Решение № 138043312, 08.07.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/3708/24

Провадження №2/944/278/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Поворозника Д.Б.,

за участю секретаря судового засідання Димчак Х.Т.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представник відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Третяка Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Державного підприємства «Мостиське військове лісництво», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів тимчасово виконуючий обов`язки директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» Кузан Ростислав Михайлович, про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

05 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом Міністерства оборони України, ДП «Мостиське військове лісництво», Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України, в якому просив: визнати причини пропуску строку на подання позову поважною та поновити пропущений строк; визнати протиправним подання т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України про припинення контракту та звільнення його з посади директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» № 73/177-сл від 23 лютого 2024 року; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 24 лютого 2024 року № 6-ДП; визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. директора ДП «Мостиське військове лісництво» № 9-К від 29 лютого 2024 року «Про звільнення»; поновити його на посаді директора ДП «Мостиське військове лісництво»; стягнути з ДП «Мостиське військове лісництво» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 лютого 2024 року по день ухвалення судового рішення.

На обґрунтування позову покликається на те, що згідно з наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2019 року № 28-ДП його було призначено на посаду директора ДП «Мостиське військове лісництво». На підставі наказу Міністерства оборони України від 04 липня 2019 року № 37-ДП з ним було укладено Контракт на термін до 04 липня 2024 року. Наказом Міністра оборони України від 24 лютого 2024 року № 6-ДП його звільнено з займаної посади на підставі пункту 8 частини першої ст.36 Кодексу законів про працю України та достроково розірвано контракт, укладений зі ним від 04 липня 2019 року відповідно до підпунктів «а», «б», «и», «м», «у», «ш» пункту 23 розділу 5 Контракту. Як на підставу його звільнення, наказ містить покликання на подання тимчасово виконуючого обов?язки начальника Управління корпоративного менеджменту вх. №73/177-сл від 23.02.2024 р. Крім того, наказом за підписом т.в.о. ДП «Мостиське військове лісництво» від 29 лютого 2024 року №9-к продубльовано наказ Міністерства оборони України про його звільнення, тобто останній наказ є похідним від Наказу Міністерства оборони України. Вважає наказ Міністра оборони України від 24 лютого 2024 року № 6-ДП, наказ т.в.о. директора «Мостиське військове лісництво» від 29 лютого 2024 року № 9-к та подання за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління корпоративного менеджменту протиправними, а його звільнення незаконним і звертається до суду з цим позовом про захист порушеного права. Протиправність подання за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління корпоративного менеджменту вх. №73/177-сл від 23.02.2024, наказу Міністра оборони України від 04.02.2024 року про його звільнення та наказу т.в.о. ДП «Мостиське військове лісництво» від 29 лютого 2024 року №9-к полягає у наступному.

Оскаржуваному поданню передувало проведення та складання Акту службового розслідування на виконання наказу Міністерства оборони України від 17.10.2023 року № 610/нм. При цьому, у вказаному наказі йшлося про проведення службового розслідування з метою перевірки фактів неналежного виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень директором ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 , викладених у зверненнях активіста громадського об?єднання «Лісові ініціативи» ОСОБА_4 до Президента України, Прем`єр-Міністра України, Міністра оборони України та голови Львівської обласної військової адміністрації. Отже, службове розслідування мало бути проведене саме з метою перевірки фактів, викладених у вищевказаному зверненні громадського активіста ОСОБА_4 . Однак у поданні чомусь про звернення ОСОБА_5 вже не згадується взагалі, а вказується, що комісією проведено службове розслідування з метою перевірки фактів неналежного виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень директором ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 . Таким чином, комісія на свій розсуд змінила план та мету службового розслідування, визначені у наказі Міністерства оборони України, вийшовши за межі своїх повноважень. При цьому, у висновку комісії не відображено, чи знайшли своє підтвердження факти, викладені у зверненні громадського активіста ОСОБА_4 . Разом з тим, ним було надано комісії зі службового розслідування пояснення та беззаперечні докази того, що звернення вказаного громадського активіста є анонімним, а викладені у зверненні обставини надумані та неправдиві. Фактично це було анонімне звернення невстановленої особи з викладенням неправдивих обставин з метою дискредитувати його як керівника підприємства. Дані пояснення комісією не були спростовані, однак члени комісії зосередили свою увагу на інших обставинах, які не входили до плану службового розслідування, визначеному у наказі Міністерства оборони України.

Також у поданні з посиланням на висновки Акту службового розслідування, затвердженого Міністром оборони України 25.12.2023, зазначається, що ним допущені порушення підпунктів «а», «б», «и», «м», «у», «ш» пункту 23 розділу 5 Контракту, а у наказі Міністра оборони України про його звільнення порушення цих підпунктів продубльовано і саме ці порушення визначені як підстава для дострокового розірвання контракту з ним та звільнення відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП. Отже, комісія під час проведення службового розслідування не встановила таких порушень, не навела доказів на їх підтвердження, але зазначила це у своїх рекомендаціях, штучно підлатувавши їх під пункти контракту, які дають підстави для його дострокового розірвання та, як наслідок, для його звільнення. Так, відповідно до підпунктів «а», «б», «и», «м», «у», «ш» пункту 23 Розділу 5 Контракту керівник може бути звільнений з посади, а цей Контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії: а) у разі систематичного (двох або більше випадків) невиконання

Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом або додатковими угодами (додатками ) до контракту; б) у разі одноразового грубого порушення керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для Підприємства настали (могли настати) значні негативні наслідки (понесено збитки, допущено втрату майна або майнових прав, виплачено штрафи і т.п.); и) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (протягом двох та більше кварталів); м) у разі винних дій керівника, унаслідок чого заробітна плата виплачувалась несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; у) за поданням службових органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог законодавства України з питань охорони праці; ш) у разі неналежної організації претензійно-правової роботи на підприємстві та на забезпечення належного представництва інтересів Підприємства в судах та інших юрисдикційних органах». Вважає, що відповідачем не доведено та не встановлено вказаних порушень

Щодо порушення підпункту «а» пункту 23 Розділу 5 Контракту. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів у справі №489/58/20. Порушення підпункту «а» не доведено і посилання на цей пункт як у поданні, так і у наказах про його звільнення є безпідставним.

Щодо порушення підпункту «б» пункту 23 Розділу 5 Контракту. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу). Верховний Суд в постанові від 29 січня 2020 року у справі № 305/1001/18 зазначив, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому, суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення. Звертає увагу суду, що таких обставин відповідачами не встановлено, а тому посилання на порушення ним цього підпункту є необґрунтованим.

Щодо порушення підпункту «и» пункту 23 Розділу 5 Контракту. Вважає, що ним не допущено зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (протягом двох та більше кварталів).На спростування цього висновку, зробленого відповідачами, свідчать фінансово-економічні показники діяльності ДП «Мостиське військове лісництво» за період з 2020 по 2023 роки. Зокрема, станом на 01.01.2020 кредиторська заборгованість становила 343 тис. грн, станом на 01.01 2021 зменшилась до 262 тис. грн, станом на 01.01.2022 становила 275 тис. грн, а станом на 01.01.2023 зменшилась до 16 тис. грн. Таким чином, кредиторська заборгованість не збільшилась, а суттєво зменшилась і це дає підстави для висновку про необґрунтованість посилання відповідачів на порушення ним вказаного підпункту Контракту.

Щодо порушення підпункту «м» пункту 23 Розділу 5 Контракту. Статтею 36 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством. Окрім цього, на роботодавця можуть накладатись штрафи відповідно до статті 265 КЗпП України, що є фінансовими санкціями. За невиплату зарплати або за порушення встановлених строків її відповідальність. Згідно з п. 1-1 ст. 41 КЗпП України, якщо внаслідок винних дій керівника (інших посадових осіб) підприємства, установи, організації заробітна плата виплачується несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законодавством її мінімального розміру, трудовий договір з винними особами може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Варто зазначити, що відповідачами не наведено доказів з приводу порушень ним вимог Закону України «Про оплату праці». Зокрема, у акті службового розслідування вказується про порушення пунктів 6.14 та 6.15 Колективного договору і взагалі немає посилання на порушення підпункту «м» пункту 23 Розділу 5 Контракту, що свідчить про невідповідність обставин, встановлених під час службового розслідування та змістом подання щодо допущених ним порушень. Таким чином, посилання у поданні та в наказах про його звільнення на порушення ним вказаного підпункту контракту є неправомірним. Стосовно порушення підпункту «у» пункту 23 Розділу 5 Контракту: В цьому підпункті йдеться про те, що має бути подання службових органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог законодавства України з питань охорони праці. Однак з цього приводу ніякого подання за весь час його роботи у якості директора підприємства жодного разу не було і тому посилання на порушення мною цього підпункту Контракту також є безпідставним.

Щодо порушення підпункту «ш» пункту 23 Розділу 5 Контракту. Цей підпункт передбачає порушення у разі неналежної організації претензійно-правової роботи на підприємстві та не забезпечення належного представництва інтересів Підприємства в судах та інших юрисдикційних органах. Варто зазначити, що ні у Акті службового розслідування, ні у поданні не наведено будь-яких фактичних даних про те, коли конкретно мали місце такі порушення, у яких судових справах не було забезпечено належного представництва інтересів підприємства. Отже, факт правопорушення є недоведеним.

Крім того, кожен підпункт пункту 23 Розділу 5 Контракту фактично є дисциплінарним проступком, який тягне за собою наслідки у вигляді дисциплінарного стягнення. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Так, відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Звертає увагу суду, що за весь час його трудової діяльності він жодного разу не притягувався до дисциплінарної відповідальності, а навпаки мав відзнаки за добросовісне виконання своїх трудових обов`язків, йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник державного підприємства», а також він був нагороджений Відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За сприяння збройним силам України». З приводу порушень, що вказані у поданні та в наказах про його звільнення, письмових пояснень від нього ніхто з представників відповідача не зажадав. Крім того, ці порушення взагалі не відображені в акті службового розслідування та у самому поданні, що свідчить про невідповідність між висновками, які містяться у акті та змістом подання, яке визначене у наказах як підстава для його звільнення.

