Постановление суда № 137998615, 06.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Вінниця

06 липня 2026 р. Справа № 120/9579/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт,

в с т а н о в и в :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради, Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт, адже, на переконання позивача, такі прийняті з порушенням вимог містобудівного, земельного та водного законодавства, у зв`язку з чим порушують його право на безпечне для життя і здоров`я довкілля.

В позовній заяві позивач зазначив, що будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків по вул. Барське шосе, 1-А у м. Вінниці здійснюється на земельних ділянках, які згідно з містобудівною документацією та планувальними обмеженнями частково розташовані в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Вишенського озера. При цьому в оскаржуваних містобудівних умовах та обмеженнях, попри наявність відомостей про розташування земельних ділянок у межах прибережної захисної смуги, не встановлено належних обмежень щодо забудови такої території, що, на думку позивача, суперечить вимогам статей 60, 61 Земельного кодексу України та статей 88, 89 Водного кодексу України, які передбачають особливий природоохоронний режим використання таких земель та заборону будівництва відповідних об`єктів.

Також, на переконання позивача, не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні наміри забудови, оскільки згідно з Генеральним планом міста Вінниці спірна територія належить до земель промислової забудови, тоді як оскаржуваними МУО дозволено будівництво багатоквартирних житлових будинків. На переконання позивача, така невідповідність мала бути самостійною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, позивач стверджує, що реалізація спірного будівництва створює загрозу погіршення екологічного стану території, знищення рекреаційної зони навколо Вишенського озера, збільшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище та може призвести до забруднення водного об`єкта. Також наголосив на можливому недотриманні окремих державних будівельних норм щодо забезпечення паркувальними місцями, пожежних проїздів та споруд цивільного захисту.

Виходячи з того, що дозволи на виконання будівельних робіт були видані на підставі спірних містобудівних умов та обмежень, позивач вважає такі дозволи похідними від незаконного акта та такими, що також підлягають скасуванню із внесенням відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності.

03.07.2026 від представника позивача до суду надійшла заява від 02.07.2026 про забезпечення позову, у якій останній просив:

- зупинити дію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 за №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці», затверджені наказом департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189;

- зупинити дії дозволів на виконання будівельних робіт: № ІV013260514863 виданий 18.05.2026 Державної інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці»; №ІV013260519395 виданий 22.05.2026 Державної інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці», до вирішення спору по справі;

- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" (Код ЄДРПОУ: 42443410) проводити будівельні роботи на земельних ділянках із кадастровими номерами: 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093, 0510100000:02:115:0094 по вул. Барське шосе, 1А в м. Вінниці до вирішення спору по справі.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача вказав, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки спірний акт буде реалізований до перевірки його законності судом.

06.07.2026 від представника ТОВ "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову. Зокрема представник третьої особи зазначив, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та не відповідає вимогам статті 150 КАС України, оскільки не містить належних і допустимих доказів існування реальної загрози невиконання можливого судового рішення або очевидних ознак протиправності оскаржуваних містобудівних умов та дозволів на виконання будівельних робіт.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи достатність наданих заявником пояснень та доказів суд вважає можливим здійснити розгляд заяви в письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову, суд зазначає таке.

За приписами частини першої-другої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, законодавцем визначено чіткі підстави, за наявності яких допустимо вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити позов лише за наявності двох обов`язкових умов: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача. Вирішуючи клопотання про забезпечення позову, суд має зважати на необхідний баланс процесуальних прав та обов`язків сторін та рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Також при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

Так, судом встановлено, що на час звернення із заявою про забезпечення позову у провадженні суду перебуває спір щодо правомірності містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, а також виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт № ІV013260514863 від 18.05.2026 та № ІV013260519395 від 22.05.2026.

Предметом позову є, зокрема, вимоги про визнання протиправними та скасування зазначених містобудівних умов та обмежень, а також дозволів на виконання будівельних робіт. При цьому позивачем наведено доводи про те, що спірні містобудівні умови та обмеження видані всупереч вимогам містобудівного, земельного та водного законодавства, оскільки земельні ділянки, на яких здійснюється будівництво, частково розташовані в межах прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Вишенського озера, а наміри забудови, на його переконання, не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.

Разом із тим, оцінка наведених позивачем доводів щодо законності чи протиправності оскаржуваних рішень безпосередньо стосується предмета розгляду даної адміністративної справи та потребує дослідження всіх наявних у справі доказів, встановлення фактичних обставин, надання їм належної правової оцінки, що є можливим виключно під час розгляду справи по суті.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що під час вирішення питання про забезпечення позову суд не повинен надавати оцінку правомірності оскаржуваного рішення по суті спору, оскільки це фактично означало б вирішення спору до ухвалення рішення у справі.

