Решение № 138008043, 07.07.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/5196/26

Провадження 2/465/4467/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07.07.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Баран О.І.,

за участі секретаря судового засідання Щирба Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, електронна пошта: esud@creditkasa.ua, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407),

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),

предмет позову: стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

28 травня 2026 року уповноважений представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до Франківського районного суду м. Львова з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1522-1800 від 06.03.2025 в розмірі 9 688,00 грн, з яких:

2 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом;

6 388,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами;

1 000,00 грн простроченої заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України;

300,00 грн простроченої заборгованості з комісії.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України до позовної заяви надано докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу з описом вкладення за зареєстрованим місцем проживання (а.с. 90, 90 зворот).

Позовна заява мотивована тим, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем, за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, 06.03.2025 укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1522-1800. За умовами договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу 06.03.2025 кредит для задоволення особистих потреб в сумі 1 000,00 грн, та ще 1 000,00 грн, з урахуванням Додаткової угоди від 11.03.2025, із строком кредитування на 365 календарних днів та встановленою стандартною процентною ставкою 1% в день. Позивачем виконано взяті на себе зобов`язання у повному обсязі та надано відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, з урахуванням Додаткової угоди від 11.03.2025, а тому станом на 13.04.2026 у нього, утворилась заборгованість у розмірі 9 688,00 грн.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи, судове засідання у справі призначено на 07.07.2026 (а.с. 96-97).

9 червня 2026 року на адресу суду від відповідача, через систему «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 18667-26), у якому відповідач позовні вимоги не визнав, вважаючи їх необґрунтованими та недоведеними. Вказав на відсутності належних доказів фактичного розміру заборгованості, правильності нарахування відсотків, штрафів та інших платежів, а також доказів погодження відповідачем усіх істотних умов кредитування. У зв`язку з цим просив відмовити у задоволенні позову повністю, а у разі часткового задоволення - зменшити суму стягнення та виключити штрафні санкції (а.с. 104-106).

10 червня 2026 відповідачем, через систему «Електронний суд», подано додаткові пояснення у справі, у обґрунтування яких зазначає, що не заперечує факту отримання кредитних коштів та визнає наявність основної заборгованості тіла кредиту, яку готовий погасити добровільно. Водночас не погодився з нарахованими відсотками, штрафами та пенею, вважаючи їх надмірними й необґрунтованими. Просив суд перевірити правильність розрахунку заборгованості та ухвалити рішення з урахуванням принципів справедливості і пропорційності відповідальності (а.с. 107).

В судове засідання, призначене на 07.07.2026 учасники справи не з`явились.

Суд зазначає, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

За таких обставин суд дійшов висновку про проведення розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ІК №116 від 01.08.2013 року, яке видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 83).

6 березня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1522-1800 у виді електронного документа, за допомогою веб-сайту: https://creditkasa.com.ua, створеного згідно із вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію» (надалі Договір) (а.с. 12-22).

Відповідно до п. 3.1 Договору, цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 12 зворот).

Загальний розмір кредиту становить 1 000,00 грн. Дата надання/видачі кредиту: 06.03.2025 (п. 4.1., 4.2. Договору).

Кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання позичальнику примірника (оригіналу) Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа (п. 4.6. Договору).

Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користуванням кредитом фіксована (п. 4.7. Договору).

Пунктом 4.8 Договору визначено, що базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання /видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору (а.с. 14).

Відповідно до п.4.9 Договору, сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше дат, які є останніми днями відповідних Базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює Обов`язковому платежу, на банківський рахунок Кредитодавця. У разі несплати процентів за користування Кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі Обов`язкового платежу, до такого Обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування Кредитом за кожен календарний день користування Кредитом у межах Строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі Обов`язкового платежу.

Відповідно до п.4.10 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1.00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою;

- 0.74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Відповідно до п.4.11 Договору, комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором кредиту у день видачі кредиту. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у кредит також належить до комісії за видачу кредиту і може одноразово нараховуватись при кожному отриманні позичальником у кредит додаткових грошових коштів

Строк кредитування 365 календарних днів, з моменту перерахування кредиту, дата повернення кредиту 05.03.2025 року (п.4.14 Договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3858.53% (п. 4.15.Договору)

Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення Договору (за весь Строк кредитування) складає: 4 349.25 грн та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту та проценти за користування Кредитом (п. 4.16.Договору).

Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0,918% (п.4.17.Договору)

Загальні витрати за споживчим кредитом на дату укладення цього Договору складають: 3 349,25 грн та включають у себе проценти за користування Кредитом та комісію за видачу Кредиту.

Відповідно до п.4.20 Договору, денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою:

ДПС: 0,918 процентів = (ЗВСК: 3 349,25 грн./ЗРК: 1 000.00 грн.)/t: 365 днів ? 100%, де

ДПС - денна процентна ставка;

ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;

ЗРК - загальний розмір кредиту;

t - строк кредитування у днях.

Позичальник має право у будь-який час повністю або частково достроково повернути отриманий Кредит (п.5.2.Договору).

Позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення Договору відмовитися від Договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця. В такому випадку позичальник зобов`язаний протягом 7 (семи) календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від цього Договору повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з Договором та сплатити проценти за період з дня одержання кредиту до дня його повернення за ставкою, яка діяла під час фактичного користування кредитом (п.6.9.Договору).

У пункті 13 «Реквізити сторін» наданого суду примірника Договору зазначено, що Договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля А6516), там же указано номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 . Там же відповідачем зазначено її електронну адресу: pavlogrigorcuk9@gmail.com (а.с. 22 зворот).

Графіком платежів встановлено дату останнього платежу 05.03.2026 (а.с. 31 зворот - 32).

У такий же спосіб, з використанням позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем) «А6516» відповідачем підписано Правила надання кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa» (а.с. 23-31).

Також відповідачем 06.03.2025, з використанням позичальником одноразового ідентифікатора (одноразовим паролем) «А9143» підписано Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 33-35 зворот), разом із Додатком до нього (а.с. 36 60 зворот).

У подальшому, 11.03.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору (надалі Додаткова угода).

Пунктом 1 Додаткової угоди сторони підтвердили, що станом на 11.03.2025:

сума неповернутого позичальником кредиту становить: 1000,00 грн;

сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 60,00 грн;

сума нарахованої та несплаченої комісії за видачу кредиту: 150,00 грн (а.с.62 зворот)

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати додаткові грошові кошти в розмірі 1 000,00 грн

Дата надання додаткових грошових коштів у кредит 11.03.2025 (п.2.2. Додаткової угоди).

Після надання додаткових грошових коштів позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 2 000,00 грн (п.2.3. Додаткової угоди).

Пунктом 2.11. Додаткової угоди сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням продовження строк кредитування за Договором становить 370 днів, а строк дії Договору визначається в порядку, передбаченому Договору (а.с.63).

Графіком платежів за Додатковою угодою встановлено дату останнього платежу 10.03.2026 (а.с. 65 зворот - 66).

Пунктом 3 Додаткової угоди, після її укладення та надання додаткових грошових коштів у кредит будуть змінені умови кредитування за Договором: сума кредиту становить: 2 000, 00 грн; кількість днів користування Кредитом, що залишаться після укладення Додаткової угоди - 365 календарних днів.

З урахуванням зазначеного: орієнтовна реальна річна процентна ставка за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінченим строку кредитування: 4411.42 %; opiєнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення Додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування з урахуванням несплачених процентів та несплаченої комісії: 8 748,85 грн.

ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання перед відповідачем за Договором та Додатковою угодою виконало та надало йому кредит в сумі 2 000,00 грн, шляхом успішного проведення кредитних коштів у сумі 1000,00 грн 06.03.2025 о 15:23 год (номер транзакції 1569024964, із призначенням платежу «видача кредитних коштів за договором 1522-1800, 25-03-06, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 ») та 11.03.2025 о 18:54 год (номер транзакції 1571875749, із призначенням платежу «видача кредитних коштів за договором 1522-1800, 25-03-11, ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 ») на платіжну карту маска картки № НОМЕР_3 , що підтверджується довідками платіжного провайдера ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (а.с.61, 61 зворот).

