Постановление суда № 138014651, 09.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43645/23-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000231 від 27.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор - ОСОБА_6 ,

обвинувачений - ОСОБА_5 ,

захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_7 ,

представник заявника - адвокат ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000231 від 27.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

30.09.2025 від представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 надійшло клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.08.2023, на грошові кошти в сумі 900 (дев`ятсот) доларів США, запаковані до спецпакету WAR 0125233, номіналом по 100 доларів США, та 10 000 (десять тисяч) доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спецпакету WAR 0125230, які вилучені 11.02.2023 під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що з тексту ухвали про арешт майна вбачається, що майно не підлягає арешту, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, прокурором визнано достатніми докази для складання та направлення до суду обвинувального акту. При цьому стороною обвинувачення не встановлено та не доведено, що вилучені у ОСОБА_4 грошові кошти відповідають мають будь-яке відношення до інкримінованого кримінального правопорушення, а є особистими заощадженням ОСОБА_4 , що повністю підтверджується виписками з валютного рахунку.

Вважає, що у подальшому арешті майна, вилученого у ОСОБА_4 відпала необхідність.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення клопотання, просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту майна, посилаючись на те, що доказів належності вказаних грошових коштів цивільній дружині обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 не надано, а отже у арешті майна не відпала необхідність.

Захисник обвинуваченого та представник ОСОБА_4 клопотання підтримали з підстав, зазначених у ньому, та просили задовольнити.

Обвинувачений надав пояснення, клопотання про скасування арешту майна підтримав в повному обсязі.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 27.06.2023 року слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 42023100000000231 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва було проведено обшук приміщення квартири, що за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , та яка на праві приватної власності належить його цивільній дружині ОСОБА_4 було виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 15200 доларів США:

-грошові кошти в розмірі 900 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125233;

- грошові кошти в розмірі 100 доларів США, однією банкнотою, з номером KJ 60502520 А, запаковано до спец пакету WAR 0125232;

- грошові кошти в розмірі 4200 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125231;

-грошові кошти в сумі 10000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спец пакету WAR 0125230.

Загальна сума вилучених грошових коштів 15200 доларів США.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 07.08.2023 накладено арешт на грошові кошти в сумі 900 (дев`ятсот) доларів США, запаковані до спецпакету WAR 0125233, номіналом по 100 доларів США, та 10 000 (десять тисяч) доларів США, номіналом по 100 доларів США, запаковані до спецпакету WAR 0125230, які вилучені 11.02.2023 під час проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , з метою можливої його конфіскації у майбутньому, як виду покарання.

При цьому, за даними протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що в чоловічій сумці, у гаманці було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 900 доларів США. Крім того, в ході обшуку гардеробної кімнати, з особистої папки з паперами ОСОБА_5 особисто видав грошові кошти в сумі 10000 доларів США.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).

Як означено вище, слідчим суддею Голосіївського районного суду міста Києва накладено арешт на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення конфіскаціх майна як виду покарання.

Відповідно до положень статті 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкцією ч. 3 ст. 369 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно та докази, що до нього долучені, суд приходить до висновку, що зазначені в ньому доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба.

Крім того, враховуючи встановлені обставини кримінального провадження та мету (конфіскація майна), з якою накладено арешт на грошові кошти, що знаходились у фактичному володінні обвинуваченого, відшукані у його гаманці та видані ним особисто під час проведення обшуку, за відсутності беззаперечних доказів на спростування презумпції власності, слідчий суддя вважає, що підстав для скасування арешту майна не доведено, а застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження на цій стадії є обґрунтованим та виправданим.

При цьому, особа, яка звернулась із клопотанням у судовому засіданні не довела та не надала доказів, які б спростовували обґрунтування обставинам встановленим слідчим суддею при накладенні арешту на грошові кошти.

Керуючись ст. ст. 174, 314-316, 371, 372, 392 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000231 від 27.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1