Також у поданні також йдеться про порушення ним абз. 3 та 4 п. 6-4 розділу 2 Контракту щодо зобов`язання не вчиняти та не брати участь у вчиненні корупційних порушень, пов`язаних з діяльністю підприємства та щодо зобов`язання утримуватись від поведінки, яка може бути розцінена, як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю підприємства. При цьому, вказується, що за даними Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону він, як директор підприємства, начебто налагодив схему отримання неправомірної вигоди за надання можливості приватним особам купувати деревину поза межами аукціонних торгів і що за даним фактом відкрито кримінальне провадження, в рамках якого його було відсторонено від посади. Крім того, вказується про порушення ним абз. 12 п. 7 розділу 2 Контракту, а саме комісією під час службового розслідування встановлено, що посаду сторожа підприємства займала його дружина, яка була звільнена з посади 22.02.2021, проте продовжувала отримувати заробітну плату, при цьому жодного робочого дня на робочому місці не перебувала. Їй було нараховано заробітну плату у 2019-2021 роках у розмірі разом 170230,81 грн. Однак в Україні діє правовий принцип презумпції невинуватості, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. З урахуванням цього посилання відповідача на відкрите кримінальне провадження та висновок про порушення ним абзаців 3 та 4 п. 6-4 розділу 2 контракту є протиправним, оскільки ним вину на теперішній час не доведено і ніякого вироку з цього питання не існує. На спростування висновків щодо порушення ним абз. 12 п. 7 розділу 2 контракту, комісії зі службового розслідування ним була надана копія постанови органу досудового розслідування від 31 травня 2022 року про закриття кримінального провадження у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення за фактом обіймання моєю дружиною посади сторожа. протиправним. За таких обставин посилання у поданні на ці обставини є також з урахуванням всього вище вказаного подання за підписом тимчасово виконуючого обов`язки начальника Управління корпоративного менеджменту вх. №73/177-сл від 23.02.2024 є таким, що не відповідає фактичним обставинам і тому є протиправним, а наказ Міністра оборони України № 6-ДП від 04.02.2024 та наказ за підписом т.в.о. ДП «Мостиське військове лісництво» від 29.02.2024 №9-к про його звільнення є незаконними і підлягають скасуванню з поновленням його на посаді директора ДП «Мостиське військове лісництво».

Також відповідно до ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Виходячи з цього, він просить про стягнення з відповідача ДП «Мостиське військове лісництво» за весь час вимушеного прогулу, тобто з 29.02.2024 р. по день ухвалення рішення з розрахунку, що розмір мого місячного окладу становив на день звільнення 20400,00 грн.

Щодо поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, зазначив, що оскільки було наявне провадження у Львівському окружному адміністративному суді та була винесена ухвала про закриття провадження яка мала протягом певного періоду часу вступити в законну силу, він не міг подати позов вчасно та вважає таку підставу пропуску звернення до суду поважною, тому такий строк повинно бути поновлено.

Ухвалою судді від 08 липня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

29 липня 2024 року до суду від представника Міністерства оброни України Матяшука В.К. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, зважаючи на таке.

Щодо пропущення строку звернення до суду. Вважає, що ОСОБА_1 пропустив строки звернення до суду у трудових спорах. Законодавством передбачено, що працівник, який вважає, що його звільнено незаконно, має право звернутися з позовною заявою до суду. Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. Встановлений ст. 233 КЗпП України строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору. У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КЗпП України). Оскільки позивач отримав оскаржуваний наказ 07 березня 2024 року, а звернувся із позовом до Яворівського районного суду Львівської області 05 липня 2024 року, то вочевидь ним пропущено місячний строк оскарження оспорюваного наказу.

Щодо необґрунтованості позовних вимог ОСОБА_1 . Враховуючи недоліки у роботі ОСОБА_1 , комісія з проведення службового розслідування запропонувала Уповноваженому органу управління майном за діяльністю підприємства, а саме Управлінню корпоративної політики Міністерства оборони України, керуючись пп. А, Б, М, У, Ш п. 23 Розділу 5 «Внесення змін і доповнень до контракту та його припинення» контракту, трудові відносини з директором ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 розірвати. На підставі зазначеного рішення було видано наказ Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-дп, яким його було звільнено з посади. Управління вважає безпідставними позовні заяви ОСОБА_1 щодо неправомірних дій з боку Міноборони щодо розірвання з ним контракту і звільнення з посади директора Підприємства. Станом на 10 травня 2024 року розрахунок заборгованості нарахованих та невиплачених сум у розмірі 184613,19 грн виплачений йому в повному обсязі Таким чином, вважають, що звільнення ОСОБА_1 відбулось із дотриманням вимог чинного законодавства та за наявності достатніх приводів та підстав. Акт службового розслідування, затверджений Міністром оборони України 25.12.2023 та його додатки містять і посилання на докази вини ОСОБА_1 у вчиненні ним порушень вимог законодавства, а також і перелік тих багатьох порушень, які стали можливими внаслідок неналежного виконання ним службових обов`язків директора підприємства та умов контракту, які і стали причинами звільнення з посади.

Щодо залучення до участі у справі як відповідача Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України. Управління корпоративного менеджменту не є окремою юридичною особою, а відтак не може бути стороною у справі, оскільки не наділені відповідними процесуальними повноваженнями (хоча і являються суб`єктом владних повноважень та мають код ЄДРПОУ, проте без статусу юридичної особи).

01 серпня 2024 року до суду від представника ДП «Мостиське військове лісництво» Кузана Р.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить суд у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, зважаючи на таке.

Оскільки ОСОБА_1 являється підозрюваним у низці кримінальних проваджень, зокрема, у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу України, останньому ухвалою від 09 лютого 2024 року № 461/2304/22 Галицького районного суду міста Львова було продовжено, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 березня 2024 року включно, строк відсторонення від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво». Копія ухвали від 09 лютого 2024 року № 461/2304/22 Галицького районного суду міста Львова долучена до цього відзиву. Тобто на момент видачі наказу Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-ДП та наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року № 9-к, позивач не працював, у зв`язку з чим останньому було направлено повідомлення про необхідність отримання трудової книжки (надалі повідомлення, повідомлення про необхідність отримання трудової книжки) від 29 лютого 2024 року, яке зареєстровано за вихідним номером 34. Повідомленням від 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 проінформовано про необхідність одержати трудову книжку у ДП «Мостиське військове лісництво» за адресою: Львівська обл., Самбірський р-н, с. Верхівці. Копія повідомлення про необхідність отримання трудової книжки від 29 лютого 2024 року вихідний № 34 долучена до цього відзиву. На виконання ч. 1 ст. 47 Кодексу законів про працю України, позивачу разом із повідомленням про необхідність отримати трудову книжку було надіслано копію наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року № 9-к, копію наказу Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-ДП та повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні. Дані факти належним чином підтверджуються описом вкладення до листа від 29 лютого 2024 року з відбитком печатки та підписом працівника поштового зв`язку. Копії опису вкладення до листа від 29 лютого 2024 року, накладної № 8140001874620 від 29 лютого 2024 року та фіскального чеку від 29 лютого 2024 року долучено до цього відзиву. Проте 14 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся із вимогою яка була зареєстрована за вхідним номером 93 в якій він вказував, що йому «всупереч переліку додатків до «Повідомлення» та опису вкладення до листа (ф.№ 6), відправником не було вкладено в конверт копію наказу Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-ДП». Проте фактичного підтвердження його слова не знайшли, але на противагу цьому є опис вкладення із підписом та відбитком печатки, який підтверджує факт надсилання зокрема і згадуваного позивачем наказу. ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії до Львівського окружного адміністративного суду 12 квітня 2024 року, при тому копію наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року № 9-к, копію наказу Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-ДП, останній отримав 07 березня 2024 року, тобто із пропуском встановленого місячного строку, оскільки відповідно до частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Тому вважають, що обрання невірного способу захисту порушених прав та юрисдикції суду який повинен розглядати спір не можна вважати поважною причиною пропуску строку на звернення до суду. Об`єктивно позивач мав можливість подати позовну заяву до суду у встановлений законом місячний строк, жодних перешкод чи обставин які б не залежали від нього не існувало.

13 серпня 2024 року до суду від представника відповідача ДП «Мостиське військове лісництво» Третяка Ю.І. надійшла заява про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 . На обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом. Позивач звертався 12 квітня 2024 року із аналогічним позовом до Львівського окружного адміністративного суду. Постановою Львівського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі, зважаючи на те, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що обрання позивачем невірного способу захисту порушених прав та юрисдикції суду, який розглядати спір не можна вважати поважною причиною пропуску строку на звернення до суду. Також звертає увагу, що копію наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року позивач отримав 07 березня 2024 року, тобто вже тоді позивач звернувся із пропуском встановленого місячного строку, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що для звернення до суду у справах про прийняття громадян ну публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Зважаючи на те, що позивачем пропущено місячний строк для подання позову, відповідно його слід залишити без розгляду.

14 серпня 2024 року до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначив таке.

Відповідачі не взяли до уваги, що звільнення це триваючий у часі процес, який закінчується виданням трудової книжки з копією наказу про звільнення та остаточним розрахунком. У даному випадку з наказом Міністерства оборони України про його звільнення він був ознайомлений не 07.03.2024, як на те посилаються відповідачі, а 14.03.2024, коли отримав його копію саме у цей день у приміщенні ДП «Мостиське військове лісництво», про що є відмітка на копії цього Наказу за підписом т.в.о. директора ДП «Мостиське військове лісництво» Р.М. Кузан. Вказаних відповідачами копій у поштовому конверті не було. Разом з тим на цьому конверті відповідачем було зроблено напис про заборону його відкриття у приміщенні поштової установи, що позбавило позивача можливості зафіксувати відсутність наказу про звільнення безпосередньо у приміщенні пошти 07.03.2024 під час отримання кореспонденції. Можливо, відповідачі умисно створили таку ситуацію для того, щоб використати її як підставу стверджувати про пропуск мною строку для звернення до суду. Тільки після його письмового звернення з вимогою надати йому копію Наказу Міністерства оборони України, вона була видана 14.03.2024 коли позивач прибув до розташування адміністративного приміщення ДП «Мостиське військове лісництво». Саме 14.03.2024 йому була вручена копія наказу про його звільнення і він поставив підпис про ознайомлення з цим наказом та про отримання даної копії. Крім того, остаточний розрахунок зі мною не було проведено навіть 14.03.2024 року. Цей розрахунок я отримав тільки після мого звернення з позовом до Львівського окружного адміністративного суду, а саме 10.05.2024.

