Постановление суда № 138084513, 09.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

09 липня 2026 р. справа № 520/23711/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/23711/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/23711/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2020 по 19.05.2023 з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі № 520/23711/25 набрало законної сили 18.12.2025.

До Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернувся представник ОСОБА_1 із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №520/23711/25, в якій просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі №520/23711/25 в частині надання доказів перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених ОСОБА_1 під час його проходження служби, по надбавці за особливості проходження служби 50%, по премії січень лютий 2020 29%, березень 2020 8%, квітень грудень 2020 29%, січень червень 2021 39%, липень грудень 2021 45%, січень листопад 2022 77%, грудень 2022 150%, січень березень 2023 - 285%, квітень травень 2023 289% від перерахованих основних видів грошового забезпечення, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/23711/25 та доказів виплати перерахованих сум.

В обґрунтування заяви зазначено, що відповідачем на виконання рішення по справі №520/23711/25 було перераховано позивачу грошове забезпечення, нараховано заборгованості у розмірі 2161,65 грн. та сплачено після оподаткування у розмірі 1843,14 грн. Однак, з довідки перерахунку вбачається факт неналежного виконання рішення. Відповідачем перераховано та сплачено позивачу грошове забезпечення, однак, з довідки перерахунку вбачається що відповідач, повністю зберігши відсотковість встановлених позивачу показників надбавки за вислугу років, надбавки за кваліфікацію, зменшив належні позивачу відсоткові показники надбавки за особливості проходження служби та премії. Відповідач, зменшуючи позивачу відсотковий розмір премії та надбавки за ОПС при перерахунку грошового забезпечення позивача, не дотримався вказаних вимог законодавства, що призвело до погіршення умов вже оплаченої служби позивача, встановлених законодавством, а саме зменшення розміру грошового забезпечення позивача за виконувану ним роботу при відсутності змін до оцінки його досягнень за виконану роботу для преміювання. За вказаного, рішення є неналежно виконаним, тому позивач звернувся до суду з заявою в порядку статті 382 КАС України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 прийнято до провадження заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/23711/25. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надати до суду заперечення на заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, разом з доказами здійснення ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №520/23711/25.

На виконання ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 представником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області подане клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, які підтверджують виконання судового рішення, а саме, рапорт, розрахунки виплати згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/23711/25, довідки-розрахунок №632 від 29.05.2026, №239 від 24.02.2026 про перерахунок розміру грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 ОСОБА_1 по справі №520/23711/25 від 17.11.2025 за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, розрахунки матеріальної допомоги на оздоровлення за 2020 рік №632/1 від 29.05.2026, за 2020 рік №239/1 від 24.02.2026, за 2021 рік №632/2 від 29.05.2026, за 2021 рік №239/2 від 24.02.2026, за 2022 рік №632/3 від 29.05.2026, за 2022 рік №239/3 від 24.02.2026, за 2023 рік №632/4 від 29.05.2026, за 2023 рік №239/5 від 24.02.2026 ОСОБА_1 згідно рішення суду від 17.11.2025 по справі №520/23711/25, розрахунки матеріальної допомоги на соціально-побутові питання за 2022 рік №632/5 від 29.05.2026, за 2022 рік №239/4 від 24.02.2026, за 2023 рік №632/6 від 29.05.2026, за 2023 рік №239/6 від 24.02.2026 ОСОБА_1 згідно рішення суду від 17.11.2025 по справі №520/23711/25, платіжні іструкції №2251 від 13.05.2026, №2252 від 13.05.2026, №2253 від 13.05.2026, №2926 від 23.06.2026, №2928 від 23.06.2026, №2927 від 29.06.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 382-1 КАС України, оскільки заявником не подано клопотання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

При вирішенні питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.

Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.

Водночас, з аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)», № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень.

Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 25.11.2020 у справі №554/10283/18.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Абзацом першим ч. 1 ст. 373 КАС України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Тож у разі відсутності факту добровільного виконання судових рішень приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Указаний порядок встановлений статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно частин 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Разом із тим, станом на момент звернення заявника з заявою про встановленняя судового контролю відсутні відомості щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання в органи державної служби з метою примусового виконання судового рішення.

Аналогічний висновок міститься у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №520/14470/24.

Таким чином, позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України "Про виконавче провадження" першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 у справі №520/23711/25 зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до довідки-розрахунку № 632 від 29.05.2026 про перерахунок розміру грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021, станом на 01.01.2022, станом на 01.01.2023 ОСОБА_1 за рішенням суду по справі №520/23711/25 від 17.11.2025 за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 перераховано щомісячні надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, установлених ОСОБА_1 під час його проходження служби, по надбавці за особливості проходження служби - 50%, по премії січень 2020 - 26%, лютий - березень 2020 - 29%, квітень 2020 - 8%, травень - грудень 2020 - 29%, січень - липень 2021 - 39%, серпень 2021 - 44%, вересень 2021 - січень 2022 - 45%, лютий - листопад 2022 - 77%, грудень 2022 - 72%, січень 2023 - 150%, лютий - травень 2023 - 285%. Всього перерахована сума становить 260 171,04 грн.

Крім того, відповідно до рапорту наданого відповідачем виконуючи рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 по справі №520/23711/25 за позовом ОСОБА_1 здійснило перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум. Згідно довідки-розрахунку перерахунок грошового забезпечення №632 від 29.05.2026 ОСОБА_1 було нараховано грошове забезпечення за період з 01.01.2020 по 19.05.2023 у розмірі 260171,04 грн. Сума яка підлягає сплаті, з урахуванням раніше сплаченого перерахунку грошового забезпечення (13.05.2026 - 2405,72 грн., платіжні інструкції від 13.05.2026 №2251, №2252, №2253), становить 257765,32 грн., довідок - розрахунків матеріальної допомоги на оздоровлення від 29.05.2026 №632/1, №632/2, №632/3, №632/4 нараховано за період з 2020-2023 у розмірі 31848,75 грн., довідок-розрахунів матеріальної допомоги на соціально-побутові питання за 2022-2023 рік від 29.05.2026 №632/5, №632/6 - 23940,80 грн..

Виплата перерахунку грошового забезпечення була здійснена відповідачем 23.06.2026 у - сумі 241437,25 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2926 від 23.06.2026 з відрахуванням військового збору у розмірі 5% - 15677,74 грн. (платіжна інструкція №2928 від 23.06.2026, сплатою ПДФО у розмірі 18% - 56439, 88 грн. платіжна нструкція №2927 від 23.06.2026. Тобто, нараховане грошове забезпечення 313554,87 грн. мінус військовий збір 15677, 74 грн. мінус ПДФО 56439, 88 грн. До виплати сума становить 241437,25 грн.

Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області виконуючи рішення Харківського окружного алміністративного суду по справі №520/23711/25 за позовом ОСОБА_1 здійснило перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, одноразових додаткових видів грошового забезпечення та премії) за період з 01.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

В даному випадку зі змісту заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України, вбачається незгода позивача з фактично нарахованим розміром перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавки за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах, що не було предметом дослідження під час розгляду справи №520/23711/25 за позовом ОСОБА_1 ..

Викладене свідчить, що між сторонами виник новий спір, який стосується розміру перерахунку окремих складових щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2020 по 19.05.2023, а саме щомісячних надбавок за особливості проходження служби та премій у належних відсоткових розмірах. Суд відмічає, що у разі незгоди позивача із фактичною нарахованою сумою, останній не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача.

Крім цього, суд наголошує на тому, що чинним законодавством України встановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки у судовому рішенні чітко визначено порядок і спосіб його виконання, а судове рішення, яке набрало законної сили обов`язкове для виконання, у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду слід відмовити.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Керуючись ст.ст. 229, 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного суду України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України по справі №520/23711/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.