

09.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Величка О.В.,

з участю секретаря судових засідань Венгринюк О.Р.,

представника позивача Цапа П.М.

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільної справи за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав

в с т а н о в и в:

У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав.

Представником позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову. Зазначає, що ОСОБА_2 користується земельною ділянкою комунальної власності без відповідних правових підстав, його дії є самовільним зайняттям. Також на земельній ділянці розташований об`єкт самочинного будівництва, який належить ОСОБА_2 і зареєстрований за ним. Це створює перешкоди для власника земельної ділянки, а саме територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. За наведених обставин, як стверджує представник позивача, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва є особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач), тобто у даному випадку - ОСОБА_2 , до якого мають бути звернені позовні вимоги. Останній набувач не позбавлений можливості звернутися з вимогою про відшкодування збитків до особи, в якої придбав об`єкт самочинного будівництва. Наведене відповідає усталеній судовій практиці, а саме правовим висновкам, викладеним у пунктах 177, 179 постанови ВП ВС від 17.12.2025 року у справі №908/2388/21.

Відтак, сторона позивача просить прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову з уточненням позовних вимог, відпровідно до яких позивач заявляє вимогу до ОСОБА_2 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно збудованої господарської будівлі під літ. Б-2, загальною площею 209,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689217246000) з припиненням права власності ОСОБА_2 на господарську будівлю під літ. Б-2, загальною площею 209,7 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1689217246000).

Окрім того, представником позивача подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог до відповідача ОСОБА_1 . Зазначає, що саме ОСОБА_2 , як останній набувач, є належним відповідачем у даній справі.

В підготовчому судовому засіданні представник позивача подані заяви підтримав та просив такі задоволити.

Відповідачі в підготовче судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомили.

Суд, вивчивши матеріали справи та заявлені клопотання, заслухавши позицію представника позивача, зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Згідно з ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову. Таким чином, процесуальний закон прямо передбачає право позивача на стадії підготовчого судового засідання змінити предмет позову і таке право не підлягає обмеженню.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Відтак, оскільки зміна предмету позову є правом позивача, яке реалізовано ним до закінчення підготовчого судового засідання і не спричиняє зміну підстав позову, суд вважає, що наявні підстави для прийняття відповідної заяви до розгляду.

Відповідно до ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду (пункт 5 частини першої статті 257 ЦПК України).

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 року у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 року у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).

Згідно з частиною першою статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті (частини перша статті 200 ЦПК України)

Пунктом 1 частини другої статті 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Ураховуючи наведене, відсутня законодавча заборона на постановлення ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог на стадії підготовчого судового засідання. При цьому така заборона суперечила б положеннями частини першої, третьої статті 13 ЦПК України.

Схожий правовий висновок було висловлено Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 року у справі № 202/11928/14-ц, від 22.03.2021 року у справі № 753/8125/17.

Зважаючи на викладене, позовну заяву в частині вимог Львівської міської ради до ОСОБА_1 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 49, 196, 200, 260 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Львівської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, скасування державної реєстрації прав в частині позовних вимог до ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Прийняти до розгляду заяву представника позивача Львівської міської ради Цапа Павла Михайловича про зміну предмету позову від 28.04.2026 року та в подальшому розгляд справи здійснювати із урахуванням зміненого предмету первісного позову.

З урахуванням поданої заяви про міну предмету позову від 28.04.2026 року виключити з числа відповідачів у справі ОСОБА_1 .

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 , що він має право надати відзив на позов з урахуванням поданої заяви про зміну предмету позову в п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття вказаної заяви з дотриманням вимог статті 178 ЦПК України.

Надати позивачу право в п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам статті 178 ЦПК України.

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні з розгляду справи за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_2 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою, знесення самочинно збудованої господарської будівлі та припинення права власності на господарську будівлю до 10 год. 00 хв. 28.09.2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Величко О.В.