Постановление суда № 138084281, 09.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 липня 2026 року № 520/16660/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2014 року, з урахуванням заробітної плати за період з 01.06.2014 року по 12.01.2018 року в нульовому розмірі;

- зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.06.2014 року з врахуванням заробітної плати в розмірі: за 2014 рік: червень - 9261,63 грн, липень - 7477,80 грн, серпень - 9722,31 грн, грудень - 867,14 грн; за 2015 рік: січень - 867,13 грн, травень - 1699,86 грн, червень - 5120,95 грн, липень - 5921,87 грн, серпень - 3782,87 грн, вересень - 361,17 грн; за 2016 рік: січень - 20659,12 грн, лютий - 25032,78 грн, березень - 26337,02 грн, квітень - 23074,52 грн, травень - 26503,56, червень - 13519,80 грн, липень - 33374,72 грн, серпень - 29164,34 грн, вересень - 29666,30 грн, жовтень - 23519,66 грн, листопад - 21251,74 грн, грудень - 28830,76 грн; за 2017 рік: січень - 26397,60 грн, лютий - 26453,16 грн, квітень - 12054,80 грн, жовтень - 3712,68 грн; за 2018 рік: січень - 11182,42 грн.

Разом з адміністративним позовом представником позивача було подано заяву, в якій він просив:

- визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк встановлений законом, для звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування заяви зазначено, що про порушення прав позивача щодо врахування заробітної плати за період з 01.06.2014 по 12.01.2018 року у нульовому розмірі останній фактично дізнався лише 25.05.2026 після отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на адвокатський запит. За твердженням заявника, до цього часу дії відповідача щодо внесення нульових показників заробітної плати були приховані від позивача, у зв`язку із чим він не мав можливості своєчасно оскаржити такі дії.

Також представник позивача посилається на те, що позивач є особою, яка тривалий час перебувала на тимчасово окупованій території України у місті Макіївка Донецької області. Зазначає, що спочатку внаслідок карантинних обмежень, пов`язаних із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, а в подальшому у зв`язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України та запровадженням воєнного стану, позивач був позбавлений можливості вільно пересуватися, виїхати з тимчасово окупованої території, належним чином користуватися засобами зв`язку та своєчасно реалізовувати свої права шляхом звернення до органів Пенсійного фонду України та до суду.

Крім того, у заяві зазначено, що спірні правовідносини стосуються реалізації права позивача на пенсійне забезпечення та мають триваючий характер, оскільки оскаржувані дії відповідача впливають на розмір пенсійних виплат і продовжують порушувати права позивача на час звернення до суду. Представник позивача також посилається на положення статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та правові позиції Верховного Суду щодо соціального характеру пенсійних правовідносин і необхідності забезпечення ефективного судового захисту права на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 23.06.2026 визнано неповажними підстави поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом, вказані представником ОСОБА_1 у заяві.

Позовну заяву залишено без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску.

06.07.2026 засобами системи «Електронний суд» представником позивача було подано заяву, в якій він просив:

- визнати поважними причину пропуску строку для звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

В обгрунтування заяви зазначено, що позивач знаходиться на тимчасово окупованій території України в місті Макіївці Донецької області, де окупаційною владою обмежується доступ до електронних сервісів України та месенджерів, а оскільки у позивача відсутній особистий кабінет в ЄСІТС, він не мав можливості усунути недоліки. Позивач в липні 2025 року (точну дату не пам`ятає) заїхав на територію України, але не встиг оформити необхідні документи для звернення до суду з даним позовом, оскільки в серпні 2025 року вимушений був виїхати за межі України по сімейним обставинам. Після цього у зв`язку з блокуванням окупаційною владою в місті Макіївка Донецької області електронного, мобільного та поштового зв`язку, а також месенджерів, він зміг звернутися за правничою допомогою лише в травні 2026 року.

Оцінюючи наведені представником позивача доводи та подані на їх підтвердження докази, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Надаючи оцінку наведеним представником позивача підставам для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку можуть визнаватися лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідної процесуальної дії та підтверджені належними і допустимими доказами.

У поданій 06.07.2026 заяві представник позивача повторно посилається на перебування позивача у місті Макіївка Донецької області та обмеження доступу до електронних сервісів України, мобільного, поштового зв`язку і месенджерів.

Разом з тим такі доводи вже були предметом оцінки суду під час постановлення ухвали від 23.06.2026, якою відповідні підстави поновлення строку звернення до суду визнані неповажними.

Нова заява представника позивача, зареєстрована в системі «Електронний суд» 06.07.2026, не містить інших належних підстав та доказів, які б підтверджували, що саме ці обставини унеможливлювали звернення позивача до суду у встановлений законом шестимісячний строк.

Суд звертає увагу, що представник позивача зазначає про приїзд позивача на територію України у липні 2025 року, однак точної дати такого приїзду не зазначено, доказів на підтвердження вказаних обставини не надано, як і не надано доказів того, які саме дії позивач вчиняв для отримання необхідних документів та з яких об`єктивних причин не міг підготувати і подати позовну заяву.

Посилання на те, що у серпні 2025 року позивач вимушений був виїхати за межі України за сімейними обставинами, також є загальним, документально не підтвердженим та не свідчить про існування непереборних перешкод для звернення до суду.

Крім того, твердження про те, що позивач зміг звернутися за правничою допомогою лише у травні 2026 року, не підтверджує поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Суд зауважує, що обставина звернення до адвоката у певний час свідчить лише про момент початку активних дій щодо захисту права, однак не змінює моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про можливе порушення свого права, та не звільняє позивача від обов`язку довести неможливість своєчасного звернення до суду.

Суд також враховує, що з матеріалів позовної заяви вбачається, зокрема, що позивач звертався до органів Пенсійного фонду України, отримував документи щодо призначення пенсії, оскаржував дії пенсійного органу у судовому порядку у справі №200/2275/24, а в подальшому діяв через представника.

Так, позивач у 2023 році звертався до органів Пенсійного фонду України із заявами щодо призначення пенсії, у 2024 році звернувся до суду із позовом у справі №200/2275/24 та реалізував право на судовий захист, а у 2026 році продовжив листування з пенсійним органом через свого представника. Наведене свідчить про наявність у позивача реальної можливості як звертатися до державних органів, так і реалізовувати право на судовий захист.

Вказані обставини спростовують доводи представника позивача про повну та об`єктивну неможливість позивача реалізувати право на звернення до суду у встановлений законом строк.

Посилання представника позивача на відсутність у позивача особистого кабінету в ЄСІТС суд оцінює критично, оскільки наявність або відсутність такого кабінету не є єдиним способом звернення особи до адміністративного суду.

Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду поштовим зв`язком, через представника або іншим передбаченим законом способом, а доказів неможливості використання будь-якого з таких способів протягом усього періоду пропуску строку до суду не надано.

Окремо суд зазначає, що перебування представника позивача у відпустці та його ознайомлення з ухвалою суду від 23.06.2026 лише 05.07.2026 стосується виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, однак не пояснює причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом. Такі обставини не перебувають у причинному зв`язку з несвоєчасним зверненням до суду за захистом спірного права.

Отже, наведені у заяві від 06.07.2026 доводи мають загальний характер, не підтверджені належними та допустимими доказами, не свідчать про існування об`єктивних, непереборних і незалежних від волі позивача перешкод для своєчасного звернення до суду та фактично не усувають недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду від 23.06.2026.

За таких обставин суд доходить висновку, що підстави, зазначені представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, а позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Полях Н.А.