Решение № 138003387, 25.06.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Рішення

ІмЕНЕм УкрАїни

справа № 521/2624/26

провадження № 2/521/3750/26

25 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Михайлюка О.А.,

при секретарі Тарасюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 08 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та відповідачем укладено Договір позики №7558597.

Позивач вказує, що 26 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №7558597 від 08 квітня 2025 року.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за Договором позики №7558597 в розмірі 23625 (двадцять три тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень, з яких: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 (двадцять одна) гривня 75 (сімдесят п`ять) копійок сума заборгованості за відсотками, 0 (нуль) гривень сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом, 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень сума заборгованості за пенею, 1103 (одна тисяча сто три) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок сума заборгованості за комісією; стягнути понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до позовної заяви та відповіді на відзив, просить суд позовні вимоги задовольнити, справу розглянути в спрощеному провадженні за відсутності сторони позивача.

Відповідач в судове засідання з`явився, подав до суду заперечення та письмові пояснення, відповідно до яких просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі у зв`язку з недоведеністю позовних вимог та відсутністю первинних доказів; у разі, якщо суд дійде висновку про можливість часткового задоволення позову, повністю відмовити у стягненні пені у розмірі 15 000,00 грн на підставі імперативної заборони, встановленої п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та відмовити у стягненні комісії у розмірі 1 103,25 грн.; звільнити відповідача від обов`язку відшкодування судових витрат (судового збору) позивачу на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. 141 ЦПК України та правових висновків Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5, 9 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 08 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено Договір позики №7558597.

Відповідно до умов вказаного договору, товариство зобов`язується передати відповідачу у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок відповідача із використанням реквізитів електронного платіжного засобу відповідача, а відповідач зобов`язується повернути товариству таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити товариству плату (комісію та проценти) від суми позики. Сума позики становить 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень, строк позики 30 днів.

Відповідач у поясненнях вказує, що він заперечує факт підписання Договору позики №7558597 від 08 квітня 2025 року за допомогою одноразового ідентифікатора (СМС-коду).

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України, визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами Договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі № 345/3085/19.

На виконання ухвали суду від 27 квітня 2026 року АТ «Універсал Банк» надано суду відповідь з випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період 08.04.2025 року по 11.04.2025 року, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку зараховані кошти 08.04.2025 року на суму 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на виконання умов вищевказаного договору отримав грошові кошти у відповідному розмірі на свою банківську картку.

Відповідачем не надано суду жодних доказів повернення кредитних коштів, доказів відсутності заборгованості за укладеним договором.

26 серпня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (Фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (Клієнт) укладено договір факторингу №26082025, відповідно до умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №7558597 від 08 квітня 2025 року.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників №1 від 26 серпня 2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26 серпня 2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23625 (двадцять три тисячі шістсот двадцять п`ять) гривень, з яких: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 (двадцять одна) гривня 75 (сімдесят п`ять) копійок сума заборгованості за відсотками, 0 (нуль) гривень сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом, 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень сума заборгованості за пенею, 1103 (одна тисяча сто три) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок сума заборгованості за комісією.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб.

Станом на момент ухвалення рішення у даній справі правовий режим воєнного стану на території України не скасовано, а договір позики укладено після 24 лютого 2022 року.

Суд зазначає, що сума пені у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень нарахована відповідачу під час дії воєнного стану та відповідно до вимог законодавства підлягає списанню позикодавцем, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд вважає можливим стягнути із відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором №7558597 в розмірі 8625 (вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень, з яких: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 (двадцять одна) гривня 75 (сімдесят п`ять) копійок сума заборгованості за відсотками, 0 (нуль) гривень сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом, 1103 (одна тисяча сто три) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок сума заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок, що підтверджується платіжною інструкцією №153805 від 20 лютого 2026 року.

Згідно із п.9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має інвалідність ІІ групи, отже звільняється від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1082 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 141, 265, 354 ЦПК України, суд -

Вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ - 35625014, адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Кредитним договором №7558597 в розмірі 8625 (вісім тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень, з яких: 7500 (сім тисяч п`ятсот) гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 (двадцять одна) гривня 75 (сімдесят п`ять) копійок сума заборгованості за відсотками, 0 (нуль) гривень сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом, 1103 (одна тисяча сто три) гривні 25 (двадцять п`ять) копійок сума заборгованості за комісією.

В задоволенні решти вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.Михайлюк

25.06.26