Безпідставними є й посилання відповідачів на те, що оскільки з наказом про звільнення він ознайомився 07.03.2024, а до Яворівського районного суду Львівської області звернувся з цим позовом тільки 05.07.2024, тому пропустив місячний строк звернення до суду без поважної причини. Вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки 12.04.2024 він звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду, в якому ставив питання про скасування спірного наказу та поновлення мене на посаді. Ухвалою цього суду від 19.04.2024 було відкрито провадження за його адміністративним позовом у справі № 380/8304/24. Підготовче судове засідання у цій справі було призначено на 14.05.2024. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 було задоволено клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі з тих підстав, що заявлений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, про що позивачу було роз`яснено у мотивувальній частині цієї ухвали. Після отримання повного тексту вказаної ували він відразу звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з цим позовом. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.02.2020 р. у справі №826/14417/18 є безпідставним, оскільки відсутні обставини, які мали місце при розгляді тієї справи, зокрема, щодо вчинення дій по врегулюванню спору у досудовому порядку шляхом тривалого листування з дозвільними органами. Також посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №803/613/15-а є неспроможними і не заслуговують на увагу, оскільки предметом спору у тій справі були не трудові відносини, а розглядався адміністративний спір фізичної особи до Головного управління Держгеокадастру. За вказаних обставин вважає, що суд має всі підстави визнати, що пропуск строку звернення до суду за захистом порушеного трудового права мав місце з поважної причини, тому цей строк підлягає поновленню.

Аргументи відповідачів про те, що він не оскаржив Акт службового розслідування не заслуговують на увагу, оскільки цей акт не є документом, який створює правові наслідки, а таким документом є саме наказ про звільнення, який і є предметом оскарження. Крім того, з приводу незгоди з висновками, зазначеними в цьому Акті, він звертався зі скаргою до Міністра оборони України і на вказану скаргу отримав відповідь Управління корпоративної політики Міністерства оборони України від 28.12.2023, де йому було запропоновано вирішувати питання в судовому порядку. За таких обставин доводи та заперечення, викладені у відзивах відповідачів є неспроможними і вони не спростовують його позовних вимог.

Ухвалою від 30 жовтня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ДП «Мостиське військове лісництво» про залишення позовної заяви без розгляду.

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву, викладену в новій редакції, в якій вилучив з числа відповідачів Управління корпоративної політики Міністерства оборони України, позовні вимоги, предмет та підстави позову залишив ті ж, що й в первісно поданій позовній заяві.

Ухвало від 27 листопада 2024 року, внесеною до протоколу судового засідання, суд прийняв дану позовну заяву до розгляду.

28 липня 2025 року до суду від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог (щодо додатків до акту службового розслідування), в яких він вказавтаке.

В інформаційній записці ОСОБА_6 голові комісії по службовому розслідуванню Є.Липовченко вказано, що за 2019 рік укладено 0 біржових угод. Однак ДП «МВЛ» утворено в липні 2019 року, як окреме підприємство. Реалізація лісопродукції здійснювалась за радянськими гостами (по сортах). Лише 04 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1178 щодо реалізації з 01 лютого 2020 року до 01 квітня 2021 року експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини. Щодо реалізації лісопродукції в 2020 році зазначив, що в тому році відбувся перехід з радянських стандартів на європейський стандарт обліку деревини. Впроваджується електронний облік деревини, проводяться семінари на базі військових лісгоспів працівниками універсальних бірж з подальшим складанням заявок на участь в біржових торгах. ДП «МВЛ» бере частково участь в акукціонах, оскільки згідно ч. 2 п. 3 постанови КМУ від 04 грудня 2019 року № 1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини» дія експериментального проекту поширюється на постійних лісокористувачів, чистий дохід яких за результатами 2018 року становив не менше 10 млн. гривень включно. Тоді як чистий дохід ДП «МВЛ» за результатами 2018 року становив 4,85 млн. грн. Згідно ч.4 п.2 Постанови № 1178 дія експериментального проекту не поширюється на реалізацію необробленої деревини: для задоволення потреб національної безпеки та оборони (суть основної діяльності ДП), подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих; відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»; для задоволення потреб бюджетних установ та населення на опалення (суть діяльності ДП); використання якої передбачено колективними договорами постійних лісокористувачів; для потреб індивідуального будівництва і ремонту будівель (для фізичних осіб) (суть діяльності ДП). Щодо реалізації лісопродукції в 2021 році зазначив, що на ДП «МВЛ» дія експериментального проекту не поширюється, однак, якщо проаналізувати пояснення ОСОБА_6 в інформаційній довідці, лісопродукція в 2021 році реалізовувалась по прямих договорах по цінах, занижених на 40% (в порівнянні з біржовими), то вбачається наступне: реалізація бука через біржу в 2021 році 88 м куб. на суму 233418 грн, де середня ціна за 1 м куб. 2652,47 грн; реалізація бука по прямих договорах в 2021 році 217 м куб. на суму 615343 грн, де середня ціна за 1 м куб. 2835,68 грн. Отже, по прямих договорах ДП «МВЛ» реалізувало лісопродукцію бука по ціні, набагато вищій, ніж на біржі. Окрім того, наказом по підприємству було створено комісію по ціноутворенню. Істотні умови прямих договорів досліджувались комісійно та підписувались членами комісії (голова комісії -В.Пацула, члени комісії - головний бухгалтер ОСОБА_7 , економіст - ОСОБА_8 ), після чого надавались директору підприємства на підпис. Доказом цього є додатки до договорів, погоджені комісійно. Тому звинувачення його як директора підприємства в зловживаннях щодо реалізації лісопродукції по занижених цінах є безпідставним. Щодо реалізації лісопродукції в 2022 році зазначив, що якщо порівняти обсяги реалізації лісопродукції в 2022 році через торги та на прямих договорах, то: реалізація бука на біржових торгах в 2022 році 427 м куб на суму 1435138 грн, що становить в середньому 3360,97 грн за м куб.; реалізація бука по прямих договорах в 2022 році 70 м куб на суму 237714 грн, що становить 3398,77 грн за м куб.; реалізація дуба на біржових торгах в 2022 році 151 м куб. на суму 2308812 грн, що становить 15290,15 грн за м куб.; реалізація дуба по прямих договорах в 2022 році 40 м куб на суму 647738 грн, що становить 16193,45 грн за м куб. Отже, інформація, яку подає ОСОБА_8 голові комісії, не відповідає дійсності. Вищенаведене свідчить, що реалізація лісопродукції за прямими договорами є вищою, ніж на біржових торгах. Щодо реалізації лісопродукції в 2023 році, зазначив, що реалізація дуба на біржових торгах 142 м куб. на суму 1851995 грн, що становить 13042,22 грн за м куб.; реалізація дуба по прямих договорах 3 м куб. на суму 43174 грн, що становить 14391 грн за м куб., що також спростовує інформацію ОСОБА_8 , надану нею голові комісії щодо реалізації по цінах, нижчими від біржових. Отже, висновок комісії з службового розслідування, складений на основі неправдивих пояснень ОСОБА_8 , на його переконання, є не об?єктивним.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_9 від 02 листопада 2023 року зазначив таке. Щодо збору директором коштів з працівників, то чутки про нібито збір ним коштів з майстрів лісу це суцільний наклеп. В своїх поясненнях ОСОБА_9 покликається на збір ним коштів в завуальованій формі, що вона ніби то чула від майстрів, проте не називає жодного конкретного прізвища, хто саме проводив збір грошових коштів для директора ОСОБА_1 щодо преміювання зазначає, що п. 8.11 Колективного договору передбачена матеріальна допомога з нагоди ювілейних дат працівників, сама ОСОБА_9 також отримувала матеріальну допомогу з нагоди свого 50-річчя.

Щодо використання автомобіля ВАЗ 2104 в особистих цілях, зазначив, що на підприємстві посада водія легкового автомобіля відсутня. Документація по експлуатації легкового автомобіля велась згідно норм законодавства, зауважень з боку аудиторської служби при перевірці не було. Даний автомобіль використовувався виключно в інтересах підприємства: здача готівки, звітності та інші поточні потреби.

Щодо переведення працівників в 2020 році на 1/2 окладу, зазначив, що переведення відбувались виключно на добровільних засадах згідно поданої працівником заяви.

Щодо відпусток за свій рахунок, зазначив, що таке здійснювалося через поширення КОВІД-інфекції.

Щодо працевлаштування його дружини ОСОБА_10 на роботу в ДП «МВЛ», ззаначив, що з цього питання є постанови про закриття кримінального провадження від 31.05.2022, яка доводить відсутність порушень з його боку;

Щодо підняття заробітної плати, зазначив, що згідно з п. 6.4 Колективного договору під час перегляду діючих і запровадження нових умов праці проводиться обов?язкове економічне обґрунтування цих заходів з обов?язковим офіційним повідомленням профспілкового комітету. Економістом ОСОБА_11 таке обов?язкове економічне обґрунтування зроблено не було. За перший квартал 2021 року підприємство не виконало фінансовий план (пояснення ОСОБА_11 ). По підприємству видано наказ № 22-в від 16.03.2021 в зв?язку з важким матеріальним становищем. Так. відсутність рубок головного користування, як основне джерело доходу підприємства, не здійснювалось в зв?язку із закінченням базового лісовпорядкування, яке було розроблено на 2011-2021 роки. Отже, фінансове становище ДІ «МВЛ» не давало можливості перегляду розміру оплати праці. Тим більше, що проведення нового лісовпорядкування на 2021-2023 року потребувало вкладення значних коштів.

Щодо роботи пилорами, зазначив, що згідно акту приймання-передачі № 10 від 22.08.2003 будівлі і споруди військового містечка № НОМЕР_1 в с. Биличі Хирівського гарнізону були передані під охорону ДП «МВЛ». Пилорама знаходиться в цих будівлях. Охорону цих будівель здійснюють троє працівників, які при потребі здійснюють розпиловку.

