Постановление суда № 138087376, 09.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

09.07.26

Справа № 635/6494/26

Провадження № 1-кп/635/1152/2026

У ХВ А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Резолютивна частина.

08 липня 2026 року с-ще. Покотилівка Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 в режимі ВКЗ,

розглянувши у судовому засіданні в залі Харківського районного суду Харківської області кримінальне провадження зареєстроване в ЄДРДР за №62025170020017260 від 01.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого за ч. 5 ст. 407 КК України, з посиланням на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та на неможливість запобігти цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а також тим, що, на думку сторони обвинувачення, існують ризики переховування від суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Обвинувачений заперечував проти продовження строку тримання під вартою, зазначив що був на виконанні завдання. Захисник, погодившись із позицією підзахисного заперечував.

Вирішуючи клопотання, суд виходить із такого.

Відповідно до положень КПК України запобіжний захід застосовується та продовжується з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і може застосовуватися (та продовжуватися) лише за наявності визначених законом підстав, за умови, що більш м`які запобіжні заходи не можуть запобігти встановленим ризикам.

Суд перевіряє:

чи існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України;

чи можуть такі ризики бути нейтралізовані більш м`якими запобіжними заходами;

чи є продовження тримання під вартою пропорційним за конкретних обставин провадження.

Зматеріалів, на які посилаєтьсясторона обвинувачення, убачається, що обвинувачення стосується події, яка за версією сторони обвинувачення в період з 07.07.2026 по теперішній час, в умовах воєнного стану, незаконно перебуває поза межами розташування особового складу військової частини НОМЕР_1 та проводить час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

Оцінюючи доводи щодо ризиків, суд враховує: характер пред`явленого обвинувачення, тяжкість можливого покарання, дані про особу обвинуваченого, а також те, що на момент розгляду клопотання судовий розгляд не завершено, а отже питання допиту учасників провадження та дослідження доказів зберігає актуальність.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від суду).

Суд бере до уваги, що обвинуваченому інкримінується тяжкий злочин, за який передбачено тривале позбавлення волі. Сукупність обставин пред`явленого обвинувачення та тяжкість можливого покарання об`єктивно підвищують імовірність ухилення від суду, а тому цей ризик суд визнає таким, що не усунутий.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконний вплив на потерпілого, свідків).

За умов перебування на волі обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на вплив на показання свідків або узгодження позицій, що є несумісним із завданням кримінального провадження. Суд ураховує, що на цій стадії провадження такі ризики не можуть вважатися суто гіпотетичними.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином) та п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється підтверджуєтьсятим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби, може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення військової частини або місця служби, що кваліфікується за ст. 407 КК України, або дезертирство за ст. 408 КК України, тим самим переховуватись та ухилятись від кримінальної відповідальності за фактом вчинення особливо тяжкого злочину. Крім цього останній може продовжити вчиняти злочин у якому підозрюється.

Суд ураховує, що на цій стадії провадження такі ризики не можуть вважатися суто гіпотетичними та потребують більш детальної перевірки під час подальшого розгляду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого є необхідним і пропорційним, а строк продовження у межах шістдесяти днів відповідає вимогам КПК України.

Ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання на розгляд

у якому винесено питання регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт наданий суду, складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання для визначення підсудності немає.

Прокурор підтримав призначення справи до судового розгляду.

Обвинувачений та захисник в судовому засіданні не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Харківському районному суду Харківської області

Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314-317 КПК України.

Судом вирішено питання, які пов`язані з підготовкою до судового розгляду.

Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України вбачається, що після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 131, 132, 176178, 183, 194, 314-316, 331, 369372, 376 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Призначити кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020017260 від 01.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11 годину 30 хвилин 02 вересня 2026 року.

Клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів до 05 вересня 2026 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 40 (сорок) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що сплата застави не звільняє останнього від виконання покладеного військового обов`язку, а ухилення від нього - тягне за собою відповідальність передбачену законом.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали визначити шістдесят днів, тобто до 05 вересня 2026 включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той саме строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Повний текст проголошено 09 липня 2026 року о 15 годині 40 хвилин.

Суддя: ОСОБА_1