Постановление суда № 138102408, 09.07.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/8053/26

Провадження № 1-кс/591/1828/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду міста Суми ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Суми у кримінальному провадженні за № 12026200000000076 від 25.06.2026

клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області капітана поліції ОСОБА_4

стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Конотоп Сумської області, громадянство України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

11.10.2021 Ковпаківським районним судом м. Суми, за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна крім житла;

17.02.2022 Ковпаківським районним судом м. Суми, за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

і установив:

До Зарічного районного суду міста Суми надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.

Клопотання мотивовано тим, що:

1) ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 2, 3 ст. 307 КК України (особливо тяжкий злочин);

2) наявні ризики, передбачені пп. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

3) більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України;

У судовому засіданні прокурор Клопотання підтримав, просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 просив клопотання задовольнити частково, застосувати до ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід як застава 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 позицію захисника підтримав.

Слідчий суддя, дослідивши Клопотання, додані до нього матеріали, заслухавши учасників судового провадження, дійшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Сумської обласної прокуратури - процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні.

Згідно чч. 1-2 статті 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється, обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З огляду на зазначені положення закону слідчий суддя під час вирішення питання чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний встановити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та чи є підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення обґрунтованою; 2) чи наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, які були заявлені стороною обвинувачення; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти вказаним ризикам; 4) який розмір застави, у випадку її призначення як альтернативного запобіжного заходу, буде обґрунтованим.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа.

08.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених чч. 2, 3 ст. 307 КК України

Згідно викладених у Повідомленні про підозру обставин органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у особливо великих розмірах, вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зокрема, у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року зазначено, що "обґрунтована підозра" означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що "факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування".

У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" зазначено, що "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо цієї особи обмежувальних заходів.

Згідно з доводами, викладеними у Клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю наступних доказів:

*протоколами про проведення НСРД передбачених ст. 274

КПК України, в ході яких проведено огляд 3 (трьох) майстер кладів

за географічними координатами 50,9083409, 34,8322274, 50,9081066,

34, 8330009, 50.9084015, 34,8375905, в яких відображено їх вміст, підраховано загальну кількість закладок та здійснено відбір зразків;

*висновками експертиз Сумського НДЕКЦ МВС України, якими встановлено, що вилучені в ході проведення (слідчих) розшукових дій речовини є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP;

*протоколом обшуку від 07.07.2026 у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено в особливо великих розмірах, а також предмети необхідні для їх зважування та фасування;

*протоколом обшуку від 07.07.2026 у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено особливо небезпечні психотропні речовини, а також предмети необхідні для їх зважування та фасування та мобільний телефон у якому наявний застосунок «Telegram» із обліковими записами « ОСОБА_7 », в яких міститься листування з приводу придбання, зберігання та збуту заборонених в обігу речовин;

*протоколами про проведення НСРД передбачених ст. 269 КПКУкраїни здійснених відносно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , якими зафіксовано, що саме вказані особи здійснили розміщення 3 (трьох) майстер кладів за географічними координатами 50,9083409, 34,8322274, 50,9081066, 34, 8330009, 50.9084015, 34,8375905;

*протоколами за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 269 КПК України спостереження за місцем у яких відображено, що саме ОСОБА_10 , здійснив придбання 2 (двох) майстер кладів, що були розміщені за адресою: 50,9081066, 34, 8330009 та 50.9084015, 34,8375905;

*протоколом складеним за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 264 КПК у яких зафіксовані відомості, що саме обліковий запис «Мука оптом» у месенджері «Telegram», який перебував у користуванні ОСОБА_11 , та ОСОБА_5 надав вказівки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на вчинення кримінальних правопорушень, здійснював надсилання заборонених в обігу речовин, здійснював забезпечення усім необхідним, для сталої та систематичної діяльності групи, крім того зафіксовані факти надання вказівок та спілкування з приводу придбання та зберігання з метою збуту з обліковим записом у месенджері «Telegram» з ім`я користувача « ОСОБА_12 », яким користувався ОСОБА_10 ;

*протоколом складеним за результатами проведення НСРД передбаченої ст. 260 КПК України у яких зафіксовано факти спільного спілкування ОСОБА_5 , ОСОБА_11 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

з приводу придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, вжиття заходів конспірації та отримання незаконних прибутків та іншими матеріалами справи у їх сукупності.

Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами Клопотання факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 своїми діями, про які йдеться у Повідомленні про підозру, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні злочину.

Обґрунтованість підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, що є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання "обґрунтована підозра".

Наявність ризиків, та їх обґрунтованість

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Сторона обвинувачення зазначає, що наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливо тяжким злочином, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з конфіскацією майна). ОСОБА_5 скоїв умисні, корисливі злочини і усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує за вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування, а у подальшому і суду, шляхом виїзду за межі України, у тому числі шляхом незаконного перетину державного кордону України. Злочинна діяльність здійснювалась ОСОБА_5 з великим ступенем організованості, конспіративності, що підтверджується матеріалами кримінального провадження (використанням телеграм-каналу, криптовалют, постійна зміна сім карт, після кожного вчиненого злочину), а також значними обсягами психотропної речовини та розгалуженою системою збуту, що діяла на території Львівської та Сумської області. Наявність зазначеного ризику з підстав тяжкості покарання, що загрожує також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду (п. 36 рішення у справі «Москаленко проти України», яке набуло статусу остаточного, а також рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Ризик знищити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення існує виходячи з того, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у своїй злочинній діяльності використовував месенджер «Telegram» з обліковим записом

