Решение № 138012513, 07.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1563/26

№ провадження 2/646/2355/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Благої І.С.,

за участі секретаря судового засідання Левченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

Представник ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернувся до суду з вказаним позовом, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №3172139 від 09.11.2020 року в загальному розмірі 49200 грн.

09.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №3172139 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Відповідачу було надано кредит у розмірі 15000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, щи визначений Договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідно до умов договору Споживач зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором (п.5.4 договору). У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у Відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Станом на дату подання позову заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 49200 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 15000 грн.; заборгованість за процентами 34200 грн.

26.05.2021 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021. Згідно з вищевказаним Договором, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №3172139 від 09.11.2020 року.

Рух справи

Ухвалою судді від 18.02.2026 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.02.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Сенс Банк».

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачка, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, повторно не з`явилась у судове засідання з невідомих суду причин. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи відповідачка не подавала.

Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

За таких обставин суд розглянув справу у заочному порядку згідно з приписами глави 11 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Позивачем в позовній заяві зазначено, що 09.11.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3172139, відповідно до умов якого, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає 15000,00 грн. Тип кредиту кредит. (п. 1.3. Договору)

Згідно з п.п. 1.4.-1.5.2, договору строк кредиту складає 30 днів, дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених розділом 4 цього договору.

Тип процентної ставки фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить:

Знижена процента ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього договору (без пролонгацій), якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за дату закінчення такого строку.

Стандартна процента ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту зазначеного в п. 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав вимоги зазначені в п.п. 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору та у межах періоду користування прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦПК України.

Згідно з п. 2.1. договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно з п. 4.1 договору строк кредиту може бути продовжений на кількість днів, зазначену в п. 1.4 договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному п.п. 4.2-4.5 договору.

У Графіку платежів, який є Додатком № 1 до Договору, дата повернення кредиту визначена 09.12.2020.

Відповідно до довідки ТОВ «Авентус Україна» про ідентифікацію особи, вищевказаний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора М442848, який сформовано автоматично на Вебсайті Товариства та направлено Клієнту на його номер мобільного телефону, який повідомлений Клієнтом в ІКС Товариства та вказаний в Договорі.

У листі директора ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за №6510-ВП від 16.12.2025 зазначено, що ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК № 1582 від 02.07.2015) та отримало Ліцензію Національного банка України № 21/1064-рк від 08 червня 2023 року. Між підприємствами укладено угоду на переказ коштів № ВП-200417-1 від 20.04.17. Відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.17 було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 09.11.2020 на суму 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок) грн, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 486340, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus-12069011.

Згідно з листом АТ «Сенс Банк» від 18.05.2026, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , клієнт Банку. На його ім`я відкрито картку, маска якої № НОМЕР_1 , рахунок до картки № НОМЕР_4 ( валюта Українська гривня), виписки про рух коштів по рахунку/карті за 09.11.2020 з відображенням зарахування коштів в сумі 15000 грн в межах наявних даних по контрагентам клієнта додаються у Додатку 1.

13.02.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направлено на адресу відповідача досудову вимогу.

26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № ККАУ-26052021, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» (відступає) ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» за плату належні ТОВ «Авентус Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор передає новому кредиторові за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.

Згідно з Витягом з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККАУ-26052021 від 26.05.2021 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3172139 від 09.11.2020 у загальній сумі 49200 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №3172139 від 09.11.2020, який складено директором ТОВ «Авентус Україна», станом на 25.05.2021 основний борг відповідача становить 49200 грн., основний борг 15000,00 грн., відсотки за стандартною ставкою 34200,00 грн.

Релевантне законодавство

Статтею 509 ЦК України надано визначення поняття зобов`язання та підстав його виникнення .

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, однією з яких є договір (п.1 ч.2 ст.1 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст. 626, 628 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, це випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями частини першої статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.1 ст.1050 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Згідно з ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.ч.1,2 ст.614 ЦК України).

