Решение № 138024133, 08.07.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/739/26

Провадження № 2/492/790/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

Головуючого - судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Арцизі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму надміру виплаченої пенсії у розмірі 3 780,46 грн., а також суму сплаченого судового збору.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 звернулася 23.01.2026 року із заявою № 57 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058. При переведенні перерахунку пенсії перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком невірно визначений показник середньої заробітної плати в Україні 15 057,09 грн. (за 2023-2025 роки), замість 3 764,00 грн. (за 2014-2016 роки). Розмір пенсійної виплати склав з 23.01.2026 р. 54 06,32 грн. Пенсійна справа приведена у відповідність, в результаті проведення перерахунку розмір пенсії склав з 23.01.2026 р. - 3575,05 грн., з 01.03.2026 р. 3 988,79 грн. У зв`язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 3 780,46 грн. за період з 23.01.2026 р. по 31.03.2026 р. та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 22.03.2026 р. № 1060. ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 23.03.2026 р. № 1500-0405-8/42409 та повідомлено про зазначену переплату. Станом на теперішній час переплата не погашена та згоди на утримання переплати пенсії від ОСОБА_1 не отримано. Таким чином, виникла переплата пенсії у сумі 3 780,46 грн. за період з 23.01.2026 р. по 31.03.2026 р., однак зайво виплачені кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України не надходили, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Череватої В.І. від 25.05.2026 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, згідно якої позов підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідачка просила суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, зазначених у відзиві.

Відповіді на відзив від представника позивача до суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 211 ч. 3 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні з 08.09.2010 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). З 15.08.2024 р., за заявою відповідачки, ГУ ПФУ в Одеській області призначено пенсію по інвалідності. ГУ ПФУ в Одеській області, при переведені перерахунку пенсії на перехід з пенсії за вислугу років, на пенсію за віком, встановлено суму переплати у розмірі 3780,46 грн. за період з 23.01.2026 по 31.03.2026. Сума переплати пенсії виникла у зв`язку з тим, що невірно визначний показник середньої заробітної плати в Україні 15 057,09 грн. (за 2023-2025 роки), замість 3 764,00 грн. (за 2014-2016 роки). Розмір пенсійної виплати склав з 23.01.2026 р. 5 406,32 грн. Згідно індивідуального перерахунку, сума переплати пенсії відповідачки за період з 01.01.2026 р. по 31.03.2026 р. становить 3 780,46 грн. Відповідачкою було отримано нараховані суми пенсійної виплати в розмірі 3 780,46 грн., про необхідність відшкодування якої відповідачку повідомлено листом від 23.03.2026 року № 1500-0405-8/42409. Також цим листом відповідачку повідомлено про способи добровільного погашення заборгованості. Таким чином, на думку позивача, виникла переплата пенсії у розмірі 3 780,46 грн., за період з 21.01.2026 р. по 31.03.2026 р. Щодо наявної суми переплати пенсії в розмірі 3 780,46 грн., ОСОБА_1 було направлено лист, у якому повідомлено про переплату пенсії, яка складає 3 780,46 грн. та способи добровільного погашення заборгованості, однак зайво виплачені кошти на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України не надходили.

Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В обґрунтування позову, Головне управління посилається на норму ч. 1 ст. 1212 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ч. 2 даної статті положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України,особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Також, представник позивача у позові посилається на норми ч. 2 ст. 1214 ЦК України, глави 13 ЦК України(зокрема ст. ст. 179,181,190,192 ЦК України) з яких випливає, що норми ст. 1212 ЦК України повною мірою стосуються і випадків безпідставного набуття або збереження грошей.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пенсії, питання про її стягнення органи, що призначають пенсії, вирішують у судовому порядку.

До того ж, згідно з ч. 3 ст. 113 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв`язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому ст. 28 цього Закону та спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду, такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування) та використовуються на:

виплату пенсій, передбачених цим Законом;

надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Таким чином, при розгляді справи позивачем (платником грошових коштів) не було доведено факту недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та вчинення нею умисних дій.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, у даному випадку є необхідність дотримання справедливого балансу між інтересами держави та втручанням у права відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стягнення 3 780,46 грн. пенсії, яка була призначена та виплачена відповідачці як засіб до існування, не підлягає поверненню з урахуванням ст. 1215 ЦК України. Окрім того, стягнення вказаної суми може призвести до покладення на відповідача надмірного тягаря, поставить її у ще скрутніше матеріальне становище.

Суд зазначає, що позивачем у справі не представлено, а судом не встановлено жодних доказів в підтвердження обставин зловживання та недобросовісності з боку відповідача, а також наявності рахункової помилки у діях ГУПФУ в Одеській області - які спричинили надміру виплаченої пенсії в розмірі 3 780,46 грн.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У рішенні суду повинні відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Оскільки позивачем в ході розгляду справи не доведено факт недобросовісності з боку відповідача, що є обов`язковою умовою для повернення безпідставно набутих виплат, а також набуття виплат в наслідок рахункової помилки, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ГУ ПФУ в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що в задоволенні позову ГУ ПФУ в Одеській області відмовлено, судові витрати по справі, які складаються з судового збору покладаються судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 1212, 1215 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 43 - 44, 49, 76 - 83, 89, 90, 95, 133, 141, 223, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплаченої пенсії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.І. Черевата