Щодо виплати авансу, зазначив, що заборгованості по виплаті заробітної плати по підприємству як за жовтень 2023 року, так і з дня його створення на було. У своїх поясненнях працівники свідчать про виплату їм заробітної плати вчасно та в повному обсязі (пояснення ОСОБА_12 ). Для виплати зарплати за жовтень 2023 року на підприємство надійшли кошти з 01.11.2023 до 10.11.202 року в сумі 301310,00 грн. А згідно акту службового розслідування станом на 07.11.2023 адміністрацією підприємства було сплачено 60000,00 грн від загального нарахованого за жовтень 2023 року фонду заробітної плати 219520,00 грн. Залишок розміру заробітної плати за жовтень 2023 року становив 155520,00 грн. Отже, враховуючи надходження коштів в сумі 301310,00 грн, ризику невиплати заробітної плати не було.

Щодо забезпечення бензопилами, зазначив, що згідно акту приймання-передачі лісництва, станом на 20.03.2023 за майстрами лісу закріплено 20 бензопил «Хускварна» з розрахунку 2 бензопили на одного майстра лісу.

Також позивач зазначив, що письмові пояснення ОСОБА_13 спростовують факти зловживання з його боку. В письмових поясненнях ОСОБА_14 наводить факти вивозу лісопродукції своїм транспортом. Це вивозка лісопродукції, яка було виписана по ціні «верхнього» складу, або як щорічна паливна норма згідно колдоговору, яка вивозиться своїм транспортом. Письмові пояснення ОСОБА_15 підтверджують відсутність зловживань з його боку, а також незаконного збагачення. В письмових поясненнях ОСОБА_16 вказав про важкі погодні умови, сильні зливи, які призвели до поодиноких випадків використання гужового транспорту. В письмових поясненнях ОСОБА_17 підтвердив, що основними засобами, запчастинами та паливно-мастильними матеріалами його забезпечує ДП «МВЛ», а також підтвердив про відсутність з його сторони зловживання та вимагання коштів. В письмових поясненнях ОСОБА_12 навів випадки вивезення приватними особами своїм транспортом лісопродукції, виписаної як щорічна паливна норма або по ціні «верхнього» складу як дрова, підтвердив про відсутність з його сторони зловживань, а також підтвердив забезпечення основними засобами (бензопили, запчастини та паливно-мастильні матеріали) в повному обсязі, і крім того, засвідчив про виплату зарплати та отримання її вчасно та в повному обсязі. В письмових поясненнях ОСОБА_18 зазначив, що у в зв?язку з відсутністю рубок головного користування на обході № 5 він як майстер лісу, був завантажений роботою частково. Був забезпечений основними засобами (бензопили, запчастини та паливно-мастильні матеріали) від ДП «МВЛ». Надав прояснення про отримання авансу за жовтень 2023 року та заробітну плату станом на 01 листопада не в повному розмірі (але заробітна плата видається на підприємстві до 7-го числа наступного місяця). В письмових поясненнях майстер лісу ОСОБА_19 вказав про вивозку лісопродукції транспортом лісництва, а своїм транспортом вивозку щорічної паливної норми 10 м куб. згідно колективного договору, зловживання у вигляді незаконно отриманих коштів ним ( ОСОБА_1 ) заперечив. В письмових поясненнях водій ОСОБА_20 вказав, що земельна ділянка ДП «МВЛ» знаходиться на важких глиняних грантах, вивозка лісопродукції з ділянок проводиться у важких умовах, охоплених бездоріжжям, наявними великими ямами та річками, машини для вивозки лісопродукції ще з радянських часів (ЗіЛ- 130), застарілі, при вивозці по бездоріжжю гальмівна система заболочується, вивозка ускладнюється, відбувається значний перерозхід ПММ, а також зношеність автомобіля, використання автомобіля у важких умовах призводить до окремих поломок (несправностей). В письмових поясненнях водій ОСОБА_21 вказав, що капітальний ремонт автомобіля проводив сам у вигляді заміни редукторів та поворотних кулаків автомобіля, в зв`язку з експлуатацією автомобілів по важких глиняних грантах, по бездоріжжю та лісовою місцевістю виникають проблеми з гальмівною та освітлювальною системами у вигляді обривів проводки та налипання глини на тормозні колодки. В письмових поясненнях майстер лісу ОСОБА_22 вказав, що проведення рубок в ДП «МВЛ» відбувається на законній основі, на високому професійному рівні, вантажний автомобільний транспорт у них відсутній та вивозка з ділянок лісопродукції проводиться транспортом ДП «МВЛ», щодо передачі коштів старшими майстрами лісу та майстрами лісу, зазначив, що ОСОБА_1 вказівок по відношенню збору коштів старшим майстрам і майстрам лісу не давав, в зв?язку з відсутністю на підприємстві посади водія легкового автомобіля ВАЗ 2104, службовим автомобілем користувався директор ОСОБА_1 для службових цілей..

З огляду на вищенаведений аналіз Акта службового розслідування та додатків до нього, сторона позивача вважає, що висновки Акту службового розслідування сформовані упереджено, всупереч фактичних обставин, докази яких наведені в даних письмових поясненнях, що призвело до необ?єктивного подання до припинення контракту та звільнення з посади директора ДП «Мостиське військове лісництво», яке, у свою чергу, призвело до незаконного видання оскаржуваних наказів.

27 листопада 2024 року до суду від представника відповідача Міністерства оброни України Матяшука В.К. надійшли заперечення на позовну заяву, в якому він просив залишити її без розгляду та заява, в якій він просив викликати і допитати в суді свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .

Ухвалою від 27 листопада 2024 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду представник позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзиви та додатковому письмовому поясненні, також підтримав пояснення свого представника, просив позов задовольнити повністю.

Під час судового розгляду представник позивача адвокат Соколов О.В. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзиви та додатковому письмовому поясненні, просив позов задовольнити повністю.

Під час судового розгляду представник відповідача Міністерства оброни України Матяшук В.К. заперечив щодо задоволення позову, надав пояснення, аналогічні наведеним у відзиві на позов.

Під час судового розгляду представник відповідача ДП «Мостиське військове лісництво» Третяк Ю.І. заперечив щодо задоволення позову, надав пояснення, аналогічні наведеним у відзиві на позов, також підтримав пояснення представника Міністерства оброни України.

Допитана в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача свідок ОСОБА_9 надала суду такі показання.

Вона працює на посаді головного бухгалтера ДП «Мостиське військове лісництво» з липня 2019 року і до цього часу. З позивачем ОСОБА_1 перебуває в нейтральних стосунках. В листопаді 2023 року комісія Міністерства оборони України проводила перевірку ДП «Мостиське військове лісництво», з питань діяльності директора підприємства Семерака Р.М., перевірка тривала приблизно 2 тижні. Підставою перевірки було звернення до Президента України, Прем`єр-Міністра України, Міністра оборони України, не пам`ятає чиє це було звернення. Вона як головний бухгалтер під час перевірки на вимогу членів комісії, яка проводила перевірку, надавала документи фінансової і бухгалтерської звітності, довідки і пояснення з певних питань. Пам`ятає, що в неї з`ясовували такі питання: використання паливно-мастильних матеріалів, службового автомобіля, бензопил, діяльності пилорами, щодо заробітної плати, матеріальних допомог, преміювання. Також вона надавала пояснення щодо працевлаштування дружини позивача ОСОБА_25 , вона пояснила, що остання була працевлаштована на підприємстві на посаду сторожа, однак жодного разу вона її не бачила. З актом перевірки її не ознайомлювали. За період, що перевірявся ДП «Мостиське військове лісництво» загалом було прибутковим, в окремих кварталах були збитки, але за результатами кожного року підприємство було прибутковим. Не пам`ятає щодо стану кредиторської і дебіторської заборгованості, в певні періоди на підприємстві мали місце обидва види заборгованості, однак з часом вони погашались. Дебіторська заборгованість виникала внаслідок того, що підприємство відпускало лісопродукцію суб`єктам господарювання, не завжди оплати здійснювались відразу, однак з часом покупці оплачували. Підстави звільнення ОСОБА_1 з посади їй не відомі, оскільки її не ознайомлювали з актом перевірки. Розмір заробітних плат працівників ДП «Мостиське військове лісництво» є пропорційним до заробітної плати директора підприємства. Їй не відомо, чому позивач не підписав додатковий догорів до Колективного договору про збільшення його заробітної плати. Економіст ДП «Мостиське військове лісництво» неодноразово готувала обґрунтування необхідності підвищення заробітної плати працівникам підприємства, подала його директору, однак він не погоджував, їй не відомо чому, на її думку, необхідні кошти для цього були. На підприємстві мали місце випадки несвоєчасної виплати працівникам заробітної плати через відсутність у відповідні дні необхідних коштів, однак згодом виплачувалась (аванс до 23-го числа поточного місяця, заробітної плати до 7-го числа наступного місяця). На час відстронення ОСОБА_1 від посади директора підприємства випадки несвоєчасної виплати заробітної плати також мали місце. Вона і директор підприємства отримували премії до 50-річчя, це передбачено колективним договором. інші працівники ні. Їй не відомо, чи ОСОБА_1 притягався до дисциплінарної відповідальності. За весь час до відсторонення від посади позивач не нараховував премій працівникам. На час відсторонення позивача від посади для подання звітності вона використовувала електронний підпис т.в.о. директора, не пам`ятає хто це був. В період відсторонення ОСОБА_1 від посади директора пилорама була прибутковою, до того збитковою. Їй не відомо, чи на підприємстві проводилась перевірка Держпраці. Паспорт підприємства складали директор, головний бухгалтер, економіст, вона надавала бухгалтерську інформацію. На підприємстві є службовий автомобіль ВАЗ 2104, вона ним інколи користувалася для того, щоб відвезти звітність, отримати кошти. Цей автомобіль не використовувався для перевезення працівників до робочих місць. За ремонт автомобіля вона жодного разу не перераховувала коштів, але неодноразово придбавалися запчастини до нього. На підприємстві передбачений ненормований робочий графік у випадку існування пожежної небезпеки. У ДП «Мостиське військове лісництво» не було заборгованості із сплати податків та зборів. Не пам`ятає, чи у 2022 році підприємство надавало допомогу військовим частинам. Ціни на лісопродукцію, яку реалізовувало ДП «Мостиське військове лісництво», формувала комісія з ціноутворення, вона як головний бухгалтер входила до складу цієї комісії. Обґрунтування цін готувала економіст, вона перевіряла їх обґрунтованість і доцільність. Ціни переглядалися за розпорядженням директора.

