Постановление суда № 138019014, 24.06.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17821/26

Провадження № 1-кс/686/6414/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання Старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ст. лейтенант поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ноябрськ (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області, РРФСР), громадянина російської федерації, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у кримінальному провадженні №12026243000001280,

встановив:

23.06.2026 Старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ст. лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України залишати житло цілодобово, посилаючись на те, що існують передбачені ст.177 КПК України ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.

У судовому засіданні слідчий і прокурор та слідчий клопотання підтримали, наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, разом із тим просили застосувати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Згідно з ч.1 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина 1 статті 194 КПК).

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений в ході досудового слідства час, але не пізніше 09.06.2026, за невстановлених обставин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 домовились про спільне вчинення крадіжки, вступивши таким чином у попередню змову.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел та вищевказану попередню змову, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , діючи таємно, узгоджено та опираючись на дії один одного, з корисливими мотивом та метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужої власності, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено (востаннє з 05.30 год. 04.05.2026 строком на 90 діб, згідно з Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженим Законом України № 4857-ІХ від 28.04.2026), знаючи про відсутність постійного нагляду за майном цегельного заводу приватного підприємства «Алекс» (код ЄДРПОУ 21350135, юридична адреса: 32400, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, місто Дунаївці, вул. Зоряна (раніше Суворова), 1), близько 11.55 год. 09.06.2026 прийшли на територію вказаного заводу по вулиці Зеленій, 5, в селі Подолянське Віньковецької громади Хмельницького району Хмельницької області, де через незасклене вікно проникли до приміщення формувального цеху та демонтували наявні там п`ять електродвигунів потужністю 2,2 кВт, 2,5 кВт, 3,2 кВт, 3,2 кВт та 15 кВт відповідно, загальна вартість яких складає 26 100 грн.

Однак, залишити місце крадіжки разом із чужим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не змогли, оскільки їх дії було виявлено та припинено власником ПП «Алекс» ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з причин, що не залежали від їх волі, не змогли вчинити всіх дій, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, чим попереджено заподіяння ПП «Алекс» матеріальної шкоди на суму 26 100 грн..

12 червня 2026 року в ході проведення досудового розслідування кримінального провадження, відповідно до ст. ст. 40, 42, 276, 277, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 18 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення (злочину) підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: - Протоколом огляду місця події від 09.06.2026; - Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 09.06.2026; - Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.06.2026; - Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 09.06.2026; - Протоколом огляду документувід 10.06.2026; - іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази) дають достатні підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, зокрема ч. 3 ст. 15ч. 4 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, з метою виконання вимог ст. 2 КПК України, під час досудового розслідування кримінального провадження виникла обґрунтована необхідність в застосуванні відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на даний час сторона обвинувачення вважає встановленими ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України:

- переховуватись від суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років; - незаконно впливати на свідків; - продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 на цій стадії кримінального провадження, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах та матеріалах кримінального провадження з урахуванням позиції його сторін, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав стверджувати про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин та обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий суддя погоджується із доводами слідчого та прокурора, що повідомлена ОСОБА_5 підозра ґрунтується на зібраних у кримінальному провадженні доказах.

Разом із тим, слідчий суддя зауважує, що оцінка доказів на предмет їх належності, достатності для підтвердження винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення не входить до повноважень слідчого судді, утому числі у межах поданого клопотання про застосування запобіжного заходу.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

На час розгляду цього клопотання повідомлена підозра ОСОБА_5 повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра» тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення небезпідставної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

При цьому чинний кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Слідчий суддя вважає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, матеріалами кримінального провадження та під час судового розгляду клопотання частково знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування, оскільки співставляючи можливі негативні наслідки для себе у вигляді засудження за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, може вчинити дії, спрямовані на ухилення від слідства та суду.

Водночас, аналізуючи наявність соціальних зв`язків підозрюваного, його вік, стан здоров`я та наявність постійного місця проживання, слідчий суддя вважає, що хоч і досудове розслідування перебуває на початковій стадії, ризик переховування підозрюваного не є високим.

Слідчий суддя вважає, що при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

З огляду на викладене, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні слідчий суддя вважає наявним та вираженим.

Разом із тим, слідчим і прокурором не доведений ризик перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином.

З метою нівелювання зазначених ризиків, застосування до підозрюваного запобіжного заходу вбачається обґрунтованим.

Зібрані під час досудового розслідування матеріали кримінального провадження (докази), дають підстави вважати, що на даній стадії досудового розслідування підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Враховуючи наведені ризики, усі, визначенні ст.178 КПК України обставини, мету та підстави застосування запобіжних заходів (забезпечення належної процесуальної поведінки), вагомість наявних доказів, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні даного кримінального правопорушення, обґрунтування прокурора та слідчого наведені у поданому клопотанні, тяжкість можливого призначеного покарання, особу підозрюваного ОСОБА_5 , міцність його соціальних зв`язків, прихожу до висновку, що належну процесуальну поведінку останнього забезпечить запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який полягав би у заборонні залишати місце проживання в період часу з 18 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, з покладенням на нього визначених ст.194 КПК України обов`язків.

Зважаючи на встановлені обставини, вважаю, що саме такий запобіжний захід є необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 177-178, 181, 183-184, 193-194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який полягає у забороні залишати місце проживання в період часу з 18 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання медичної допомоги, та покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;

- не відлучатись з Хмельницької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє по 12 серпня 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1