Решение № 138010983, 06.07.2026, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2/381/1864/26

381/1824/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Ковалевської Л.М.,

за участі секретаря Омельчук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року з використанням системи «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» подано позов до Фастівського міськрайонного суду Київської області про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

За змістом заявлених позовних вимог стверджується про те, що 29 січня 2022 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 183698648 в формі електронного документа з використанням електронного підпису.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 183698648 від 29 січня 2022 року в сумі 40672,87 грн.

Відповідач належним чином умови договору не виконував і має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» в сумі 40672,87 грн., з яких: 27211,48 грн. - заборгованість за кредитом, 13461,39 грн. - заборгованість за процентами.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному вище розмірі, а також компенсувати судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 гривні, а також витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 гривень.

Також представником позивача заявлено клопотання про витребування від АТ «ОТП Банк» первинних бухгалтерських документів щодо руху коштів, фінансового номеру телефону та емісії картки відповідача.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2026 року по даній справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та витребувано докази, що становлять банківську таємницю.

22.06.2026 на адресу суду з АТ «ОТП Банк» надійшли витребувані судом докази, а саме інформація що на ім`я ОСОБА_1 в банку випущено банківську платіжну картку № НОМЕР_1 . Також по клієнту емітувались інші картки.В результаті аналізу операцій, здійснених по карті НОМЕР_1 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 за період з 29.01.2022 по 19.02.2022 року були виявлені операція по надходженню грошових коштів зазначених в позові. В банку за ОСОБА_1 закріплений фінансовий номер телефону +380933115136.

Учасникам справи було роз`яснено, що відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши позовну заяву та долучені до матеріалів справи докази, суд вважає встановленими наступні обставин справи.

Так, судом встановлено, що 29 січня 2022 року між ТОВ « Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 183698648 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитного ліміту на суму 29900,00 грн..

Кредитодавець надає перший транш за договором у сумі 5000,00 грн, який має бути повернено 17.02.2022 року.

Відповідно до п.1.9.1 договору, протягом дисконтного періоду застосовується процентна ставка в розмірі 0,98% за кожен день користування кредитом.

Пунктом 1.9.2 договору встановлено, що за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного у п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,96% в день від суми кредиту за кожен день користування.

Згідно з п.1.7 договору, кредитна лінія надається строком на 19 днів, до 17.02.2022 року.

Відповідно до п. 1.8 договору сторони погодили, що встановлений у п.1.7 договору строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень не обмежена.

Протягом дії кредитної лінії сума кредиту збільшувалася шляхом отримання додаткових траншів, а саме: 02.02.2022 - 500,00 грн; 03.02.2022 - 8 000,00 грн; 06.02.2022 - 200,00 грн; 07.02.2022 - 300,00 грн та 700,00 грн; 11.02.2022 - 5 000,00 грн, 5 900,00 грн та 3 500,00 грн; 14.02.2022 - 300,00 грн.

Всього було видано тіла кредиту на суму 29 400,00 грн.

На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу позивач надав платіжні інструкції (а.с. 36-45).

Крім того, 22 червня 2026 на адресу суду від АТ «ОТП Банк» на виконання ухвали суду надійшла відповідь про належність ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 , на який у період з 29.01.2022 по 19.02.2022 року було здійснено низку зарахувань на загальну суму 29 400,00 грн. (а.с. 179-182).

Також судом встановлено, що відповідач здійснив дії для продовження строку кредитування (а.с. 30-31).

16.02.2022 року відповідач продовжив строк дії кредиту на 29 днів до 18.03.2022 року.

Отже, останнім днем строку кредитування є 18.03.2022 року.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Додатковою угодою № 19 від 28 листопада 2019 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 26 від 31 грудня 2020 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 27 від 31 грудня 2021 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 31 від 31 грудня 2022 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Додатковою угодою № 32 від 31 грудня 2023 року сторони продовжили дію договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

30 жовтня 2023 року ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 30/1023-01, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

11 липня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» уклали договір факторингу № 11/07/25-Е, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Ейс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Ейс» приймає належні ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11 липня 2025 року ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 183698648 від 29 січня 2022 року в розмірі 40672,87 грн.

