Решение № 137994615, 07.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.07.2026Справа № 910/4045/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ГРЕЙН СЕРВІС"

про стягнення 80181,11 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть та рух справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ГРЕЙН СЕРВІС" про стягнення 80181,11 грн, з яких: 79104,00 грн - основний борг, 286,07 грн - 3% річних, 791,04 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №1 від 10.02.2026 в частині оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/4045/26 розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ГРЕЙН СЕРВІС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" заборгованість у сумі 79104,00 грн, 3% річних у сумі 286,07 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2636,13 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

25.06.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.07.2026 прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4045/26, постановив здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/4045/26 без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами, встановив відповідачу строк для надання до суду заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до 06.07.2026.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС".

У заяві про ухвалення додаткового рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ГРЕЙН СЕРВІС" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

На обґрунтування понесених витрат на правову допомогу позивач посилається на те, що з метою надання правової допомоги у цій справі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" уклало з Адвокатським об`єднанням "СПАЄРЛЕКС" договір про надання правової допомоги №14-г від 07.04.2026 та додаткову угоду до договору про надання правової допомоги.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги за домовленістю сторін, оплата за цим договором здійснюється на підставі виставлених рахунків та актів надання послуг; оплата за виконання іншого доручення замовника може бути визначена за додатковою домовленістю сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору (п.4.1, п.4.2.).

Додатковою угодою до договору про надання правової допомоги передбачено, що виконавець надає замовнику професійну правничу допомогу у справі за позовом замовника до ТОВ "М-ГРЕЙН СЕРВІС" про стягнення заборгованості за договором-заявкою №1098 від 10.02.2026; за домовленістю сторін, за вивчення, правовий аналіз наданих замовником документів, складення та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "М-ГРЕЙН СЕРВІС" за договором-заявкою №1098 від 10.02.2026 замовник сплачує виконавцю фіксовану суму у розмірі 6000,00 грн на підставі виставленого рахунку протягом 3-х днів від дня укладення цієї угоди.

Позивач здійснив оплату за надання правової допомоги на користь Адвокатського об`єднання "СПАЄРЛЕКС" у сумі 6000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №148 від 07.04.2026.

До заяви про ухвалення рішення позивач надав опис виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2026, в якому визначено роботи, виконані адвокатом та встановлено, що вартість послуг адвоката є фіксованою та становить 6000,00 грн.

Обставини, встановлені судом. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2026 року у справі №911/969/24 наголосила на тому, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

Також Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зауважила, що розподіл витрат на правову допомогу підлягає здійсненню з урахуванням як норм статті 126 ГПК України, так і загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 129 ГПК України та з урахуванням заперечень позивача щодо неспівмірності таких витрат.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подав.

Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Суд також враховує, що положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв; скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст.129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії:

договору про надання правової допомоги №14-г від 07.04.2026;

додаткової угоди від 07.04.2026 до договору про надання правової допомоги, за умовами якої сторони погодили, що вартість наданих адвокатським об`єднанням послуг з правової допомоги, є фіксованою і становить 6000,00 грн;

рахунку на оплату послуг від 07.04.2026 на суму 6000,00 грн;

платіжної інструкції №148 від 07.04.2026, згідно із якою позивач здійснив оплату за надання правової допомоги на користь Адвокатського об`єднання "СПАЄРЛЕКС" у сумі 6000,00 грн;

а також опис виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2026.

Відповідно до опису виконаних робіт (наданих послуг) від 25.06.2026 адвокатом виконано наступні роботи: вивчення та правовий аналіз наданих ТОВ "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" документів, що стосуються надання замовником транспортно-експедиційних послуг №1 від 10.02.2026 та договору-заявки №1098 від 10.02.2026; узгодження правової позиції із замовником, здійснення розрахунку заборгованості та складення і подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "М-ГРЕЙН СЕРВІС", подання до суду заяви про усунення недоліків від 14.04.2026 у справі №910/4045/26; за домовленістю сторін вартість є фіксованою та становить 6000,00 грн.

Правову допомогу позивачу у Господарському суді міста Києва надає адвокат Поронюк Ігор Богданович згідно із ордером серії ВС №1454358 від 08.04.2026, виданого на підставі договору про надання правничої допомоги № 14-г від 07.04.2026.

Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд вважає, що заявлена до стягнення сума є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.

Водночас відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: у сумі 5940,80 грн.

В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 118, 123, 126, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ГРЕЙН СЕРВІС" (02000, м. Київ, вул. Рейгана Рональда, будинок 5 Б, ідентифікаційний код 45671617) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" (80300, Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, будинок 33 а, ідентифікаційний код 46036766) витрати на правову допомогу у сумі 5940,80 грн.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКРЕЙНІАН ТІМ ЛОГІСТИКС" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено: 07.07.2026.

Суддя С.О. Турчин