Решение № 138066768, 03.07.2026, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Окнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/332/26

Провадження № 2/506/281/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 року селище Окни

Окнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Чеботаренко О.Л.

за участю секретаря судового засідання Смернової Д.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Окни цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 15264,30 грн.,

В С Т А Н О В И В:

20.04.2026 року вказана позовна заява надійшла до суду через систему «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що 24.12.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №348756774 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на суму 1500 грн.

Зокрема, відповідач за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» подав заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною кредитного договору, Правилами надання грошових коштів, які є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України та невід`ємною частиною кредитного договору. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV8U32K.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за договором виконало, надавши відповідачу кредит у сумі 1500 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6000 грн. Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 15264,30 грн, з них: 6000 грн заборгованість за тілом кредиту; 9264,30 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників. У подальшому до вказаного Договору факторингу укладалися Додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу. Згідно Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 року, право вимоги за кредитним договором щодо відповідача перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

Крім того, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників. Згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до вказаного Договору факторингу, право вимоги за кредитним договором щодо відповідача перейшло до ТОВ « ФК Онлайн Фінанс».

Крім того, 11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №348756774. Відповідно Реєстру Боржників б/н від 14.07.2025 року за Договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15264,30 грн.

Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором в сумі 15264,30 грн, а також судові витрати: 2422,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, ухвалою від 08.05.2026 року позовна заява прийнята судом до розгляду та відкрито провадження по справі, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, згоден на заочний розгляд справи /а.с.2-9/. Тому справа розглянута у відсутність представника позивача, що відповідає вимогам ст.223 ЦПК України.

Відповідачу направлялися судові повістки про виклик в судове засідання за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, як передбачено п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, однак до суду повернулися конверти з довідками Укрпошти: «адресат відсутній» /а.с.114, 117/.

При цьому ч.1 ст.131 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Тому суд визнає причини неявки відповідача неповажними і тому справа розглянута у його відсутність в порядку п.1 ч.3 ст.223, ст.280 ЦПК України з постановленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст.639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

У ст.3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Як вбачається з положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ЦК України).

Частиною 1 ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з розділом 3 Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі Правила) /а.с.19-20/, з метою отримання кредиту Клієнт, ознайомившись з Правилами, заповнює Заявку, в якій зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні Кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання Кредиту, а також бажаний спосіб отримання Кредиту. Клієнт також зобов`язаний оновлювати ці дані в Особистому кабінеті не пізніше 3-х днів з дня виникнення змін в таких даних (п.п.3.1, 3.2 Правил).

За результатами заповнення Заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація Платіжної картки Клієнта відповідно до стандартів відповідних платіжних систем (п.3.4 Правил).

На підставі даних, зазначених у первинній Заявці, Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця здійснює ідентифікацію Клієнта та формує його Особистий кабінет (п.3.5 Правил).

У випадку схвалення Заявки на отримання кредиту, Інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця генерує індивідуальну частину Електронного договору, що є Офертою та містить усі істотні умови, про що інформує Клієнта в Особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону Клієнта та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці (п.3.15 Правил).

Кожен із Клієнтів, ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надає згоду, шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписується відповідно до абзацу 2 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у відповідному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Електронного договору, Одноразового ідентифікатора та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка може стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора. Зазначений ідентифікатор генерується в ІТС та надсилається Клієнту в СМС-повідомленні (п.3.16 Правил).

Після підпису електронного повідомлення Клієнтом, зазначене повідомлення надходить в ІТС Кредитодавця та свідчить/повідомляє Кредитодавця про те, що Клієнт дав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Кредитодавця щодо укладення Електронного договору з Клієнтом. Після зазначених дій Електронний договір між Кредитодавцем та Клієнтом вважається укладеним і Кредитодавець здійснює дії, передбачені умовами укладеного Електронного договору щодо надання кредиту (п.3.17 Правил).

За вибором Клієнта, кредит може надаватися наступними шляхами (п.3.19 Правил):

- шляхом ініціювання Кредитодавцем безготівкового перерахування суми Кредиту на банківський рахунок Клієнта, за реквізитами Платіжної картки, вказаної Клієнтом у Заявці;

- шляхом ініціювання Кредитодавцем грошового переказу без відкриття рахунку, з наступною видачею Кредиту Клієнту готівкою через відділення банку або фінансової установи, з якими у Кредитодавця укладені відповідні договори;

- шляхом надання Кредитодавцем доручення оператору поштового зв`язку на переказ грошових коштів (поштовий переказ) Клієнту.

24.12.2021 року відповідач заповнив необхідні дані про себе, після чого з особистого кабінету Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заповнив та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором та відправив заявку про надання кредиту в сумі 1500 грн, строком на 30 днів на картку 5457-08хх-хххх-8010. Після цього було сформовано та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронний договір про надання кредиту /а.с.15, 24/.

Таким чином, 24.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено Договір кредитної лінії №348756774 в електронному вигляді, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 6000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до них та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.п.1.1 Договору) /зворот а.с.21-а.с.23/.

При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з п.1.3 Договору, кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 1500 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 23.01.2022 року.

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору (п.1.5 Договору).

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання (п.1.6 Договору).

Згідно з п.1.7 Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме до 23.01.2022 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Сторони погодили, що встановлений в п.1.7 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах, описаний в цьому пункті, не обмежена. При цьому, Сторони узгоджують, що у випадку, якщо дата ініціації продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця) після дня закінчення дисконтного періоду, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів (п.1.8 Договору).

Згідно з п.1.9 Договору, за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 186,15 процентів річних, що становить 0,51 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.9.1 Договору);

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 747,34 процентів річних, що становить 2,05 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті (п.1.9.2 Договору).

Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору. (п.1.9.3 Договору).

Згідно з п.1.11 Договору, Основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Відповідно до п.1.12 Договору, Сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

- зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду (п.1.12.1 Договору);

- з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.12.2 Договору).

Проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (п.1.13 Договору).

Факт виконання Кредитодавцем свого обов`язку щодо надання відповідачу кредиту підтверджується платіжними дорученнями про перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-8010 коштів на загальну суму 6000 грн, з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору №348756774 від 24.12.2021 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 ), а саме:

- від 24.12.2021 року про перерахування 1500 грн;

- від 25.12.2025 року про перерахування 1500 грн;

- від 25.12.2021 року про перерахування 1000 грн;

- від 25.12.2021 року про перерахування 1000 грн;

- від 25.12.2021 року про перерахування 500 грн;

- від 25.12.2021 року про перерахування 500 грн /а.с.32-33/.

Крім того, за інформацією, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . На вказаний картковий рахунок у період з 24.12.2021 року по 30.12.2021 року було зарахування коштів, а саме: 24.12.2021 року 1500 грн; 25.12.2021 року 1500 грн, двічі по 1000 грн та двічі по 500 грн /а.с.106-107/.

Згідно з п.2.2.2.1, 2.2.2.5 Договору, позичальник зобов`язаний здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на банківський рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах договору, у строки, передбачені договором; щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення зі станом поточної заборгованості (за наявності), отримання інформаційних повідомлень, передбачених цим Договором, чинним законодавством чи іншою інформацією, яка стосується цього Договору.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п.5.3 Договору).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідач не виконав свої зобов`язання за договором та не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості. При цьому, враховуючи, що відповідач не здійснив протягом дисконтного періоду (у період з 24.12.2021 року до 23.01.2022 року) оплати всіх фактично нарахованих процентів, то строк дисконтного періоду в порядку, передбаченому п.1.8 не продовжувався. Тому, після закінчення дисконтного періоду, починаючи з 24.01.2022 року відповідно до п.1.12.1 договору, строк кредитування продовжувався щоразу на один день, але не більше ніж на 90 днів, тобто до 24.04.2022 року та відсотки за користування кредитом нараховувалися відповідно до п.1.12.2 договору за ставкою 2,98% в день від суми кредиту за кожен день користування. Станом на 05.02.2022 року розмір заборгованості відповідача склав 15264,30 грн, з них: 6000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9264,30 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом /а.с.27-28/.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

П.1 ч.1 ст.512, ст.514, ч.1 ст.516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників. Строк дії вказаного договору до 28.11.2019 року /а.с.41-45, 56, 57/.

Крім того, 28.11.2019 току ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії вказаного договору продовжено до 31.12.2020 року /а.с.46/.

Крім того, 31.12.2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, однак його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та номер як №28/1118-01 /а.с.47-51/.

Крім того, 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, якою продовжено строк дії Договору факторингу до 31.12.2022 року. Інші умови залишились без змін, відповідно до Договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року, також 31.12.2022 року Додаткову угоду №31, якою строк дії Договору факторингу продовжено до 31.12.2023 року, а 31.12.2023 року Додаткову угоду №32, якою строк дії Договору факторингу продовжено до 31.12.2024 року /а.с.51, 52, 53/.