Всупереч умов договору № 183698648 від 29 січня 2022 року відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 40672,87 грн., з яких: 27211,48 грн. - заборгованість за кредитом, 13461,39 грн. - заборгованість за процентами.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання та не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк, зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотків.

Позичальником було здійснено часткові оплати: 29.01.2022 - 1 000,00 грн; 04.02.2022 - 1 300,00 грн; 16.02.2022 - 2 400,00 грн.

Загальна сума повернених коштів становить 4 700,00 грн, з яких кошти у сумі 2 511,48 грн були спрямовані на погашення нарахованих процентів, в тому числі з метою пролонгації договору, 2188,52 грн були спрямовані на погашення тіла кредиту.

Також, як вже встановлено судом, 16.02.2022 року відповідач здійснив дії для продовження дисконтного періоду (пролонгації) строком на 29 днів, у зв`язку з чим останнім днем погодженого строку правомірного користування кредитом та повернення залишку заборгованості стало 18 березня 2022 року.

Суд погоджується із наявністю заборгованості за тілом кредиту, яка з урахуванням усіх виданих траншів та проведених оплат в межах строку дії договору становить 27 211,48 гривень.

Однак суд не погоджується з вказаним розрахунком в частині нарахованих процентів у зв`язку з наступним.

Як раніше встановлено судом, сторони кредитного договору остаточно узгодили строк кредитування (з урахуванням продовження строку кредитування) з 29 січня 2022 року до 18 березня 2022 року.

Таким чином, строк кредитування закінчився 18 березня 2022 року.

Натомість, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось до 15 червня 2022 року.

У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 вказала, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Водночас, у постанові від 23 травня 2018 року у справі №910/1238/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту, визначені у договорі. Такі проценти розуміються, як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

В той же час, проценти за неправомірне користування чужими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Позивач не заявляв окремих вимог про стягнення процентів, нарахованих відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому нараховані проценти є договірними.

За такого, стягненню підлягає лише заборгованість за договірними процентами, нарахованими в межах строку кредитування, тобто до 18 березня 2022 року.

З урахуванням цього, фактичний рух заборгованості за тілом кредиту та нарахування договірних відсотків за ставкою 0,98% на день у межах узгодженого строку кредитування (до 18.03.2022 року включно) відбувалися наступним чином:

Період з 29.01.2022 по 02.02.2022.

29.01.2022 року відповідачу надано початковий транш 5 000,00 грн. Цього ж дня відповідачем сплачено 1 000,00 грн, з яких 49,00 грн зараховано в рахунок відсотків, а 951,00 грн у тіло кредиту. Залишок тіла кредиту становив 4 049,00 грн. На зазначений залишок за 4 дні нараховано відсотки в сумі 158,72 грн (4049,00 грн х 0,98% х 4 дні).

Період з 02.02.2022 по 03.02.2022.

02.02.2022 року отримано транш 500,00 грн, залишок тіла становить 4 549,00 грн. Нараховано відсотки за 1 день в сумі 44,58 грн (4549,00 грн х 0,98% х 1 день).

Період з 03.02.2022 по 04.02.2022.

03.02.2022 року отримано транш 8 000,00 грн, залишок тіла становить 12 549,00 грн. Нараховано відсотки за 1 день в сумі 122,98 грн (12 549,00 грн х 0,98% х 1 день).

Суд зазначає, що станом на 04.02.2022 року (до здійснення відповідачем оплати) загальна сума нарахованих та непогашених процентів за попередні періоди користування кредитом складала 326,28 грн (158,72 грн + 44,58 грн + 122,98 грн).

Період з 04.02.2022 по 06.02.2022.

04.02.2022 року відповідачем сплачено 1 300,00 грн, з яких 286,60 грн зараховано в рахунок погашення відсотків, а 1 013,40 грн у тіло кредиту. Внаслідок цього залишок тіла кредиту становив 11 535,60 грн. На зазначений залишок за 2 дні нараховано відсотки в сумі 226,10 грн (11 535,60 х 0,98% х 2 дні).

Оскільки проведеного відповідачем платежу від 04.02.2022 року в частині погашення відсотків (286,60 грн) виявилося недостатньо для повного закриття актуального на той момент боргу за процентами (326,28 грн), утворився залишок непогашених договірних відсотків у розмірі 39,68 грн (326,28 грн - 286,60 грн), який перейшов на наступний розрахунковий період.

