Постановление суда № 138014746, 25.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10057/26 2/760/14653/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,

В С Т А Н О В И В :

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд:

- зобов`язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження належною їй часткою у праві спільної часткової власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати відповідача не чинити перешкод у доступі до вказаної квартири ОСОБА_1 та третім особам, зокрема потенційним покупцям, з метою огляду об`єкта нерухомого майна;

- зобов`язати відповідача визнати, що відповідач був належним чином повідомлений про намір продажу частки ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності відповідно до вимог ст. 362 ЦК України;

- зобов`язати відповідача визнати, що відповідач не скористався своїм переважним правом купівлі частки у праві спільної часткової власності у встановлений законом строк;

Суддя, вивчивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, дійшов висновку про необхідність залишення вказаного позову без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суддею встановлено, що заява згідно п. 11 ст. 187 ЦПК України не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, у прохальній частині позовної заяви наявні вимоги про зобов`язання відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування та розпорядження належною їй часткою у праві спільної часткової власності на квартиру, а також про зобов`язання відповідача забезпечити доступ до зазначеного об`єкта нерухомого майна позивачу та третім особам, зокрема потенційним покупцям, з метою його огляду, а також про встановлення обставин належного повідомлення відповідача про намір продажу частки та нереалізації ним переважного права купівлі.

У контексті викладеного звертається увага заявника на те, що прохальна частина позовної заяви має істотне значення для вирішення спору з огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, оскільки саме вона визначає спосіб судового захисту, якого просить позивач. Відтак позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, однозначно та конкретно, із уникненням загальних або оціночних формулювань.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду, і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем в прохальній частині невірно зазначено зміст позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, а саме:

-про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження часткою у праві спільної часткової власності;

-про зобов`язання не чинити перешкод у доступі до квартири позивачу та третім особам;

-про визнання належного повідомлення відповідача про намір продажу частки;

-про визнання того, що відповідач не скористався переважним правом купівлі частки.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Разом із тим об`єднання кількох вимог в одній позовній заяві не звільняє позивача від обов`язку сплати судового збору за кожну самостійну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328,00 грн.

Отже, судовий збір за одну вимогу немайнового характеру становить 1331,20 грн. Оскільки позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру, судовий збір підлягає сплаті у загальному розмірі 5324,80 грн. У разі сплати судового збору в меншому розмірі позивачу необхідно доплатити різницю та надати суду відповідний документ.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, вказаний судовий збір за подання даної позовної заяви необхідно сплатити за наступними реквізитами Солом`янського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101;

Код отримувача (код ЄДРПОУ) : 37993783;

Номер рахунку (IBAN): UA388999980313181206000026010;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101;___(ІПН, ЄДРПОУ); судовий збір за позовом_____, Солом`янський районний суду м. Києві.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.8 ст.43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Порядок засвідчення копій документів також визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України, ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.

У той же час, додані позивачем до позовної заяви копії документів не засвідчені належним чином у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - залишити без руху.

Надати заявнику строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Усатова