Постановление суда № 138098033, 16.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2026 Справа №607/4334/18 Провадження №4-с/607/24/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді Грицай К.М.

за участі секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

скаржника ОСОБА_1 ,

представник скаржника ОСОБА_2 ,

державного виконавця Витвицького В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу ОСОБА_3 , подану через представника ОСОБА_2 на бездіяльність Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицького Володимира Олексійовича, заінтересована особа ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник ОСОБА_3 через представника адвоката Кожевнікової О.В. звернувся до Тернопільського міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицького Володимира Олексійовича.

В обґрунтування скарги вказала, що на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №56316113 щодо стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну із дітей, щомісячно, починаючи з 16.03.2018 року до досягнення кожною із дітей повноліття, у відповідності до судового наказу виданого Тернопільським міськрайонним судом від 02.04.2018 року у справі №607\4334\18.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.01.2026 за період з вересня 2019 по грудень 2025 виданої Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №56316113 складає 60 489,06 грн. Заявник звернувся до Державного виконавця Витвицького Володимира Олександровича щодо зарахування сплачених безпосередньо на карткові рахунки доньок та дружини кошти в загальній кількості 86 683,67 грн. за період з 2023 по 2026 роки, додавши при цьому усі відповідні чеки та виписки з банку. Проте згідно відповіді Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 25.02.26 №46144, ОСОБА_3 відмовлено в зарахуванні в рахунок сплати аліментів вищезазначених коштів, мотивуючи це тим, що кошти мали зараховуватись на рахунок стягувача, а не доньок згідно судового наказу від 02.04.2018р.

Разом з тим, при нарахуванні такого розміру заборгованості не було враховано сплату аліментів за період з березня 2023 року по січень 2026 року, що в загальній сумі складає 86 683,67 гривень.

Факт сплати аліментів за цей період підтверджується випискою по надходженням по картковому рахунку та квитанціями про переказ коштів. Кошти перераховувались добровільно безпосередньо на рахунок ОСОБА_7 ОСОБА_8 та з травня 2023 на картки дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , оскільки в цей період боржник не знав про реквізити рахунку, на який виконавець вимагав сплачувати аліменти.

Вважає, що наявна бездіяльність, що полягає у відмові у перерахунку аліментів державного виконавця неправомірною та просить суд:

- визнати протиправними дії Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Витвицького Володимира Олександровича в рамках виконавчого провадження №56316113, щодо не зарахування в рахунок сплати аліментів раніше сплачені ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в розмірі 86 683,67 грн.

- зобов`язати Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Витвицького Володимира Олександровича в рамках виконавчого провадження №56316113 зарахувати раніше сплачені ним кошти в сумі 86 683,67 грн. в рахунок сплати аліментів на утримання доньок ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виконання судового наказу виданого Тернопільським міськрайонним судом 02.04.2018 у справі №607\4334\18 та здійснити перерахунок заборгованості.

Державний виконавець Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицький Володимир Олексійович подав відзив на скаргу, згідно з яким вказує, що стягнення аліментів відбувається на користь ОСОБА_4 , а наявні квитанції про перерахування коштів на картковий рахунок доньки ОСОБА_5 та виписку з рахунку доньки ОСОБА_6 про отримання коштів відділ ДВС не може врахувати в рахунок сплати аліментів, адже не допускається виплата стягувачу стягнутих коштів готівкою або виплата стягнутих коштів іншим особам, які не є стягувачами відповідно до ч.5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». Попри те, згідно матеріалів скарги, а саме квитанцій про перерахунок коштів від травня 2023 року по листопад 2023 року, переказ коштів з призначення платежу аліменти здійснювалося на картковий рахунок старшої доньки, а саме ОСОБА_5 , хоча аліменти згідно судового наказу №607/4334/18 від 02.04.2018 повинні були сплачуватися на користь стягувача для утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . До матеріалів скарги долучено інформація про окремі операції по картці ОСОБА_6 від 08.12.2023 по 13.01.2026, згідно яких скаржник вказує що це є аліменти, але призначення платежу протягом вище зазначеного періоду відбувалися без конкретизації. Адже факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 5 серпня 2025 року у справі № 390/2379/24 (провадження 61-7389св25). При цьому суд зазначив, що при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець може зараховувати як добровільну сплату аліментів лише ті платежі, в яких чітко визначено призначення платежу як аліменти чи борг на утримання дітей.

Скаржник ОСОБА_3 та представник скаржника адвокат Кожевнікова О.В. у судовому засіданні підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити у повному обсязі. Вказали, що державний виконавець зараховувала аліменти згідно поданих боржником чи стягувачам квитанцій до 2023 року. У боржника немає інших боргових зобов`язань перед стягувачем та дітьми, тому сплачені ним кошти є аліментами, що також зазначено у постанові ВС у справі №641/1678/18, тому просять зобов`язати державного виконавця зарахувати дані кошти в рахунок аліментів.

Крім того, скаржник вказав, що йому не було відомо про виконавче провадження, а дізнався про те, що з нього примусово стягуються аліменти після 2023 року. Зазначив, що на даний час стягувачка ОСОБА_4 перебуває за кордоном, а він проживає разом із дочками, одна з яких вже повнолітня, тому відсутні підстави для стягнення з нього аліментів.

Державний виконавець Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицький Володимир Олексійович у судовому засіданні 27.03.2026 просив відмовити у задоволенні скарги з підстав, викладених у відзиві, вказавши, що відсутні законні підстави для зарахування в рахунок аліментів сум, про які вказує скаржник ОСОБА_3 . Також зауважив, що скаржнику було відомо про відкриття виконавчого провадження та необхідність сплати аліментів в примусовому порядку ще у 2019 році, оскільки він звертався із заявою про скасування арешту з автомобіля. В подальшому державний виконавець у судове засідання 16.04.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що не перешкоджає розгляду скарги.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що дійсно батько сплачував аліменти на її банківську картку та вони використовувались нею як кошти нм її утримання. Пояснила, що її мати ОСОБА_4 на даний час проживає та працює за кордоном, вона з сестрою проживають з батьком в с. Романівка, матері відомо, що аліменти перераховуються батьком на її картку.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенні, виходячи із наступних обставин.

Судом встановлено, що 02.04.2018 року Тернопільським міськрайонним судом у справі №607/4334/18 видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 50 (п`ятдесят) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну із дітей, щомісячно, починаючи з 16. 03.2018 року до досягнення кожною із дітей повноліття.

Постановою головного державного виконавця Підволочиського районного відділу Державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Тернопільській області від 03.05.2018 року відкрито виконавче провадження №56316113 з примусового виконання судового наказу 607/4334/18, виданого 02.04.2018 року Тернопільським міськрайонним судом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Зі скарги вбачається, що згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів станом на 07.01.2026 за період з вересня 2019 по грудень 2025, виданої Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №56316113 складає 60 489,06 грн.

Згідно відповіді від 25.02.26 №46144 в.о. начальника Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відділ не може врахувати в рахунок сплати аліментів ОСОБА_3 коштів в загальній кількості 86 683,67 грн. за період з 2023 по 2026 роки.

У матеріалах справи міститься копія виконавчого провадження №56316113, витребуваного судом у відділі ДВС.

Як видно з даних матеріалів, у них міститься заява ОСОБА_3 від 12.06.2019 року про зняття арештів з майна боржника у зв`язку із відсутністю заборгованості.

Також, у даних матеріалах міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.04.2023, з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості за березень 2023 року ОСОБА_3 становить -54,27 грн., що свідчить про відсутність заборгованості.

У матеріалах виконавчого провадження міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.01.2026, з якого вбачається, що сукупний розмір заборгованості за грудень 2025 року ОСОБА_3 становить 60489,06 грн

02.02.2026 боржник ОСОБА_3 подав до відділу ДВС заяву з проханням здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів загальній сумі 86683,67 грн., долучивши оригінали 22-х квитанцій та виписку по банківському рахунку ОСОБА_6 в АТ КБ «ПриватБанк» від 15.01.2026.

ОСОБА_3 було відмовлено в зарахуванні в рахунок сплати аліментів коштів в загальній кількості 86 683,67 грн. за період з 2023 по 2026 роки.

Згідно відповіді Державного виконавця Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Витвицького Володимира Олександровича від 25.02.26 №46144 з тих мотивів, що не допускається виплата стягнутих коштів іншим особам.

Скаржник вважає вказаний розрахунок заборгованості та відмову неправомірною, оскільки за період з березня 2023 по січень 2026 року ним сплачувались аліменти на утримання дитини, проте грошові кошти ним перераховувались безпосередньо на рахунок стягувача ОСОБА_4 та з травня 2023 на картки дітям ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Скаржник зазначив, що у вищезазначений період він не знав про реквізити рахунку, на який необхідно сплачувати аліменти примусовому порядку, оскільки сплачував їх добровільно.

На підтвердження вказаних обставин скаржник подав до суду копію виписки по банківському рахунку дитини ОСОБА_6 , з якої вбачається, що 10.12.2024, 11.12.2024 ОСОБА_3 здійснив перерахунок по 7029,18 гривень.

Крім того, скаржником надані суду копії квитанцій про перерахунок коштів.

Відповідно до квитанцій ОСОБА_3 сплатив на картковий рахунок Саваневічус ОСОБА_8 наступні кошти: 29.03.2023 - 2 970,07 грн, 07.04.2023 - 990,02 грн.

Відповідно до квитанцій ОСОБА_3 сплатив на картковий рахунок ОСОБА_5 наступні кошти із зазначенням про призначення платежу - аліменти: 03.05.2023 - 2970,07 грн, 30.05.2023 - 2970,07 грн., 07.07.2023 - 2970,07 грн., 08.08.2023 - 2970,07 грн., 07.09.2023- 2970,07 грн., 28.09.2023 -3465,09, 11.10.2023 - 2 000,00, 09.11.2023 - 1485,04, усього на загальну суму 21800,48 грн.

