Постановление суда № 138090176, 09.07.2026, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/434/26

Провадження № 2-п/162/6/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

09 липня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Дяк Вікторії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23.06.2026 у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від адвоката Дячук В.С. 26.06.2026 до суду надійшла вказана заява.

Вимоги мотивовані мотивовані тим, що заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 23.06.2026 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» задоволено. Заявник не з`явився на судове засідання, на якому було ухвалено спірне судове рішення та не повідомив про причини своєї неявки відносно цього засідання виходячи з того, що погано себе почував за станом здоров`я та перебував на лікуванні. Відповідач отримав ухвалу суду про відкриття спрощеного провадження у справі 04.06.2026. Договір про надання правової допомоги з адвокатом був укладений 10.06.2026. Після чого 11.06.2026 адвокатом було надіслано адвокатські запити до банку «ПУМБ» та первісного кредитора. Відповідь на адвокатські запити було надано та отримано адвокатом лише 18.06.2026. Також Відповідач сподівався на отримання відзиву судом до моменту розгляду справи, однак через надмірну тривалість доставки відзиву працівниками ДП «Укрпошта», відзив на позовну заяву не був вчасно отриманий судом. Відзив на позовну заяву був поданий представником Відповідача у 15-деннний строк, встановлений ухвалою суду з моменту отримання її Відповідачем, зокрема 19.06.2026 засобами поштового зв`язку укрпошти. Представник Відповідача відзив на позовну заяву у вказаній справі відправила засобами укрпошти 19.06.2026, що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист. Представник Відповідача не мала змоги подати через електронний кабінет суду 19.06.2026 через технічні проблеми у роботі електронного суду 19.06.2026, зокрема неможливості увійти в свій електронний кабінет, через що відзив і був надісланий засобами укрпошти в останній день строку, так як і відповіді на адвокатські запити також були отримані фактично майже в останній день строку. Щодо позовних вимог зазначає, що Позивач не надав суду доказів на підтвердження оплати за договорами факторингу на першому етапі такої передачі вимог, зокрема, здійсненої товариством «Таліон Плюс» товариству «Манівео швидка фінансова допомога». Наявні у справі протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № Б/н від 25.03.2025 та Акт звірки взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги від 25.03.2025 за Договором факторингу № МВ-ТП/28 від 25 березня 2025 року не є документами первинного бухгалтерського обліку, не замінюють собою платіжний документ, а відтак, не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту проведення фінансової операції та зарахування коштів на рахунок клієнта. Окрім цього, Акт звірки взаємних розрахунків не є належним доказом здійснення господарської операції, оскільки він є лише інформаційним документом для звірки даних бухгалтерського обліку. Також згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № TR.92662785.39318.18411 від 05.04.2025 проведена АТ «ПУМБ» встановлено, що за користування кредитними коштами за договором № 586490738 від 04.02.2025 відповідач сплатив сума первісному кредитору в розмірі 10589 грн 50 коп. У зв`язку з тим, що заборгованість відповідачем була сплачена в повному обсязі первісному кредитору до відступлення права вимоги, тому в задоволенні позову слід відмовити. З виписки по рахунку слідує, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором визначено з урахуванням відсотків. При цьому порядок нарахування відсотків та їх розмір позивач не обґрунтовує. Оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача штрафу, як відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання, нарахованих у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 та у період дії воєнного стану за прострочення зобов`язання, яке виникло з договору кредитної лінії, то підлягають застосуванню положення пунктів 15 та 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що є наслідком відмови у задоволенні позовних вимог. Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмір 7000 грн., вважаємо за доцільне відмовити в задоволенні даної вимоги оскільки позивачем не надано доказів що підтверджують сплату зазначених послуг, а тому задоволення цієї вимоги є не можливим. На підставі викладеного просить переглянути вказане заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області, скасувати його та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача 29.06.2026 подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, у яких вказала, що Відповідач не заперечує, що був повідомлений про розгляд справи, проте зазначає, що неявка в судове засідання пов`язана з особистими обставинами. Також про причини неявки Відповідач суд не повідомив. Отже, зважаючи на вищевикладене підстави для скасування заочного рішення відсутні. Відповідно до умов договору факторингу МВ-ТП/28 від 25.03.2025 передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу МВ-ТП/28 від 25.03.2025 та витяг з реєстру прав вимоги Б/Н від 25.03.2025 до нього, оскільки підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. При цьому така передача не прив`язується до конкретного кредитного договору, а охоплює всі права вимоги, зазначені в реєстрах. Згідно з витягом з Реєстру боржників від ТОВ «Таліон плюс» до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача на загальну суму 16957 грн. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст.1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст.625 ЦК України). Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу, відповідно до п. 3.4 Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, після належного виконання доручення Адвокатське бюро надає Клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Учасники у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача подала до суду заяву про розгляд заяви без сторони відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подану заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно із положеннями п.3, 4 ч.2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09 год 20 хв 23.06.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Також в ухвалі про відкриття провадження від 26.05.2026 відповідачу роз`яснено право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відповідно до вимог ст.178 ЦПК України подати відзив на позов та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу відповідач отримав 03.06.2026, а не 04.06.2026, як про це вказано у заяві про перегляд заочного рішення. Тому, направивши відзив на позовну заяву через АТ «Укрпошта» 19.06.2026, адвокат пропустила строк на його подання, оскільки останній день строку 18.06.2026.

Крім цього, відповідач ознайомлювався з матеріалами справи безпосередньо у суді 28.05.2026.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 Конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Перелік засобів доказування встановлений у ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

Зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї, не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Додана до заяви квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № TR.92662785.39318.18411 від 05.04.2025 не може вважатися належним доказом сплати заборгованості первісному кредитору у цій справі, як про це вказує адвокат, оскільки у призначенні платежу вказано «внесення готівки на картковий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 згідно договору № 200340646828 від 04/02/2025», а предметом спору у справі № 162/434/26 була заборгованість за договором кредитної лінії № 586490738 від 04.02.2025. Крім цього, п. 5.1 договору встановлено, що кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 5355-28XX-XXXX-7138. Згідно з наданою АТ «ПУМБ» інформацією банківська платіжна картка НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 була випущена до рахунку НОМЕР_3 у гривні.

Інші, наведені стороною відповідача посилання фактично є незгодою із рішенням суду першої інстанції, встановленими ним обставинами, наданою судом оцінкою доказам та застосованими до спірних відносин нормами законодавства, що є підставою для апеляційного оскарження рішення, а не для скасування заочного рішення, адже суд першої інстанції не має права скасовувати заочне рішення для надання іншої оцінки тим самим обставинам та доказам, що вже наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

За наведених вище обставин, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, а томі відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Дяк Вікторії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Любешівського районного суду Волинської області від 23.06.2026 у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду. Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