Решение № 138069740, 09.07.2026, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1303/26

Провадження №: 2/343/985/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/1303/26, за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

представник позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" - Мєшнік К.І. звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 20.07.2018, у розмірі 11 949,82 грн та 2 662,40 грн понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що "Monobank" - це мобільний банк, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Умови та правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблиця обчислення вартості кредиту і паспорт споживчого кредиту розміщені на сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https//www.monobank.ua/terms та/або https://www.monobank.com.ua/terms та/або у мобільному додатку. Згідно із Умовами та правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених у цьому Договорі. Форма надання кредиту: поновлювальний кредитний ліміт/кредитна лінія, який може бути використаний для отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкових розрахунків за придбані товари чи послуги (п. 5.5.). Банк надає інформацію про кредитний ліміт платіжної картки до її активізації за допомогою мобільного додатку та/або контактного центру банку. На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Також процентна ставка за кредитом на календарний місяць, наступний за звітним, вказується банком у мобільному додатку. Нарахування відсотків здійснюється в останній календарний день звітного місяця. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та термін, зазначені у мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу, згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами. У разі виникнення прострочення зобов`язань за кредитом, клієнт сплачує банку відсотки у подвійному розмірі від зазначених у тарифах, що діють на дату нарахування. Відсотки нараховуються від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення замість базової процентної ставки, зазначеної у тарифах. У разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

20 липня 2018 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору.

Загальний залишок заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором станом на 06.04.2026 становить 11 949,82 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 11 854,47 грн.; 95,35 грн - заборгованість за пенею.

Представник позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення такого був повідомленим у встановленому законом порядку. Безпосередньо у позовній заяві та окремому клопотанні (а.с. 7) просив розгляд справи проводити без його участі, зазначивши, що не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча про місце, дату і час проведення таких був повідомленим у встановленому законом порядку (а.с. 76).

ІІ. Процесуальні дії у справі:

09 червня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надавав, хоча про розгляд даної справи був повідомленим у встановленому законом порядку.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач ОСОБА_1 клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.

Ухвалою суду від 09.07.2026 постановлено провести заочний розгляд даної справи.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди представника позивача, враховуючи, що відповідач про місце, дату і час судового засідання був повідомленим у встановленому законом порядку, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК". У анкеті - заяві зазначено, що відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму зазначену у додатку. Відповідач погодився, що ця анкета - заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (а.с. 40).

На підтвердження позовних вимог позивачем до матеріалів справи долучено Умови і правила обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів (MONOBANK| Universal Bank) (а.с. 44-50), умови використання Чорної картки monobank (а.с. 51-52).

Однак суд звертає увагу на те, що вказані документи не містять будь-якого підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви, на що вказала у своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду.

Відповідно до довідки про наявність рахунку (а.с. 41), а також про розмір встановленого ліміту (а.с. 42), відповідачу ОСОБА_1 було відкрито банківський рахунок та видано картку НОМЕР_1 і встановлено кредитний ліміт, який 03.01.2023 було збільшено до 10 000 грн.

З долученого до матеріалів позову розрахунку заборгованості за договором № б/н від 20.07.2018, укладеного між АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 06.04.2026 (а.с. 14-23), встановлено, що останній користувався кредитними коштами, погашав наявну заборгованість, що підтверджує наявність між сторонами кредитно - договірних зобов`язань. Загальний залишок заборгованості за цим кредитним договором становить 11 949,82 грн., з яких: 11 854,47 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 95,35 грн - заборгованість за пенею, яка була нарахована у 2026 році.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем умов кредитних зобов`язань, непогашення в повному обсязі заборгованості, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Суд встановив, що 20.07.2018 відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету - заяву до договору про надання банківських послуг, на підставі якої, як вказав позивач, відповідач отримав кредит в розмірі 5 000 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Як встановлено із розрахунку заборгованості, позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, що і робив останній, що є свідченням наявності між сторонами кредитно - договірних зобов`язань. Однак, як вказав представник банку, відповідач ОСОБА_1 не дотримувався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань, тому станом на 06.04.2026 допустив виникнення заборгованості у розмірі 11 949,82 грн., з яких: 11 854,47 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 95,35 грн - заборгованість за пенею.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у нього перед позивачем наявна заборгованість в розмірі 11 854,47 грн (за тілом кредиту). Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано належними засобами доказування відсутність заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі.

Стосовно нарахованої позивачем пені у розмірі 95,35 грн., суд зазначає таке.

З аналізу положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та ст. 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України випливає, що на кредитний договір, укладений між сторонами у справі, розповсюджується дія п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч. 1 ст. 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами) доповнити пунктом 6-1 такого змісту: "6-1. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем".

Пункт 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також, згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено, зокрема, пункт 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді, положення п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Отже, ч. 2 ст. 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

- в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

- в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

- у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, враховуючи те, що пеня нараховувалась у 2026 році, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 95,35 грн пені не підлягають задоволенню і такі підлягають списанню позивачем.

Отже, позов слід задовольнити часткового та стягнути із відповідача на користь позивача 11 854,47 грн заборгованості за тілом кредиту за договором про надання банківських послуг "Monobank", від 20.07.2018

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а.с. 69), а тому, беручи до уваги, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідача 11 854,47 грн., що становить 99,2% від розміру заявлених позовних вимог, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з нього на користь позивача 2 641,10 грн (2 662,40 грн х 99,2% / 100%) сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. 3, 509, 526, 527, 610, 626, 627, 628, 1050, 1054, ЦК України, ст. 12, 81, 141 ЦПК України та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-282, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість за договором про надання банківських послуг "Monobank" від 20.07.2018, у розмірі 11 854 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят чотири) гривні 47 копійок та 2 641 (дві тисячі шістсот сорок одну) гривню 10 копійок сплаченого судового збору.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: І.М.Андрусів