Постановление суда № 138073809, 09.07.2026, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 липня 2026 року Справа № 903/309/26 Суддя Господарського суду Волинської області Бідюк С.В., розглянувши матеріали по справі

за позовом: Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової (державної) адміністрації, Маневицької селищної ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньліс, м. Івано-Франківськ

про стягнення 1 043 278,16 грн,

в с т а н о в и л а:

27.03.2026 через підсистему Електронний суд (сформована 26.03.2026) надійшла позовна заява Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової (державної) адміністрації та Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Волиньліс про стягнення 1043278,16 грн, з яких: 917958,04 грн безпідстановно збережених коштів, 94725,69 грн інфляційних втрат та 30594,43 грн 3% річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокуратура зазначає, що відповідач користується земельною ділянкою з кадастровим номером 0723655100:01:001:0914 площею 11,6265 га, яка перебуває у державній власності, без достатньої правової підстави та відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути Маневицькій селищній раді збережені кошти у вигляді несплаченої орендної плати.

Ухвалою суду від 30.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 29 квітня 2026 року о 11:30 год.

Відповідач ухвалу суду отримав 02.04.2026, строк для подання відзиву по 17.04.2026.

23.04.2026 надійшов відзив відповідача (надісланий засобом поштового зв`язку 20.04.2026), згідно якого позов просить задовольнити частково в сумі 310398,16 грн безпідставно збережених коштів. Зазначає, що обрахунок безпідставно збережених коштів з врахування ставки 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки здійснено неправильно, оскільки між сторонами відсутній договір оренди землі, а тому застосування ставки орендної плати є безпідставним. На спірну земельну ділянку нараховується та сплачується земельний податок, заборгованість відсутня. Спірна земельна ділянка не сформована як окремий об`єкт цивільних прав, у зв`язку з чим продовжує перебувати у постійному користуванні ДП Ліси України. Позивач не надав доказів, що відповідач використовує саме спірну частину земельної ділянки та не обґрунтовує розмір такої частки.

З метою повного та всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про поновлення строку для подання відзиву та долучення його до матеріалів справи.

Волинська обласна прокуратура у відповіді на відзив від 28.04.2026 зазначає, що відповідач не є власником або постійним користувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України). Таким чином, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача є орендна плата. Відсутність укладеного договору оренди земельної ділянки не звільняє фактичного користувача від обов`язку відшкодувати власнику землі кошти, які такий користувач безпідставно зберіг у себе у зв`язку з користуванням земельною ділянкою без належної правової підстави. Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 0723655100:01:001:0914 не належить до земель, призначених для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також фактично використовується відповідачем у зв`язку з розміщенням на ній об`єктів нерухомого майна виробничого призначення, застосування ставки орендної плати у розмірі 5 % від нормативної грошової оцінки є обґрунтованим та правомірним. Відсутність договору оренди землі не є підставою для звільнення ТОВ Волиньліс від обов`язку сплатити кошти за фактичне користування земельною ділянкою, а лише свідчить про те, що такі кошти підлягають стягненню не як договірна орендна плата, а як безпідставно збережені кошти. З моменту набуття права власності на відповідні об`єкти нерухомого майна ТОВ Волиньліс фактично використовує земельну ділянку, необхідну для розміщення та обслуговування таких об`єктів. При цьому саме відповідач, а не ДП Ліси України, отримує фактичну можливість користуватися відповідною частиною земельної ділянки у зв`язку з володінням розташованим на ній нерухомим майном.

Відповідач відповідь на відзив отримав 29.04.2026, строк для подання заперечень на відповідь на відзив по 04.05.2026.

29.04.2026 надійшло клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника товариства в іншому судовому засіданні.

Прокурор у судовому засіданні відкладення розгляду справи не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача, не закінчення строку для подання заяв по суті спору, з метою виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 29.04.2026 підготовче засідання відклав на 07.05.2026.

Позивач у заяві від 07.05.2026 розгляд справи просить здійснювати без участі її представника.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання сторонам можливості укласти мирову угоду.

Прокурор відкладення не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, з метою надання учасникам справи можливості скористатися своїм правом на врегулювання спору в добровільному порядку, суд протокольною ухвалою від 07.05.2026 підготовче засідання відклав на 21.05.2026 о 15:00 год.

15.05.2026 від Маневицької селищної ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Враховуючи відсутність не розглянутих заяв/клопотань, виконання мети підготовчого провадження, суд протокольною ухвалою від 21.05.2026 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 17.06.2026 на 14:30 год.

Позивач у заяві від 17.06.2026 розгляд справи просить здійснювати без участі його представника.

Відповідач у клопотанні від 16.06.2026 розгляд справи просить відкласти у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника в іншому судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача, відсутність заперечень інших учасників справи, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 08.07.2026 о 15:00 год.

08.07.2026 надійшло клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

Статтею 80 ГПК України унормовано, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.1, 2 ст. 118 ГПК України).

Частинами 1,2 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином пропущений процесуальний строк, встановлений законом може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі № 10/Б-921/1442/2013, від 27.03.2024 №907/439/22).

Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18, від 28.02.2024 №910/12005/22).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

Ухвалою суду від 30.03.2026 встановлено відповідачу строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, який відповідатиме приписам статті 165 ГПК України. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду.

Відповідач ухвалу суду отримав 02.04.2026, строк для подання відзиву по 17.04.2026.

23.04.2026 надійшов відзив відповідача.

Пояснення з посиланням на докази, які підтверджують, що відповідач здійснив всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання спірних доказів у встановлений судом строк, об`єктивної неможливості отримання таких доказів, посилання на доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк, відповідачем не вказані.

Положеннями частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, враховуючи звернення відповідача із клопотанням про долучення нових доказів до матеріалів справи після закінчення визначеного процесуальним законодавством строку для їх подання та в період розгляду справи по суті, відсутність обґрунтувань неможливості отримання чи подання до суду таких доказів у встановлений строк, суд протокольною ухвалою від 08.07.2026 залишив без розгляду клопотання відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

При цьому судом враховано, що за змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.

У судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про визнання явки представника позивача - Маневицької селищної ради у судове засідання обов`язковою з метою отримання відповіді на ряд питань відповідача.

Пункти 1, 3 ч. 2 ст. 42 та ч.1 ст. 43 ГПК України покладають на учасників справи обов`язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою, добросовісно користуватися процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи, встановлення всіх обставин справи, суд протокольною ухвалою від 08.07.2026 розгляд справи по суті відклав на 22.07.2026 о 14:30 год та визнав явку представника позивача - Маневицької селищної ради у судове засідання обов`язковою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 120, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Повідомити учасників справи про відкладення розгляду справи по суті на 22 липня 2026 року о 14:30 год.

2. Явку представника Маневицької селищної ради у судове засідання, призначене на 22.07.2026 о 14:30 год, визнати обов`язковою.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду підписана 09.07.2026.

Суддя С. В. Бідюк