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 13.04.2026, загальна сума заборгованості становила 9 688,00 грн, з яких:

2 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом;

6 388,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами;

1 000,00 грн простроченої заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст.625 ЦК України;

300,00 грн простроченої заборгованості з комісії (а.с. 68 73).

З указаного документа вбачається, що нарахування відсотків позивачем здійснено до 10.03.2026 включно (а.с. 72).

Нарахування процентів позивачем здійснено у відповідності до умов Договору за ставкою 1% за кожен день користування кредитом з першого дня та, з урахуванням Додаткової угоди, до 06.09.2025 включно, а у подальшому і до закінчення строку дії цього Договору за ставкою 0.74% за кожен день користування кредитом, тобто 185 днів за ставкою 1% (10,00 грн х 5 днів + 20,00 грн х 180) і 185 днів за ставкою 0,74% (14,80 х 185).

Всього нараховано 6 388,00 грн (50,00 грн + 3 600,00 + 2 738,00 грн) процентів.

Станом на день розгляду справи доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за Договором не надано.

Оцінка суду

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до приписів статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено статтею 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, відтак акцептуючи пропозицію первинного кредитора відповідач електронними підписами одноразовими ідентифікаторами у Договорі визнав та погодився на запропоновані кредитором умови користування та порядок надання ними грошових коштів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина п`ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не було б укладено.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12.01.2021 року у справі №524/5556/19, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18.

На підставі вищенаведених правових норм, беручи до уваги те, що вказаний вище Договір підписаний відповідачем електронним підписом, наявність якого разом з підписом та електронним підписом кредитора підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється їх воля, є доведеним факт укладення між сторонами кредитного договору, та про те, що відповідач всі умови Договору цілком зрозумів та підтвердив те, що сторони Договору діяли свідомо, були вільні в його укладенні, вільні у виборі контрагента та умов Договору.

Оскільки вказаний Договір, який підписаний сторонами, є чинними, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, суд дійшов висновку про те, що між кредитором та відповідачем як позичальником, виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Щодо заявленої суми стягнень

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

На підставі статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Суд дійшов висновку, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Після підписання Договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки.

Суд вважає доведеним факт перерахування кредитором відповідачу кредитних коштів за Договором та Додатковою угодою у сумі 2 000,00 грн, тому вимоги про стягнення простроченої заборгованості за кредитом є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Перевіряючи належність розрахунку заборгованості за процентами, суд також дійшов висновку щодо його повної відповідності умовам кредитування та вимогам ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції від 24.12.2023 щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1%.

Відповідачем, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано.

За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.

Будь-яких даних, що відповідач у добровільному порядку в повному обсязі або хоча б частково погасив нараховану заборгованість за кредитним договорам матеріали справи не містять. Тому вимоги про стягнення:

2 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом;

6 388,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами; - є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова про нарахування одноразової комісії за надання кредиту не є нікчемною. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Тому вимоги про стягнення заявленої комісії за надання кредиту у сумі 300,00 грн також є обгрунтованими.

Щодо заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, відповідно до п. 18 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в редакції Закону України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на день звернення до суду з позовом у даній справі воєнний стан на території України діяв і продовжується на час прийняття рішення у справі.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22);

на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічні висновки Верховним Судом підтримувалися неодноразово у інших постановах (наприклад у постановах від 31.01.2024 у справі №183/7850/22, від 28.11.2024 у справі № 756/8788/22, від 07.04.2025 у справі № 751/2085/24, тощо).

Ураховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення неустойки задоволенню не підлягають.

Відтак, позов підлягає до задоволення частково, в розмірі 8 688,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд враховує, що ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні до суду позивачем сплачено 2 662,40 грн. судового збору (а.с.11, 93).

Позовні вимоги задоволені частково в розмірі 8 688,00 грн, що становить 89,68 % (8 688,00 х 100 % : 9 688,00), а тому судовий збір у пропорційному розмірі 2 387,64 грн потрібно покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 8 688 (вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок заборгованості за кредитним договором №1522-1800 від 06.03.2025 та 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) гривень 64 копійки витрат по сплаті судового збору.

У задоволені решти вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.07.2026.

Суддя Баран О.І.