Постановление суда № 138077409, 25.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34322/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням слідчого ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що Першим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025100000000133 від 09.06.2025 за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України з підозрою ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України та за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із врахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики необґрунтовані. Підозрюваний підтримав думку захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

18.06.2026 ОСОБА_6 , 19.06.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_6 діяння, згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 вчинено вчинено під час діх воєнного стану в складі організованої групи. Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому діяння:

- протоколом обшуку від 25.03.2026 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик 34 в Центрі Гуманітарного розмінування, в ході якого вилучені оригінали договорів та актів виконаних робіт із гуманітарного розмінування;

- протоколом обшуку від 25.03.2026 за адресою: м. Київ, вул. Звіринецька 58 в офісних приміщенням ТОВ «УАР» та ТОВ «МСР» в ході якого вилучені оригінали договорів актів виконаних робіт та інші документи, що стосуються робіт із гуманітарного розмінування;

- протоколом обшуку від 25.03.2026 за адресою: АДРЕСА_1 в офісних приміщеннях ПП «Хілобороб Агро» в ході якого вилучені документи, мобільний термінал та ноутбук;

- протоколами огляду від 30.03.2026 та 13.04.2026 мобільного терміналу та ноутбуку вилучених в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ;

- протоколом допиту підозрюваного від 23.05.2026 ОСОБА_13 , директора ФГ «ВІОЛ ПЛЮС»;

- 2 протоколами оглядів земельних ділянок ПП «Хілобороб Агро» від 15.04.2026, в ході яких зафіксовано використання земельних ділянок, а саме їх обробіток та вирощування зернових культур;

- показанням свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ;

- показаннями свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , які працювали саперами у ТОВ «МСР» та ТОВ «УАР», які зазначили обставини проведення робіт із гуманітарного розмінування на земельних ділянках, що використовуються ФГ «ВІОЛ ПЛЮС» та ПП «ХЛІБОРОБ АГРО»;

- показаннями свідків, а саме службових осіб Центру протимінної діяльності ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , які вказали що під час здійснення інспектування розмінованих земельних ділянок встановлено ознаки з обробітку та засівання полів, які підлягали гуманітарному розмінуванню;

- показаннями свідків, а саме службових осіб Центру гуманітарного розмінування ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які підтвердили факти постійної участі ТОВ «МСР» та ТОВ «УАР» під час проведення тендерних процедур на здійснення гуманітарного розмінування, а також умисного неподання повного пакету необхідних документів;

- протоколами за результатам проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 ;

- висновком судової економічної експертизи №СЕ-19/122-26/1316-ЕК від 15.05.2026.

На підставі досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі шістсот) гривень грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, до 19.08.2026 року включно.

Одночасно визначити заставу у розмірі 1200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 993 600 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто три тисячі шістсот) гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р UA128201720355259002001012089;

МФО (код банку) 820172;

Банк: ДКСУ, м.Київ;

ЄДРПОУ банку: 26268059.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- - прибувати до слідчого, прокурора та суду у кримінальному провадженні за першою вимогою;

- не відлучатися із постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також іншими особами письмово визначеними слідчим чи прокурором;

- здати на зберігання до УДМС свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 19.08.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1