Постановление суда № 138047995, 08.07.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 184/1603/26

Номер провадження 2/184/1254/26

08 липня 2026 року

Суддя Покровського міського суду Дніпропетровської області Коваленко В.О., ознайомившись з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Покровського міського суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Разом з тим, зазначена заява не підлягає прийняттю до розгляду Покровським міським судом Дніпропетровської області за наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред`являються до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання або за зареєстрованому у встановленому законом порядку місцем їх перебування; до юридичної особи за її місцезнаходженням; яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК і ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання».

Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» передбачено, що місцеперебування це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а місце проживання - це житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.

Як вбачається з позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді з ЄДДР №3001365 від 08.07.2026 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді №3001392 від 08.07.2026 щодо отримання інформації про ВПО є Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 .

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

Також враховуються висновки постанови Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №409/2636/17 та роз`яснення Верховного Суду від 02.09.2022, де зазначено, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові 14 серпня 2024 року у справі № 607/5535/22, провадження № 61-17499св23

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатися з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов до суду, то в такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.

Таким чином, позови до відповідачів, які зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, доцільно також подавати до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх перебування (проживання), оскільки це відповідає положенням ч.1 статті 27 ЦПК України та сприяє забезпеченню прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, зокрема, на участь у розгляді своєї справи в суді.

Отже, направлення справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування (проживання) відповідача як ВПО має на меті полегшення для відповідача можливості реалізації його прав під час розгляду справи, в тому числі на участь в судовому засіданні.

Відповідно до ч.9 ст.187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускається.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55,124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Враховуючи те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача як ВПО є Дніпропетровська область, с-ще Покровське, вул. Конституції, буд.24, суд вважає за необхідне передати справу на розгляд до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 30, 31,32, 187 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - надіслати за підсудністю до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області (вулиця Чехова, 1, Синельникове, Дніпропетровська область, 52501).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя Покровського міського суду В. О. Коваленко