«Мука оптом» і перебуваючи на волі ОСОБА_5 , може здійснити віддалений вхід до свого (своїх) облікових записів якому (яких) відбувалось листування

щодо незаконної діяльності з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, та видалити всю наявну інформацію, у тому числі листування із особами, яким збував психотропну речовину, а також інформацію щодо осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочинів і які на даний час встановлюються органом досудового розслідування, що призведе до знищення та спотворення речей, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Станом на даний час з вилученими мобільними телефонами проводяться відповідні слідчі дії, в ході яких буде встановлено всю наявну інформацію, яка міститься на них, в тому числі, яка вже була видалена підозрюваними до моменту їх вилучення та іншої інформації, яка прихована підозрюваними за допомогою відповідного програмного забезпечення та вже після проведення відповідних слідчих дій та відображення їх у відповідних протоколах, органу досудового розслідування стане відомо повне коло осіб, причетних до протиправної діяльності, а також свідків (осіб, які здійснювали придбання психотропної речовини), перебування підозрюваного на волі створює реальну можливість узгодження позицій та впливу на інших учасників, які ще невідомі органу досудового розслідування, а в свою чергу відомі ОСОБА_5 . Вказаний ризик продовжує існувати до моменту дослідження вказаних мобільних телефонів судом у відповідності до вимог

ст. 23 КПК України.

Ризик незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні» існує виходячи з того, що ОСОБА_5 , протягом тривалого проміжку часу здійснює свою злочинну діяльність та йому відомі фізичні особи, яким відомі обставини, які підлягають доказуванню (свідки), які станом на даний час з об`єктивних причин не допитані, оскільки злочинна діяльність ОСОБА_5 , була припинена 07.07.2026 та здійснювалась через месенджер «Telegram» з обліковим записом «Мука оптом», що у свою чергу надавало змогу анонімного спілкування, а тому органом досудового розслідування свідки будуть встановлені лише після вивчення змісту вказаного листування. В той же час, слід зазначити, що ОСОБА_5 , неодноразову був засуджений за вчинення корисливих злочинів, тобто йому відомо, що покази свідків під час судового розглядує мають вирішальне значення.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином існує виходячи з того, що ОСОБА_5 , вживав заходів конспірації, органом досудового розслідування у ході документування його протиправної діяльності на даний час не встановлено осіб, в яких ОСОБА_5 , здійснював придбання особливо небезпечної речовини PVP в особливо великих розмірах, які у свою чергу відомі останньому, оскільки придбання здійснювалось в одного і того самого дилера протягом тривалого проміжку часу, а тому перебуваючи на волі ОСОБА_5 , зможе повідомити вказану особу, що їх спільна злочинна діяльність викрита, що в свою чергу призведе до негативних наслідків для досудового розслідування, а також не призведе до виконання завдань, передбачених КПК України на етапі досудового розслідування.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення існує виходячи з того, що ОСОБА_5 , офіційно працевлаштований не був, джерела постійного доходу не мав, єдиним джерелом доходу було вчинення злочинів, а тому перебуваючи на свободі може продовжити займатись вчиненням злочинів з метою отримання прибутку, в той же час необхідно зазначити, що підозрюваний має відносно молодий вік, в той же час не навчається у будь якому навчальному закладі з метою отримання професії, що у свою чергу свідчить про явне не бажання чесно працювати та заробляти собі на життя. ОСОБА_5 вже був засуджений за вчинення корисливих злочинів, втім на шлях виправлення не став та продовжив вчиняти корисливі кримінальні правопорушення з метою отримання прибутків.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Виходячи з положень п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Метою застосування запобіжного заходу, в тому числі й такого виняткового, як тримання під вартою, відповідно до положень ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені пп.1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею, серед іншого, береться до уваги особиста ситуація підозрюваного (вперше притягається до кримінальної відповідальності, в Україні має стійкі соціальні зв`язки у населеному пункті за місцем проживання (матір, бабуся, цивільна дружина), на його утриманні малолітня дитина син ОСОБА_13 ), проте, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину, що суттєво впливає на здатність особи до самокерованої правослухняної поведінки при виконання ним процесуальних обов`язків та зменшення ризиків, з урахуванням існування наразі значного ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобігти вищезазначеним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, в ході розслідування не можливо, зокрема:

- запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований до ОСОБА_5 , оскільки він ніде не працює, законних джерел доходу немає і у будь який час зможе ухилитись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до ОСОБА_5 , так як відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків і його належну процесуальну поведінку;

- запобіжній захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_5 , оскільки у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв`язки, проживає в квартирі, яка йому не належить, що у свою чергу може змінитись навіть від обставин, які не залежать від підозрюваного, таким чином ОСОБА_5 , зможе змінити у будь який час місце проживання ухилившись таким чином від цього запобіжного заходу який фактично обирається і діє (виключно) за місцем мешкання підозрюваного прописаним в ухвалі.

Відомості клопотання не містять даних про неможливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Виходячи з конкретних обставин цієї справи, такий альтернативний запобіжний захід як застава не забезпечить його належну процесуальну поведінку і створить умови для продовження злочинної діяльності, тому у клопотанні сторони захисту слід відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, визначених кримінальним процесуальним законом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пунктом 5 частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

У цій справі, суд не знаходить підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні, оскільки таке порушено щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Конотоп Сумської області, громадянство України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 06 вересня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - до 06 вересня 2026 року включно.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1