Постановление суда № 138106905, 06.07.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/8087/26

№ 1-кс/183/892/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

підозрюваної ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Самарівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному 01.06.2026 до ЄРДР за №42026042110000027 за підозрою:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, незаміжньої, перебуваючої на посаді директора ТОВ «ДИС ГРУПП», маючої на утриманні малолітню дитину: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 03.12.2025 Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. 31.03.2026, ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 змінено в частині призначення покарання. Вважається засудженою ч. 1 ст. 357 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого показання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. В іншій частині вирок суду залишено без змін,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

встановив:

06.07.2026 року до слідчого судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026042110000027 від 01.06.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

22 травня 2026 року о з 04:00 години до 04 годині 03 хвилини, ОСОБА_6 , проходила вздовж пров. Калнишевського в м. Самар Дніпропетровської області, де зупинившись біля території домоволодіння АДРЕСА_2 , побачила, що на території знаходиться велосипед світло-блакитного кольору марки «KINETIC», який належить неповнолітньому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та визначила його для себе об`єктом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій прямий злочинний умисел вже з повторністю, ОСОБА_6 22 травня 2026 року, 04 годині 03 хвилини, продовжуючи знаходитися поблизу домоволодіння АДРЕСА_2 , впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, самостійно відкрила хвіртку, тим самим проникла на огороджену парканом територію вищевказаного домоволодіння.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна, знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, вчиняючи злочин повторно, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, взяла велосипед, марки «KINETIC», світло-блакитного кольору вартістю 9 669 гривень 80 копійок, який належить неповнолітньому ОСОБА_8 та винесла з території домоволодіння вищевказане майно, тим самим заволодівши ним.

Після чого, ОСОБА_6 з викраденим майном покинула територію домоволодіння, розпорядилась ним на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 9 669 гривень 80 копійок.

Умисні дії ОСОБА_6 , кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, з проникненням в інше сховище в умовах воєнного стану.

Відомості за вказаними фактами внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 червня 2026 року до за №42026042110000027 за ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_6 06.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення неповнолітнього ОСОБА_8 від 22.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 03.06.2026, протоколом огляду предмета від 03.06.2026, протоколом перегляду відеозапису від 04.06.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2026, протоколом огляду предмета від 03.06.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 23.06.2026, протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 24.06.2026, протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 24.06.2026, протоколом огляду предмета від 24.06.2026, висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.06.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_6 вчинила тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років та враховуючи те, що остання вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки і вона перебуває на обліку в філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області усвідомлюючи неминучість реальної міри показання у виді позбавлення волі існує ризик, що підозрювана з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_6 , раніше судима за вчинення корисливого злочину, а саме вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. 31.03.2026, ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 змінено в частині призначення покарання. Вважається засудженою ч. 1 ст. 357 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, за ч. 4 ст. 185 КК України, до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого показання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75,76 КК України, звільнено від відбування призначеного їй покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки. В іншій частині вирок суду залишено без змін. 11.05.2026 ОСОБА_6 поставлена на облік до філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області. Крім того, відповідно до відповіді заступника начальника філії ДУ «Центр пробації», то станом на 24.06.2026 ОСОБА_6 до органу пробації не з`являлась, з обов`язками, покладеними на неї судом протягом іспитового строку не ознайомлена. Вищевказане свідчить про те, що остання на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та перебуваючи на випробувальному строку вчинила новий корисливий злочин.

Слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків можливо лише при застосуванні до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів неможливо.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання слідчого про застосування підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, наведених у клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вважає. що прокурором не доведено неможливість застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу. Зауважив, що ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні крадіжки велосипеду. Зазначив, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, працює, а також має на утриманні малолітню дитину.

