Решение № 138012821, 07.07.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

07.07.2026

Справа № 696/749/26

Провадження № 2/696/561/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Ніколенко О.Є.,

за участю секретаря судового засідання Старущенко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Обґрунтовуючи вимоги даного позову, позивач вказує на те, що 11.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5377455, відповідно до умов якого видано кредит у сумі 8000 грн.

27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем було укладено Договір факторингу №С7-270126-1, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 5377455 перейшло до позивача.

Відповідач не виконав свої кредитні зобов`язання належним чином. Таким чином, заборгованість відповідача за кредитним договором № 5377455 від 11.03.2025 становить 30085,39 грн., з яких: 7999,77 грн. заборгованість за кредитом; 18085,62 грн. заборгованість за відсотками; 4000 грн. штрафу.

У зв`язку з цим позивач просить суд задовольнити даний позов та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 5377455 від 11.03.2025 у розмірі 30085,39 грн., а також понесні позивачем судові витрати.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення поштової кореспонденції та розміщенням оголошення про виклик особи на офіційному веб-сайті.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Отже, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.03.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5377455, шляхом підписання відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора Договору №5377455 про надання коштів на умовах споживчого кредиту з додатками та паспорту споживчого кредиту, відповідно до умов якого видано кредит у сумі 3000 грн. Строк дії договору становить 360 днів. Знижена процентна ставка 0,9025%/день, стандартна процентна ставка 0,95%/день.

Додатковим договором від 18.03.2025 до Договору №5377455 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сторонами було погоджено збільшення розміру кредиту на 5000 грн. Таким чином, загальна сума кредиту становить 8000 грн.

Виконання позивачем свого зобов`язання підтверджується повідомленнями ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих.№20260127-159 від 27.01.2026 та ТОВ «УПР» Вих.№1-2701 від 27.01.2026, відповідно до якого на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , 11.03.2025 та 18.03.2025 року були перераховані кошти у розмірі 3000 грн та 5000 грн відповідно.

Судом встановлено, що 27.01.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого право вимоги за договором №5377455 від 11.03.2025 перейшло до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР».

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором №5377455 від 11.03.2025, станом на 27.01.2026 заборгованість відповідача становить 30085,39 грн., з яких: 7999,77 грн. заборгованість за кредитом; 18085,62 грн. заборгованість за відсотками; 4000 грн. штрафу. Відповідачем для виконання умов договору була частково сплачена заборгованість в загальному розмірі 6822,54 грн.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК).

Підставою даного позову є невиконання кредитних зобов`язань відповідачкою, що пов`язані із отриманням ним кредитних коштів у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості умовам кредитного договору, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований. Умови договору також не оспорюються.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до висновку про те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки передбачені договором кредиту належним чином не виконав.

Крім того, позивач у позовній заяви просить стягнути з відповідача неустойку.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Звертаючись до суду із позовом, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» просило стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку, в розмірі 4000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд прийшов до висновку щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Таким чином, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, позовні вимоги щодо стягнення неустойки в розмірі 4000 грн. не підлягають задоволенню.

Отже, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 26085,39 грн, з яких: 7999,77 грн заборгованість за кредитом; 18085,62 грн заборгованість за відсотками.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати, що складаються з витрат на оплату судового збору в розмірі 2308,57 грн та витрат на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками поштовою кореспонденцією в розмірі 265,49 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 11-13, 76-79, 81, 141, 223, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, на підставі ст. ст. 207, 526, 610, 625, 626, 628, 634, 638, 1048-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» суму заборгованості за Кредитним договором № 5377455 від 11.03.2025 у розмірі 26085,39 грн (двадцять шість тисяч вісімдесят п`ять гривень 39 копійок), з яких: 7999,77 грн заборгованість за кредитом; 18085,62 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2308,57 грн (дві тисячі триста вісім гривень 57 копійок) та витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками в розмірі 265,49 грн (двісті шістдесят п`ять гривень 49 копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 07.07.2026 року.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 13, оф. 601, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.Є. Ніколенко