Решение № 138014121, 02.07.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 152/175/26

провадження № 2/136/257/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02 липня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Липовець, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, позичальник) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25.11.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 458221493 (далі - Кредитний договір) на суму 12 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV5D62M.

Позивач зазначає, що саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

При укладенні Кредитного договору:

- відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно телекомунікаційній системі Первісного кредитора. Порядок дій відповідача підтверджується Довідкою щодо дій позичальника в Інформаційно телекомунікаційній системі Первісного кредитора;

- первісний кредитор діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій Первісного кредитора. Первісний кредитор перед тим як погоджувати Заявку, не лише перевірив особисті дані відповідача, а й здійснив перевірку дійсності та аутентифікацію платіжної картки відповідача згідно з стандартами відповідних платіжних систем, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить відповідачу.

Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у Заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у нього примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 12 000,00 грн. шляхом перерахування через банк провайдер. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становила 29 900,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу № 28/1118-01 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу № 28/1118-01.

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу № 28/1118-01 підписали Реєстр прав вимоги № 170 від 25.01.2022, за яким від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання Договору № 05/0820-01 підписали Реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору № 05/0820-01, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до п.1.2. Договору факторингу № 11/07/25-Е перехід від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Позивач стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 14.07.2025 за Договором № 11/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 568,88 грн. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 14.07.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е.

Позивач зазначає, що умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, які виникнуть після дати підписання договорів факторингу. Такі умови договорів факторингу не суперечать нормам чинного законодавства та в установленому законом порядку судом недійсними не визнавалися, а отже, виходячи із презумпції правомірності правочину, є правомірними, тобто такими, що породжують певні цивільні права та обов`язки. Крім того, додатковими угодами до договорів факторингу, строк дії договорів факторингу було продовжено, водночас умовами договору факторингу передбачалося, що перехід права вимоги здійснюється саме в момент підписання відповідного Реєстру права вимоги, а не з дати укладення Договору факторингу. Витяги з Реєстрів прав вимоги про передачу права вимоги, додаються до позовної заяви, та є належними доказами щодо ланцюга відступлень права вимоги по Кредитному договору до позивача.

Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 458221493 від 25.11.2021 становить 100 661,96 грн, з яких: 29 900,00 грн - заборгованість по тілу кредиту та 70 761,96 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.

У визначений судом строк відзиву на позов відповідач не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

11.02.2026 ухвалою Шаргородського районного суду Вінницької області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд Липовецького районного суду Вінницької області.

17.03.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та платіжної картки 5168-74XX-XXXX-2182.

07.04.2026 від AT КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла запитувана інформація стосовно ОСОБА_1 .

Відповідач повідомлялася про день та час розгляду справи шляхом направлення ухвали суду та судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання. Згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення від 18.03.2026, 16.04.2026 та 14.05.2026 «адресат відсутній за вказаною адресою», у зв`язку із чим конверти із вкладенням повернуто суду, однак згідно положень п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судові документи для ОСОБА_1 вважаються врученими.

Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, та витребуваних судом з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від учасників справи на адресу суду не надходили.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує. Відповідач не з`явилася в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку. Клопотання про відкладення розгляду справи чи розгляду справи у її відсутність до суду не направила.

Приймаючи до уваги те, що відповідач, будучи належним чином повідомленою, повторно не з`явилася в судове засідання без поважних причин, відзиву на позов не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст.ст. 279, 280 ЦПК України, про що було постановлено ухвалу 02.07.2026.

Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 25.11.2021 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 458221493 (далі - Договір № 458221493 від 25.11.2021) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (зворотна сторона а.с.24-а.с.28).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 29 900 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила).

Згідно п. 1.3 Договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитодавець надає перший Транш за Договором в сумі 12 000 грн 00 коп. (дванадцять тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення Договору, який має бути повернено до 24.12.2021.

Також умовами Договору № 458221493 від 25.11.2021 передбачено, що позичальник в будь-який час протягом Дисконтного періоду дії Договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Повернення кредиту в повному обсязі позбавляє права позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається припиненим шляхом його повного виконання (п. 1.4. Договору № 458221493 від 25.11.2021).

Відповідно до п. 1.5. Договору № 458221493 від 25.11.2021 загальна сума кредиту за цим Договором складається з сум кредиту (Траншів), отриманих протягом всього строку дії Договору.

Позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання (п.1.6. Договору № 458221493 від 25.11.2021).

Відповідно до п. 1.7. Договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитна лінія надається строком на 29 (двадцять дев`ять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі Дисконтний період), а саме до 24.12.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Водночас у п. 1.8. Договору № 458221493 від 25.11.2021 сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно п. 1.9. Договору № 458221493 від 25.11.2021 за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку, визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 222,65 (двісті двадцять дві цілих шістдесят п`ять сотих) процентів річних, що становить 0,61 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;

- за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 636,89 (шістсот тридцять шість цілих вісімдесят дев`ять сотих) процентів річних, що становить 1,74 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

- якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 (сімсот двадцять дві цілих сім десятих) процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду виключно за умови, якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня Дисконтного періоду (в Термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору, оплатити всі фактично нараховані на Термін платежу проценти за користування кредитом протягом Дисконтного періоду (п. 1.10. Договору № 458221493 від 25.11.2021).