Період з 06.02.2022 по 07.02.2022.

06.02.2022 року отримано додатковий транш у сумі 200,00 грн, залишок тіла кредиту склав 11 735,60 грн. Нараховано відсотки за 1 день в сумі 115,01 грн (11 735,60 грн х 0,98% х 1 день).

Період з 07.02.2022 по 11.02.2022.

07.02.2022 року отримано два транші (300,00 грн та 700,00 грн), залишок тіла кредиту склав 12 735,60 грн. Нараховано відсотки за 4 дня в сумі 499,24 грн (12735,60 грн х 0,98% х 4 дня).

Період з 11.02.2022 по 14.02.2022.

11.02.2022 року отримано три додаткові транші (5 000,00 грн, 5 900,00 грн та 3 500,00 грн), внаслідок чого залишок заборгованості за тілом кредиту склав 27 135,60 грн (12 735,60 грн + 5 000,00 грн + 5 900,00 грн + 3 500,00 грн). На зазначений залишок за 3 дні користування нараховано відсотки за дисконтною ставкою 0,98% на день у сумі 797,79 грн (27 135,60 грн х 0,98% х 3 дні).

Період з 14.02.2022 по 16.02.2022.

14.02.2022 року отримано транш у сумі 300,00 грн, внаслідок чого залишок тіла кредиту склав 27 435,60 грн (27 135,60 грн + 300,00 грн). На зазначений залишок за 2 дні нараховано відсотки у сумі 537,74 грн (27 435,60 грн х 0,98% х 2 дні).

16.02.2022 року відповідачем сплачено 2 400,00 грн з метою пролонгації договору. Згідно з наданим розрахунком заборгованості, зазначена сума була розподілена кредитором наступним чином: 2 175,88 грн спрямовано на погашення нарахованих відсотків, а 224,12 грн у рахунок погашення тіла кредиту. Внаслідок цього залишок тіла кредиту зафіксувався на позначці 27 211,48 грн (27 435,60 грн - 224,12 грн).

Період пролонгації з 16.02.2022 по 18.03.2022.

Нарахування здійснювалось на зафіксований залишок тіла кредиту в розмірі 27 211,48 грн за дисконтною ставкою 0,98% на день.

За 29 днів дії періоду пролонгації сума нарахованих відсотків становить 7 733,50 грн (27 211,48 грн х 0,98% х 29 днів).

Отже, загальний розмір процентів, що підлягає стягненню становить 7773,18 грн (7733, 50 грн + 39,68 грн).

Таким чином, заборгованість за кредитним договором до стягнення становить 34 984,66 грн, з яких 27 211,48 грн - заборгованість за тілом кредиту, та 7 773,18 грн - заборгованість за процентами.

Керуючись приписами статті 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачки на користь позивача компенсацію витрат зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволені на 86% від первинно заявлених, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 2289,66 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката у розмірі 7 000 грн. 00 коп, то суд встановив наступне.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав суду копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.136-138), копію додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги № 25770929551 від 01 вересня 2025 року (а.с. 140), копію акту прийому-передачі наданих послуг (а.с.142).

Оцінюючи наявність фактичних та правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно вимог статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому,що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22), постанови Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 369/10907/22 (провадження № 61-16010св23), від 01 травня 2024 року у справі № 557/174/23 (провадження № 61-15995св23).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Враховуючи обсяг наданої правничої допомоги, характер спірних відносин, складність справи та часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 гривень.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих учасниками справи доказів.

Враховуючи наведене вище, керуючись приписами статті 11, 16, 201, 204, 205, 207, 610, 611, 626, 629, 638, 640, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, статті 3, 5, 10-12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування», статті 4, 12, 81, 141, 263-265, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005 заборгованість за договором № 183698648 від 29 січня 2022 року у сумі 34 984 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 66 копійок, що включає: 27211,48 гривень заборгованість за тілом кредиту, 7773,18 гривні заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 000 гривень, як компенсацію витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2289,66 гривень, як компенсацію витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Леся КОВАЛЕВСЬКА