У судовому засіданні 18 травня 2026 року відповідно до норм ч. ч. 1, 2 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, зважаючи на складність справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 28 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року, після переходу до стадії ухвалення рішення, з метою повного та об`єктивного розгляду справи суд вирішив повернутися до стадії судового розгляду справи та зобов`язати ДП «Мостиське військове лісництво» надати: інформацію (довідку) про нараховану та виплачену ОСОБА_1 заробітну плату за час його перебування на посаді директора ДП «Мостиське військове лісництво», а саме за період з липня 2023 року до лютого 2024 року включно (помісячно); розрахунок середньомісячної та середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за липень та серпень 2023 року і за грудень 2023 року та січень 2024 року; інформацію про період (періоди) відсторонення ОСОБА_1 від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво», з наданням підтверджуючих документів; інформацію чи нараховувалась та виплачувалась ОСОБА_1 заробітна плата за період (періоди) відсторонення від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво». Судове засідання було призначене на 06 липня 2026 року.

23 червня 2026 року ДП «Мостиське військове лісництво» надало суду витребувану інформацію та документи.

В судовому засіданні 06 липня 2026 року суд дослідив надані ДП «Мостиське військове лісництво» документи, заслухав пояснення позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Соколова О.В., представник відповідача Міністерства оброни України Матяшука В.К. та представника відповідача ДП «Мостиське військове лісництво» Третяка Ю.І. в межах з`ясування обставин, що потребували додаткової перевірки, після закінчення поновленого розгляду справи учасники справи виступили в судових дебатах з приводу додатково досліджених обставин, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та, зважаючи на складність справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 08 липня 2026 року згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 244 Цивільного процесуального кодексу України.

Оцінивши доводи сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зважаючи на таке.

Суд встановив, що 04 липня 2019 року Міністерство оборони України в особі державного секретаря Міністерства оборони України Дубляна О.В. з одного боку, та ОСОБА_1 з другого боку, уклали контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 був прийнятий на посаду директора ДП «Мостиське військове лісництво» на термін з 04 липня 2019 року по 03 липня 2024 року.

03 серпня 2023 року активіст громадського об`єднання «Лісові ініціативи» ОСОБА_4 звернувся на «Урядову гарячу лінію» до Президента України, Прем?єр-міністра України, Міністра оборони України та Голови Львівської обласної військової адміністрації, вказавши, що ОСОБА_1 протягом 2020-2022 років реалізовував лісоматеріали поза публічними торгами як цього вимагає закон, а по внутрішніх договорах, чим наніс збитки державному підприємству в особливо великих розмірах. Також ОСОБА_1 всупереч закону працевлаштував свою дружину, яка не ходила на роботу і незаконно виплачував їй зарплату, неодноразово вимагав і отримував хабарі за реалізацію лісоматеріалів по занижених цінах.

17 жовтня 2023 року Міністерством оборони України був виданий наказ № 610/нм «Про призначення службового розслідування», яким було визначено комісією у складі: голови комісії головний спеціаліст відділу контролю за ефективністю використання державного майна та реформування Управління корпоративної політики Липовченко Є.В., члени комісії старший офіцер Західного територіального відділу з питань запобігання виявлення корупції майор юстиції Козенко Я.Р., головний спеціаліст відділу планово-економічної діяльності Управління корпоративної політики Пассюра Ю.С., було проведене службове розслідування з метою перевірки фактів неналежного виконання службових обов`язків, перевищення свої повноважень директором державного підприємства Міністерства оборони України «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 , викладених у зверненнях активіста громадського об`єднання «Лісові ініціативи» ОСОБА_4 до Президента України, Прем`єр-Міністра України, Міністра оборони України та Голови Львівської обласної військової адміністрації.

27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 голові комісії ОСОБА_23 були подані пояснення щодо питань висвітлених в акті службового розслідування, в яких він заперечував щодо факту скоєння таких правопорушень.

Крім того, суд встановив, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 22 вересня 2023 року у справі № 461/ 3766 /22, у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 було відсторонено від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво» на строк до 20.11.2023 року.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 20 листопада 2023 року у справі № 461/ 2304/22, у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 було відсторонено від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво» в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 грудня 2023 року.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 18 грудня 2023 року у справі № 461/ 3766 /22, у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року ОСОБА_1 було відсторонено від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво» на строк до 15.02.2024 року.

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 09 лютого 2024 року у справі № 461/2304/22, у кримінальному провадженні № 42022141410000047 від 20 квітня 2022 року було продовжено відсторонення ОСОБА_1 від посади директора ДП «Мостиське військове лісництво» в межах строку досудового розслідування, тобто до 15 березня 2024 року включно.

Також суд дослідив всі документи, які були додатками до Акту службового розслідування, копії яких надав представник відповідача Міністерства оборони України.

На підставі даного наказу був складений акт службового розслідування висновками якого були такі. Питання, підняті у скаргах, зверненнях активіста громадського об?єднання «Лісові ініціативи» ОСОБА_4 до Президента України, Прем?єр-міністра України, Міністра оборони України та Голови Львівської обласної військової адміністрації, комісією відпрацьовані у повному обсязі, вважати службове розслідування проведеним. Директор ДП «МВЛ», ОСОБА_1 , в порушення укладеного Міністерством оборони України та ним контракту протягом 2019-2023 року: не забезпечив виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства; не забезпечив високоефективну і стабільну роботу підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку рентабельність виробництва, динамічний соціально-економічний розвиток; не забезпечив дотримання правил техніки безпеки, санітарних гігієнічних норм і вимог щодо захисту здоров?я працівників; не забезпечив регулярної оцінки корупційних ризиків у діяльності підприємства, не здійснив відповідних антикорупційних заходів, а навпаки брав участь у вчиненні корупційних правопорушень, пов?язаних з діяльністю підприємства; не утримувався від поведінки, яка могла бути розцінена, як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов?язане з діяльністю підприємства; не забезпечив належну організацію правової, претензійно-позовної роботи на підприємстві; не забезпечив ведення ефективної кадрової політики підприємства; не забезпечив (в порядку трудової ініціативи) виробництво продукції пиломатеріалів для потреб Збройних Сил України.

Згідно з даними висновками в рекомендаціях Акту службового розслідування було запропоновано припинити трудові відносини з ОСОБА_1 та розірвати укладений між ним та Міністерством оборони України контракт.

В поданні т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України вх. №73/177-сл від 23 лютого 2024 року на підставі проведеного службового розслідування з метою перевірки фактів неналежного виконання службових обов?язків, перевищення своїх повноважень директором ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 , відповідно до Акту службового розслідування, затвердженого Міністром оборони України 25.12.2023, під час службового розслідування комісією виявлено порушення директором Підприємства ОСОБА_1 умов контракту, укладеного з ним Міністерством оборони України (наказ від 04.07.2019 № 37-ДП), Статуту та Колективного договору Підприємства протягом 2019 - 2023 років, зокрема:

1) абзацу 3 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення високоефективної і стабільної роботи Підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельності виробництва, динамічного соціально-економічного розвитку. Під час службового розслідування комісією встановлено, що протягом 2020 року 98% реалізацій лісової продукції здійснювалось директором підприємства ОСОБА_1 за прямими договорами, ціни на які в різні місяці були в середньому нижче біржових від 10 до 35%. Зазначені дії мали наслідком невиконання фінансового плану в 2020 році (виконано лише на 76,15 %);

2) абзаців 3 та 4 пункту 64 розділу 2 Контракту щодо зобов`язання не вчиняти та не брати участь у вчиненні корупційних правопорушень, пов`язаних з діяльністю підприємства та щодо зобов`язання утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою, як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов`язане з діяльністю підприємства. За даними Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону директор Підприємства ОСОБА_1 налагодив схему отримання неправомірної вигоди за надання можливості приватним особам купувати деревину поза межами аукціонних торгів. 07.07.2022 директора підприємства Семерака Р.М. було затримано правоохоронними органами під час отримання другої частини неправомірної вигоди та відкрито кримінальне провадження за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 17000грн;

3) абзацу 2 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану Підприємства. Під час службового розслідування комісією зроблені висновки, що при реалізації необробленої деревини за біржовими угодами Підприємство має фінансові можливості підвищувати в середньому свою дохідність на 20-30 %. Більшість біржових угод було укладено за відсутності директора Підприємства ОСОБА_1 , а саме за час його відсторонення від посади. В 2022 році в період відсторонення директора ОСОБА_1 від займаної посади (ухвалою Галицького районного суду м. Львова) Підприємство перевиконало фінансовий план на 162%. Також, слід відмітити, що в період керування ОСОБА_1 за прямими договорами було продано у 8 разів більше деревини, ніж на біржових торгах, при цьому вартість деревини, проданої за прямими договорами, була у 2 рази нижча, ніж вартість деревини, проданої на біржових аукціонах. Отже, продаж деревини за прямими договорами з 26.07.2022 (з дня набрання чинності постанови № 834) свідчить про недотримання директором Підприємства ОСОБА_1 вимог законодавства України та про можливе недоотримання прибутку Підприємством;

4) абзацу 12 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення організації та здійснення необхідних заходів з охорони Підприємства. Комісією встановлено, що посаду сторожа Підприємства займала дружина директора ОСОБА_10 , яка була звільнена з зазначеної посади 22.02.2021, проте продовжувала отримувати заробітну плату, при цьому жодного робочого дня на робочому місці не перебувала. Так, у 2019 - 2021 роках ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату у розмірі разом 170230,81 грн, при цьому Підприємство залишалося без охорони.

5) абзацу 2 пункту 14 розділу 2 Контракту вжиття заходів до створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місті умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством України про охорону праці. Автомобільна вантажна спеціальна техніка, яка обліковується на Підприємстві, має значні технічні несправності: ГАЗ-66 та ГАЗ-53 зберігаються в розкомплектованому вигляді без окремих вузлів та агрегатів (карбюратора, двигуна тощо); 31-131 (2 лісовоза-маніпулятора та 1 автокран) - на всіх автомобілях не працюють спідометр та одометр; проблеми з роботою гальмівної системи; не проводиться технічне обслуговування згідно існуючого регламенту робіт (заміна оливи, ремонт та технічне обслуговування маніпуляторів тощо).

