Решение № 138094615, 09.07.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1295/26

Номер провадження 2-др/541/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

09 липня 2026 року

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Городівського О.А.,

за участю секретаря судового засідання Непокупної Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Іннова Нова» Андрущенко М.В. звернувся до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

На обґрунтування заяви посилається на те, що 08 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ухвалено судове рішення, яким не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання ТОВ «Іннова Нова» професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5000,00 гривень.

В судове засідання представник позивача та відповідач не з`явилися.

Суд, дослідивши та оцінивши доводи заяви та додані до неї документи, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за договором кредиту № 6104161124 від 22.11.2024 в розмірі 21 193,60 грн., та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 603,30 грн (а.с. 111-113).

В ході розгляду справи представник позивача адвокат Андрущенко М.В. заявив, що будуть надані докази витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення судом рішення у справі (а.с. 5).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1 - 3 статті 134 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з вимогами статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу до суду було подано такі письмові докази: договір про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року № 06-05/2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та адвокатом Андрущенком Михайлом Валерійовичем (а.с. 119-121), заявку про надання послуг від 04 грудня 2025 року № 3328411354 (а.с. 122), акт приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року по справі № 541/1295/26 від 15 червня 2026 року № 3328411354 (а.с. 123 на звороті), платіжну інструкцію від 11 червня 2026 року № 146 (а.с. 123), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22 лютого 2025 року № 352383625854 (а.с. 124), виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10 вересня 2025 року № 453524912068 (а.с. 125), рішення єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року № 05-09/2025 (а.с. 126), карта руху документу (а.с. 127).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначені суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розміру задоволених позовних вимог, враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, суд приходить на наступного.

Судом встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 08 червня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором були задоволені частково стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» заборгованість за договором кредиту № 6104161124 від 22.11.2024 в розмірі 21 193,60 грн. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 603,30 грн , що становить 60,22 % від загального розміру заявлених позовних вимог. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 60,22 % від суми понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3011,00 грн., що об`єктивно відповідає вимогам співмірності, розумності та ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 133, 134, 137, 138, 140, 141, 270 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Нова» (код ЄДРПОУ: 44127243, юридична адреса: вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, 04071) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3011 (три тисячі одинадцять) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. А. Городівський