Підозрювана ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала позицію свого захисника. Зазначила, що постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де разом з нею постійно проживає її малолітня дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також батько дитини, з яким вона перебуває у цивільному шлюбі - ОСОБА_12 . Зазначила, що в даний момент дитина перебуває у бабусі, але постійно проживає з нею та її батьком. Зазначила, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить батькові її цивільного чоловіка ОСОБА_13 . Пояснила, що працює на посаді директора ТОВ «ДИС ГРУПП» та має постійний дохід. Зазначила, що після постановлення вироку 03.12.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області до уповноваженого органу з питань пробації з метою стати на облік не зверталась.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання та додані до нього документи, дійшов наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Самарівського РВ П ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026042110000027 від 01.06.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

06.07.2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, з проникненням в інше сховище в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість підозри підтверджується протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення неповнолітнього ОСОБА_8 від 22.05.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , від 03.06.2026, протоколом огляду предмета від 03.06.2026, протоколом перегляду відеозапису від 04.06.2026, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.06.2026, протоколом огляду предмета від 03.06.2026, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_10 від 23.06.2026, протоколом допиту законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_11 від 24.06.2026, протоколом допиту неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 24.06.2026, протоколом огляду предмета від 24.06.2026, висновком експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи від 24.06.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам визначеним положенням цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначено обов`язок суду, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінити в сукупності всі обставини вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

Згідно із п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зазначає відомості про обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1)наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого та додані до нього матеріали в достатній мірі свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

При розгляді доказів, наданих слідчим в підтвердження клопотання, слідчий суддя вважає на підставі ст. 178 КПК України їх вагомими та обґрунтованими. У відповідності до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Фокс, Камбел і Харлі проти Сполученого Королівства», вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Тому слідчий суддя вважає, що існують всі підстави вважати підозру обґрунтованою.

Стосовно ризиків, визначених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується з позицією слідчого, підтриманою прокурором, щодо імовірності їх виникнення, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованих злочинів, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Крім того, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину під час іспитового строку, визначеного вироком Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.12.2025 року.

Також слідчий суддя погоджується, доводами клопотання про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Про його наявність свідчить те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, раніше судима за вчинення корисливого злочину, що свідчить про те, що остання на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та перебуваючи на випробувальному строку вчинила новий корисливий злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає встановленим та доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Як зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується, окрім вимог кримінально-процесуального законодавства, практикою ЄСПЛ.

У всіх випадках, коли ризику ухилення підозрюваного від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, підозрюваного має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення ЄСПЛ у справі «Вренчев проти Сербії»).

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховування від органу досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6 , у сукупності з іншими обставинами.

Тримання під вартою у відповідності до пункту 1(с) статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Взяття заявника під варту має бути конче необхідним для забезпечення його присутності в суді, але водночас інші, менш суворі заходи можуть бути достатніми для досягнення цієї мети. (Рішення: «Ladent v. Poland», n. 55660; «Ambruszkiewicz v. Poland», n.n. 29-33661; «Хайредінов проти України», n. 28).

Затримання особи є настільки серйозним запобіжним заходом, що воно є виправданим, лише якщо інші, менш суворі, заходи були розглянуті та визнанні недостатніми для забезпечення захисту індивідуальних або суспільних інтересів, які можуть вимагати затримання відповідної особи. (Рішення: «X. v. Finland», n. 151).

Слідчий суддя враховує, що підозрювана має постійне місце проживання, є офіційно працевлаштованою, а також має малолітню доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає з разом з нею та батьком дитини за адресою: АДРЕСА_1 . На обліку у лікарів фтизіатра, нарколога та психіатра, відповідно до долучених до клопотання довідок, підозрювана ОСОБА_6 не перебуває.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слід відмовити та застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладанням на неї обов`язків, відповідно до вимог ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України,

постановив:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 06 вересня 2026 року включно, із забороною цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду з покладенням на неї наступних обов`язків:

1) прибувати до прокурора, слідчого або суду за першою вимогою;

2) не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, окрім випадків повітряної тривоги, в разі якої підозрювана може покинути місце проживання для укриття в найближчому сховищі для збереження свого життя, а також випадків звернення до медичної установи для отримання лікування за умови попереднього повідомлення про такі дії прокурора, слідчого або суду;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

4) утримуватися від спілкування (будь-яким чином, в тому числі за допомогою телефонних та електронних засобів зв`язку) зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.

Ухвалу направити для виконання до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області за місцем фактичного проживання підозрюваної.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Попередити підозрювану ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї в ухвалі слідчого судді обов`язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід (тримання під вартою).

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 09 липня 2026 року о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1