Таким чином, на цій стадії розгляду справи суд не вбачає очевидних ознак протиправності оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та виданих на їх підставі дозволів на виконання будівельних робіт у розумінні пункту 2 частини другої статті 150 КАС України.

Разом із цим суд перевіряє доводи заявника щодо наявності іншої самостійної підстави для забезпечення позову, а саме того, що невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист прав позивача.

З матеріалів заяви вбачається, що на підставі спірних дозволів забудовником уже розпочато виконання будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093 та 0510100000:02:115:0094.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» саме дозвіл на виконання будівельних робіт надає замовнику право на виконання підготовчих та будівельних робіт на об`єкті будівництва, а згідно з частиною другою статті 34 цього Закону документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

Водночас відповідно до частини восьмої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника та можуть бути скасовані, зокрема, за рішенням суду.

Отже, чинність як містобудівних умов та обмежень, так і дозволів на виконання будівельних робіт безпосередньо пов`язана із завершенням будівництва відповідного об`єкта.

За таких обставин подальше здійснення будівельних робіт під час розгляду даної справи може призвести до завершення будівництва об`єкта ще до ухвалення рішення суду, що, у свою чергу, фактично нівелюватиме ефективність судового захисту у разі задоволення позову, оскільки спірні містобудівні умови та обмеження втратять чинність у зв`язку із завершенням будівництва, а відновлення становища, яке існувало до їх реалізації, вимагатиме вчинення значно складніших юридичних та фактичних дій.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 29.11.2023 у справі №120/2426/23.

Суд також бере до уваги доводи заявника про те, що завершення будівництва може спричинити виникнення прав третіх осіб на створені об`єкти нерухомого майна та подальшу державну реєстрацію речових прав, що об`єктивно ускладнить відновлення становища, яке існувало до можливого порушення, навіть у разі ухвалення судового рішення на користь позивача.

При цьому заявлені заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані із предметом спору, мають тимчасовий характер, діятимуть лише до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі та спрямовані на збереження існуючого фактичного і правового стану до остаточного вирішення спору.

Оцінюючи співмірність заявлених заходів забезпечення позову, суд виходить із того, що позивач оскаржує саме містобудівні умови та обмеження і видані на їх підставі дозволи на виконання будівельних робіт. Відтак їх тимчасове зупинення, а також заборона виконання будівельних робіт є заходами, які безпосередньо кореспондують предмету заявлених позовних вимог, не вирішують спір по суті, а лише забезпечують можливість реального виконання майбутнього судового рішення у випадку задоволення позову.

При цьому суд враховує, що наслідки невжиття заходів забезпечення позову можуть бути більш істотними, ніж тимчасове обмеження права забудовника на здійснення будівельних робіт до остаточного вирішення спору судом.

Водночас суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті та не свідчить про попередню оцінку законності чи незаконності оскаржуваних рішень, а має виключно тимчасовий характер і спрямоване на забезпечення ефективності судового захисту.

За наведених обставин суд доходить висновку, що заявником доведено наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України підстави для забезпечення позову, оскільки невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, а також виконання можливого судового рішення у разі задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -

у х в а л и в :

Заяву представника позивача про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 30.10.2020 №139 на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Вінницької міської ради від 30.10.2020 №189, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІV013260514863, виданого 18.05.2026 Державною інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт № ІV013260519395, виданого 22.05.2026 Державною інспекцією архітектури та містобудування України на об`єкт «Нове будівництво багатоквартирних житлових будинків з трансформаторною підстанцією по вул. Барське шосе, 1-А в м. Вінниці», до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ВІНТАУЕР КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 42443410) здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках із кадастровими номерами 0510100000:02:115:0081, 0510100000:02:115:0093 та 0510100000:02:115:0094, розташованих по вул. Барське шосе, 1-А у м. Вінниці, до набрання законної сили рішенням суду у справі №120/9579/26.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та порядку, визначені статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Вінницька міська рада (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 25512617)

Департамент архітектури та містобудування Вінницької міської ради (вул. Григорія Сковороди, 38, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41029864)

Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (вул. Театральна, 29, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 41042555)

Державна інспекція архітектури та містобудування України (бульвар Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840)

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІНТАУЕР КОМПАНІ" (пров. 1-й Данила Нечая, 19, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 42443410)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна