Решение № 138082610, 09.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 09 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6468/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області щодо: невиконання статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби , та деяких інших осіб", невиконання статтей 3 та 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", невиконання частини 1статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо в конання судових рішень", невиконання на протязі періоду з 01.02.2021 по 01.10.2025 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі N440/7878/20, яке набрало законної сили;

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України при виплаті заборгованості на підставі постанови Кабінету Міністрів України N821 від 14.07.2025 року втрати частини без виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити однією сумою комендацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 22 650,00 грн (двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення суду у справі №440/7878/20 Головним управлінням нарахована доплата в розмірі 144574,28 грн, виплачено за минулий час суму в розмірі 1071,05 грн. Зазначена заборгованість Головним управлінням не виплачена. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати донарахованої пенсії, однак Головне управління відмовило у виплаті. Вважаючи своє конституційне право на гідне пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою Полтавського окружного від 25.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.06.2026 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити вказував на те, що основною умовою для виплати громадянам передбаченої статтею 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати саме нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Стверджує, відповідними актами не передбачено нарахування компенсації втрати частини доходів на суми, що виплачуються за минулий час зха рішенням суду.

17.06.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повністю підтримував позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач отримує пенсію у відповідності до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осію, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.

На виконання рішення суду у справі №440/7878/20 від 28.01.2021 позивачу нараховані пенсійні кошти за період з 01.04.2019 по 31.03.2021 у сумі 144574,28.

Позивачу здійснено виплату частини боргу у справі №440/7878/20 у розмірі 187,35 грн в жовтні-грудні 2025 року та 103,00 грн в лютому 2026 року.

Позивач, вважаючи, що у зв`язку з затримкою виплати заборгованості по пенсії набув права на виплату компенсації, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", звернувся до відповідача із заявою про виплату такої компенсації.

Листом від 23.04.2026 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило позивачу у виплаті компенсації, мотивуючи тим, що у рішеннях суду відсутнє зобов`язання щодо нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Вважаючи таку відмову протиправною, а своє право порушеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).

Відповідно до положень статті 1 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону №2050-III).

Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону №2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов`язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі №400/8389/21.

Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць, на індекс інфляції в період невиплати доходу.

Тобто для проведення компенсації обов`язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду у справах №440/7878/20 Головним управлінням нарахована доплата по перерахунку, однак, як встановлено судом, така заборгованість позивачу не виплачена.

Враховуючи, що нараховані відповідачем позивачу суми вчасно не виплачені, та те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще невиплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасними.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 19.06.2025 року у справі №580/11000/23.

У постанові від 14.05.2025 року у справі №160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Оскільки суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку №159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі №674/22/17, від 24.07.2024 у справі №520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі №480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов`язана з виплатою основної суми доходу.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу перерахованої на виконання судового рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/7878/20 пенсії, станом на момент розгляду даної справи відповідач не здійснив виплату перерахованої пенсії на виконання судового рішення, що не заперечується сторонами, а компенсація втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Отже, позовні вимоги позивача про зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату компенсації спрямовані на майбутнє та є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.

У Х В А Л И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про ввизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова