Решение № 138020313, 08.07.2026, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/270/26

Провадження № 2/581/261/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 липня 2026 року селище Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши в заочному порядку у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина цивільну справу спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

Сутність заявлених до суду вимог

У травні 2026 року ТОВ «ФК «Ейс» звернулося через систему «Електронний суд» до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 13 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №319577533, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та відповідно до договору відповідач отримав у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у розмірі 17100 грн 00 коп зі сплатою відсотків, який збільшено до 22000 грн 00 коп. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №125 від 16 березня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77638 грн 40 коп. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань у відповідача утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №319577533 від 13 січня 2021 року у розмірі 77638 грн 40 коп, яка складається із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 22000 грн 00 коп, заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 55638 грн 40 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2622 грн 40 коп та витратами на професійну допомогу у розмірі 7000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Позиція позивача, відповідача по даній справі

Представник позивача про час та місце розгляду справи повідомлявся в порядку п.1 ч.7 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, при поданні позову до суду прохав справу розлядати без участі позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка, про час та місце розгляду справи повідомлялася в порядку п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України належним чином, у судове засідання повторно не з`явилася, заперечень проти позову (відзиву) не надала.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою судді місцевого суду від 12 травня 2026 року даній справі відкрито провадження, призначено судовий розгляд на 09 червня 2026 року о 10 год 30 хв. 09 червня 2026 року розгляд справи відкладено до 08 липня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача вперше до суду без повідомлення причин такої неявки. 08 липня 2026 року спір вирішено по суті з ухваленням заочного рішення по справі за згодою позивача.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

13 січня 2021 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання кредитних коштів в кредит, у якій зазначила свої персональні дані (а.с.26). 13 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №319577533, відповідно до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надано відповідачці грошові кошти у розмірі 17100 грн 00 коп строком на 30 днів від дати отримання кредиту зі сплатою відсотків: за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 259,15 % річних, що становить 0,71 % від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення строку Дисконтного періоду, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 431,91 % річних, що становить 1,18 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, у разі сукупного продовження Дисконтного періоду на строк, що дорівнює чи більше ніж 31 та 46 днів від дати закінчення Дисконтного періоду, позичальнику може бути надано додаткову знижку від Індивідуальної процентної ставки, що розраховується в порядку передбаченому правилами постійно діючої програми «Рівні лояльності» кредитодавця, які розміщені на сайті кредитодавця за посиланням https://moneyveo.ua/uk/promoactionnews/programma-lojalnosti/; у випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 % річних, що становить 1,70 % в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. Крім того, 13 січня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилася із актуальними умовами кредитування зазначені у паспорті споживчого кредиту до договору №319577533 від 13 січня 2021 року, який містить інформацію про умови кредитування, у цій письмовій інформації визначений тип кредиту фінансовий кредит, строк кредитування 30 днів (з можливістю продовження строку), процентна ставка 259,15%, річних, процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 839,50% річних. Пункт 4.2 договору передбачає набрання його чинності з моменту підписання сторонами та діє до закінчення строку надання кредиту визначеного в п. 1.2. У будь-якому разі зобов`язання, що виникають під час дії договору, діють до повного їх невиконання; п. 1.8. кредитного договору визначено, що проценти нараховуються за кожень день користування кредитом та до фактичного повернення суми кредиту (а.с.12,13-15,20-25,27-35).

15 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №319577533 від 13 січня 2021 року, у якій сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1100 грн 00 коп з 15 січня 2021 року на строк дії договору № 319577533 від 13 січня 2021 року, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (а.с.16).

16 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №319577533 від 13 січня 2021 року, у якій сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 100 грн 00 коп з 16 січня 2021 року на строк дії договору № 319577533 від 13 січня 2021 року, викласти графік розрахунків у новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними (а.с.17).

20 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №319577533 від 13 січня 2021 року, у якій сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 2000 грн 00 коп з 20 січня 2021 року на строк дії договору № 319577533 від 13 січня 2021 року, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються чинними, додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (а.с.18).

22 січня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №319577533 від 13 січня 2021 року, у якій сторони домовилися збільшити суму кредиту на суму 1700 грн 00 коп з 22 січня 2021 року на строк дії договору № 319577533 від 13 січня 2021 року, викласти графік розрахунків в новій редакції та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, всі інші умови договору, не змінені цією додатковою угодою, додаткова угода набирає чинності з моменту її укладення та є невід`ємною частиною договору (а.с.19).

Із довідки про щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 13 січня 2021 року на мобільний телефон № НОМЕР_1 надіслано одноразовий ідентифікатор MNV39XV7 (а.с.33).

13,15,16,20 та 22 січня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснено переказ Кривошеї В.В. на платіжну картку № НОМЕР_2 грошових коштів на загальну суму 22000 грн 00 коп на виконання договору №319577533 від 13 січня 2021 року (а.с.36-38,102-104).

Відповідно до розрахунку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 16 березня 2021 року становить 48796 грн 40 коп., з яких: 22000 грн 00 коп основний борг, 26796 грн 40 коп проценти за користування кредитом (а.с.86).

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а останнє прийняло такі права вимоги за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії якого закінчився 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.2.1,2.2 цього договору фактор зобов`язувався прийняти право вимоги, включаючи борг відповідача, з переходом всіх прав та обов`язків Клієнта (ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором, який укладений з відповідачем (а.с.59-64).

28 листопада 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року, умови договору залишилися без змін (а.с.64 зворотна сторона).

31 грудня 2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 від 31 грудня 2020 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, продовжено строк дії договору до 31 грудня 2021 року, договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (а.с.65-69).

31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с.70).

31 грудня 2022 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2021 року (а.с.70 зворотна сторона).

31 грудня 2023 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №258 від 14 листопада 2023 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 48796 грн 40 коп (а.с.4849,50,71,72).

Відповідно до наданого ТОВ «Таліон Плюс» розрахунку заборгованості по кредитному договору №319577533 від 13 січня 2021 року, за ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості складає 77638 грн 40 коп., з яких: 22000 грн 00 коп основний борг, 55638 грн 40 коп проценти за користування кредитом (а.с.87).

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, а останнє прийняло такі права вимоги за плату на умовах, визначених цим договором, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.51-55).

03 серпня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №2, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року, умови договору залишилися без змін (а.с.55 зворотна сторона).

30 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено додаткову угоду №3, згідно з якою строк дії договору продовжено до 30 грудня 2024 року, умови договору залишилися без змін. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77638 грн 40 коп (а.с.56,57-58).

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу №11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ейс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 77638 грн 40 коп. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11 липня 2025 року та платіжними інструкціями №360 від 24 вересня 2025 року, №357 від 19 вересня 2025 року, №358 від 19 вересня 2025 року, №355 від 18 вересня 2025 року, №356 від 19 вересня 2025 року, №317 від 12 серпня 2025 року, №344 від 04 вересня 2025 року, виконано фактором своїх обов`язків за вищевказаним договором факторингу, перехід між сторонами договору прав вимоги оформлено відповідним актом (а.с.73-78,79-80,81,82-85).

Згідно з наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором №319577533 від 13 січня 2021 року ОСОБА_1 непогашений залишок заборгованості перед ТОВ «ФК «Ейс» станом на 26 грудня 2025 року складає 77638 грн 40 коп (а.с.88).

Відповідно до виписки, наданої АТ КБ «ПриватБанк» від 03 червня 2026 року на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , фінансовий номер телефону НОМЕР_4 , який був на час отримання кредитних коштів також фінансовим номером ОСОБА_1 , за період з 13 січня 2021 року по 27 січня 2021 року на рахунок НОМЕР_3 дійсно зараховувалися кошти: 13 січня 2021 року у сумі 17100 грн, 15 січня 2021 року у сумі 1100 грн та 100 грн 16 січня 2021 року, 20 січня 2021 року 2000 грн, 22 січня 2021 року 1700 грн (а.с.136-138).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч.1,2,5,7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Висновки суду по суті заявлених вимог

За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилися, та сплати процентів, належні йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання кредитного договору, звернення до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надання необхідних для укладання договору особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані та номер мобільного телефону (а.с.13-19,26).

Кредитний договір та додаткові угоди до нього підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.

Із наданих позивачем суду розрахунків вбачається часткове неповернення відповідачкою отриманих кредитних коштів у строки визначені електронним кредитним договором та додатковими угодами до нього, тому суд уважає, що підлягає стягненню сума заборгованості за тілом кредиту на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги) та нарахованих ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» процентів за період з 13 січня 2021 року і 17 березня 2021 року за користування кредитом виключно у межах строку дії кредитного договору (із урахуванням проведеної пролонгації правочину після сплати відповідачем 75 грн 15 лютого 2021 року) у розмірі 27377 грн 40 коп, оскільки після закінчення строку дії кредитного договору відсутні договірні підстави для стягнення зазначених процентів за користування кредитом.

Зазначений судом розрахунок суми заборгованості відповідає умовам діючого кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні, та сформульований судом висновок щодо стягнення процентів узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції, викладеною у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2019 року №175/4753/15-ц.

Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору факторингу від 28 листопада 2018 року №28/1118-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 05 серпня 2020 року №05/0820-01 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу від 11 липня 2025 року №11/07/25-Е відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, то позов підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є частково порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та визначений судом борг по відсоткам за користування кредитом.

Розподіл судових витрат по справі

Відповідно до ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Суд, ураховуючи часткове задоволення заявленого позову (на 64 %) уважає, що з відповідача ОСОБА_1 пропорційно необхідно стягнути на користь позивача 1064 грн 96 коп повернення сплаченого ТОВ «ФК «Ейс» судового збору при його зверненні до суду з даним позовом.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування, представником позивача надано: договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткову угоду №25770905001 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, довіреність від 11 серпня 2025 року, якою Соломка О.В. уповноважено бути представником ТОВ «ФК «Ейс», свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Соломка О.А. від 19 жовтня 2018 року, акт прийому-передачі наданих послуг адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» ТОВ «ФК «Ейс» із детальним описом робіт (наданих послуг) на суму 7000 грн 00 коп, протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.89-94).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд ураховує те, що дана справа не є складною за предметом та підставою позову, у ній представник позивача підготував і подав позов до суду, не приймаючи участі у судових засіданнях, надав юридичну консультацію позивачу, отримавши від неї відповідні документи, у даній категорії спорів сформована усталена судова практика, обсяг наданих правових послуг як за своїм змістом та тривалістю не є значним, певне значення даної справи для позивача, яке пов`язується із стягненням із відповідача належних позивачу грошових коштів.

Разом із цим, суд, практично застосовує норму ч.3 ст.141 ЦПК України, якою визначені критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У даній справі суд, ураховуючи сутність правничої допомоги, яка повинна надаватися у даній справі із урахуванням сутності існуючого спору, не вбачає правових умов для віднесення до окремого виду правової допомоги таких видів послуги як підготовка адвокатського запиту для отримання інформації та підготовка й подача клопотання про витребування інформації (вони за своєю суттю є складовою послугою підготовки позовних матеріалів), а також із урахуванням ціни позову, часткового задоволення судом позовних вимог заявлені позивачем витрати є необгрунтовано завищеними та такими, що не відповідають критеріям реальності й пропорційності таких витрат щодо предмету спору, включаючи ціну позову та складність справи. Із урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача зменшеного розміру цих витрат у сумі 3500 грн 00 коп. Дані висновки суду узгоджуюються із наближеними правовими позиціями Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, у п.148,149 постанови від від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20), у п.141-144 постанови цього суду від 29 січня 2025 року у справі № 756/1428/22.

Керуючись ст. 2,4,12,13,81,89,141,263-265,282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №319577533 від 13 січня 2021 року в розмірі 49377 (сорок дев`ять тисяч триста сімдесят сім) гривень 40 (сорок) копійок, із них: сума заборгованості по тілу кредиту 22000 (двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок, сума заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом 27377 (двадцять сім тисяч триста сімдесят сім) гривень 40 (сорок) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» 1064 грн 96 коп повернення судового збору та 3500 грн 00 коп понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте Липоводолинським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Липоводолинського районного суду Сумської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (місцезнаходження юридичної особи: м.Київ, вул. Юрія Поправки, будинок №6, кабінет №13, код ЄДРПОУ 42986956).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Повний текст рішення суду складено 08 липня 2026 року.

Суддя Д. В. Бутенко