Положеннями частини першої статті 625 ЦК України встановлено, що б оржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Релевантна практика Верховного Суду

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до Правил є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та Первісним Кредитором не було б укладено.

Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12.01.2021 року № 524/5556/19, від 07.10.2020 року № 127/33824/19, від 23.03.2020 року № 404/502/18.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження № 61-20093св19) зазначено, що в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, припис абзацу другого частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики в разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 цього Кодексу, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Мотиви, з яких виходив суд, та висновки суду

Між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3172139 від 09.11.2020 року, який був підписаний у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим цифровим ідентифікатором, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 15000,00 грн. строком на 30 днів, знижена процентна ставка 0,95 %, стандартна процентна ставка 1,90%.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за договором №3172139 від 09.11.2020 року виконало і надало кредитні кошти позичальнику в повному обсязі, про що свідчить лист АТ «Сенс Банк» про успішне зарахування 09.11.2020 року коштів у розмірі 15000,00 грн. на рахунок відповідача.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3172139 від 09.11.2020 року первісним кредитором нараховано заборгованість 49200,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн.; заборгованість за відсотками 34200,00 грн.

26.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (новий кредитор) та ТОВ «Авентус Україна» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № ККАУ-26052021, відповідно до умов якого право вимоги до відповідача за Договором №3172139 від 09.11.2020 перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»», що підтверджується Витягом з реєстру боржників від до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26052021. Факт прийому-передачі Реєстру боржників та розрахунків за Договором підтверджується відповідним Актом приймання-передачі.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують факт надання відповідачу кредитних коштів, а також з огляду на те, що він не виконав умови кредитного договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000,00 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками у заявленому позивачем розмірі суд зазначає наступне.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №3172139 від 09.11.2020 року первісним кредитором нараховувались відсотки за період з 09.11.2020 по 09.03.2021 включно.

Крім того, відповідно до умов кредитного договору кредит надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту, тобто з 09.11.2020 по 09.12.2020 (п. 1.4. договору та Графік платежів до договору). Строк кредиту може бути продовжений на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження (розділ 4 договору).

До суду не було надано жодних доказів того, що відповідач та первісний кредитор вчинили дії в порядку розділу 4 кредитного договору з метою продовження строку користування кредитними коштами. Таким чином, згідно з умовами кредитного договору відсотки за користування кредитом могли бути нараховані відповідачу лише протягом 30 днів з дня отримання кредиту.

Отже, суд доходить висновку, що строк дії кредитного договору закінчився 09.12.2020, а починаючи з цієї дати у позивача були відсутні правові підстави для нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах, передбачених договором.

До кредитних коштів, які отримав відповідач, мав бути застосований відсоток 1,90 % на день в порядку п. 1.5.2 договору, оскільки відповідач не повернув кредит у встановлений в п. 1.5.1 договору строк. Отже, всього відповідач мав сплатити протягом 30 днів користування кредитом 8550,00 грн. відсотків (15000 грн. х 1,90%/100 х 30 днів).

У зв`язку з вищевикладеним, оскільки ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов`язки за кредитним договором № 3172139 від 09.11.2020 року, а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання, то останній має заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 23550,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 8550,00 грн.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1592,78 грн.

Що стосується заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 8000 грн. суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18.

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На виконання вказаних вимог представник позивача надав суду: договір про надання (правової) правничої допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Апологет»; акт № 122 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту №122 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер на надання правничої допомоги Серія ВС № 1381377 від 02.07.2025.

Відповідно до Акту №122 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 13.02.2026 року Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» послуги згідно з Договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01 липня 2025 на суму 8000 грн.

Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з`явилися, тобто, надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Апологет» в цій справі зводилося до складання позовної заяви.

Враховуючи предмет та ціну позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до 3000 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.,, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №3172139 від 09.11.2020 року у розмірі 23550 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 8550,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1592 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто дві) грн. 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем/його представником в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено без змін за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості щодо учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, 4-й поверх, код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.С. Блага