Решение № 138045075, 08.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 рокуСправа №160/7747/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/7747/26 за позовом Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 року Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0068450415 від 09.02.2026 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки на противагу правових висновків Верховного суду, не встановив чи дійсно платник податків допустив порушення строків сплати податкового зобов`язання, не з`ясував причини та об`єктивні обставини недотримання цих строків передбачених ПК України, у разі виявлення цих порушень, якщо взагалі ці обставини настали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 року адміністративний позов було залишено без руху, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7747/26. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.04.2026 року до суду Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначає, що перевіркою встановлено, що перевіркою даних інтегрованої картки платника (далі ІКП) за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» по ДПП «КПВП» встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів в достатньому розмірі для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість до бюджету у граничні терміни встановлені п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 ПК України за звітний (податковий) період травень 2025 року, у зв`язку з чим в ІКП з ПДВ обліковувався податковий борг. Так, відповідно інформації наведеній у матеріалах перевірки (акт перевірки, додаток до податкового повідомлення-рішення від 02.01.2026 року №0000330415), перевіркою даних ІПК встановлено порушення позивачем граничних термінів сплати узгоджених сум податкових зобов`язань з ПДВ визначених податковою декларацією за травень 2025 року (граничний термін сплати зобов`язання 30.06.2025 року, дата фактичної сплати (частинами) 17, 18, 19 листопада та 5 грудня 2025 року, кількість днів прострочення від 140 до 158 днів, відповідно). Загальна сума сплаченого (погашеного) податкового боргу склала 519795,66 грн. При цьому, згідно даних ІКП з ПДВ кошти, що надходили до бюджету з рахунку підприємства в СЕА ПДВ, зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України. За результатами розгляду акта перевірки, відповідно до норм чинного законодавства, зокрема пункту 124.1 статті 124 ПК України, ГУ ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення (форма «Ш») від 02.01.2026 року №0000330415 про застосування штрафної санкції у сумі 51979,57 грн. (розраховано в залежності від кількості днів затримки сплати податкових зобов`язань до бюджету 10 % погашеної суми податкового боргу).

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив та зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державне промислове підприємство «Кривбаспромводопостачання» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 00191017 та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, що підтверджується матеріалами справи.

Основним видом діяльності Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» є 37.00 Каналізація, відведення й очищення стічних вод.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Кодексу, проведено камеральну перевірку Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року, яким встановлено порушення з боку Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» пункту 57.1 статті 57 глави 2 розділу II та підпункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з ПДВ на суму ПДВ 519 795,66 грн, у тому числі порушення строку сплати менше 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 0,00 грн більше 30 календарних днів на загальну суму ПДВ 519 795,66 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, позивачем 24.12.2025 року направлено заперечення на акт № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ДПП «КПВП» з долученими до нього додатками.

07.01.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано відповідь, в якій зазначено, що заперечення залишені без розгляду у зв`язку з не дотриманням 10-денного терміну для подання заперечень до акта перевірки, визначеного статтею 87 ПКУ.

На підставі акту № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000330415 від 02.01.2026 року, яким застосовано штраф у розмірі 51 979,57 грн.

Податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0000330415 від 02.01.2026 року, яким застосовано штраф у розмірі 51 979,57 грн. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 05.02.2026 року скасовано в частині 450, 20 грн.

Отже, з 05.02.2026 року вказане податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

На підставі акту № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року та рішення ДПС України від 05.02.2026 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0068450415 від 09.02.2026 року, яким застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 51529,37 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення рішення від 09.02.2026 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються та регулюються Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно підпункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

За приписами пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Отже, нормами Податкового кодексу України визначено процедуру, що передує прийняттю контролюючим органом податкового повідомлення-рішення.

Закріплення на законодавчому рівні граничних строків направлення чи вручення контролюючим органом платнику податків акта перевірки після реєстрації у контролюючому органі протягом трьох робочих днів, направлене на забезпечення можливості реалізації свого права платником податків на подачу заперечень та додаткових документів і пояснень, якими може підтверджуватись відсутність його вини, наявність пом`якшуючих обставин, або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності.

