Решение № 138119713, 06.07.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 372/4404/25

Провадження № 2-о/369/198/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 року м.Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І.А.,

при секретарі Кавун Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Гунченко І. Ю. звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.11.2001 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки серія АЕЕ № 727474, договір посвідчено приватним нотаріусом Апишковою З.І., зареєстровано в реєстрі за № 5916.

14.07.2025 року ОСОБА_1 звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Гатненської сільської ради Фастівського району Київської області щодо оформлення права власності на нерухоме майно.

Під час розгляду заяви реєстратором було виявлено помилку (описку у адресі об`єкта нерухомого майна), яку допустила нотаріус, а саме: у тексті договору зазначено адресу земельної ділянки та житлового будинку « АДРЕСА_1 (дев`ять)», а згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КВ № 003361, виданого виконкомом Хотівської сільської ради 01.10.2001 року на підставі договору дарування, посвідченого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 11.07.1998 року за реєстром № 4-3282, адреса земельної ділянки «с. Хотів, Києво-Святошинський район, Київська область, провулок Шевченка, під № 9 (дев`ять)», відповідно реєстратором було відмовлено у проведенні реєстраційних дій.

Згідно п. 6.16 «Правил ведення нотаріального діловодства», у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб), щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку, але приватний нотаріус Апишкова З.І. припинила свою діяльність, це підтверджено інформацією з Єдиного реєстру нотаріусів України за параметрами « ОСОБА_2 ».

Відтак, виправлення орфографічних або технічних помилок у договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки можливо лише шляхом звернення за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Враховуючи вищевикладене, просила заяву задовольнити.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Козак І.А.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від 22.09.2025 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку окремого провадження.

В судове засідання заявник та її представник не з`явились, через канцелярію суду від представника заявника надійшла заява з проханням розгляд справи проводити за їх відсутності, підтримали заявлені вимоги, з підстав зазначених в заяві та просили суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, однак з Київського обласного державного нотаріального архіву надійшло клопотання про розгляд справи без представника Київського обласного державного нотаріального архіву.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, розглянувши подані докази, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява та які мають юридичне значення для вирішення справи по суті, дійшов висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

В силу вимог п.6 ч. 1ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Апишковою З.І., зареєстрований в реєстрі за № 5916 від 21.11.2001 року, (зареєстровано в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 04.12.2001 під реєстровим №355 в книзі 2), кадастровий номер земельної ділянки на якій розташовано житловий будинок: 3222487201:01:013:0062, у тексті договору зазначено адресу земельної ділянки та житлового будинку « АДРЕСА_1 », а згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-КВ № 003361, виданого виконкомом Хотівської сільської ради 01.10.2001 року на підставі договору дарування, посвідченого Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 11.07.1998 року за реєстром № 4-3282, адреса земельної ділянки « АДРЕСА_1 ».

На підставі клопотання заявленого представником заявника в якому представник просила витребувати з Київського обласного державного нотаріального архіву, код ЄДРПОУ 26130007, договір дарування, посвідчений Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 11 липня 1998 року за реєстром № 4-3282, зареєстрованого у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 16.07.1998 року та записаний в реєстрову книгу № 2 під реєстровим № 355, судом було витребувано вище зазначений договір дарування.

Відповідно до тексту договору дарування, посвідчений Першою Київською обласною державною нотаріальною конторою 11 липня 1998 року за реєстром № 4-3282, зареєстрованого у Києво-Святошинському бюро технічної інвентаризації 16.07.1998 року та записаний в реєстрову книгу № 2 під реєстровим № 355, зазначено адресу земельної ділянки та житлового будинку « АДРЕСА_1 (дев`ять)».

З поданих документів вбачається, що в договорі купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Апишковою З.І., зареєстрований в реєстрі за № 5916 від 21.11.2001 року помилково зазначено адресу земельної ділянки та житлового будинку « АДРЕСА_1 ».

Згідно з п.6.16. Правил ведення нотаріального діловодства у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, який створений ним у результаті вчинення нотаріальної дії технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права особи(іб) щодо якої(их) було вчинено нотаріальну дію (описка, друкарська або граматична помилка), нотаріус може виправити таку помилку.

Із матеріалів справи вбачається, що заявник просить встановити факт належності їй договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 21 листопада 2001 року, серія АЕЕ № 727474, договір посвідчено приватним нотаріусом Апишковою З.І.

Водночас судом встановлено, що будь-яких розбіжностей щодо особи покупця у договорі купівлі-продажу та документах, що посвідчують особу заявника, не існує. Договір містить відомості саме про ОСОБА_1 , а рішення державного реєстратора також не містить висновків про неможливість ідентифікації особи набувача нерухомого майна чи належності їй зазначеного правовстановлюючого документа.

Отже, підстави для встановлення факту належності правовстановлюючого документа у розумінні пункту 6 частини першої статті 315 ЦПК України у даному випадку відсутні.

Також заявник просить встановити факт допущення нотаріусом описки у договорі купівлі-продажу, а саме зазначення адреси «вулиця Шевченка» замість вірного «провулок Шевченка».

Суд зазначає, що відповідно до статей 293, 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд встановлює лише ті юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, та лише у випадках, коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення або підтвердження. При цьому перелік фактів, які можуть бути встановлені судом, не передбачає можливості встановлення факту допущення нотаріусом описки, друкарської чи іншої технічної помилки у нотаріально посвідченому документі.

Фактично заявлена вимога спрямована не на встановлення юридичного факту, а на констатацію наявності технічної помилки, допущеної під час оформлення нотаріального документа. Вирішення такого питання не належить до компетенції суду в порядку окремого провадження, оскільки суд не наділений повноваженнями встановлювати факт допущення нотаріусом описки або підтверджувати її наявність.

Крім того, сам заявник у заяві посилається на пункт 6.16 Правил ведення нотаріального діловодства, відповідно до якого у разі виявлення нотаріусом у тексті нотаріального документа, створеного ним у результаті вчинення нотаріальної дії, технічної помилки, яка не змінює змісту документа та не впливає на права осіб (описки, друкарської чи граматичної помилки), нотаріус має право виправити таку помилку у встановленому порядку. Отже, чинним законодавством передбачено спеціальний позасудовий механізм усунення технічних помилок у нотаріальних документах, що виключає необхідність та можливість встановлення судом факту допущення нотаріусом описки.

Вказана обставина, що нотаріус, яким посвідчено договір, припинив нотаріальну діяльність, сама по собі не наділяє суд повноваженнями встановлювати факт допущення ним описки чи іншої технічної помилки, оскільки компетенція суду при розгляді справ окремого провадження визначається виключно законом і не може бути розширена з огляду на неможливість застосування передбаченої законодавством нотаріальної процедури.

Таким чином, вимога про встановлення факту допущення нотаріусом описки у договорі купівлі-продажу не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки не стосується встановлення юридичного факту у розумінні статей 293, 315 ЦПК України та виходить за межі повноважень суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту, що має юридичне значення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.4,13,293-294,263-265, 315-319 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київський обласний державний нотаріальний архів, про встановлення факту, що має юридичне значення залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя Ірина КОЗАК