Відповідно до квитанцій ОСОБА_3 сплатив на картковий рахунок ОСОБА_6 наступні кошти із зазначенням про призначення платежу - аліменти: 12.12.2023 - 1485,04 грн, 09.01.2024 - 1485,04 грн, 11.01.2024 - 5000,00 грн, 17.01.2024 - 542,27 грн, 18.02.2024 - 1485,04 грн, 07.03.2024 - 1485,04 грн, 28.03.2024 - 4000,00 грн, 12.04.2024 - 1485,04 грн, 09.05.2024 - 1485,04 грн, 16.05.2024 - 990,02 грн, 10.12.2024 - 7029,18 грн, 11.12.2024 - 7029,18 грн., на загальну суму 33500,89 грн.

Таким чином, з наданих скаржником копій квитанцій та виписки з банківського рахунку встановлено, що вони містять інформацію щодо даних отримувача коштів та призначення платежів, зокрема, про сплату аліментів.

Крім того, суд бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_6 , яка пояснила, що аліменти перерахувались на її банківську картку, про що відомо її матері, яка є стягувачем.

Вбачається, що закон не містить заборони щодо можливості сплати аліментів на рахунок дитини.

Також, матеріали виконавчого провадження не містять жодних заяв стягувача ОСОБА_4 про надання їй розрахунку заборгованості та про ненадходження від ОСОБА_3 коштів в рахунок сплати аліментів. Стягувач в судове засідання жодних доказів на спростування доводів скарги чи заперечень проти скаргою не подала.

Поряд з тим, скаржником долучені до матеріалів скарги квитанції та виписки по рахнку ОСОБА_6 з інформацією про окремі операції по картці ОСОБА_6 від 08.12.2023 по 13.01.2026, згідно яких не зазначене призначення платежу.

Факт здійснення боржником грошових переказів на користь стягувача без конкретизації їх призначення як аліментів не може автоматично вважатися сплатою аліментних зобов`язань, навіть за відсутності інших боргових зобов`язань між сторонами.

При цьому суд керується висновком щодо застосування норм права, якого дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, у постанові від 5 серпня 2025 року у справі № 390/2379/24 (провадження 61-7389св25). При цьому Верховний Суд зазначив, що при розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державний виконавець може зараховувати як добровільну сплату аліментів лише ті платежі, в яких чітко визначено призначення платежу як аліменти чи борг на утримання дітей. З огляду на імперативні вимоги статей 15 та частини 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», а також релевантну правову позицію Верховного Суду, грошові перекази, здійснені боржником на рахунки осіб, які не мають статусу стягувача у виконавчому провадженні (зокрема, безпосередньо дітям), та/або без чіткого зазначення призначення платежу як «аліменти», не є належним виконанням аліментного зобов`язання, у зв`язку з чим у державного виконавця відсутні правові підстави для врахування вказаних коштів у рахунок погашення заборгованості за відповідним судовим наказом.

Крім того, у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 760/17498/22 (провадження № 61-15969св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виснував, що з урахування обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів.

Так, дочки заявника та заінтересованої особи станом на час перерахування батьком на їх рахунок аліментів, були неповнолітніми та ОСОБА_6 в якості свідка підтвердила факт надходження аліментів від ОСОБА_3 на її утримання на її картковий рахунок.

Таким чином, суд дійшов переконання, що скаржником надані суду докази на підтвердження сплати ним аліментів за період з березня 2023 по грудень 2024 року в загальній сумі 59261,21 грн.

Також, суд враховує, що матеріали виконавчого провадження містять копії квитанцій про сплату ОСОБА_3 на рахунок ОСОБА_8 аліментів, які були зараховані головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС ГТУЮ у Тернопільській області та враховані у попередніх розрахунках розміру заборгованості за період 2019-2023 роки під час визначення розміру заборгованості. Будь-яких доводів або обґрунтувань щодо не включення цих сплачених сум до розрахунку заборгованості, зокрема, і на звернення ОСОБА_4 , надані суду копії матеріалів виконавчого провадження не містять.

Таким чином, у бездіяльності Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицького Володимира Олексійовича щодо не зарахування в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше сплачених ОСОБА_9 тому належить державного виконавця зобов`язати здійснити перерахунок заборгованості по аліментах.

З огляду на наведене, проаналізувавши надані докази, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 260, 263, 264, 354, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 , подану через представника ОСОБА_2 на дії Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Витвицького Володимира Олексійовича, заінтересована особа ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Витвицького Володимира Олександровича у виконавчому провадженні №56316113, щодо не зарахування в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 раніше сплачених ОСОБА_3 коштів в сумі 59261,21 грн.

Зобов`язати Державного виконавця Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Витвицького Володимира Олександровича або іншу уповноважену посадову особу Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в провадженні якої перебуває виконавче провадження №56316113, зарахувати в рахунок сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виконання судового наказу, виданого Тернопільським міськрайонним судом 02.04.2018 у справі №607\4334\18 раніше сплачені ОСОБА_3 кошти в сумі 59261,21 грн. та здійснити перерахунок заборгованості за аліментами.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 21.04.2026.

Головуючий суддя К. М. Грицай