Як встановив суд, акт камеральної перевірки № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року надіслано позивачу поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення та вручено 12.12.2025 року, про що свідчить відповідна відмітка.

Адреса: пр. Миру, буд. 15А, м. Кривий Ріг, 50069 є податковою адресою позивача, що не заперечується останнім.

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Оскільки, акт № 66069/04-36-04-15/191017 від 08.12.2025 року отримано позивачем 12.12.2025 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0068450415 від 09.02.2026 року прийнято в межах строків, визначених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.

Позивач має обов`язок сплачувати узгоджені грошові зобов`язання, визначені ним самостійно у податкових деклараціях, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем подання такої податкової декларації.

Так, пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 Податкового кодексу України, діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Отже, у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 Податкового кодексу України.

Так, за позицією Верховного Суду, відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 23.01.2024 у справі №160/17160/21).

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивача притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 10% на підставі пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України за якою, притягнення останнього до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення вини з урахуванням вищенаведених правових висновків.

Отже, факт порушення позивачем строків сплати сум узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, які наведені в акті перевірки, підтверджений матеріалами справи, і позивачем не спростований.

У позовній заяві позивач не заперечує сам факт допущеного порушення вимог Податкового кодексу України в частині недотримання граничних строків сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з ПДВ. Разом з цим, позивач вважає, що штрафні санкції до підприємства застосовані неправомірно обґрунтовуючи це, зокрема: 1) порушення податкового зобов`язання сталося внаслідок об`єктивних та непереборних обставин, які виникли внаслідок агресивних військових дій російської федерації; 2) на момент прийняття ГУ ДПС спірного повідомлення-рішення сума податкового боргу визначена в ньому та акті перевірки не відповідала дійсності, оскільки її розмір мав бути зменшений контролюючим органом на суму визначену у постанові Верховного Суду від 09.08.2022 року у справі №160/9281/20.

Відповідач у відзиві вказав, що позивачем подавалася до ГУ ДПС заява від 28.06.2023 року №04/720 (вх. 64882/6 від 28.06.2023) щодо неможливості виконання податкових обов`язків відповідно до Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року №225.

За результатами розгляду заяви, ГУ ДПС прийнято рішення від 09.08.2023 року №52984/6/04-36-04-04-12, з урахуванням попереднього рішення від 14.07.2023 року №49042/6/04-36-04-12, щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Зазначені обставини позивачем не оспорюються.

Частиною першою статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Позивачем не надано до матеріалів справи сертифікату Торгово-промислової палати України, яким би було засвідчено настання форс-мажорних обставин для позивача.

Щодо інших тверджень позивача, слід звернути увагу на те, що предметом спору у адміністративній справі №160/9281/20 була заборгованість, яка відображена в інтегрованій картці ДПП «КПВП» за платежем «Частка чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань)» (код класифікації доходів бюджету 21010100) в ІТС «Податковий блок».

Отже, облікові показники за цим видом платежу (ККДБ 21010100) не відображаються в ІКП за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)».

Твердження позивача про наявний неузгоджений податковий борг на момент прийняття контролюючим органом спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

В даному випадку до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 10% на підставі підпункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, для притягнення до фінансової відповідальності платника податків за якою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Також, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на повторне притягнення його до відповідальності за одне й те саме порушення і застосування штрафної санкції, враховуючи, що податковими повідомленнями-рішеннями від 02.01.2026 року та від 12.12.2025 року вже було застосовано до позивача штрафні санкції, з наступних підстав.

Так, податкове повідомлення-рішення від 02.01.2026 року вважається відкликаним враховуючи рішення ДПС України від 05.02.2026 року.

В свою чергу податкове повідомлення рішення від 12.12.2025 року прийняте на підставі акту перевірки від 17.11.2025 року враховуючи погашення боргу граничний строк якого 30.05.2025 року та 30.06.2025 року у сумі 1 317 517,56 грн. яке відбулось 15.10.2025 року, 16.10.2025 року, 17.10.2025 року, 20.10.2026 року, 28.10.2025 року, 12.11.2025 року, 13.11.2025 року та 14.11.2025 року та за несвоєчасність внесення якої до позивача штрафні санкції податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2026 року не застосовувались.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 243, 245-247, 250, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська