Решение № 137992111, 07.07.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1592/26

Провадження № 2/526/1211/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 липня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

25 травня 2026 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1586-8848 від 09.08.2025 в сумі 38 898,96 грн. судових витрат у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Дідиченко Д.Г. копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 03.06.2026.

15 червня 2026 від відповідача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він не заперечує проти укладення з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 09.08.2025 кредитного договору №1586-8848 на суму 11 800,00 грн., проте не погоджується із загальною сумою боргу, яку просить стягнути з нього позивач, а саме розміром тіла кредиту 11 619,00 грн. та процентами в сумі 21 615,96 грн, оскільки враховуючи ту обставину, що 08.09.2025 року ним було здійснено платіж на суму 5 599,00 грн., який частково мав погасити основне тіло кредиту, однак позивач безпідставно класифікував зазначений платіж як плату за пролонгацію та зарахував в рахунок погашення лише 181,00 грн. відтак вважає, що здійснена ним оплата повинна бути зарахована як безпосереднє погашення кредиту. Разом з тим, наголощує на тому, що позивачем безпідставно нараховано 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5 664,00 грн., що є прямим і грубим порушенням, оскільки за період прострочення з вересня 2025 року по квітень 2026 року (близько 245 днів) 3% річних, навіть від максимальної суми реального залишку боргу сукупна сума неустойки може становити лише 237, 69 грн. Водночас заперечує та вважає незаконним нарахування йому процентів за кредитним договором №1586-8848 від 09.08.2025 після спливу строку базового періоду, а саме 30 днів.

Посилаючись на ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а також ст. 18 «Про захист прав споживачів» вважає, що встановлення умов про сплату споживачем будь-яких комісій за адміністрування, видачу або розгляд кредиту є нікчемними.

За цих обставин, просив відхилити позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення з нього 3 % річних у розмірі 5 664,00 грн., нарахованих відсотків у розмірі 1 % та 0,74% на день, що були нараховані поза межами 30 денного Базового періоду кредитування, зменшити залишок заборгованості за тілом кредиту до 6 201, 00 грн.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу ч.2 ст. 191 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити таке.

09.08.2025 року між сторонами у справі за допомогою веб сайту: https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1586-8848.

Позичальнику ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор А2095, для підписання кредитного договору № 1586-8848 від 09.08.2025 та Правил надання споживчих кредитів, про що не заперечував у відзиві відповідач.

Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання споживчих кредитів ТОВ «Укр Кредит Фінанс», затверджених наказом № 41-П від 05.03.2025 та розміщених на їх сайті.

Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 9100,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; стандартна процентна ставка: 1.00% - за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,74% - за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Дата повернення (виплати) кредиту 08.08.2026 (а.с. 13-18).

У паспорті споживчого кредиту зазначено: інформацію та контактні дані кредитодавця (банку); основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; порядок повернення кредиту; додаткова інформація щодо встановленої пені, штрафів, процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, інші платежі; інші важливі правові аспекти. Також у паспорті споживчого кредиту наявний електронний підпис одноразовим ідентифікатором А2460 ОСОБА_1 .

Як вбачається з таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1586-8848 від 09.08.2025 (п.4.15 договору) реальна річна процентна ставка становить 3 181,68%, а загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 39 578,02 грн та включає в себе суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом 30 478,02 грн (п.2.10 договору).

Згідно із п.4.4. договору про відкриття кредитної лінії, зазначено що надання додаткових коштів позичальнику у рахунок кредиту відбувається на підставі додаткового договору до цього договору, який сторони погодили іменувати у своїх відносинах Додатковою угодою, порядок укладання якої визначено цим договором.

12.08.2025 позивач та відповідач підписали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1586-8848, за умовами якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 600,00 грн (п.2.1). Додаткова угода підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором А3193 (а.с. 52 зворот).

27.08.2025 позивач та відповідач підписали додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії №1586-8848, за умовами якої кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1100,00 грн (п.2.1). Додаткова угода підписана ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором А2796 (а.с.52-53).

Відповідно до п 2.5. додаткової угоди до договору про відкриття кредитної лінії № 1586-8848 після надання додаткових грошових коштів у Кредит за цією Додатковою угодою перебіг Базового періоду, кількість днів якого передбачена у п. 4.8 Договору та який триває на дату укладення Додаткової угоди, продовжується без змін.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору з додатковими угодами, що стверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1586-8848 від 09.08.2025 (а.с. 56) та повідомленнями ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 15.04.2026 про видачу кредитних коштів за кредитним договором №1586-8848 з додатковими угодами через систему платежів EasyPay на банківську картку маска картки НОМЕР_1 (яку клієнтом вказано при підписані договору) (а.с. 50-51)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 1586-8848 від 09.08.2025, заборгованість позичальника ОСОБА_1 станом на 10.04.2026 у розмірі 38 898,96 грн, з яких: 11 619,00 грн - основний борг; 21 615,96 грн - відсотки, 5 664,00 грн відсотки за ст. 625 ЦК України (а.с. 57-60).

Також встановлено, що ОСОБА_1 08.09.2025 було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором на суму 5 599,00 грн.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Зокрема, в статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідач у відзиві не заперечує факту укладення між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договору про відкриття кредитної лінії №1586-8848 від 09.08.2025 та отримання ним кредиту на суму 11 800 грн.

Договір про відкриття кредитної лінії №1586-8848 від 09.08.2025 року підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора «А2095» відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно зі статтями 526,530,610 ЦК України та частиною 1 статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Визначаючи розмір заборгованості за відсотками та тілом кредиту щодо кредитного договору № 1586-8848 від 09.08.2025, суд виходить із такого.

У кредитному договорі, укладеному між позивачем та відповідачем №1586-8848 від 09.08.2025 вказані проценти за користування кредитними коштами - стандартна процентна ставка: 1,00% - за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору, 0,74% - за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього договору або дати фактичного повернення всієї суми кредиту та вказано реальну річну процентну ставку на дату укладення договору 3181,68%.

У пункті 4.1. договору встановлено сума кредиту 9 100,00 грн., строк кредитування 365 днів, дата повернення кредиту 08.08.2026.

Водночас, 12.08.2025 та 27.08.2025 між позивачем та відповідачем укладені додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії №1586-8848, за умовами яких кредитодавець надав позичальнику у кредит додаткові грошові кошти у розмірі 1 600,00 грн. та 1 100,00 грн.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що сторони погодили строк кредитування, розмір відсотків та порядок їх сплати. Також договір містить інформацію про реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.

При зверненні до суду з позовом позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідача, з якого вбачається, що ним було нараховано позичальнику відсотки за користування кредитом в розмірі 25 027 грн за ставкою 1% на день за перших 38 днів, 1% - з 02.10.2025 до 22.02.2026 включно, з 23.02.2026 по 09.04.2026 включно 0,74% .

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, разом з тим на виконання умов укладеного договору, 08.09.2025 ним було здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 599,00 грн.

Відповідач заперечує розмір заявленої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 11 619,00, однак такі заперечення є безпідставними, оскільки судом під час перевірки та самостійного перерахунку встановлено правильність розрахунку позивача та підтверджено наявність заборгованості саме у заявленому розмірі.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженнями відповідача щодо класифікації позивачем зазначеного платежу як «плати за пролонгацію», тоді як з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що сплачені кошти були спрямовані на виконання зобов`язань по сплаті заборгованості за кредитом, комісії та процентам.

Також, суд враховує, що при визначенні розміру відсотків, розмір денної процентної ставки за кредитним договором № 1586-8848 від 09.08.2025 року, згідно умов кредитного договору становить 1% та в подальшому 0,74 %, що відповідає максимальному розміру денної процентної ставки, встановленої з 21 серпня 2024 року Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX.

Що стосується доводів наведених відповідачем ОСОБА_1 щодо незаконності нарахування відсотків поза межами строку кредитування, а саме після 07.09.2025, то слід зазначити наступне.

Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 9100,00 грн; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 30 днів; комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту : знижена % ставка - 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору; 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Базовий період сплати відсотків ( проміжки часу впродовж строку дії Договору, не пізніше останнього дня яких у Позичальника настає обов`язок сплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 Договору і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через вебсайт Кредитодавця або Мобільний додаток.

Нарахування за Базовий період - сума грошових коштів, яка розраховується шляхом добутку Процентів за користування кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту у відповідному Базовому періоді), які були та/або будуть нараховані у відповідний Базовий період.

Позичальник зобов`язується сплачувати нараховані проценти за користування Кредитом.

Строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися, в даному випадку - 365 днів, про що зазначено у п. 4.14 договору.

Таким чином, посилання відповідача щодо неправомірності нарахування відсотків після базового періоду, як таких, що призвели до штучного утворення заборгованості за процентами, суд до уваги не приймає, оскільки позивачем проценти нараховані відповідно до передбачених умов договору №1586-8848 від 09.08.2025 та в межах строку дії цього договору.

Заперечуючи проти розміру заявленої до стягнення заборгованості, відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження своїх доводів.

Зокрема, відповідачем не подано власного контррозрахунку заборгованості, не наведено альтернативного розміру заборгованості. За таких обставин твердження відповідача про неправильність розрахунку мають виключно декларативний характер та не спростовують належним чином розрахунок, поданий позивачем.

Водночас включення до тексту Кредитного договору умов про сплату Відповідачем комісії за надання кредиту, а рівно й подальше нарахування Позивачем зазначеної комісії та витребування її від Відповідача (в т.ч. в судовому порядку), є законним та обґрунтованим оскільки вони базуються на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо саме надання споживчих кредитів, яким і є по своїй правовій суті і Кредитний договір, з огляду на таке.

Статті 1048 та 1054 ЦК України, містять лише загальні норми щодо кредитування.

В той же час, в частині третій статті 1054 ЦК України визначено, що особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. Таким законом в цьому випадку є Закон України «Про споживче кредитування», яким Позивач керувався, укладаючи та виконуючи в подальшому Кредитний договір.

Відповідно, за загальним правилом в такому випадку у разі конкуренції норм загального законодавства (ЦК України) та спеціального законодавства (Закон про споживче кредитування) у правовідносинах між учасниками цивільних правовідносин мають застосовуватись саме норми спеціального законодавства (Закону про споживче кредитування в цьому випадку).

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону про споживче кредитування для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

- доходи кредитодавця у вигляді процентів;

- комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

- інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

З наведеного вище вбачається, що Закон про споживче кредитування безумовно та однозначно передбачає право Позивача (як Кредитодавця) на встановлення комісії за надання кредиту за Кредитним договором.

Національний банк України, який є державним регулятором ринку фінансових послуг в Україні, своєю Постановою від 11.02.2021р. № 16 затвердив «Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит», надалі за текстом поіменовані «Правила розрахунку».

Вказані Правила розрахунку (пункт 1) передбачають правомірність встановлення Позивачем (як Кредитодавцем) супровідних послуг за кредитом в тому числі і комісії за надання кредиту.

Крім того, Додатком № 2 до Правил розрахунку, затверджено типову форму Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. В цій Таблиці в розділі «Платежі за супровідні послуги» та підрозділі «Кредитодавця» (графа 8) передбачена комісія за надання кредиту, про що свідчить 8 стовбець Таблиці.

Також, комісія за надання кредиту була також відображена і в тексті Кредитного договору, який був підписаний Відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за Кредитним договором, після чого відповідач отримав кредитні кошти та розпочав виконання договору, що свідчить про прийняття ним усіх його умов.

Крім того, у відповідності до пункту 9 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затверджене Постановою Правління НБУ № 113 від 03.11.2021р., яке визначає додаткові умови, не визначені ЦК України, Законом про споживче кредитування, Законом України «Про фінансові послуги» та іншими законами України, які містять норми щодо договірних відносин у частині надання фінансових послуг, вимоги договорів про надання фінансових послуг, що укладаються між споживачами та небанківськими фінансовими установами, Договір про надання фінансових послуг повинен містити, в т.ч. назви грошових зобов`язань (із роз`ясненням їх економічної сутності), включаючи комісії за надання та користування кредитом.

Відтак, спеціальним законодавством України прямо визначені можливості Позивача (як небанківської фінансової установи) як включати до тексту кредитних договорів із споживачами (яким є і Відповідач) умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від Відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, враховуючи все вищезазначене в сукупності, є всі належні правові підстави вважати, що включення до тексту Кредитного договору умови про необхідність сплати Відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії від Позивача є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, що регулює відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем.

Відтак, розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає дані обставини доведеними в цій частині, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача простроченої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 5 664,00 грн. то суд зазначає, що ч. 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-IX, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім цього, Законом України № 2120-IX від 15.03.2022 внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та, відповідно до п. 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення», встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.

У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті.

Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною 2 статті 3 цього Закону.

Таким чином, позивачем не було враховано вищевказаних положень законодавства, але здійснено розрахунок штрафних санкцій у період воєнного стану. Відтак позовні вимоги у цій частині не підлягають до задоволення.

З урахуванням вище зазначеного, позовна заява ТОВ "ФК "Укр Кредит Фінанс" підлягає частковому задоволенню.

За приписами ч. 1.ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок. Проте, враховуючи часткове задоволення позовних вимог на 85,44%, то судовий збір який підлягає стягненню з відповідача становить розмірі 2 274 грн 75 коп.

Керуючись ст. 12, 81, 263-265, 268, 273, 289 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість по кредитному договору № 1586-8848 від 09.08.2025 в сумі 33 234,96 грн, з яких:

-11 619,00 грн сума заборгованості за кредитом;

-21 615,96 грн сума заборгованості за відсотками;

Стягти з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 2 274,75 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 07.07.2026

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса: 01133, бульвар Лесі Українки,26,офіс 407, м. Київ, код за ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 .

Головуючий: В. Г. Черков