Відповідно до п. 5.14. Договору № 458221493 від 25.11.2021 цей договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційнотелекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.

Суд звертає увагу на те, що у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 25.11.2021 ОСОБА_1 зазначено номер карти 5168-74ХХ-ХХХХ-2182 (а.с.36).

Згідно інформації зазначеної у довідці ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 458221493/27062025/Э від 27.06.2025 на виконання кредитного договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299, ЄДРПОУ: 14360570. Надавач платіжних послуг отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299, ЄДРПОУ: 14360570. Особа платника ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ: 38569246, особа отримувача Казмірук Людмила Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , платіжна карта отримувача: 5168-74ХХ-ХХХХ-2182, термін дії: 04.2023. Сума платіжної операції: 12 000,00 грн. Дата завершення платіжної операції 25.11.2021 11:04:00 (зворотна сторона а.с.112).

Відповідно до платіжного доручення від 25.11.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 на карту 5168-74ХХ-ХХХХ-2182 12 000,00 грн., підстава: переказ коштів згідно договору № 458221493 від 25.11.2021 (а.с.48).

Згідно інформації зазначеної у довідці ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» № 458221493/27062025/Э від 27.06.2025 на виконання кредитного договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції. Надавач платіжних послуг платника: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299, ЄДРПОУ: 14360570. Надавач платіжних послуг отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299, ЄДРПОУ: 14360570. Особа платника ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ЄДРПОУ: 38569246, особа отримувача Казмірук Людмила Олександрівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , платіжна карта отримувача: 5168-74ХХ-ХХХХ-2182, термін дії: 04.2023. Сума платіжної операції: 17 900,00 грн. Дата завершення платіжної операції 27.11.2021 10:50:29 (а.с.112).

Відповідно до платіжного доручення від 27.11.2021 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало ОСОБА_1 на карту 5168-74ХХ-ХХХХ-2182 17 900,00 грн., підстава: переказ коштів згідно договору № 458221493 від 25.11.2021 (а.с.35).

У листі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260323/110234-БТ від 30.03.2026, який наданий на виконання вимог ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 17.03.2026, зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № НОМЕР_2 за період з 25.11.2021 30.11.2021 27-11-2021-02-12-2021 - +380979046858 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . Окрім того даним листом підтверджено, що по рахунку НОМЕР_2 , 25.11.2021 було зараховано 12 000,00 грн., а 27.11.2021 було зараховано 17 900,00 грн. (а.с.130-133).

28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.56-61). В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2024 рядом Додаткових угод № 19 від 28.11.2018, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 (зворотна сторона а.с.61-а.с.68).

Пунктом 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до Договору. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

25.01.2022 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 170 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 458221493 від 25.11.2021 на загальну суму 74 822,38 грн. (а.с.69-70). Зазначений розмір заборгованості відповідає розрахунку заборгованості та містить відомості про сплату ОСОБА_1 процентів у розмірі 35,00 грн. - 27.12.2021 та 15,00 грн. - 04.01.2022 (а.с.96).

Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимог № 170 від 25.01.2022 укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сторони підтверджують, погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в Реєстрі 25.01.2022. З урахуванням п.4.1. Договору, вони перейшли від Клієнта до Фактора у вказану дату, будь-яких зауважень не має (зворотна сторона а.с.72).

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.72-76), предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2024 рядом Додаткових угод № 2 від 03.08.2021 та № 3 від 30.12.2022 (зворотна сторона а.с.76-а.с.77).

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача за Договором № 458221493 від 25.11.2021 на загальну суму 100 661,96 грн. (а.с.78-79). Зазначений розмір заборгованості відповідає розрахунку заборгованості (а.с.97).

Згідно протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимог № 9 від 30.05.2023 укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» сторони підтверджують, погоджену дату відступлення (передачі) прав вимоги, визначених в Реєстрі 30.05.2023. З урахуванням п. 4.1. Договору, вони перейшли від Клієнта до Фактора у вказану дату, будь-яких зауважень не має (зворотна сторона а.с.80).

Згідно платіжної інструкції № 4097 від 30.05.2023 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» згідно Реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 та Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 перерахувало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 3 818 981,17 грн (зворотна сторона а.с.80).

11.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача (а.с.81-86). За цим договором Фактор зобов`язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Згідно платіжних інструкцій № 317 від 12.08.2025, № 344 від 04.09.2025, № 355 від 18.09.2025, № 356 від 19.09.2025, № 357 від 19.09.2025, № 358 від 19.09.2025 та № 360 від 24.09.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» на виконання умов Договору факторингу № 11/07/25-Е від 29.05.2025 перерахувало ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» 5 677 850,80 грн. (а.с.92-95).

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.87-90) та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №11/07/25-Е від 14.07.2025 (а.с.91) ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача за Договором № 458221493 від 25.11.2021 на загальну суму 100 661,96 грн. Зазначений розмір заборгованості відповідає виписці із особового рахунку за кредитним договором № 458221493 від 25.11.2021 ОСОБА_1 (а.с.98).

Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Таким чином, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази та встановлені обставини підтверджують набуття ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 458221493 від 25.11.2021 внаслідок укладення Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 05/0820-01 від 05.08.2020 та № 11/07/25-Е від 11.07.2025. Надані позивачем на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитними договорами первісному кредитору, що не позбавляє його обов`язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов`язаннями.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону (в редакції на день укладення Договору № 946902038 від 22.11.2020) передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції на день укладення Договору № 458221493 від 25.11.2021) передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 підписала Договір № 458221493 від 25.11.2021, який є предметом цього судового розгляду, електронним підписом одноразовим ідентифікатором «MNV5D62M» відправленого їй 25.11.2021 10:59:28 та введеного нею 25.11.2021 11:03:43 (а.с.28) з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.

На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.

Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.

Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Відповідно до розрахунків наданих позивачем на підтвердження розміру заборгованості відповідача за Договором № 458221493 від 25.11.2021 (а.с.96-98), заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» станом на 26.12.2025 становить 100 661,96 грн., з яких: 29 900,00 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту та 70 761,96 грн. прострочена заборгованість за процентами, які нараховані з 25.11.2021 по 30.05.2023.

Перевіривши правильність нарахування позивачем заборгованості відповідача за Договором № 458221493 від 25.11.2021, судом звертається увагу на наступне.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.

Судом встановлено, що згідно умов п. 1.6. Договору № 458221493 від 25.11.2021 позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним Траншем та до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання. При цьому, відповідно до п. 1.7. Договору № 458221493 від 25.11.2021 кредитна лінія надається строком на 29 (двадцять дев`ять) днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 24.12.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано суду жодних доказів про вчинення позичальником дій передбачених п. 1.8. Договору № 458221493 від 25.11.2021 з метою продовження встановленого в п. 1.7. Договору строку Дисконтного періоду та, відповідно, продовження строку надання кредитної лінії, а саме: здійснення ОСОБА_1 протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, а також активування позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку Дисконтного періоду.

На думку суду, оскільки строк користування кредитною лінією чітко визначений умовами Договору № 458221493 від 25.11.2021, а відтак відсотки повинні бути сплачені виключно за передбачений Договором строк користування такими коштами (29 днів, тобто з 25.11.2021 по 24.12.2021), що становить 5 070,93 грн. (12 000,00 грн.*0,61%*2 дні + 29 900,00 грн.*0,61%*27 днів).

Ураховуючи, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кредитні кошти у повному обсязі та в добровільному порядку не повернуті, зважаючи на вимоги частини другої статті 530 ЦК України (за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав), беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувалася кредитними коштами, враховуючи часткову сплату нарахованих відсотків 27.12.2021 та 04.01.2022 у розмірі 50,00 грн., а також зважаючи на обставини встановлені вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою позики та відсотків за Договором № 458221493 від 25.11.2021 у загальному розмірі 34 920 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 93 коп. виходячи з наступного розрахунку: 29 900,00 грн. (залишок коштів отриманих в кредит) + 5 070,93 грн. (нараховані відсотки з 25.11.2021 по 24.12.2021) 50,00 грн. (сплачені відповідачем відсотки після 24.12.2021).

За таких обставин, суд задовольняє позов частково.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 36707 від 06.02.2026 в сумі 2 662,40 грн. (а.с.1) який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (34 920,93 грн. з 100 661,96 грн., що становить 34,70%), а отже з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.*34,70% задоволених позовних вимог, що становить 923 (дев`ятсот двадцять три) гривні 85 коп.

Окрім того, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 укладеного з Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» (а.с.99-100), Додаткову угоду № 25770897919 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.101) та Акт прийому - передачі наданих послуг від 29.12.2025 (а.с.102) відповідно до яких загальна сума винагороди адвоката складає 7 000,00 грн.

Зазначена сума винагороди включає наступні правничі послуги надані Адвокатським бюро «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» позивачу ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС»: складання позовної заяви (2 год.) - 5 000,00 грн.; вивчення матеріалів справи (2 год) 1 000,00 грн.; підготовка адвокатського запиту (1 год) 500,00 грн.; підготовка та подача клопотань (1 год) 500,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що вартість наданих послуг відповідає протоколу погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (зворотна сторона а.с.100), а відповідно до положень п. 3.6. Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, сума гонорару, якщо вона буде стягнута на користь Клієнта сплачується на користь Адвоката не пізніше 10 числа місяця наступного за місяцем фактичного отримання коштів на рахунок Клієнта.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні «East/WestAllianceLimited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд зважає на те, що відповідач не висловила жодних заперечень стосовно заявленого позивачем розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому вважає за необхідне стягнути такі витрати з відповідача у заявленому позивачем розмірі - 7 000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній. При цьому, відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог - у розмірі 7 000,00 грн.*34,70% задоволених позовних вимог, що становить 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280-289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 458221493 від 25.11.2021 у розмірі 34 920 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять) гривень 93 коп.

У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 923 (дев`ятсот двадцять три) гривні 85 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 429 (дві тисячі чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (місцезнаходження: вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, м. Київ, ЄДРПОУ: 42986956);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