№ 137986906, 11.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/21116/26-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 року суддя Печерського районного суду м. Києва Гридасова А.М., розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агенства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшли протоколи про адміністративне правопорушення:

- №47-01/115/26 від 07.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», була зобов`язана подати декларацію за 2021 рік до 31.01.2024, однак згідно відомостей з Реєстру щорічну декларації за 2021 рік подала несвоєчасно, а саме: 07.01.2026 о 10:49 год., що є порушенням ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- №47-01/116/26 від 07.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», була зобов`язана подати декларацію за 2022 рік до 31.01.2024, однак згідно відомостей з Реєстру щорічну декларації за 2022 рік подала несвоєчасно, а саме: 07.01.2026 об 11:03 год., що є порушенням ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- №47-01/118/26 від 07.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», була зобов`язана подати декларацію за 2023 рік до 31.01.2024, однак згідно відомостей з Реєстру щорічну декларації за 2023 рік подала несвоєчасно, а саме: 21.10.2025 о 11:13 год., що є порушенням ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП;

- №47-01/117/26 від 07.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», була зобов`язана подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше 31.01.2024, однак згідно відомостей з Реєстру декларацію при звільненні подала несвоєчасно, а саме: 18.02.2026 об 11:23 год., що є порушенням ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 надала пояснення, у яких зазначила, що вину не визнає.

Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора Шкурпело Р. В. надав висновок, у якому просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850, 00 грн.

Дослідивши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (ч. 4 ст. 38 КУпАП).

Отже за змістом наведеної норми особливістю розглядуваного правопорушення є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення, а можливість застосування адміністративного стягнення обмежується двохрічним строком, який рахується від дня вчинення правопорушення.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до примітки до ст. 172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, норма ч. 1 ст. 172-6 КУпАП є бланкетною нормою, і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони або обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п. 6 «Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», затвердженого рішенням НАЗК від 06 вересня 2016 року №19, у випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб`єкти декларування, повідомляє про це Національне агенство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агенства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1) надсилається засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб`єктивної сторони даного правопорушення.

Суб`єктивна сторона правопорушень, пов`язаних з корупцією, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Умисною є форма вини, яка характеризується тим, що особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає можливість настання негативних наслідків та бажає настання таких наслідків (прямий умисел), або байдуже ставиться до їх настання чи свідомо допускає їх настання (непрямий умисел).

Щодо визначення правового статусу ОСОБА_1 як суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.

Встановлено, наказом Міністерства соціальної політики України від 10.11.2017 № 978к ОСОБА_1 призначено на посаду Генерального директора Директорату захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України з 10.11.2017.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 01.04.2020 №? 546к ОСОБА_1 переведено на посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України з 01.04.2020.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 04.04.2023 № 328к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики України 04.04.2023.

ОСОБА_1 присвоєно 5 (п`ятий) ранг державного службовця в межах категорії «Б» посад державної служби.

Таким чином, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 45 Закону, приміткою до ст. 172-6 КУпАП є суб?єктом декларування та суб?єктом адміністративного правопорушення.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/115/26 від 07.04.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 16 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом України № 3384-IХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, та п. п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, у ОСОБА_1 , яка обіймала посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2021 рік не пізніше 31.01.2024.

Водночас, як вбачається з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування 07.01.2026 о 10:49 год., тобто несвоєчасно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/116/26 від 07.04.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 16 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Законом України № 3384-IХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, та п. п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, у ОСОБА_1 , яка обіймала посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2022 рік не пізніше 31.01.2024.

Водночас, як вбачається з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування 07.01.2026 об 11:03 год., тобто несвоєчасно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/117/26 від 07.04.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз. 16 п. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Законом України № 3384-IХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, та п. п. 2-7 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, у ОСОБА_1 , яка обіймала посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», виник обов`язок подати декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше не пізніше 31.01.2024.

Водночас, як вбачається з публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування 18.02.2026 об 11:23 год., тобто несвоєчасно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених адміністративних правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, суд, керуючись ч. 2 ст. 36 КУпАП, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 за вчиненні адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (протоколи адміністративне правопорушення №47-01/115/26 від 07.04.2026, №47-01/116/26 від 07.04.2026, №47-01/117/26 від 07.04.2026) адміністративне стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Накладання такого стягнення у даній справі відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Щодо протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026 ОСОБА_1 , обіймаючи посаду керівника експертної групи з питань оздоровлення та відпочинку дітей Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУПАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», була зобов`язана подати декларацію за 2023 рік до 31.01.2024, однак згідно відомостей з Реєстру щорічну декларації за 2023 рік подала несвоєчасно, а саме: 21.10.2025 о 11:13 год.

Крім цього, на підтвердження вчиненого адміністративного правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення долучені повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 12.03.2026, пояснення ОСОБА_1 , копію наказу №978к від 10.11.2017 про призначення ОСОБА_1 , копію наказу №1321к від 18.09.2018 про продовження проходження державної служби ОСОБА_1 , копію наказу №546к від 01.04.2020 про переведення ОСОБА_1 , копію наказу (витяг) №184к від 29.04.2022 про присвоєння рангів державним службовцям апарату Мінсоцполітики, копію наказу №328к від 04.04.2023 про звільнення ОСОБА_1 .

Також у судовому засіданні долучено повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 16.02.2024 №354/24 за період 2023 рік.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з цим, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026, датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, зазначено - 21.10.2025, а фактичним моментом його виявлення вчиненого адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - дата складання адміністративного протоколу, тобто 07.04.2026.

В обгрунтування зазначеної уповноваженою особою Національного агенства з питань запобігання корупції дати виявлення правопорушення - 07.04.2026, посилається на те, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано та проаналізовано всі фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026 та долучених в судовому засіданні документів, 16.02.2024 Національним агенством з питань запобігання корупції повідомлено ОСОБА_1 про факт несвоєчасного подання ним декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021, 2022, 2023, після чого 21.10.2025 ОСОБА_1 подано декларацію за 2023 рік, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Отже, починаючи з зазначеної дати, а саме: 21.10.2025, уповноважений орган мав об`єктивну можливість зібрати відповідні докази та скласти протокол про вчинення адміністративного правопорушення і саме з цієї дати, на думку суду, слід рахувати початок строку для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією.

З огляду на викладене, подальше збирання уповноваженою особою відділу Національного агенства з питань запобігання корупції доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 , як суб`єктом декларування, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та їх оцінка не змінює тієї обставини, що про вказане правопорушення спеціально уповноваженому суб`єкту у сфері протидії корупції стало відомо не пізніше 21.10.2025, а тому саме цю дату слід вважати датою його виявлення.

Таким чином, на час розгляду судом справи відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026 за ст. 1 ст. 172-6 КУпАП закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП імперативно встановлено, що провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на час розгляду матеріалів в суді сплинули строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, суд приходить до висновку, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення №47-01/118/26 від 07.04.2026) підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Разом з цим, аналіз положень ст. 38 та п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, у суду відсутні підстави зазначати в резолютивній частині постанови про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто, за закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У зв`язку з ухваленням відносно ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення, з неї слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 38, ч. 1 ст. 172-6, ст. ст. 247, 280, 283, 284, 287 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти не неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Стягнути з відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у порядку примусового виконання постанови відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя А.М. Гридасова