Постановление суда № 138006830, 06.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №623/4940/19

Провадження № 2-с/638/254/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Гребенюк В.В. розглянувши в письмовому провадженні заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 623/4940/19 від 20 лютого 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Боржник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою в якій просить скасувати судовий наказ від 20.02.2020, виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/4940/19 за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з липня 2018 року по листопад 2019 року в сумі 13298,16 грн. та судового збору з кожного по 96,05 грн.

Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 ЦПК України, заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Однак, заявником в порушення ч. 3 ст. 170 ЦПК України не зазначено дані другого боржника ОСОБА_2 , його місцезнаходження або місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта. Також не зазначено відомості про відсутність або наявність електронного кабінету.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються документ, що підтверджує сплату судового збору.

В заяві ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору, зазначаючи, про скрутний майновий стан, в обґрунтуванні зазначає, що у зв`язку з тим, що всі банківські рахунки заблоковано вона не має можливості сплатити судовий збір.

Слід зауважити, що згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 136 ЦПК України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. З вищевказаних підстав, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

У пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено умови за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, зокрема це: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній рік, або позивачами є: військовослужбовці, батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої або багатодітної сім`ї; особа, яка дії в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

До матеріалів заяви не додано документу про доходи ОСОБА_1 за останній рік.

Подана разом з заявою виписка свідчить про здійснення у червні 2026 розрахунків ОСОБА_1 на суми від 30,00 грн. до 2000,00 грн.

За подачу заяви про скасування судового наказу від 02.07.2026 року ОСОБА_1 повинна була сплатити судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (166,40 грн.).

За таких обставин відсутні законні підстави для відсрочення сплати судового збору ОСОБА_1 .

Згідно зі ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Враховуючи наведене заяву ОСОБА_3 про скасування судового наказу №623/4940/19, слід повернути заявниці без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 171 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у відстроченні сплати судового збору ОСОБА_1 .

Заяву боржника ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 623/4940/19 від 20 лютого 2020 року повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даного судового рішення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В. В. Гребенюк