За умовами вказаного договору факторингу, згідно з Реєстром прав вимоги №175 від 05.05.2022 року, право вимоги за кредитним договором №348756774 від 24.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем перейшло до ТОВ «ФК «Таліон плюс» /а.с.54-55/.

Крім того, 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» відступає ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказані в Реєстрі боржників. Строк дії вказаного договору до 04.08.2021 року /а.с.58-63, 67, 68/.

В подальшому, між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено ряд додаткових угод, зокрема: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу №05/0820-01 до 30.12.2024 року включно. Всі інші умови залишились без змін /а.с.63, 64/.

За умовами вказаного договору факторингу, згідно Реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року, право вимоги за кредитним договором №348756774 від 24.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем перейшло до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» /а.с.65-66/.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Таліон Плюс», відповідачем не здійснено жодного платежу на погашення заборгованості та розмір заборгованості відповідача за кредитним договором склав 15264,30 грн /а.с.26/.

11.07.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором №348756774 від 24.12.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем /а.с.69-73, 74-75, 76, 77, 78/.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 08.07.2025 року від ТОВ «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 15264,30 грн /а.с.74-75/.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.2.2.2.1 кредитного договору, ст.ст.526, 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином виконувати взяті зобов`язання, повернути кредит та сплатити проценти, в строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання, або не виконав його в строк, передбачений договором.

Згідно виписки з особового рахунку, складеною позивачем, станом на 26.12.2025 року заборгованість відповідачем не погашена та становить 15264,30 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач, як новий кредитор за кредитним договором, набув право вимоги до відповідача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а тому, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість відповідача за кредитним договором, задовольнивши позов в повному обсязі.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Так як позов задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, то згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у пункті 154 рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат ЄСПЛ зазначив, що за статтею 41 Конвенції він відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму. Крім того, будь-яке клопотання, подане на підставі статті 41 Конвенції, має містити конкретні суми, розбиті на пункти, і супроводжуватися необхідними документами на їх підтвердження, інакше Суд може відхилити це клопотання повністю або частково.

У пункті 268 рішення від 23 січня 2014 року у справі «East / West Alliance Limited» проти України» за заявою № 19336/04 ЄСПЛ також нагадав, що згідно з практикою Суду заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу від відповідача до суду не надходило.

Судом встановлено, що 20.08.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Соломко та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Соломка О.В., укладено Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01, за умовами якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором /а.с.86-87, 89/.

Згідно з п.3.3 вказаного договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоколі погодження вартості послуг до договору (Додаток №1 до договору).

Згідно з Додатковою Угодою №25770896548 до Договору про надання правничої допомоги, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №348756774 від 24.12.2021 року, за яким боржником є ОСОБА_1 /а.с.95/.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, Адвокатським бюро на виконання Договору про надання правничої допомоги надано послуги на загальну суму 7000 грн, з них: 5000 грн складання позовної заяви (2 години), 1000 грн вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2 години), 500 грн підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника (1 година), 500 грн підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 година) /а.с.90/.

Вартість наданих послуг відповідає вартості послуг, визначених у Протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги /а.с.87/.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така правова позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду (у справах №922/445/19; № 923/560/17; № 329/766/18; № /78/1522/18).

Вищевказані витрати на правову допомогу, суд визнає судовими витратами на професійну правничу допомогу, які були необхідними для забезпечення розгляду вказаної справи, а також співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, матеріалами справи доведено розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн, які, у зв`язку із задоволенням позову, слід стягнути з відповідача.

Таким чином, загальний розмір судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача складає: 9662,40 грн, з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн.

Керуючись ст.ст.10, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02094, м.Київ, вул.Поправки Юрія, буд.6, код ЄДРПОУ 42986956, рахунок НОМЕР_4 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15264,30 грн задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії №348756774 від 24.12.2021 року в сумі 15264,30 грн. (з них: 6000 грн заборгованість за тілом кредиту, 9264,30 грн заборгованість за відсотками за користування кредитом).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати в сумі 9662,40 грн (з них: судові витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн., судові витрати на професійну правничу допомогу 7000 грн).

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Окнянський районний суд Одеської області або безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення складено 08.07.2026 року.

СуддяО. Л. Чеботаренко