Постановление суда № 138002589, 02.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/20810/26

Провадження № 2/947/5027/26

УХВАЛА

02.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Матвієвої А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси в електронній формі через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії в сумі 2825,33 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу на підставі вказаного позову розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою суду від 21.05.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

28.05.2026 року на виконання ухвали суду представником позивача надано заяву про усунення недоліків.

Дослідивши подані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява подана з додержанням вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України, позивачем виконані вимоги ухвали суду від 21.05.2026 року, підстави для залишення позовної заяви без руху або відмови у відкритті провадження, визначених у ст. 185, 186 ЦПК України, відсутні.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 29.05.2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце проведення судового засідання з повідомленням сторін по справі.

03.06.2026 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява від представника відповідачки ОСОБА_1 про долучення доказів, а саме квитанції про оплату суми надміру виплаченої суми пенсії в сумі 2825,33 грн.

23.06.2026 року від представника позивача надійшла до суду заява про закриття провадження по справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та повернення суми сплаченого судового збору.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 було сплачено на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошову суму у розмірі 2825,33 грн. Крім того представник позивача просить суд повернути суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн., який було сплачено за пред`явлення до суду позовної заяви.

У судове засідання призначене на 02.07.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачка у судове засідання також не з`явилась.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 223 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд цивільної справи за відсутності сторін по справі у судовому засіданні 02.07.2026 року.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оглянувши подану до суду заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати до суду заяви та клопотання.

Пунктом 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Вказана правова позиція узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року по справі № 638/3792/20.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що між сторонами в даній справі виник спір за наслідком надміру виплаченої суми пенсії в розмірі 2825,33 грн.

Дані обставини слугували підставою для звернення позивача 19.05.2026 року до суду з даним позовом, провадження за яким відкрито 29.05.2026 року.

Згідно з наданою відповідачкою до суду квитанцією від 02.06.2026 року вбачається, що останньою здійснено сплату на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області грошових коштів в сумі 2825,33 грн. з зазначенням призначення платежу повернення надміру виплаченої суми пенсії.

Приймаючи викладене, судом встановлено, що відповідачкою після звернення позивача до суду з даним позовом були вчинені дії з задоволення вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області шляхом добровільної сплати заборгованості у розмірі заявленому до стягнення за даним позовом.

Представник позивача у заяві від 23.06.2026 року підтвердив, що відповідачкою на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було сплачено заявлену останнім до стягнення суму надміру виплаченої суми пенсії.

Отже, предмет спору у заявленому до стягнення надміру виплаченої суми пенсії у даній справі вичерпаний за наслідком здійснених відповідачкою дій, що виключає наявність предмету спору станом на час розгляду справи, у зв`язку з чим суд вважає наявними підстави для закриття провадження в цій справі з підстав відсутності предмету спору на підставі положень пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час пред`явлення позову до суду було сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2234 від 26.05.2026 року.

Щодо заявленої позивачем у клопотанні про закриття провадження у справі вимоги про повернення сплаченого ним судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до положень ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпеченням реалізації фінансової політики.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Приймаючи викладене, оскільки добровільне виконання відповідачкою обов`язку зі сплаченої суми спірної заборгованості відбулось після звернення позивача до суду з відповідним позовом, що свідчить про визнання спірної заборгованості та заявлених вимог позивача, а останній не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачкою після пред`явлення позову, виходячи з приписів ч. 1 ст. 142 ЦПК України, суд вважає наявними підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову в розмірі а саме 1331,20 грн., а іншу частину суми сплаченого позивачем судового збору в порядку відшкодування слід стягнути з відповідача на користь позивача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст. 141, 142, п.2 ч.1 ст.255, 352-354 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по цивільній справі №947/20810/26 за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми пенсії закрити.

Роз`яснити сторонам по справі, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, у відшкодування 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, грошові кошти в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеської області, код ЄДРПОУ 38016923, адреса: 65009, м. Одеса, вул. Артура Савельєва, 6, повернути Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, код ЄДРПОУ 20987385, судовий збір у розмірі 50 відсотків сплаченого судового збору, а саме - 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок, який було сплачено на розрахунковий рахунок отримувача UA758999980313171206000015756, банк отримувача ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), за платіжною інструкцією №2234 від 26.05.2026 року на загальну суму 3328,00 гривень, примірник якої зберігається в матеріалах цивільної справи №947/20810/26.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий Калініченко Л. В.