6) абзацу 21 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм і вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції (послуг). Автомобілі Підприємства мають знос протекторів автомобільних шин, що погіршує зчеплення з дорожнім покриттям та може привести до створення аварійних ситуацій з непередбаченими наслідками. всіх автомобілях відсутні страхові поліси ОСЦПВ, повірені вогнегасники, знаки аварійної зупинки та жилети зі світловідбивачами, відсутні автомобільні аптечки АМА-1, НС. До роботи на автокрані допущено майстра лісу, який наказом по Підприємству не закріплений за цим автомобілем та немає необхідних професійних кваліфікацій, підтверджених відповідними дозвільними документами (категорія прав та допуск щодо роботи на автокрані).

7) абзацу 34 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення належної організації правової, претензійно-позовної роботи на Підприємстві. На момент проведення службового розслідування на Підприємстві залишалися вакантними посади юрисконсульта та інженера-механіка, що унеможливлює ефективне ведення правової, претензійної та позовної роботи враховуючи відкриті кримінальні провадження та стан автомобільної техніки на Підприємстві.

8) пунктів 6.14 та 6.15 Колективного договору, яким зобов`язано керівника Підприємства: встановлення мінімальної заробітної плати проводити у відповідності до Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України; у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати в Україні здійснювати перерахунок мінімальних тарифних ставок та посадових окладів всіх категорій працюючих. Заробітна плата в 2019 році 8050,00 гривень; в 2020 році 7714,00 гривень; в 2021 році 8587,00 гривень, в 2022 році 18856,00 гривень, станом на 01.10.2023 14915,00 гривень. Зазначені порушення вказані в акті службового розслідування свідчать про порушення директором підприємства ОСОБА_1 абзацу 18 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення укладення колективного договору виконання його умов згідно з законодавством України.

За результатами службового розслідування т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України О.Коломієць 23 лютого 2024 року вніс Міністру оборони України подання № 73/177-сл про припинення контракту та звільнення його з посади директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» № 73/177-сл від 23 лютого 2024 року про припинення контракту та звільнення його з посади директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво». В поданні описано порушення, наведені в зазначеному вище Акті службового розслідування та вказано, що на виконання рішення Міністра оборони України від 25.01.2024 № 797/уд/1 та з метою належного реагування на встановлені порушення в організації діяльності підприємства пропонується розірвати Контракт, який був укладений з директором ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 та звільнити з посади директора цього ж підприємства у зв?язку з невиконанням умов контракту (підпункти а, б, и, м, у, ш пункту 23 розділу 5 контракту), а також призначити тимчасово виконуючого обов`язки керівника ОСОБА_26 .

Наказом Міністерства оборони України № 6-ДП від 24 лютого 2024 року було звільнено з роботи директора державного підприємства «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та розірвано контракт укладений з ним 04 липня 2019 року, відповідно до підпункту «а» «б» «и» «м» «у» «ш» пункту 23 розділу 5 Контракту. Наказ винесено на підставі подання т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту вх. №73/177-сл від 23 лютого 2024 року. Тимчасове виконання обов`язків директора ДП «Мостиське військове лісництво» покласти на старшого майстра лісу ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_26 .

Наказом ДП «Мостиське військове лісництво» №9-к від 29 лютого 2024 року було звільнено з роботи директора ДП «Мостиське військове лісництво» ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України та розірвано контракт укладений з ним 04 липня 2019 року, відповідно до підпунктів «а» «б» «и» «м» «у» «ш» пункту 23 розділу 5 Контракту на підставі наказу Міністерства оборони України №6-ДП від 24 лютого 2024 року та вирішено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 271 календарний день невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01 березня 2014 року до 29 лютого 2024 року.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також захист від незаконного звільнення.

Згідно із ст. 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п. 23 зазначеного вище Контракту від 04 липня 2019 року, укладеного Міністерством оборони України та ОСОБА_1 , керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном, у тому числі за пропозицією місцевого органу державної виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, зокрема: а) у разі систематичного (двох або більше випадків) невиконання Керівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього цим контрактом або додатковими угодами (додатками) до контракту; б) у разі одноразового грубого порушення Керівником законодавства чи обов`язків, передбачених контрактом, в результаті чого для Підприємств настали (могли настати) значні негативні наслідки (понесено збитки, допущено втрату майна або майнових прав, виплачено штрафи і т.п.); и) у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (протягом двох та більше кварталів); м) у разі винних дій Керівника, унаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати; у) за поданням службових осіб органів державного нагляду за охороною праці у разі систематичних порушень вимог законодавства України з питань охорони праці; ш) у разі неналежної організації претензійно-позовної роботи на Підприємстві та не забезпечення належного представництва інтересів Підприємства в судах та інших юрисдикційних органах.

При розгляді справ про поновлення на роботі суд з`ясовує, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряє їх відповідність закону.

Щодо порушення ОСОБА_1 підпункту «а» пункту 23 Розділу 5 Контракту суд зазначає таке.

Даний пункт Контракту передбачає звільнення директора за систематичне невиконання обов?язків.

Відповідно до висновків щодо застосування норм права, висловлених, зокрема, в постанові Верховного Суду від 25 березня 2026 року у справі № 173/1396/22, систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Однак відповідачі не довели системність невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором (контрактом), а саме притягнення його раніше до дисциплінарної відповідальності, навпаки, судом встановлено, що з часу укладення контракту від 04 липня 2019 року дисциплінарні стягнення до позивача не застосовувались.

За таких обставин суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача про те, що посилання як на одну з підстав звільнення на порушення ОСОБА_1 вимог підпункту «а» пункту 23 Розділу 5 Контракту, є безпідставним.

Щодо порушення підпункту «б» пункту 23 Розділу 5 Контракту суд зазначає таке.

Даний пункт Контракту передбачає звільнення за вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства.

Щодо оцінки правомірності звільнення керівника підприємства з підстав одноразового грубого порушення трудових обов`язків, суд враховую висновки щодо застосування норм права, зокрема, ст. 41 КЗпП України, яка містить аналогічну підставу і формулювання, наведені в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 140/3786/22.

В даній постанові суд касаційної інстанції зазначив, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, і суттєвість наслідків порушення трудових обов`язків.

При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали (могли настати) внаслідок такого порушення. В оцінці того, наскільки є грубим порушення трудових обов`язків, потрібно виходити з характеру дій чи бездіяльності працівника, істотності наслідків порушення та форми вини.

Одноразове грубе порушення трудових обов`язків за своєю природою є дисциплінарним стягненням, має оціночний характер і підлягає застосуванню як підстава звільнення за наявності певних законодавчо визначених умов.

Ознаками такого є те, що порушення має бути грубим, порушення стосується трудових обов`язків працівника, порушення є одноразовим. Однією з умов застосування цієї норми при звільненні є встановлення не тільки самого факту одноразового порушення трудових обов`язків, а й вини працівника в такому порушенні.

Під порушенням трудових обов`язків розуміється невиконання чи неналежне їх виконання. До трудових обов`язків віднесені обов`язки працівника, визначені трудовим договором (контрактом), посадовою інструкцією, іншими локальним нормативним актом та законодавством про працю.

Однак відповідачі ні в Акті службового розслідування, ні в оскаржуваних поданні про звільнення ОСОБА_1 та наказах про його звільнення не конкретизовано яке саме грубе та, що є визначальним, одноразове порушення було підставою (однією з підстав) його звільнення.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи сторони позивача також про те, що посилання як на одну з підстав звільнення на порушення ОСОБА_1 вимог підпункту «б» пункту 23 Розділу 5 Контракту, є необґрунтованим і не доведеним.

Щодо порушення підпункту «и» пункту 23 Розділу 5 Контракту суд зазначає таке.

Даний пункт Контракту передбачає звільнення директора підприємства у разі допущення зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості (протягом двох та більше кварталів).

Отже, для оцінки правомірності звільнення з цієї підстави слід встановити дві обставини: чи мало місце зростання обсягів простроченої кредиторської заборгованості ДП «Мостиське військове лісництво» протягом двох та більше кварталів та чи таке зростання виникло саме з вини (внаслідок дій чи бездіяльності) ОСОБА_1 як директора підприємства.

Однак, ні в дослідженому судом Акту службового розслідування, ні в наданих представником відповідача документах, які були додатками до цього акту, не відображено динаміки зростання/зменшення кредиторської заборгованості ДП «Мостиське військове лісництво» за період, що перевірявся, зокрема, в розрізі відповідних періодів (кварталів), відсутні документи, які підтверджують факти зростання простроченої кредиторської заборгованості підприємства протягом двох та більше кварталів (і яких саме кварталів).

Таких відомостей представники відповідачів не надали також під час судового розгляду справи.

Також в Акті службового розслідування та представниками відповідачів в ході розгляду справи не надано жодних відомостей і доказів того, що зростання кредиторської заборгованості (за умови доведення такого факту) виникло саме з вини ОСОБА_1 як директора ДП «Мостиське військове лісництво», коли саме, внаслідок яких дій чи бездіяльності позивача тощо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , яка в період, охоплений перевіркою,

працювала на посаді головного бухгалтера ДП «Мостиське військове лісництво», вказала, що не пам`ятає щодо стану кредиторської і дебіторської заборгованості, в певні періоди на підприємстві мали місце обидва види заборгованості, однак з часом погашались.

Враховуючи наведене, суд вважає, що посилання відповідачів як на одну з підстав звільнення на порушення ОСОБА_1 вимог підпункту «и» пункту 23 Розділу 5 Контракту, також є не доведеним.

Щодо порушення підпункту «м» пункту 23 Розділу 5 Контракту суд зазначає таке.

Даний пункт Контракту передбачає звільнення директора підприємства у разі його винних дій, унаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати.

Суд зазначає, що в перевіреному періоді розмір заробітної плати всіх категорій працівників ДП «Мостиське військове лісництво» не був нижчим за розмір мінімальної заробітної плати в Україні, встановлений законом на відповідні роки.

Щодо несвоєчасною виплати заробітної плати суд зазначає, що в Акті службового не наведено опису яким працівникам, в які періоди (місяці) та в яких розмірах не виплачувалась чи несвоєчасно виплачувалась заробітна плата.

Також суд враховує, що, як вказала свідок ОСОБА_9 , на підприємстві мали місце випадки несвоєчасної виплати працівникам заробітної плати через відсутність у відповідні дні необхідних коштів, однак згодом виплачувалась (аванс до 23-го числа поточного місяця, заробітної плати до 7-го числа наступного місяця). Також свідок зазначила, що затримки у виплаті зарплати мали місце і в період відсторонення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора підприємства (з 23 жовтня 2023 року).

Щодо підстав звільнення ОСОБА_1 (припинення контракту з ним), наведених в поданні т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України вх. №73/177-сл від 23 лютого 2024 року, суд зазначає таке.

В частині порушення абзацу 3 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення високоефективної і стабільної роботи Підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельності виробництва, динамічного соціально-економічного розвитку. В цій частині зазначено, що під час службового розслідування комісією встановлено, що протягом 2020 року 98% реалізацій лісової продукції здійснювалось директором підприємства ОСОБА_1 за прямими договорами, ціни на які в різні місяці були в середньому нижче біржових від 10 до 35%. Зазначені дії мали наслідком невиконання фінансового плану в 2020 році (виконано лише на 76,15%).

Отже, згідно з поданням Семераку ставиться у вину здійснення у 2020 році реалізації лісової продукції за прямими договорами, ціни на які були в середньому нижче біржових від 10 до 35%.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1178 «Про реалізацію експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини», було вирішено погодитися з пропозицією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів стосовно реалізації з 1 лютого 2020 р. по 1 квітня 2021 р. експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу необробленої деревини (далі експериментальний проект) та затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо проведення електронних аукціонів з продажу окремих партій необробленої деревини, що додається (п. п. 1, 2 Постанови).

Згідно з п. 3 даної Постанови визначено, що: 1) на час реалізації експериментального проекту державне підприємство Прозорро.Продажі, що належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, є відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи адміністратором електронної торгової системи; 2) дія експериментального проекту поширюється на постійних лісокористувачів, чистий дохід яких за результатами 2018 року становив не менше 10 млн. гривень включно; 3) учасники експериментального проекту відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, виставляють на електронні аукціони з продажу окремих партій необробленої деревини не менше ніж 25 відсотків щомісячних запланованих обсягів заготівлі необробленої деревини лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі не менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. гривень.

Згідно з п. 4 Постанови установлено, що: 1); необроблена деревина, яка реалізується постійними лісокористувачами, які не відповідають умові, визначеній у підпункті 2 пункту 3 цієї постанови, або лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота менше ніж 200 тис. гривень, виставляється на інші електронні аукціони; 2) дія експериментального проекту не поширюється на реалізацію необробленої деревини: для задоволення потреб національної безпеки та оборони, подолання наслідків надзвичайних ситуацій, стихійних лих; відповідно до Закону України Про публічні закупівлі; для задоволення потреб бюджетних установ та населення на опалення; використання якої передбачено колективними договорами постійних лісокористувачів; для потреб індивідуального будівництва і ремонту будівель (для фізичних осіб).

Згідно з наявною в матеріалах справи інформацією про фінансовий стан ДП «Мостиське військове лісництво», чистий дохід підприємства за результатами 2018 року становив 4,85 млн грн, отже, дія встановленого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України експериментального проекту на ДП «Мостиське військове лісництво» поширювалась.

Водночас, необроблена деревина, яка реалізується постійними лісокористувачами, які не відповідають умові, визначеній у підпункті 2 пункту 3 цієї постанови, або лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота менше ніж 200 тис. гривень, виставляється на інші електронні аукціони.

В перевірених періодах, як описано вище, ДП «Мостиське військове лісництво» здійснювало реалізацію деревини як за біржовими угодами, так і шляхом укладення з покупцями прямих угод.

Проаналізувавши інформацію щодо обсягів та вартості реалізації ДП «Мостиське військове лісництво» деревини, здійсненої за біржовими угодами і шляхом укладення з покупцями прямих угод за 2023-2023 роки, суд погоджується з твердженнями сторони позивача, що висновки акту перевірки про те, що ціни на деревину були, реалізовану за прямими договорами, в середньому були нижче біржових, оскільки ціна реалізації деревини (дуба і бука) по прямих договорах в середньому за 1 куб. м, навпаки була вищою вищій, ніж при реалізації за біржовими угодами (детальні розрахунки наведено в описаному вище письмовому поясненні ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року, які суд оцінив і перевірив).

В частині порушення абзаців 3 та 4 пункту 64 розділу 2 Контракту зазначається, що за даними Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_1 налагодив схему отримання неправомірної вигоди за надання можливості приватним особам купувати деревину поза межами аукціонних торгів, а 07.07.2022 ОСОБА_1 було затримано правоохоронними органами під час отримання другої частини неправомірної вигоди та відкрито кримінальне провадження за фактом вимагання та одержання неправомірної вигоди у розмірі 17000,00 грн.

Однак доказом вчинення особою кримінального правопорушення може бути лише вирок суду, який набрав законної сили, а самі по собі відомості, надані правоохоронними органами щодо наявності відкритого кримінального провадження (провадження), затримання ОСОБА_1 та вчинення інших слідчих чи процесуальних дій в межах кримінальних проваджень, не є належними та достатніми доказами на підтвердження таких обставин. А будь-яких інших доказів на доведення даних обставин, наведених а Акті службового розслідування, відповідачі суду також не надали.

В частині порушення абзацу 2 пункту 7 розділу 2 Контракту зазначається, що при реалізації необробленої деревини за біржовими угодами ДП «Мостиське військове лісництво» має фінансові можливості підвищувати в середньому свою дохідність на 20-30%.

Однак в даному випадку, на думку суду, такі висновки комісії є лише припущенням, оскільки діяльність підприємства, його прибутковість та рівень прибутковості залежить від багатьох чинників і не може бути визначений з достатньою достовірністю шляхом аналізу і порівняння лише одного показника господарської діяльності.

В частині порушення абзацу 12 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення організації та здійснення необхідних заходів з охорони Підприємства, зазначається, що комісією встановлено, що посаду сторожа Підприємства займала дружина директора ОСОБА_10 , яка була звільнена із зазначеної посади 22.02.2021, проте продовжувала отримувати заробітну плату, при цьому жодного робочого дня на робочому місці не перебувала (у 2019-2021 роках ОСОБА_10 було нараховано заробітну плату у розмірі разом 170230,81 грн).

За вказаними обставинами СВ Яворівського РВП ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42022141410000010 від 01.02.2022 за ч. 3 ст. 191 та ст. 364 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживанням службовим становищем зловживання владою і службовим становищем).

Суд зазначає, що доказом вчинення особою кримінального правопорушення може бути лише відповідний вирок суду, який набрав законної сили,

А самі по собі відомості, надані правоохоронними органами щодо наявності відкритого кримінального провадження та вчинення слідчих чи процесуальних дій в межах кримінального провадження, не є належними та достатніми доказами на підтвердження таких обставин.

Також будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів на доведення даних обставин в межах даної цивільної справи відповідачі суду також не надали.

В частині порушення абзацу 2 пункту 14 та абзацу 21 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо вжиття заходів до створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місті умов праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечення додержання прав працівників, гарантованих законодавством України про охорону праці, та щодо забезпечення дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм і вимог щодо захисту здоров`я працівників, населення та споживачів продукції (послуг), зазначається таке. Автомобільна вантажна спеціальна техніка, яка обліковується на Підприємстві, має значні технічні несправності: ГАЗ-66 та ГАЗ-53 зберігаються в розкомплектованому вигляді без окремих вузлів та агрегатів (карбюратора, двигуна тощо); 31-131 (2 лісовоза-маніпулятора та 1 автокран) на всіх автомобілях не працюють спідометр та одометр; проблеми з роботою гальмівної системи; не проводиться технічне обслуговування згідно існуючого регламенту робіт (заміна оливи, ремонт та технічне обслуговування маніпуляторів тощо). Також автомобілі Підприємства мають знос протекторів автомобільних шин, що погіршує зчеплення з дорожнім покриттям та може привести до створення аварійних ситуацій з непередбаченими наслідками. На всіх автомобілях відсутні страхові поліси ОСЦПВ, повірені вогнегасники, знаки аварійної зупинки та жилети зі світловідбивачами, відсутні автомобільні аптечки АМА-1, НС. До роботи на автокрані допущено майстра лісу, який наказом по Підприємству не закріплений за цим автомобілем та немає необхідних професійних кваліфікацій, підтверджених відповідними дозвільними документами (категорія прав та допуск щодо роботи на автокрані).

Суд зазначає, що до матеріалів справи не долучено висновків експертів чи спеціалістів про наявність зазначених несправностей транспортних засобів, часу причин їх виникнення тощо.

Водночас, сторона позивача не спростувала та фактично не заперечує наявність поломок та технічних несправностей транспортних засобів (спеціальної техніки, яка обліковується на підприємстві).

Проте сам факт таких поломок не є достатніми та безумовними доказами невжиття ОСОБА_27 як директором підприємства заходів до створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місті умов праці та забезпечення додержання прав працівників на охорону праці, оскільки в матеріалах справи відсутні докази повідомлень на ім`я позивача від працівників ДП «Мостиське військове лісництво», які користуються даною технікою під час виконання своїх трудових обов`язків, про виявлені поломки, необхідність ремонту, неможливості використання техніки, наявність негативних наслідків через це, в тому числі і щодо умов праці, та доказів нереагування ОСОБА_1 на такі повідомлення.

Щодо відсутності страхових полісів ОСЦПВ, повірених вогнегасників, знаків аварійної зупинки та жилетів зі світловідбивачами, автомобільних аптечок, а також допуск до роботи на автокрані майстра лісу, який не закріплений за цим автомобілем та немає необхідних професійних кваліфікацій, суд зазначає, що описане справні є порушеннями та недоліками в роботі підприємства, в тому числі і ОСОБА_1 як керівника.

В частині порушення абзацу 34 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення належної організації правової, претензійно-позовної роботи на Підприємстві, зазначається, що на момент проведення службового розслідування на Підприємстві залишалися вакантними посади юрисконсульта та інженера-механіка, що унеможливлює ефективне ведення правової, претензійної та позовної роботи враховуючи відкриті кримінальні провадження та стан автомобільної техніки на Підприємстві.

Суд зазначає, що прийняття на роботу працівників (вданому випадку юрисконсульта та інженера-механіка) може бути здійснене керівником підприємства лише за умови звернення кандидатів на посади та проведення визначених законодавством процедур, тому за відсутності відповідних звернень про працевлаштування ОСОБА_1 не міг призначити працівників на вказані посади.

Також слід зазначити, що в Акті службового розслідування не зазначено, в чому полягає неефективне ведення правової, претензійної та позовної роботи, зокрема, не наведено конкретних контрагентів підприємства, з якими слід провести таку роботу, суми заборгованості чи інших зобов`язань перед ДП «Мостиське військове лісництво», строки їх виконання тощо.

В частині порушення пунктів 6.14 та 6.15 Колективного договору, яким зобов`язано керівника Підприємства встановлення мінімальної заробітної плати проводити у відповідності до Законів та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати в Україні здійснювати перерахунок мінімальних тарифних ставок та посадових окладів всіх категорій працюючих, зазначається, що заробітна плата в 2019 році становила 8050,00 гривень, в 2020 році 7714,00 гривень, в 2021 році 8587,00 гривень, в 2022 році 18856,00 гривень, станом на 01.10.2023 14915,00 гривень. Зазначені порушення вказані в акті службового розслідування свідчать про порушення директором підприємства ОСОБА_1 абзацу 18 пункту 7 розділу 2 Контракту щодо забезпечення укладення колективного договору виконання його умов згідно з законодавством України.

Суд бере до уваги, що, як вже зазначалося вище, в кожному із зазначених років розмір заробітної плати на ДП «Мостиське військове лісництво» не був нижчим за розмір мінімальної заробітної плати в Україні, встановлений законом на відповідні періоди.

Також відповідачами не надано доказів того, що ОСОБА_1 як директору ДП «Мостиське військове лісництво» надавалися для вирішення (затвердження) подання про збільшення розмірів окладів працівників і підприємства з відповідним обґрунтуванням, які він не погоджував.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно із ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

В постанові від 31 липня 2025 року у справі № 541/3870/24 Верховний Суд звертав увагу, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Беручи до уваги фактичні обставини справи, описані вище, надані сторонами докази, висновки суду щодо оцінки доводів і доказів сторін, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, практику Верховного Суду, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели, що ОСОБА_1 , будучи директором ДП «Мостиське військове лісництво», вчинив порушення посадових обов`язків, за які його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, суд також зазначає, що певні недоліки в роботі позивача, про які зазначено вище, не є достатньою підставою для висновку про вчинення ним дисциплінарного проступку, за який могло бути застосоване найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (дострокове припинення контракту).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено наявності достатніх та безумовних підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Мостиське військове лісництво» та розірвання контракту з ним, а тому слід скасувати наказ Міністерства оборони України № 6-ДП від 24 лютого 2024 року, яким позивача було звільнено з роботи на підставі п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та розірвано контракт укладений з ним 04 липня 2019 року, а також виданий на його реалізацію (похідний) наказ ДП «Мостиське військове лісництво» № 9-к від 29 лютого 2024 року.

Водночас, суд вважає, що не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним подання т.в.о. начальника Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України № 73/177-сл від 23 лютого 2024 року про припинення контракту та звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Мостиське військове лісництво», оскільки за своєю суттю подання є лише рекомендацією про звільнення та не є самостійним актом, що припиняє трудові відносини, тому як окремий документ воно не оскаржується, а належним способом захисту трудових прав є оскарження саме наказу про звільнення, виданого на підставі цього подання.

Також відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних наказів про звільнення ОСОБА_1 з роботи, позивача слід поновити на посаді, яку від займав перед звільненням, а саме директора ДП «Мостиське військове лісництво», з 01 березня 2024 року.

Водночас, суд бере до уваги, що позивач займав посаду директора ДП «Мостиське військове лісництво» за строковим трудовим договором, а саме контракту від 04 липня 2019 року, укладеного з Міністерством оборони України, і даний контракт був укладений на термін з 04 липня 2019 року по 03 липня 2024 року та не продовжувався, суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити на посаді директора ДП «Мостиське військове лісництво» в межах строку, передбаченого цим контрактом, а саме на період з 01 березня 2024 року до 03 липня 2024 року.

Також відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Суд встановив, що згідно з інформацією та довідкою ДП «Мостиське військове лісництво» фактично останніми двома повними відпрацьованими місяцями перед звільненням з посади ОСОБА_1 з посади, за які він отримував заробітну плату, були серпень і вересень 2023 року.

У серпні та вересні 2023 року нарахований позивачу сукупний дохід становив по 25500,00 грн за кожен місяць, разом 51000,00 грн, кількість робочих днів в цьому період 44, відповідно, середньоденний заробіток за вказаний період становив 1159,09 грн (51000,00 грн / 44 робочих дні).

За період вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року до 03 липня 2024 року було 89 робочих днів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме слід стягнути з ДП «Мостиське військове лісництво» на користь ОСОБА_1 обчислювати середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 березня 2024 року до 03 липня 2024 року в розмірі 103159,01 грн (1159,09 грн (середньоденна заробітна плата) х 89 (кількість робочих днів в періоді вимушеного прогулу).

Щодо строку звернення до суду з даним позовом суд зазначає таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до ст. 234 КЗпП України разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Зміст зазначеної вище норми не містить чітко визначеного переліку поважних причин для поновлення строку звернення із заявою про вирішення спору. Поважність причин має визначатися в кожному конкретному випадку, залежно від встановлених обставин.

Поважними причинами пропуску строку, встановленого в ч. 1 ст. 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Водночас, якщо строк звернення до суду, установлений ст. 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

При цьому, встановлені ст. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Такі висновки щодо застосування норм права висловлені в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2026 року у справі № 127/30041/24.

Спірні правовідносини виникли з приводу оспорювання позивачем наказу Міністерства оборони України № 6-ДП від 24 лютого 2024 року та наказу ДП «Мостиське військове лісництво» № 9-к від 29 лютого 2024 року.

Суд встановив, що ДП «Мостиське військове лісництво» надіслало копію наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року № 9-к та копію наказу Міністерства оборони України (по особовому складу керівників державних підприємств) від 24 лютого 2024 року № 6-ДП, повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні листом з відміткою «огляд не дозволено».

Позивач стверджує, що вказаних відповідачами копій у поштовому конверті не було, проте напис про заборону його відкриття у приміщенні поштової установи позбавив позивача можливості зафіксувати відсутність наказу про звільнення безпосередньо у приміщенні поштового відділення 07 березня 2024 року під час отримання кореспонденції.

14 березня 2024 року ОСОБА_1 подав до ДП «Мостиське військове лісництво» письмове звернення про проведення повного розрахунку при звільненні та надання копій документів, з проханням надати йому копію наказу Міністерства оборони України про його звільнення.

На дане письмове звернення ДП «Мостиське військове лісництво» надало ОСОБА_1 відповідь за вих. № 52 від 14 березня 2024 року, в якій вказало, що копії документів були наявні в листі від 29 лютого 2024 року, про що свідчить підпис працівника та відбиток печатки відділення поштового зв`язку, йому було повторно надано на його вимогу дані копії.

12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду, в якому заявив позовні вимоги про скасування наказу Міністерства оборони України № 6-ДП від 24 лютого 2024 року, наказу ДП «Мостиське військове лісництво» № 9-к від 29 лютого 2024 року та поновлення на посаді.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року було відкрито провадження за його адміністративним позовом у справі № 380/8304/24.

Підготовче судове засідання у цій справі було призначено на 14 травня 2024 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2024 року було задоволено клопотання представника Міністерства оборони України про закриття провадження у справі з тих підстав, що заявлений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства, про що було роз`яснено у мотивувальній частині ухвали.

Після отримання повного тексту вказаної ували 01 липня 2024 року, що підтверджує підпис його представника ОСОБА_2 на заяві про видачу копії, він 05 липня 2024 року звернувся до Яворівського районного суду Львівської області з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що строк для подання ОСОБА_1 даної позовної заяви до Яворівського районного суду Львівської області було порушено з поважних причин, а також, що з дня отримання позивачем копій оскаржуваних наказів про звільнення до дня подання позову до суду минуло не більше одного року, а тому такий строк слід поновити.

Також суд вважає за необхідне відповідно до вимог п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до норм ч. ч. 1, 6 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, позовні вимоги про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено, із відповідачів Міністерства оборони України і ДП «Мостиське військове лісництво» слід стягнути в дохід держави судовий збір за ставкою, яка підлягала сплаті за подання такої позовної заяви до суду у 2024 році, а саме в розмірі 1211,20 грн з кожного відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 244 259, 263-265, 268, 430 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати наказ Міністра оборони України від 24 лютого 2024 року № 6-ДП «По особовому складу керівників державних підприємств».

Скасувати наказ т.в.о. директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» від 29 лютого 2024 року № 9-к «Про звільнення з роботи».

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на період з 01 березня 2024 року до 03 липня 2024 року.

Стягнути з Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу за період з 01 березня 2024 року до 03 липня 2024 року в розмірі 103159 (сто три тисячі сто п`ятдесят дев`ять) гривень 01 копійка (з урахуванням всіх обов`язкових платежів і зборів, які підлягають відрахуванню з заробітної плати).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Рішення в частині стягнення з Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Міністерства оборони України в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 08 липня 2026 року.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: місто Київ, проспект Повітрофлотський, 6;

відповідач Державне підприємство «Мостиське військове лісництво», код ЄДРПОУ 43073868, юридична адреса: Львівська область, Яворівський район, село Боляновичі, вулиця Підлісна, 1А;

третя особа тимчасово виконуючий обов`язки директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» Кузан Ростислав Михайлович, службова адреса: Львівська область, Яворівський район, село Боляновичі, вулиця Підлісна, 1А.

Суддя Д.Б.Поворозник